“Надо вставать и что-то делать”: как проекты подростков уже сейчас создают изменения в восстановлении украинских громад

У чому проблема?

Після війни громади чекає повоєнна відбудова, але чекати команди "Перемога, будуємо!" не варто. Багато чого реально поліпшити вже сьогодні — і це дуже добре розуміє українська молодь. За даними національного опитування молоді, проведеного від імені Міжнародного республіканського інституту у межах програми USAID "Мріємо та діємо", більш ніж половина опитаних не хотіли б переїжджати в інше місце та хочуть брати участь у процесах відбудови — таке бажання висловили 79% респондентів.

Українські підлітки можуть, вміють і хочуть креативити та працювати для того, аби Україна відновлювалася та змінювалася на краще.

Яке рішення?

Будь-які зміни починаються з плану дій. Саме так називається освітня програма для учнів 8-11 класів та вчителів, які прагнуть долучитися до відбудови України.

"План.Дій" — це реакція на місцеві проблеми "тут і зараз" і з чітким поглядом у майбутнє. Мета програми — задовольнити бажання підлітків та молоді бути залученими до відбудови країни, дати їм для цього всі необхідні знання та навички.

Як це працює?

До війни. Інженерний тиждень у Бахмутській загальноосвітній школі № 7

Освітню програму "План.Дій", яка базується на принципах Design Thinking та Engineering Design Process, в Україні впроваджує громадська організація "Про.Про.Лаб". Протягом кількох років в різний спосіб і різними шляхами ГО популяризує серед українських школярів інженерне мислення, як інструмент для кожного робити можливе реальним сьогодні та в майбутньому. До війни головним проєктом організації став щорічний "Інженерний тиждень", покликаний бодай на тиждень перетворити школу на мейкерський хаб чи наукову лабораторію та допомогти учням спробувати себе в інженерії та винахідництві. У 2020-2021 роках STEM-тижні від "Про.Про.Лаб" пройшли в більш ніж 2 тисячах шкіл, охопивши 278 280 учнів та 8 383 вчителів.

Усвідомлення викликів, які зʼявилися в Україні під час повномасштабного вторгнення рф, принесло команді організації розуміння, що "Інженерним тижням" потрібно виходити за межі шкіл: "Усе, чого ми навчали в класах, час застосувати на практиці", — вирішили в організації. Так зʼявилася ідея "План.Дій", який став таким собі плацдармом для втілення ідей старшокласників і викладачів, які хотіли б брати участь у відбудові України та мають креативні, сміливі рішення задля розвитку рідних громад.

За словами Олени Шульги, менеджерки освітньої програми для підлітків "План.Дій" та керівниці ГО "Про.Про.Лаб", головна увага приділялася проєктам учнів в невеликих міст та сіл.

"По-перше, тому що тут підліткам простіше творити зміни, результати є більш наочними. Діти знають голів громад, а голови громад знають дітей. Їм простіше йти на діалог. Так само легше домовитися про підтримку з місцевим бізнесом. По-друге, і ми цей запит чуємо від усіх громад, з якими працюємо — щоб у молоді виникало бажання залишатися в громаді. На мою думку, таке бажання може виникнути, якщо дівчина чи хлопець знатиме, що може впливати на місце, в якому живе, змінювати його. В будь-якому інакшому випадку ти шукатимеш місце, де вже все створено", — пояснює Олена Шульга.

Загалом цьогоріч програма "План.Дій" отримала 104 заявки, з яких відібрали 5:

• Налаштування зручної навігації у селищі Куликівка (Чернігівська область);
• Облаштування шкільного укриття меблями у Вознесенську (Миколаївська область);
• Збір, очищення та збереження дощової води в місті Покров (Дніпропетровська область);
• Створення міського саду-городу в місті Рудки (Львівська область);
• Відновлення публічного простору в Марганці (Дніпропетровська область).

"Оскільки «План.Дій» — насамперед навчальна програма, нам важливо було, щоб розв'язання проблеми передбачало точну її ідентифікацію, дослідження, пошук можливих рішень, вибір кращого, прототипування та впровадження. До прикладу, між заявками побудувати пандус до шкільного укриття або спробувати розв'язати проблему нестачі води, ми надавали перевагу другій, адже перша скоріше потребує не розробки рішення, а фінансування", — каже менеджерка освітньої програми.

