“Не подходи, не трогай, звони 101”: что надо знать о взрывоопасных предметах даже далеко от фронта

У чому проблема?

Станом на грудень 2024 року 139 000 кілометрів квадратних території України були потенційно забруднені мінами. Утім, повномасштабне вторгнення створює такі умови, за яких жодна частина України не є вільною від вибухонебезпечних предметів. Адже не лише міни чи гранати, які лишаються після бойових дій, створюють небезпеку для населення.

Так, до прикладу, зовсім нещодавно набрав розголосу теракт біля ТЦК у Кам'янці-Подільському, де зловмисник підірвав саморобний вибуховий пристрій, загинувши й поранивши інших людей. І це лиш один з дев'яти схожих випадків, вчинених за перший місяць року.  Або ж як приклад — торговець гранатами з Дніпровщини чи зберігач боєприпасів з Волині. Все це відбувається у відносно безпечних регіонах країни.

В Управлінні вибухотехнічної служби (УВТС) Національної поліції України "Рубриці" підтверджують, що імовірність виявлення вибухонебезпечних предметів є на всій території України. При чому предметів всіх типів, у тому числі саморобних вибухових пристроїв. В УВТС кажуть, що серед найбільш розповсюджених:

• ручні та реактивні гранати;
• інженерні боєприпаси;
• боєприпаси артилерії;
• заряди вибухових речовин; 
• засоби підриву;
• бойові частини ракет та БпЛА;
• саморобні вибухові пристрої різного призначення.

Керівник Асоціації саперів України (АСУ) Тимур Пістрюга особливо звертає увагу на засоби, якими росіяни обстрілюють українську територію, адже вони можуть дістати будь-яку точку нашої держави. Пістрюга додає, що росіяни модифікують свою зброю й, до прикладу, "нашпиговують" дрони вибухонебезпечними предметами й речовинами. Тому вже були випадки, коли під час нейтралізації збитого "шахеда" той вибухав.

Також фахівець зауважує, що ворог використовує застарілі боєприпаси, які після прильоту можуть не здетонувати одразу — вони почасти мають нестабільне положення й несуть загрозу як для цивільних, так і для фахівців з розмінування. Окрім того, каже Пістрюга, дуже небезпечними є касетні боєприпаси — сапери навіть не транспортують їх для знешкодження в спеціальних зонах, а підривають на місці.

Що робити, якщо побачили вибухонебезпечний предмет?

Почнімо з того, як розпізнати вибухонебезпечний предмет. УВТС зазначає, що першочергово варто звертати увагу на предмети, які виглядають як елементи військової екіпіровки або техніки, боєприпаси або їхні частини, БпЛА та їхні залишки. Але при цьому, зазначають у відомстві, слід вважати потенційно небезпечними й просто речі, залишені без нагляду, особливо у людних місцях та громадському транспорті. До того ж в управлінні додають, що сьогодні широкого розповсюдження набули саморобні вибухові пристрої, які мають порівняно невеликі розміри та можуть бути замасковані під предмети будь-якого призначення.

Як каже керівник Асоціації саперів України, при виявленні будь-якого підозрілого предмета обов'язково дотримуватися трьох правил:

В Управлінні вибухонебезпечної служби Нацполіції додають, що також при виявленні потенційно вибухонебезпечного предмета варто:

• негайно припинити усі дії в районі виявлення предмета;
• вивести або відвести на максимальну відстань (не менше 100 метрів) усіх людей, які знаходились поблизу, намагаючись рухатись назад по своїх слідах;
• позначити небезпечне місце добре видимим орієнтиром й огородити його від сторонніх, в тому числі дітей.

Для огорожі, кажуть у підрозділі Нацполіції, можна використовувати різні підручні матеріали: дошки, жердини, гілки, мотузки, шматки тканини тощо. Окрім служби порятунку, кажуть в УВТС, можна також зателефонувати у поліцію за номером 102. Після цього варто на безпечній відстані чекати на фахівців, не допускаючи у небезпечну зону сторонніх.

Що НЕ можна робити, коли виявили вибухонебезпечний предмет

В УВТС наголошують, що при виявленні потенційно вибухонебезпечного предмета, окрім як торкатися його, не варто також:

• пересувати його, або робити з ним будь-які інші дії, особливо намагатися розібрати, або знешкодити;
• проводити будь-які роботи біля предмета, особливо ті, які можуть викликати навіть незначне коливання ґрунту;
• палити, користуватися запальничками, а також іншими джерелами відкритого вогню і предметами, які можуть його утворювати;
• користуватися радіоелектронними пристроями (мобільними телефонами, пультами дистанційного керування, сигналізацією автомобілів тощо);
• заливати предмет рідинами, засипати ґрунтом, намагатися чимось накрити, або здійснювати інші дії на нього: звукові, світлові, теплові, механічні тощо;
• допускати скупчення людей безпосередньо поруч зі знайденим предметом.

