Каких гостинцев ждут военные этой зимой, а чего лучше не передавать: мы спросили у них самих

У чому проблема?

Російсько-українська війна триває більш ніж 9 років, повномасштабна її фаза — вже майже два роки, особисті ресурси людей для підтримки військових часто обмежені.

На щастя, небайдужі не перестають допомагати. Та часом бійці отримують те, що йде на користь не їм, а мишам і пацюкам, або ж просто стає зайвим вантажем.

Нещодавно про це написав у соцмережі військовий і письменник Артем Полежака:

Водночас на фронті постійно бракує дронів, антидронових засобів, тепловізорів та інших вартісних речей. 

Яке рішення?

В умовах обмежених ресурсів і дедалі більшої кількості рідних, друзів, колег, знайомих на фронті багатьом з нас доводиться пріоритизувати свою підтримку.

Як правильно це зробити — "Рубриці" підказали самі воїни.

Як це працює?

Сержант ЗСУ, народний депутат VIII скликання Єгор Фірсов зазначає, що в кожного підрозділу може бути по-різному: в піхоти одна ситуація, в операторів БПЛА друга, в штабі третя.

Водночас він каже: "Але прямо якихось особливих потреб у нас немає. Що нам потрібно — насамперед сили, які закінчуються. А другий момент — тепло й увага".

Інший військовий, молодший лейтенант 32-ї окремої механізованої бригади Іван Столярчук, наводить приклад такої уваги:

"Страшенно розчулюють посилки від діток з цукерками та печивом. Душевиймально ті всі малюнки роздивлятися. Мабуть, єдиний раз, коли не стримав сліз — коли читав ті послання, дитячою рукою виведені".

"Загалом на службі годують дуже добре і в принципі все є. Напевно, можуть підтримати якісь смаколики, але не всіх підряд, а конкретного бійця, який саме цього очікує. Можливо, якісь кошти. Якщо в бійця чи підрозділу буде якась тисяча чи десять тисяч гривень, то вони краще зможуть організувати процес закупівлі безпосередньо того, чого їм бракує саме зараз", — зазначає також Єгор Фірсов.

Молодший лейтенант 32 ОМБр Іван Столярчук наголошує, що діяти треба виходячи з запиту самих військових. Адже потреби дуже ситуативні й часто закривати їх треба терміново. 

"Зараз я прошу з дому їжі ніякої не надсилати. А коли я був в «учебці» і там був ізольований простір, то радів навіть будь-якому яблучку. А в повноцінній бойовій частині у мене особисто немає дефіциту в якихось смаколиках", — каже військовий, який служить на передовій.

І навіть вітамінні смаколики дають у війську. Іван перераховує: є апельсини, консервовані ананаси. "От сьогодні привезли ківі та мандарини", — додає він.

Звичайно, багато що ще залежить від уподобань, додає Іван Столярчук. Він як вегетаріанець задоволений і healthy breakfast, і тим, що є навіть молоко з вівса. Побратими, коли отримують посилки з дому, буває, хваляться салом або якоюсь домашньою випічкою. Але загалом усі потреби в їжі у його підрозділі закриті.

"А на позиції ти береш пляшку води, якийсь енергетичний батончик, запасні шкарпетки, портативні грілки — небагато речей", — пояснює Іван.

Тому військовий радить, якщо є можливість допомогти, спрямувати кошти на придбання речей, які рятують життя: тепловізори, засоби захисту від дронів тощо.

Усе для будівництва бліндажів — те, що також часто можуть замовляти військові у рідних, друзів та волонтерів. Ідеться про бензопили, сокири, скоби, будівельні степлери, покрівельну плівку з утеплювачем. Це так звані розхідники у війську.

Якщо ж ви можете допомогти своєю працею, то краще зробити окопні свічки, допомогти в плетінні маскувальних сіток.

Замість теплих в'язаних шкарпеток, які може бути незручно вдягати під зимове взуття, краще придбати портативні грілки для ніг, радить військовий.

"Продукти та й просто речі, які лежать без діла, гарантовано поїдять миші", — знає не з чуток Іван Столярчук.

Також Іван перераховує важливі нюанси, які допоможуть справді підтримати військових. Бо врахувавши їх, ви позбавите бійців обтяжливих клопотів:

• Дбайте про комплектність того, що надсилаєте. Як? 

Приклади від Івана Столярчука: якщо купуєте бензопилу, то беріть її одразу з мастилом для ланцюга в комплекті. А якщо ще й кілька літрів бензину вдасться передати на хоча б одну заправку, це буде неймовірно приємно. Бо в певних місцях фронту за пальним і загалом у будь-який магазин їхати досить далеко.

"Ось надіслали гумові чоботи, але устілок для них немає, і тут їх не придбаєш. Ще один приклад: люди старались, прислали п'ять власноруч зроблених буржуйок, але ми не можемо їх використати, бо немає як відводити дим, тобто вони теж некомплектні", — каже військовий

• Краще надішліть одну велику посилку, ніж багато маленьких. 

"Не завжди є можливість їздити на «Нову пошту», тим більше за приємними, але дрібницями", — пояснює Іван Столярчук.

• Ніколи не надсилайте горілку чи самогон. Алкоголь не тільки наражає бійця та його побратимів на ризик, а й позбавляє штрафника заслужених бойових виплат: за "заліт" воїн отримає врешті не 100 тисяч гривень "бойових", а тільки п'ять.

Військовий ЗСУ Богдан Волинський не дає конкретних порад. Він також каже, що потреби залежать від того, яка людина, де служить, який рід військ, за яких обставин проходить служба — тобто є купа чинників.

"Комусь хочеться дійсно смаколиків, домашньої їжі. Хтось хоче обновку з одягу — термобілизну, взуття, куртку чи шолом. Хтось якийсь девайс. Комусь хочеться отримати застосунок до своєї зброї: додатковий обвіс, приціл чи глушник і так далі", — наводить приклади Богдан Волинський.

І озвучує думку, на його погляд, більшості наших захисників і захисниць:

"Відсотків дев'яносто дев'ять військових хочуть у відпустку, і бажано на 30 днів, щоб побути з родиною. А найголовніше побажання всіх військових — щоб якомога швидше завершилася війна і ми всі як демобілізовані були вдома з родинами".

Нехай спільне бажання всіх українців про перемогу втілиться якнайшвидше!

Нагадаємо, раніше "Рубрика" вже публікувала думки військових і волонтерів про те, які передачі смаколиків будуть оптимальними.