«Мы откровенно считаем – цветы лучше, чем ракеты»: о цветочной ферме, которую едва не уничтожили оккупанты

Сергій Молчанов — лектор проєкту "САДИ", фаундер проєкту Florest Farm, за фахом соціолог, працював у маркетингу, 10 років тому переїхав за місто. Оселившись там, він створив власну ферму. Спочатку вирощував екзотичні овочі, а потім захопився квітами. 

Сьогодні Сергій Мовчанов у передмісті Києва вирощує локальні квіти й своєю місією вважає демонстрацію того, що сезонні місцеві квіти можуть бути красивими, стійкими та декоративно привабливими. Сергій жартує, що йому подобаються по-хорошому божевільні та сміливі рішення, тому вони з другом не побоялися й почали бізнес фактично з нуля. Усе саджали і саджають самі, самотужки будують теплиці, підбирають насіння, доглядають за рослинами, готують їх для клієнтів, здійснюють оформлення свят своїми квітами. Про те, як це — вирощувати квіти, а надто — під час війни, — у матеріалі.

Я просто хочу, щоб навколо мене було більше гарних місцевих квітів

Історія Сергія Молчанова – лектора проєкту "САДИ" ГО "Місто-сад" — приклад того, що робота на землі може стати прибутковим бізнесом; це приклад того, що квіти здатні повертати до життя, надихати. Фаундер проєкту Florest Farm власним прикладом демонструє, що все можливо, якщо хотіти й мати поруч однодумців, які підтримують навіть найнеймовірніші ідеї. 

SLOW FLOWERS. СЬОГОДНІ У СВІТІ ПРОСЛІДКОВУЄТЬСЯ ТРЕНД НА ВСЕ СЕЗОНЕ ТА ЛОКАЛЬНЕ 

Сергій розповідає, що сьогодні у світі прослідковується тренд на сезоне та локальне. Серед квіткового ком'юніті (фермерів, флористів, декораторів) є таке поняття, як Slow Flowers. Почалося все в США. Цей рух уже декілька років набирає обертів і спрямований на підтримку місцевого виробника (local is a focal, local is the best, або українською: в центрі — локальне, локальне — найкраще). Його ідея полягає в тому, щоб у тих, хто працює з квітами (флористи, декоратори, івентагентства) та у тих, хто ті квіти купує, було розуміння, звідки є ті квіти. І не просто країна походження, а більш глибоке розуміння: хто їх вирощує, на якій землі, у яких умовах і так далі. "Саме так ми працюємо з нашими клієнтами, максимально розказуючи, що за сорт, як вирощений і тд. Це не легкий процес, адже, повертаючись до глобалізації, всі звикли до гортензії та півоній цілий рік. Повільно, але впевнено ми змінюємо це і в Україні", — розповідає Сергій.

СЕЗОННІ МІСЦЕВІ КВІТИ МОЖУТЬ БУТИ КРАСИВИМИ, СТІЙКИМИ ТА ДЕКОРАТИВНО ПРИВАБЛИВИМИ

Філософія ферми Сергія — лише сезонне, без троянд у січні та бузку на початку березня. Тут вирощують квіти за принципом невтручання — на фермі немає опалювальних теплиць чи штучного освітлення. Тюльпани тут квітнуть навесні, соняхи — влітку, а жоржини та декоративні гарбузи дозрівають восени. З турботою та любов'ю тут ставляться до землі та довкілля, саме тому на фермі не використовують хімічних препаратів та стимуляторів росту. 

"Головною задачею для нас є вирощування квітів у природних умовах, підкреслюючи унікальність кожної пори року. Та в цілому, нам просто хочеться робити те, що ми можемо, там, де ми є, і з тим, що маємо. І щоб квіткової краси навколо було більше. Мені здається, вже пройшов той час, коли люди хочуть полуницю в грудні та мандарини у липні. В Україні неймовірно родюча, вдячна земля. Коли до неї з любов'ю — вона віддячує тим самим. До того всього ми маємо повноцінні чотири сезони. Насправді, ми рідко про те замислюємося, можна навіть сказати, що ніколи. Але якщо подумати, то багато людей на планеті не бачили сніг, чи прекрасний перехід із зеленого в жовто-багряний. Одним словом, наша земля і наша повноцінна сезонність є основою нашої роботи", — каже фермер.