Хоч нині ризик стикнутися з вибухонебезпечними предметами є в будь-якій точці країни, в УВТС — для того, щоб знизити цей ризик — радять уникати місць, де проводились бойові дії, колишніх місць дислокації військових підрозділів, полігонів, стрільбищ, масового скупчення людей тощо. 

А Тимур Пістрюга своєю чергою зауважує, що також варто звертати увагу на знаки попередження про вибухонебезпечні предмети. І це стосується не лише регіонів, наближених до лінії фронту, а й тих, які знаходяться далі. Наприклад, це Київщина, частина якої була окупована ще у 2022 році, але, каже Пістрюга, тут досі багато роботи з розмінування. І лише тоді можна буде вважати територію очищеною від вибухонебезпечних предметів, коли про це оголосить місцева влада. До того ж варто зважати на знаки "Обережно, міни" чи подібні, які досі можна зустріти у лісопосадках чи інших зонах.

Пістрюга окремо наголошує, що для кращої обізнаності варто відвідувати спеціальні навчання з мінної безпеки, адже простих застережень може бути недостатньо.

"Сказати: «Це небезпека» — нічого не дає. Це те саме, що на пачці цигарок написати «Куріння вбиває»", — каже фахівець.

За словами Пістрюги, навчання за сертифікованими програмами працює також з психологічним аспектом людини — воно змінює її поведінку на безпечну. Такі навчання в Україні проводять різні організації, зокрема Асоціація саперів України.

Чи є безпечними муляжі вибухонебезпечних пристроїв?

Загугливши словосполучення "макет міни" або щось подібне, ви отримаєте не одне оголошення про продаж муляжів вибухонебезпечних предметів. Їх, до прикладу, використовують при навчанні з мінної безпеки.

Утім, такий підхід до навчання, каже Тимур Пістрюга, є небезпечним. Він зауважує: за міжнародними стандартами при навчаннях з мінної безпеки заборонено використовувати навіть муляжі. У чому ж річ?

По-перше, зауважує керівник АСУ, грає роль психологічний аспект. Коли при навчанні людина дивиться, як тренер взаємодіє з певним вибухонебезпечним приладом, гранатою чи міною, вона першочергово запам'ятовує не те, що цей предмет є небезпечним, а те, що з ним нічого не трапилося у руках тренера. Тож згодом, у ситуації, коли людина стикнеться з реальним вибуховим пристроєм, вона може не звернути увагу на небезпеку, згадуючи про безпечність навчальних умов.

"В АСУ муляжі заборонені, й ми завжди саперам говоримо про це. Говоримо й тим, хто любить публікувати просто свої здобутки з гуманітарного розмінування, коли сапер, наприклад, тримає великий артилерійський снаряд — це в жодному випадку не можна робити", — каже Пістрюга.

По-друге, каже фахівець, небезпека муляжів є і в більш практичному вимірі. Річ у тім, що інколи муляжі роблять з реальних боєприпасів, адже це найпростіший метод. Утім, такі копії все ще можуть містити вибухові речовини, тож їхнє використання суворо заборонене, адже це небезпечно. Прикладом може слугувати ситуація 2022 року у Чернігові, де на виставці боєприпасів спрацював протитанковий гранатомет, поранивши чотирьох дітей та трьох дорослих.

Безпечною альтернативою муляжів, каже керівник АСУ, можуть бути постери із зображеннями вибухонебезпечних предметів, їхніми характеристиками тощо.

Бути уважним до людей

Як вже згадувалося, одними з найпоширеніших вибухонебезпечних предметів у країні нині є саморобні вибухові пристрої, до створення та розповсюдження яких можуть залучати цивільних у будь-якому з регіонів. Такі люди можуть бути залучені й до іншої терористичної діяльності, покликаної нашкодити цивільному населенню або військовим.

Які ознаки чи фактори можуть вказувати на причетність особи до терористичної діяльності? В Управлінні вибухотехнічної служби зазначають, що це:

• незвичний інтерес до об'єктів критичної інфраструктури чи об'єктів які перебувають під охороною (залізниць, транспортних розв'язок, місць масового скупчення людей тощо);
• пильне спостереження за такими об'єктами, фотографування, складання схем;
• незвичайні покупки чи оренда — придбання великої кількості хімікатів, компонентів для вибухових пристроїв, оренда приміщень без чіткої мети.

Якщо ж ідеться про розпізнання підозрілої поведінки у громадських місцях, то до неї можна зарахувати:

• нервозність;
• уникання камер відеоспостереження;
• часті зміни маршруту;
• відмова від спілкування;
• одяг не відповідає порі року або погоді.