Ще одна складова програми — проведення кожною з команд краудфандингової кампанії.

"Під час інтерв'ю з фіналістами ми оцінювали ймовірність залучити потрібні для реалізації їх ідей суми коштів саме в такий спосіб. Для деяких команд цей шлях, на жаль, не був оптимальним, вони потребували більш потужного фінансування. Хоча, забігаючи наперед, скажу, що декілька команд стартуючи з меншого, розробили доволі масштабні рішення. З цими командами ми зараз працюємо над залученням додаткових коштів", — говорить Олена Шульга.

Проєкти обирали ще й за таким важливим принципом: чи стануть майбутні напрацювання команд у пригоді іншим школам та громадам — аби масштабувати рішення і дати громадам щонайбільше інструментів для самостійного розв'язання проблем.

Своєрідним місцем сили, простором, де учні втілюють свої креативні та сміливі ідеї задля розвитку рідної громади, стали школи. Ініціатори проєкту впевнені — така профорієнтація точно на часі. І що важливо, кожен отриманий фах — змінотворчий.

Навчальна програма має 4 основні етапи:

1.  Дослідження проблем та генерація рішень.

Цей етап проходив для команд переважно онлайн у супроводі фахових експертів. За словами Олени Шульги, для цього етапу намагалися підібрати найкращих фахівців — аби надихнути команди повірити у свої сили та зробити більше, ніж вони, можливо, самі від себе на початку очікували.

Команда підлітків з Куликівки відновлює навігацію у своєму селищі

Так, команда з Куликівки, що на Чернігівщині, займається відновленням навігації у своїй громаді. Навесні 2022-го мешканці зняли всі вказівники, щоб ускладнити просування ворогу. Зараз цю територію звільнено, у громаді мешкає багато переселенців, тож відсутність табличок спричиняє певні незручності. Розробити новий дизайн команді допомагає дизайнер та співзасновник "Агентів Змін" Олександр Колодько, який раніше розробляв навігацію для Київського метро, Львівської площі, велонавігацію на Трухановому острові тощо.

2. Прототипування.

Марія Грушецька, учасниця команди з Покрова, працює над створенням прототипу "дощолову"

Коли виглядає так, що рішення знайдене, його треба перевірити. Для цього деякі команди відправилися до майстерень. Наприклад, команда з Покрова, яка шукала рішення для проблеми нестачі води, приїхала на три дні у Київ. Тут у HackLab разом із мейкерами вони й зібрали прототип "дощолову".

Учні з Вознесенська придумали дизайн меблів для свого шкільного укриття і вже мають кілька зразків для оновлення інтер'єру

Команда з Вознесенська, яка створює меблі-трансформери для шкільного укриття, теж приїхала до Києва, щоб попрацювати на Платформі «Острів». Протягом усієї програми їх супроводжували Юрій Грановський та Андрій Батін, засновники проєкту Peremebli, в якому вони створюють рішення для швидкого облаштування простору. Три дні мейкерства та експериментів — і хлопці та дівчата повернулися додому із новеньким стелажем для шкільного укриття. За підтримкою фахівців діти зробили 90% роботи самі й тепер можуть навчати однолітків робити такі стелажі.

"Ще багато років ми будемо працювати над облаштуванням укриттів. Можна чекати, поки хтось це зробить, а можна зайнятись цим самим, як робить команда з Вознесенська.Той запал, з яким діти взялися до роботи, шокував мене. У них не було страху брати інструмент і працювати з ним. Жартували, не боялися зробити помилку. Завжди підтримували один одного, і це було дійсно щиро", — прокоментував Антон Трібе, менеджер програми "План.Дій", який спостерігав за роботою підлітків.

У місті Рудки школярі облаштовують біля школи експериментальний майданчик для вирощування прянощів

А от до команди з Рудок (Львівська область) мейкери приїхали самостійно, точніше до них приїхала ціла мобільна майстерня Tolocar, яка опікується харчовою безпекою. В Рудках школярі створюють експериментальний простір для вирощування спецій та зелені та навчання просто неба. У майбутньому планують перейти на вирощування всіх потрібних для шкільної їдальні овочів та фруктів, це дозволяє їх пришкільна територія площею близько 1 гектара. Працюючи з мейкерами команда зібрала декілька перших високих грядок та прототип лавки.

