“Простыми словами о важных вещах”: как работает проект “Дневник толерантности”

У чому проблема?

Під час війни рівень насильства в Україні почав стрімко зростати. Повномасштабне вторгнення наклало великий психологічний відбиток на кожного, і на жаль, насильство — один із проявів цього впливу. Постійна напруга, внутрішня злість та інші негативні емоції часто виливаються на ближніх — у формі мови ненависті, а в найгіршому випадку — фізичної сили та домінації. Цьому сприяє і недостатній рівень толерантності, тобто терпимості та поваги до людей, які відрізняються способом життя, поведінкою, світоглядом.

Яке рішення?

Щоб популяризувати толерантність та звернути увагу на соціальні проблеми, з якими стикається наше суспільство, в Україні запустили ініціативу "Щоденник толерантності". Гостями серії інформаційно-просвітницьких відео на YouTube стають фахові експерти, а також відомі люди країни — психологи, активісти, дизайнери, артисти, бізнесмени, громадські діячі, спортсмени, військові та спеціалісти з питань реабілітації та рівності.

Як це працює?

"Щоденник толерантності" створено за ініціативи Благодійного фонду "Обійми" та за підтримки культурного простору "Кудрявка".

​БФ "Обійми" — це волонтерська організація, яка з травня 2022 допомагає закривати нагальні потреби українським військовим та цивільним. Шукає та залучає донорів, закуповує провізію та амуніцію, розвозить гуманітарну допомогу у регіони, які постраждалі від війни. Навіть під час активних боїв та обстрілів, волонтери фонду їздили в Миколаїв і Херсон, були у Слов'янську, Краматорську, інших містах і селах Донецької області.

З початку 2023 року організація обрала курс на захист вразливих верств населення. ​Захист прав усіх мешканців України, незалежно від статі, віку, раси, етнічної приналежності, орієнтації чи віросповідання, є основним принципом роботи організації.  Владислав Шаст, голова БФ "Обійми", розповідає:

"На початку 2023 ми з командою зрозуміли, що відчуваємо сильну втому та вигорання від тієї кількості роботи, яка була зроблена у 2022. Нескінченні поїздки на деокуповані території, завантаження гуманітарки, недоспані ночі та волонтерство під вибухами дуже відобразилося на фізичному та емоційному стані її членів. І тоді ми вирішили, що треба змінити курс нашої діяльності. Так, війна та підтримка військових — це база. Але ми маємо величезну кількість внутрішніх проблем — як-от насильство в різних його проявах, показники якого всередині суспільства зросли майже на 30 відсотків в різних сферах. І це теж важливі питання, якими треба займатися, аби після перемоги ми могли почати відбудову здорової нації та здорової країни".

Оскільки керівник фонду Влад Шаст — відкрий квір та активіст за права людини, то перше, що спало на думку — почати зі знайомої теми, зокрема запустити кампанію на підтримку законопроєкту 9103 про інститут реєстрованих цивільних партнерств. А потім і охопити більшу кількість соціальних проблем, які існують зараз в українському суспільстві. Новий проєкт активіст вирішив реалізувати у форматі відео, спираючись на ідею щоденника-анкетки — речі, знайомої майже кожному з нас з дитинства.

З цією ідеєю і відбулася зустріч Влада з представниками культурного простору "Кудрявка" та розпочалася робота над проєктом. Анастасія Данилюк, проєктна менеджерка "Кудрявки", допомогла зі створенням основи проєкту. Візуальною ідентичністю зайнялася креативна директорка та графічна ілюстраторка Даша Подольцева, а відеомонтажем випусків — режисерка монтажу та відеографка Олена Призенко. Психологинею проєкту стала Оксана Степанюк — кваліфікована експертка з питань психології та психотерапії, яка створила питання для учасників відеоепізодів.

Мета "Щоденника толерантності" — не лише нагадати українцям, що толерантність є ключовою цінністю демократичної держави, а й створити безпечне місце в суспільстві та медіапросторі для всіх. Зробити видимими найвразливіших його членів і надати їм голос, щоб кожен із них міг розказати свою історію. Охопити якомога більшу кількість аудиторії й спонукати українців усвідомити цінність прав кожного з нас.

У фокусі проєкту:

• права ЛГБТІК+ спільноти, права жінок; 
• права людей з ментальними особливостями; 
• права людей з інвалідністю; 
• права людей, що зазнали наслідків війни;
• а також такі теми, як домашнє насильство, насильство над дітьми, бодішеймінг, булінг та мобінг. 

Розпочати "Щоденник" вирішили, надавши слово саме лідерам думок. "Бо ці люди мають аудиторію, їх слухають і їх можуть почути. Вони не бояться говорити публічно — чесно та відкрито про подібні речі, і саме вони можуть сіяти правильні думки в голови своїх послідовників", — пояснює Владислав Шаст.

Зазвичай відомі особи мають щільні графіки — отож у проєкті вирішили обрати формат самоінтерв'ю на відео. Так зʼявилася можливість залучити до проєкту якомога більше цікавих та впливових людей.

Гості "Щоденника толерантності" вже обговорили теми про права ЛГБТІК+ людей, булінг і мобінг, бодішеймінг та права жінок. Серед спікерів, наприклад, — берлінський дизайнер, стиліст та друг України Франк Вільде, телеведуча Даша Трегубова, народна депутатка та авторка законопроєкту про реєстровані цивільні партнерства Інна Совсун, дизайнерка та рестораторка Даша Кацуріна.