КВІТКОВИЙ ТА БЕЗКВІТКОВИЙ СЕЗОН В РОБОТІ. ЩО РОБИТИ?

Основний "квітковий" робочий сезон триває з квітня по жовтень. Але це зовсім не означає, що весь інший час нічого не потрібно робити. Усе зовсім навпаки. У безквітковий період тут дуже багато роботи. 

По-перше, планування ділянки на майбутній сезон та вибір рослин. Переважна частина квітів на фермі — однорічники. І основним етапом роботи у вирощуванні сезонних квітів є правильний підбір сортів. Тут прискіпливо аналізують клієнтський запит, і від нього відштовхуються далі — прораховується час від посіву до "збору врожаю", послідовність та період цвітіння тощо. 

По-друге, до планування ділянки і вибору сортів важливо спланувати закупівлю посадкового матеріалу. Тут треба витратити час для розуміння, що і коли з'являється у продажу. Наприклад, цибулини квітів (тюльпани, нарциси тощо) для фермерів треба замовляти навесні, виробники зможуть відвантажити їх лише у вересні, висаджувати їх потрібно в жовтні, а результат своєї роботи можна побачити в квітні наступного року. Приблизно такий самий ланцюжок можна зробити і з іншими культурами. 

По-третє, розуміння своїх можливостей, можливостей своєї ділянки та своєї місцевості. Тут варто звертати увагу на кліматичну зону (в Україні їх 3), на якість ґрунту (навіть на дачній ділянці для багатшого врожаю краще зробити аналіз ґрунту) та на свої можливості. Про останнє — за словами Сергія, і смішно і грішно. Якщо це приватна ділянка і хочеться створити квітучу оазу, не треба забувати, що окрім саду є інше життя, а симпатична рослинка в горшику після пересадки розростається і ймовірно перетвориться на зеленого велетня, якому треба більша площа і відповідно, більше уваги. Тому тут треба повертатися до "по-перше" й планувати ділянку дуже уважно. 

"Загалом, за створення сезонного саду/ділянки/ферми кожен місяць року зайнятий. Не зважаючи на те, що майже третину року цю роботу, окрім вас нікому не помітно. Але працюючи в гармонії з природою й тими ресурсами, які вона дає — це історія про баланс всередині й навколо", — розповідає про особливості своєї роботи фермер.

КРАСИВИЙ БІЗНЕС, ЯКИЙ ЛЕДЬ НЕ ЗНИЩИЛИ РОСІЙСЬКИМИ РАКЕТАМИ

Бізнес Сергія вистояв перед російською агресією. На територію ферми влучили дві ракети, проте наразі Сергій відновив роботу і переконаний, що саме рослини й робота на землі повернули його до життя. "Ми відверто вважаємо — квіти краще, ніж снаряди", — жартує Сергій, показуючи фото вирощених квітів на фоні ракети, яка влучила на територію його квіткової ферми. 

Відновити роботу було непросто, адже найголовніше для фермерів — це час. Навесні не було освітлення, води, було незрозуміло, наскільки доречно показувати квіти під час війни, але врешті вирішили сіяти. Сергій повернувся на ферму, почав прибирати, поливати вцілілі квіти, садити нові і вважає, що саме це повернуло його до нормального життя, відволікло від новин. На ділянці зараз квітнуть жоржини, які пережили війну — окупанти влучили в один з ангарів, де зберігалося насіння, але саджанці жоржин вціліли, їх посадили, і вони рясно зацвіли цієї осені. І як показав час, квіти допомогли повернутися до життя не тільки йому. Сьогодні рослини з ферми надихають та тішать тисячі людей.

"Україна квітуча, прекрасна, непереможна країна. А ми — маленька квіткова ферма сезонних квітів під Києвом. Квіти — наша пристрасть, а зміна сезонів —наше натхнення. Велике складається з малого і разом ми вистоїмо, відбудуємо країну і обов'язково посадимо не один сад", — переконаний Сергій.