“Да, это долго, но точно безопасно”: почему разминирование фермерских полей может длиться годами

У чому проблема?

Юрій Мацюта — фермер з Миколаївської області. У березні 2022 року його поля окупувала російська армія. Коли їх звільнили в листопаді того ж року, виявилось, що всі 2448 гектарів його сільськогосподарських земель забрудненні вибухонебезпечними речовинами.

Фермер Юрій Мацюта

Вперше потрапити на свої поля фермер зміг лише 20 лютого 2023 року — "раніше не дозволяли". Весь цей час розмінувальники очищували центральні дороги, щоб зробити можливим безпечний під'їзд. Після цього Юрій вирішив, що йому негайно треба розміновувати свої землі. Тож почав займатись цим власноруч, не чекаючи на офіційне розмінування.

"Знайшов якусь приватну фірму. До речі, оплата там була лише готівкою. Але я погодився, на свій страх і ризик. А що робити? Треба було обробляти поля, відновлювати, щоб було за що жити", —  пригадує фермер.

Фактично він звернувся за допомогою до "чорних саперів". Вони не мали жодних сертифікатів, що підтверджували б їхню фаховість. Проте обіцяли розпочати роботи зараз і швидко їх закінчити. Тому Юрій погодився на співпрацю.

Коли поле начебто розмінували, на нього з технікою вийшли працівники фермера та почали обробляти. Проте час від часу знаходили міни, що залишились після "розмінування". Тоді доводилось викликали ДСНС, щоб ті їх знешкодили. Коли працівники вкотре знайшли міну, Юрій вирішив знову звернутись до саперів.

Знову оплата лише готівкою й обіцянки зробити все швидко та якісно. Після другого розмінування, за словами фермера, "начебто стало краще". Принаймні спочатку так здалось. Проте потім один з працівників Юрія підірвався на міні, коли їхав на тракторі полем. На щастя, він вижив, отримав лише забій руки. Значно менше пощастило трактору, під яким підірвалось 8,5 кілограмів тротилу. Його просто залишили на полі.

Після цього інциденту фермер кинув спроби розмінувати свої території власноруч і вирішив чекати на офіційне розмінування.

Юрій не єдиний такий фермер. Головна проблема для них нині — це те, що спочатку доводиться чекати на свою чергу в розмінуванні, потім чекати, поки розмінують. Водночас вони мають виплачувати зарплати своїм працівникам, сплачувати гроші за оренду землі… Саме тому чимало фермерів вирішують розміновувати свої поля власноруч, і зупиняються тільки після нещасних випадків.

Всього станом на жовтень 2023 року, за даними Міністерства економіки, в Україні було заміновано близько 5,6 млн га полів. А за підрахунками Українського клубу аграрного бізнесу, простій гектара землі коштує 350-450 дол. Тож якщо не повернути ці землі в користування, Україна щороку втрачатиме до 2,5 мільярдів доларів. Про це пише Економічна правда.

Яке рішення?

З початком війни в Україні значно збільшилась кількість організацій, які займаються гуманітарним розмінуванням і мають відповідні документи та сертифікати.

Довіряйте розмінування своїх полів лише сертифікованим операторам розмінування. Так, таке розмінування триватиме довше, адже насамперед фермери мають дочекатися своєї черги. Але так ви збережете найцінніше — життя, своє та ваших працівників. "Чорні сапери" не можуть гарантувати нічого з цього.

До речі, "Рубрика" вже розповідала про те, чому небезпечно звертатися до "чорних саперів" та що відбувається з ринком. "чорного розмінування" в Україні.

↓Читайте також

"Так мы осознали, что стоим посреди заминированного леса": почему в Украине растет рынок черных саперов и что с этим делать

Щоб стати в чергу до сертифікованих операторів гуманітарного розмінування в Україні, треба подати заяву на компенсацію розмінування своїх земель. Тоді держава оплатить більшу частину робіт з гуманітарного розмінування. Компенсація можлива як для тих, хто тільки планує розміновувати, так і для тих, хто вже розміновував.

З липня 2024 року фермери можуть отримати компенсацію від держави за розмінування своїх земель. Для цього їм потрібно подати заяву в Державний аграрний реєстр. Там відбувається первинна перевірка — чи земля справді належить фермеру, чи пройшла вона нетехнічне обстеження, чи справді виявили забруднення.

Далі заява переходить до Центру гуманітарного розмінування, який також проводить додаткову перевірку. Далі установа визначає очікувану вартість розмінування ділянки та проводить закупівлю таких послуг через Prozorro. Коли переможця визначили, фермер повинен переказати 20% вартості послуги на відкритий спецрахунок в обраному ним державному банку, а держава переказує інші 80% вартості робіт на спецрахунок.