"Прототипування є дуже важливим етапом програми не лише тому, що дозволяє перевірити гіпотези. До прикладу, «дощолов» після прототипування вдалося дещо покращити, а от дизайн лавки для навчання в Рудках кардинально змінився. Але й тому, що для багатьох учнів це переший досвід роботи з інструментами та матеріалами. Далеко не всі школи наразі мають майстерні, а, як бачимо, відбудова потребуватиме одночасно вміння і проєктувати рішення, і втілювати їх. В короткостроковій перспективі потрібним є вміння швидко лагодити зламане та зруйноване", — розповідає менеджерка програми Олена Шульга.

3. Залучення коштів.

Збір коштів для проєктів програми "План.Дій" на Спільнокошті

Для пілотування програми обрали проведення командами краудфандингових кампаній на Спільнокошті. Кожна команда мала 31 день на збір необхідної для реалізації рішення суми. Для одних команд це близько 30 тисяч, для інших 60-70. Цей етап найбільш напружений, бо місяць спливає дуже швидко.

На цьому етапі команди також навчалися розповідати про свій проєкт назагал — журналістам, блогерам, громаді, у якій живуть, представникам місцевої влади, бізнесу. Звичайно, "Про.Про.Лаб" допомагав їм в цьому — підказував, до кого можна спробувати звернутися за інформаційною підтримкою, як залучити до поширення інформації випускників та родини тих учнів, які зараз перебувають за кордоном. 

Станом на сьогодні всі команди вже завершили свої кампанії зібравши 100% і навіть трохи більше.

4. Втілення рішення.

Завершальний етап, на якому на зібрані командами кошти закуповують матеріали, а іноді й обладнання, щоб реалізувати ідею у запланованому масштабі.

Так команда з Куликівки закуповує фрезер для перших 50 адресних вказівників, а в Рудках — завершать облаштування експериментальної ділянки та висадку рослин. У шкільному укритті Вознесенської школи №5 з'являться 10 стелажів-трансформерів та стільки ж пуфів-трансформерів. А в Покрові — декілька "дощоловів", які діти встановлять на території своєї та інших шкіл міста, а також у громадських місцях.

Та крім мотивації, енергії та старання школярів, важливо, щоб до учнівських ідей по-дорослому серйозно ставились очільники громад. Тому ще один з етапів програми "План.Дій" — це підписання меморандумів про співпрацю з місцевим самоврядуванням.

А це точно спрацює?

Команда в Марганці поставила перед собою найамбітнішу мету — перетворити закинуту територію за бездіяльним кінотеатром "Дніпро" на громадський простір.

Роботи з планування простору майбутнього кіноскверу

А починалося все з того, що в березні 2023 року у Facebook на сторінці Інженерного тижня, Марина Петровська, директорка Марганецького ліцею №11 Марганецької міської ради Дніпропетровської області, побачила допис про проєкт "План.Дій".

"Найбільше, що сподобалося в цій програмі, — це те, що в її основі лежить проходження учнями всіх кроків проєкту самостійно. Вони ідентифікують проблему, роблять дослідження, шукають можливі рішення й обирають найкраще. Від ідеї до її реалізації. Поспілкувавшись з колегою та одночасно класним керівником 10-Б класу, Аліною Машко, ми вирішили запропонувати нашим дітям подати заявку на участь в проєкті. Так ми зробили перші кроки в рамках цієї програми", — згадує директорка ліцею.

Рішення взяти участь у проєкті підтримали активні 10-класники (тепер діти навчаються в 11 класі).

"Підлітки бачать проблеми міста зовсім іншим поглядом, ніж ми, дорослі. І під час обговорень з ними тематики проєкту ми з колегою були вражені їхніми думками, запропонованими темами та шляхами можливих рішень проблем нашого невеличкого шахтарського містечка, — продовжує Марина Петровська. —  Насправді в нас не так багато місць для проведення вільного часу та корисного відпочинку для молоді. Тому невеличка територія за неробочим вже тривалий час кінотеатром і стала відправною точкою нашого проєкту. Вона здалася нам тим місцем, в якому ми б змогли об'єднати відпочинок, перегляд кінофільмів та можливість спілкуватися".

