Для создания специального законодательства, регулирующего ИИ, следует использовать уже существующие нормы и привлекать обидчиков к ответственности за оскорбление чести и достоинства. Как именно работают эти нормы, объясняет юристка.
Розвиток технологій штучного інтелекту (Artificial Intelligence, AI) зумовив появу АІ-додатків, що можуть використовувати особисті дані людей без їх відома в різних цілях. Зокрема при створенні образливих або порнографічних зображень. Потім такі зображення користувачі додатків можуть публікувати як нібито справжні й цим цькувати або шантажувати людину, чиє фото використано.
Зокрема існує ціла низка DeepNude-додатків — програм, які за допомогою нейромережі редагують фотографії жінок, прибираючи одяг і домальовуючи замість нього частини оголеного тіла.
Нещодавно стало відомо про таку українську розробку: онлайн-сервіс Makenude, у якому ШІ сам "домальовує" закриті одягом частини тіла, створюючи "несправжні, але реалістичні оголені тіла людей на фотографіях".
Розробка викликала обурення великої частини користувачок соціальних мереж і водночас запитань, що і як можна з цим вдіяти, щоб запобігти створенню такого образливого і неправдивого контенту.
"Рубрика" звернулася за роз'ясненням до адвокатки, кандидатки юридичних наук, випускниці постдок програми Варшавського університету з питань права нових технологій Наталі Семчук.
Нині у Європейському Союзі, до якого прагне доєднатися Україна, розробляється законодавство, яке регулюватиме етичні питання використання технологій штучного інтелекту. Але і зараз вітчизняне законодавство містить норми, які дозволять притягти до відповідальності горе-"майстрів", що створять DeepNude з вашого фото, каже експертка.
Наталя Семчук розкладає це питання на кілька юридичних складників.
"Це те, що в юриспруденції залишається мало змінним з ХІХ сторіччя, — каже адвокатка. — Ці норми мають певні відмінності по різних країнах, але в усій Європі вони схожі".
Ідеться про право фотографувати людину на вулиці без її згоди (так зване репортажне фото) та право поширювати фотографії, які вже були зроблені й опубліковані таким чином. Людина, яка на світлині, має право звернутися до того, хто розповсюдив її фото і вимагати припинити поширення її зображення. Якщо це, наприклад, якийсь плакат, то його демонтують коштом цієї людини, яка проти використання свого фото. Приблизно така схема в загальному випадку, пояснює Наталя Семчук.
GDPR (General Data Protection Regulation) — це регламент ЄС, який встановлює вимоги щодо захисту персональних даних фізичних осіб. В Україні він зараз використовується частково, каже експертка.
Ці норми передбачають два види охорони фото:
Крім того, у зв'язку з посиленням ролі фейків ЄС ухвалив Digital Services Act (DSA) — закон про цифрові послуги, який зобов'язує соцмережі видаляти сумнівний контент та містить інші обмеження щодо неправдивої інформації. Також відбулося оновлення кодексу ЄС щодо боротьби з дезінформацією та готується проєкт окремого положення про штучний інтелект (AI Act).
"Тобто GDPR захищають фото саме як об'єкт, за яким можлива ідентифікація людини на фото не тільки людиною, а й завдяки програмному забезпеченню, пошуку її в певній базі даних, — каже Наталя Семчук. — Було, до речі, кілька невдалих випадків, коли за допомогою такого програмного забезпечення затримали дівчину, підозрювану у вчиненні злочину, а виявилося, що стався програмний збій і це не вона".
Спочатку ці програми ніяк не регулювалися, але мірою їх поширення всі держави почали обмежувати такі програми й запроваджувати правове регулювання.
"В Україні теж потроху запроваджується таке регулювання. Але зараз у нас обмежень на такі програми дуже мало, — продовжує експертка. — В принципі, будь-хто може таку програму купити, наприклад, для власного користування. Але це є платне забезпечення, людина сама реєструється в базі, усі ці запити певною мірою видно автору програмного забезпечення. І інформація там береться зазвичай з відкритих джерел. Тобто така система як купований софт — це є легальне програмне забезпечення в Україні".
Наталя Семчук наводить позитивний приклад зі США, коли фото з сайту знайомств допомогло ідентифікувати злочинця.
Дівчина з молодим чоловіком пішли в кафе на побачення, після цього в них трапився інтим, а потім чоловік зник разом з гаманцем дівчини. Але його зафіксувала камера спостереження, і дівчина мала фото чоловіка з сайту знайомств.
"Дівчина пішла до адвокатки, яка мала легальне програмне забезпечення, що ідентифікує особу на фото. Вони його завантажили й отримали ім'я, прізвище і юридичну адресу зловмисника. Таким чином вони змогли б подати на нього в суд за незаконне присвоєння грошей, виграти цю справу і повернути гроші. Тобто це допомогло знайти відповідача, про якого було недостатньо даних", — розповідає пані Наталя про легальне застосування технологій штучного інтелекту.
Є певні міжнародні акти щодо протидії дезінформації, створенню діпфейків.
Діпфейк (Deep Learning + Fakes = Deepfakes) — методика синтезу зображення людини, яка базується на штучному інтелекті. Використовують для поєднання і накладення одних зображень та відео на інші зображення або відеоролики.
"Як колись було в одному фільмі сказано, хто нам заважає, той нам допоможе, — каже Наталя Семчук. — Є програмне забезпечення, яке дозволяє робити діпфейки, але так само є програмне забезпечення, яке дозволяє визначати діпфейки".
Відповідно, веде далі адвокатка, за поширення діпфейків людина може подати до суду на того, хто це розмістив і хто за це відповідальний, і отримати компенсацію за образу честі, гідності, ділової репутації.
Водночас Наталя Семчук нагадує перший пункт: незалежно від того, чи це діпфейк, образливе фото чи ні, людина, чиї зображення використано, має право вимагати того, щоб ця фотографія припинила публічний показ:
"Будь-яка жінка, яка бачить таку фотографію, на якій стверджується, що це саме вона, а не просто якась умовна брюнетка, може сказати, що на цій підставі, відповідно до законодавства, вимагає припинити її показ, і це має бути припинено".
Якщо зловмисник створить DeepNude і поширить його публічно, то це зображення матиме певні ознаки нелегальності не через те, що воно створене штучним інтелектом, а через те, що неправдиве або образливе, пояснює Наталя Семчук.
Порада від адвокатки Наталі Семчук: "На жаль, Україна може обмежити поширення такого контенту лише на своїй території.
Для цього варто:
На міжнародному рівні все складніше, констатує експертка. Але варіанти є:
"Зазвичай доцільно звернутися до європейських та/або американських органів з питань кібербезпеки та захисту персональних даних з відповідною заявою засобами електронного зв'язку (проте успіх залежить в кожному випадку від багатьох факторів)".
В усякому разі бездіяти точно не варто.
Dive into the Heart of Chornobyl! Discover five unexpected facts about S.T.A.L.K.E.R. 2, the Ukrainian… Читати більше
"Рубрика" пообщалась с организаторами лагеря "Быть себе целью", объединившего десять участниц, которые являются женщинами с… Читати більше
В то время, когда внимание международного сообщества к войне в Украине постепенно угасает, украинцы в… Читати більше
"Рубрика" узнала, как предотвращать заболевания мочевыводящей системы и что делать, когда в пояснице уже болит,… Читати більше
“Рубрика” рассказывает о самых интересных решениях месяца: от создания сообществ в Украине и поддержки войска… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.