Після резервування усієї суми оператор протимінної діяльності розпочинає розмінування ділянки. Коли цей процес завершують, оператор надсилає Центру документи, що підтверджують розмінування: акт виконання робіт, акт проведення інспектування очищеної/розмінованої землі. Після перевірки Центру банк перераховує кошти за розмінування оператору.

Заяву на отримання компенсації також можуть подати фермери, землі яких уже розміновані сертифікованими операторами протимінної діяльності в період з 24 лютого 2022 року до 15 квітня 2024 року. Щоб отримати компенсацію необхідно:

• заповнити заявку на отримання компенсації;
• надіслати заповнену заявку на електронну адресу Центру гуманітарного розмінування ([email protected]);
• додати копії документів, що підтверджують сам факт розмінування (договір на надання послуг з розмінування; акт наданих послуг; документ, що підтверджує здійснення розрахунків за надані послуги).

"Рубрика" побувала на розмінуванні фермерських полів з The HALO Trust — найбільшою у світі організацією з гуманітарного розмінування. Упродовж останніх 36 років The HALO Trust знешкоджує міни й вибухонебезпечні боєприпаси у 30 країнах світу. Нині вони працюють і в Україні, маючи всі необхідні документи та сертифікати.

Тож розповідаємо, як відбувається процес розмінування та чому це не робиться так швидко, як цього хочуть фермери. 

Першими на деокуповані території заїжджають військові сапери та представники ДСНС. Вони розпочинають із розмінування об'єктів критичної інфраструктури, а у випадку з фермерськими полями — спершу очищають центральні дороги, що ведуть до цих ділянок.

Лише згодом до роботи долучаються організації, такі як The HALO Trust, які займаються гуманітарним розмінуванням.

Спочатку на територію виїжджають групи НТО (нетехнічне обстеження), щоб оцінити її стан. Вони встановлюють, чи є ознаки мінування. Якщо докази мінування відсутні, НТО оформлює документи, що підтверджують безпечність ділянки. У такому разі фермери можуть одразу розпочати роботи на полі.

Проте якщо територію все ж таки визнають замінованою, то групи НТО встановлюють її межі та характер мінування. Досліджують таку територію завдяки дронам. Також спілкуються з людьми, хоча ті часом не одразу довіряють демінерам.

"Перший час на нас дивляться з підозрою, як на диверсантів. Спочатку багато чого не розповідають, але з часом бачать, що ми робимо, і починають казати, де бачили міни, боєприпаси…" — говорить головний керівник груп розмінування Олександр.

Головний керівник груп розмінування Олександр

Групи НТО визначають межі полігону для розмінування. Далі відділ з розмінування або операційний відділ визначають, як саме будуть розміновувати — ручним методом, технікою або комбінуючи ці два способи. Ділянки називають відповідно до найближчого населеного пункту. Кожній також додають її номер.

"Безіменне 3" — це назва однієї з найбільших замінованих ділянок в Україні, де працює HALO. Ця ділянка площею майже 70 тисяч квадратних метрів розташована на Миколаївщині. Її розміновують вже понад рік, і поки вдалось розмінувати лише 3 тисячі квадратних метрів.

Ця та інші ділянки — це переважно фермерські поля, які окупували в березні 2022 року. Згодом ці території стали місцем бойових дій. Тому обсяг роботи тут чималий — протипіхотні та протитранспортні міни, нерозірвані боєприпаси та снаряди, що розлетілися від влучання по російських складах. Наразі лише "безіменних" дільниць вже відкрили 36.

"Я працюю в гуманітарному розмінуванні вже 4 роки, але перший раз бачу таку кількість мін. Після 2022 року все сильно змінилось. На сході ми переважно працювали з чимось поодиноким, але тут маємо по дві, по три лінії мінувань. На сусідньому полі така лінія з мін просто йшла в горизонт", — розповідає Олександр.

Саме на ділянці "Безіменне 3" є ризик забруднення протипіхотними та протитранспортними мінами. І саме через потенційну наявність перших територію треба розміновувати ручним методом. Для цього демінери "розрізають" все поле на квадрати стежками. Лише ними можна пересуватись, оскільки лише вони розміновані.

Ділянка "Безіменне 3"

Одна з таких демінерок — Ірина. Вона працює вже 17 місяців. До початку повномасштабного вторгнення жила у Новій Каховці на Херсонщині, а її діти та онуки досі живуть у Миколаївської області. І саме це вмотивувало її змінити професію та стати демінеркою.