Крім того, всі співавтори проєкту прийшли до думки, що ця територія  може використовуватися навчальними закладами, які розташовані поруч, для проведення різноманітних свят, фестивалів або спортивних розваг. Саме це і стало вирішальним моментом.

Активна робота над проєктом розпочалася в травні. Був підписаний Меморандум про партнерство та співпрацю між Марганецьким ліцеєм №11, Марганецькою міською радою та громадською організацією "Про.Про.Лаб.", який узгоджує співпрацю сторін.

Спочатку було навчання. Ціле літо, попри канікули, команда отримувала необхідні знання та працювала над ідеєю. Менторами старшокласників стали тренери громадської організації "Інша Освіта". А керівниками та натхненниками для команди стали URBAN curators (розроблені ними проєкти реалізовані в Києві, Львові, Луцьку, Житомирі, Новомосковську, Маріуполі, Вінниці). Завдяки участі у програмі "План.Дій" Марганець може приєднатися до цих міст та отримати неповторну локацію для відпочинку та проведення різнопланових заходів. Попри воєнний час діти вже зараз прагнуть до мирного, повноцінного життя. Учні мріють: якщо їм вдасться оновити цей простір, то з часом і кінотеатр запрацює. І весь район заживе на повну силу.

План майбутньої зони відпочинку у Марганці

Проєкт оновлення ділянки на кіносквер отримав назву "Титровий ліс". Саме тут за задумом ліцеїстів молодь Марганця зможе відкривати для себе українське і світове кіно. Крім цього, за проєктом цю територію поділили на кілька зон:

• зона спілкування — це місце для зустрічей та проведення відкритих лекцій, занять. Тут діти матимуть можливість проводити тут час разом з однокласниками та вчителями; 
• зона усамітнення — поодаль від галасу у спеціальних будиночках можна буде посидіти з книгою, або просто перезавантажитись; 
• зона побачень —  місце, яке надихатиме на розмови про кохання; 
• зона для часу з родиною — батьки разом із дітьми зможуть проводити час на свіжому повітрі. 

Більшість елементів проєкту можна буде виготовити власноруч — закупивши деревину та засоби обробки.

Для того, щоб проєкт отримав життя, на Спільнокошті зібрали частку необхідної суми — понад 60 тисяч гривень. Проєкт команди з Марганця досить масштабний, тому до приведення території до ладу доєднається місцева влада та комунальні служби, також щоб повністю завершити перетворення, знадобляться додаткові кошти. Зараз ГО "Про.Про.Лаб." разом з усіма учасниками проєкту планують, як їх можна залучити.

Візуалізація проєкту "Титровий ліс"

Але головне, що самі діти не сумніваються в тому, що в них все вийде.

5 хлопців та 4 дівчат об'єднанні одним бажанням — змінюватися самим і змінювати навколишній світ. Вони відкрито говорять про проблеми й готові шукати шляхи їх реалізації. На питання "Що для тебе значить відбудова?", їхні відповіді були зовсім не дитячими.

Так, одинадцятикласник Данило Воробйов поділився своїми думками:

"Для мене поняття «Відбудова країни» сьогодні означає розуміння важливості праці на благо нашого суспільства. Спрямування зусиль на поліпшення якості життя громадян та рівних можливостей для всіх. Для мене важливе майбутнє країни, майбутнє мого рідного містечка, яке має дуже цікаву історію. Дуже приємно усвідомлювати, що років через 10 цей сквер буде радувати око кожного, хто прийде туди розслаблятися, духовно відпочивати. Однозначно я буду навчатися та проживати в Україні, бо це моя Батьківщина!"

Його однокласниця Євгенія Штефанова додає:

"Для мене відбудова країни — це не просто створити щось нове і забути старе, тим самим забути частину історії. Хочеться  зробити щось таке нестандартне, нове, щоб дивлячись на нього, ми пам'ятали всі події минулого і хотіли йти у майбутнє".