"Ми говоримо простими словами про важливі речі. На меті було створити соціальний проєкт, який би показав актуальні проблеми суспільства без осуду тих людей, які все ще можуть помилятися. Дати людям можливість усвідомити ті моменти, де вони могли дискримінувати інших, і саме цим припинити цей потік хейту (досить часто — несвідомого). А також показати тим людям, які зазнають насильства та дискримінації в тій чи іншій формі — що їх життя має цінність, що їхні голоси важливі й що вони будуть почуті", — каже ініціатор проєкту Владислав Шаст.

Про учасників проєкту Владислав говорить із вдячністю та повагою — адже ці люди мають сміливість чесно ділитися своїми життєвими історіями, показувати як свою силу, так і свою вразливість. Цим самим вони подають приклад для українців — відкритими бути можна, і навіть більше — що це треба робити.

Історії проєкту справжні й щирі. Так, Даша Трегубова згадала випадок з дитинства про дівчинку, якій вчителі повісили на шию табличку з написом "Крадійка" й водили так по школі. Народна депутатка Інна Совсун розповіла про те, як у 12 років її намагався задушити незнайомий чоловік в ліфті. ​Даша Кацуріна поділилася тим, що повага до своїх кордонів та кордонів інших має починатися з родини. А у випуску про бодішеймінг троє жінок розповідали про свої непрості шляхи любові до себе, всупереч всім соціальним стереотипам.

"​У нас нема сценарію, лише підготовлені питання для героїв випусків, — продовжує Владислав Шаст. — Результат завжди неочікуваний, адже люди записують самі себе. Та як вже показує досвід чотирьох випусків — завжди якісний та цікавий".

У майбутніх випусках проєкту "Щоденник толерантності" розповість про життя людей з інвалідністю, ментальними особливостями та тих, хто постраждав внаслідок воєнних дій, а також розкриє теми домашнього насильства та насильства над дітьми. Крім того, додасться ще кілька важливих тем — порушення прав національних меншин, порушення прав людей, що живуть з ВІЛ/СНІД, проблема сексуального насильства під час війни.

Учасниками наступних епізодів стануть відомі й впливові в Україні люди — серед них, наприклад, голова Комітету з питань рівності та недискримінації ПАРЄ Марія Мезенцева, письменниця Любов Якимчук, співачка Оля Полякова та її донька Марія та інші.

Крім того, у наступних сезонах команда проєкту хоче зібрати якомога більше реальних історій від звичайних українців, аби показати суспільству справжню картину порушення прав людини на прикладах живих людей. Дати цим людям платформу, де вони б могли поділитися власним досвідом. На думку засновників проєкту, це може надихнути тих, хто ще перебуває у пригніченому стані, нарешті знайти силу вийти з нього. ​Також команда має намір поширювати інформацію про наявні програми підтримки, аби кожен, хто зазнав утисків, знав куди звернутися за допомогою і міг це зробити.

Ще більше корисних рішень!

​Хоч на момент нашої розмови проєкту всього місяць, Владислав Шаст та його команда вже починають отримувати відгуки від людей, яким цей проєкт допоміг усвідомити якісь важливі речі чи розкрити свої власні травми.

"Найбільш цінне, що люди починають ділитися своїм особистим досвідом. Значить, проєкт працює. Ми ж будемо робити й далі поступові та послідовні кроки заради нашої мети — створення безпечного місця для всіх членів суспільства", — говорить ініціатор проєкту.

Владислав радить дивитися випуски "Щоденника" абсолютно всім. Адже, за його словами, навіть серед "найпросунутіших" членів українського суспільства є люди, які й досі використовують хибну термінологію чи можуть несвідомо "кинути якийсь образливий жарт". Також Влад Шаст закликає кожного українця поставити собі питання — "Чому саме я буваю нетерпимим до інших людей або дозволяю бути такими людям у своєму оточенні?". Задуматися про це й нарешті почати змінюватися.

"Ми дивуємося агресії країни, яка почала війну проти України, але водночас заплющуємо очі на внутрішню ненависть. У росії саме тому ніхто не ставить собі питання про напад на Україну, бо агресія є нормою для росіян. В першу чергу по відношенню один до одного. Це країна, у якій права людини є одним із найнезахищеніших аспектів. То чи хочемо ми йти шляхом ворога? Чи оберемо свій власний? Так, це може бути болісно, бо на початку кожному з нас доведеться усвідомити той рівень шкоди, який ми могли спричинити іншим, просто тому, що нас не вчили толерантності. Тому що десятиліттями російська пропаганда майстерно знищувала тенденцію до поваги прав людини не лише серед росіян, а й серед українського суспільства, задля утворення ще більшого розбрату всередині нашої країни. Частково їм це вдалося. Тож сьогодні головне питання — який шлях обере надалі кожен з нас", — впевнений Владислав Шаст.

На думку Влада, який в дитинстві й сам зазнав травми через булінг жителів рідного містечка, ненасильницька комунікація з глибоким розумінням проблем вразливих верств населення, прикладом якої є "Щоденник" — ключ до порозуміння.

"​Я хочу, щоб люди нарешті почали поважати один одного. Бо коли, як не зараз? Я знаю, що зазвичай люди бояться тем, які висвітлює наш проєкт, бо там занадто багато болю. І тому відгороджуються від цього. Уявляють, що цього немає. Або що це вирішиться саме по собі, — говорить Влад Шаст. — Сьогодні кожен знає, до чого приводить позиція «моя хата скраю». Ми вже довго мовчали. Настав час говорити відкрито та чесно — в першу чергу з самими собою".

Подивитися випуски "Щоденника толерантності" можна за посиланням на YouTube.