"У мене донька разом з онуками тут в області живуть. І дітей дуже важко втримати на місці — то хочуть квітів піти позбирати, то грибів. Але ж не можна, багато землі заміновано. Тому я і пішла в демінери. Я повинна знати, що загрожує моїм дітям і внукам, і прибрати це", — розповідає жінка.

↓Читайте також

Деминеры и саперы: что нужно, чтобы стать специалистом по гуманитарному разминированию

Коли ми бачимо Ірину, вона сидить навколішки на клаптику землі, оточеному дерев'яними віхами. Вони відгороджують жінку від потенційної небезпеки. Зараз її головна  задача — подовжувати стежку далі й далі, розміновуючи землю.

Спочатку жінка перевіряє заміновану територію на наявність розтяжок. Для цього виносить спеціальний інструмент — щуп для пошуку розтяжок на 60 сантиметрів за лінію маркування. Це тонка палиця з білим кінчиком, на фоні якого можна побачити дріт від розтяжки. Ірина перевіряє перед собою, а також ліворуч та праворуч від себе — нічого не знаходить.

Далі демінерка бере ножиці та зрізає траву перед собою на висоті приблизно 15 сантиметрів над землею — вона може заважати працювати. Потім встає й бере до рук металошукач. Обстежує територію, тримаючи пристрій на відстані 40 сантиметрів від себе.

Після цього зрізає траву до рівня ґрунту, але не торкається його. Знову бере металошукач, проводить над землею й чує сигнал — щось металеве під поверхнею.

Вона проводить металошукачем ще декілька разів, щоб точно визначити, звідки йде сигнал. На місці, де пристрій реагує, кладе червону фішку. Тепер потрібно знайти джерело сигналу.

Спершу Ірина бере магніт та проводить ним над землею. Магніт здатен притягувати дрібні металеві предмети або уламки, які теж можуть бути причиною сигналу. Однак цього разу магніт нічого не знаходить.

"Це все стандартні операційні процедури. Певна послідовність дій, яка завжди однакова. Її не можна порушувати, оскільки саме це гарантує безпеку демінеру та його/її колегам поруч", — наголошує Олександр.

Тим часом Ірина бере до рук щітку, щоб акуратно зняти верхній шар ґрунту. Після цього знову перевіряє магнітом. Далі бере до рук маленьку лопатку та починає рити яму навколо фішки. Глибина ями — 15 сантиметрів, відстань від фішки — така сама. Це стандартний підхід, адже копати потрібно нижче міни, а за світовою статистикою їх рідко знаходять на глибині більшій за цю.

Під час копання демінерка помічає дрібний металевий уламок. Дістає його та кладе у відро. Ймовірно, саме він і був джерелом сигналу, а отже можна продовжувати працювати далі. Перевіряє цю здогадку металошукачем — тепер сигналу немає. Щоб упевнитися, вона перевіряє ще кілька разів, а потім пересуває кілочки вперед. Ірина щойно розмінувала ще 30 сантиметрів землі, витративши на це близько 15 хвилин.

А це точно працює?

"Важко сказати, скільки триватиме розмінування однієї такої стежки. Буває лінія, де за день знаходиш п'ять-шість металевих предметів. А буває таке, що в одному місці — вісім сигналів. Це поле дуже тяжке, дуже. Хоча легких полів немає, тому що скрізь є небезпека", — розповідає Ірина.

З цим погоджується і керівник груп розмінування. Він не може сказати, скільки триватиме розмінування цієї ділянки — все залежить від рівня та типу забрудненості. Ділянки з загрозою протитранспортних мін розміновувати швидше, ніж з протипіхотною загрозою.

"Коли є можливість, ми розміновуємо технікою. Але коли це неможливо, доводиться робити це вручну. Так, це довго, але точно безпечно. Хоча ми розуміємо бажання фермерів і теж хочемо швидше закінчити з цим, але безпека та якість розмінування важливіші", — підсумовує Олександр.

За час роботи в Україні The HALO Trust розмінували 6 мільйонів квадратних метрів землі з 30,5 мільйонів, які під час нетехнічного обстеження були визначені як забруднені. З цієї площі 48% становлять фермерські угіддя. Наразі 57% замінованих територій, які перебувають у роботі HALO Ukraine, — це сільськогосподарські землі. Організація виявила понад 32 тисячі мін та інших вибухонебезпечних предметів, 75% з яких знайдені на землях аграрного призначення.