Барінова Даша й інженерка-електронниця Олена Самофалова роблять заміри простору

Підлітки згадують про ще один важливий аспект — "відбудову людей".

"Для мене відбудова — це можливість «відбудувати» людей, їхню національну свідомість, дати їм можливість згадати, хто вони є насправді. Я не можу говорити за всіх, але моєю мотивацією брати участь у цьому проєкті є бажання жити краще. А щоб жити краще — треба вставати й щось робити. І можливість покращити життя не лише своє, а й рідного міста, особисто для мене є тим, що надихає та дарує надію", — каже Даша Барінова.

Ще один юний творець змін у громаді Олександр Лисиця підсумовує:

"Доєднуючись до програми, вся наша команда хотіла вплинути на життя громади й зробити для громадян, і нас також, свіжий ковток повітря за всі ці роки. Для мене цей проєкт є прекрасним доказом того що коли маєш бажання та докладаєш зусиль, можна зробити будь-що, навіть якщо ти підліток. Впевнений, наш проєкт буде розвиватися тільки вгору!"

Ініціатори програми "План.Дій" впевнені: ці перші 5 шкільних проєктів надихнуть і інші українські міста долучитися до відбудови країни. Маючи під рукою приклади й допоміжні матеріали, кожен зможе впевненіше йти цим шляхом.

Пілотна програма виправдала, а в дечому навіть перевищила сподівання її засновників. Насамперед — якістю рішень команд, а часом і їх масштабом, як-от у Марганці, коли на перетворення очікує цілий пустир в центрі міста. У кількох громадах започатковані зміни набудуть тяглості — Куликівська громада має плани поєднувати піклування про екологію з оновленням навігації на постійній основі та залучити до цього й сусідні громади.

Роботи над теплицею в Рудках

Рішення, розроблене командою в Рудках, легко реалізувати й в інших школах, що мають бодай невелику пришкільну територію.

Так само легко перейняти досвід Вознесенської команди — він тим більш є актуальним, адже майже всі школи, що наразі працюють, опікуються облаштуванням укриттів, а такі меблі діти можуть збирати самостійно, додаючи простору комфорту та затишку.

Команда з Вознесенська з власноруч виробленими стелажами для укриття

"Нам також вдалося знайти модель, у якій добре збалансовано теорію та практику, дистанційне навчання та очне. Дещо ми доопрацюємо, але вже бачимо, якою буде модель програми, яку плануємо масштабувати", — говорить Олена Шульга, менеджерка освітньої програми для підлітків "План.Дій", керівниця ГО "Про.Про.Лаб".

Ще більше корисних рішень!

У майбутньому організація планує розвивати два напрямки:

• розробка нових рішень для нових проблем, над якими з командами ще не працювали.
• підтримка нових громад у застосуванні вже напрацьованих рішень.

На думку Олени Шульги, мотивувати підлітків навряд потрібно — вона бачить дуже великий запит від підлітків на те, щоб бути корисними. Радше їх варто в цьому бажанні підтримати. Більше говорити про відбудову, розвиток місць, де живемо, разом досліджувати, що можна було б покращити. Почати з простого — аналізу власного досвіду, щоб визначити, з якими проблемами стикаються самі учні чи їхнє оточення — у школі, районі.

До прикладу, разом перевірити чи є школа енергоефективною та спробувати знайти прості способи заощаджувати енергію. Або дати собі більше свободи в облаштуванні укриттів. Так крок за кроком у підлітках буде рости впевненість у власних спроможностях і жага більших змін.

Але вже зараз діти готові давати поради одноліткам, як розпочинати зміни у своїх громадах. До прикладу, Надія Петляківська, лідерка команди з Рудок, пропонує такий план дій:

А слідкувати за подальшою реалізацією проєктів програми "План.Дій" можна на її сторінці у фейсбук або інстаграм.

↓Читайте также

Молодежь стремится активнее влиять на восстановление Украины: в Киеве искали решение, как этого добиться

VSELI HUB: как подростки в селе на Черниговщине создали особое пространство для себя

Неравнодушные подростки: истории молодежи, которая вдохновляет помощью Украине