У чому проблема?
Українська аграрна галузь стала одним з основних джерел для наповнення бюджету країни. Так буде і по закінченню війни — агросектор, принаймні на перших етапах, відіграватиме ключову роль у відновленні країни, а значна частина відповідальності за її розвиток ляже на молодь. Тому вже зараз важливо докласти зусиль, щоб зацікавити молоде покоління приходити в агросферу, аби після перемоги вони могли відразу стати до роботи.
Яке рішення?
Залучити молодь до агросфери, навчити азів рослинництва, агрономії, фінансової грамотності покликаний проєкт, який започаткувала українська агропромислова компанія "Контінентал Фармерз Груп". Школярі — учасники проєкту "Розумний город. Мікрозелень", власноруч вирощують корисні продукти, вивчають основи бізнесу, заробляють перші гроші, займаються волонтерством
Проєкт "Розумний город. Мікрозелень" підтримує Посольство Королівства Нідерландів в Україні, міжнародні та українські аграрні компанії.
Як це працює?
Історія цієї освітньо-соціальної ініціативи почалася задовго до повномасштабного вторгнення. Проєкт "Розумний город" стартував у 2020 — тоді два десятки дітей з Тернопільської області, отримавши від "Контінентал Фармерз Груп" насіння, добрива та експертний супровід від агрономів, розпочали свій шлях у сільському господарстві. Вирощували буряк, моркву, цибулю, мінікукурудзу.
Перший досвід вийшов вдалим — за результатами сезону діти опанували базові навички землеробства, зібрали перший у житті власний врожай. Наступні два роки перелік культур, які вирощували школярі, поповнився лікарськими травами, а участь у проєкті взяли уже понад сто учасників. Вже під час війни, крім аграрних навичок, діти почали здобувати й волонтерський досвід. З овочів, які самостійно вирощували юні аграрії, надалі почали виготовляти сухі борщі для ЗСУ. З лікарських рослин, мальв та нагідок — особливий синьо-жовтий чай "Слава Україні!". А до чаю — гарбузові цукати та поживний перекус з арахісу з медом. З 2022 року захисникам України вдалося передати близько 5 000 смачних та корисних пакунків.
"У цьому році ми маємо 300 учасників зі всієї України, які по селах вирощують овочі. Але завжди був великий інтерес до проєкту від школярів, що живуть у містах. Оскільки грядок у місті нема, ніде сіяти, вирішили шукати альтернативу — так і прийшла ідея вирощувати мікрозелень на спеціальному обладнанні", — розповідає Роман Комінярський, координатор проєкту "Розумний город".
Агрономія, бізнес, волонтерство
Отож проєкт вийшов за межі села і став поширюватися містами України. У пілотному форматі "Розумний город. Мікрозелень" розпочався з однієї школи. А вже через рік учасниками проєкту стали 15 навчальних закладів.
"Було багато складних моментів. Ми не знали, наскільки реально впровадити повноцінне, нехай і невелике, виробництво мікрозелені у школі. Чи діти впораються? Чи буде їм це цікаво? Нам треба було підготувати багато навчальних матеріалів (цей процес триває досі). Не без проблем, але все вдалося", — ділиться Роман Комінярський.
Річ у тому, що у версії проєкту "Розумний город. Мікрозелень" організатори вирішили використовувати інший підхід. Його основна ідея — не стільки у вирощуванні чогось, скільки у побудові школярами успішного бізнесу.
Школярі, вирощуючи мікрозелень, всі процеси контролюють самі, а паралельно пізнають основи економіки та соціально-відповідального підприємництва. Отримані врожаї також самостійно реалізовують місцевим рестораціям. А частину отриманих коштів спрямовують на підтримку ЗСУ. А ще проєкт популяризує культуру здорового харчування.
"Зараз економічна ситуація в державі, м'яко кажучи, важка. Але ми впевнені, що попереду Перемога, тож треба буде розвивати економіку — це робитиме в тому числі й молодь. То коли як не зараз їм вчитися? Ми прозора, відповідальна, експертна компанія — тож мусимо ділитися із дітьми досвідом, надихати їх на звершення", — коментує Роман Комінярський, який завжди на звʼязку-онлайн зі школярами.
Координатор проєкту коротко описує алгоритм участі в ініціативі:
- Долучитися можуть діти із середніх і великих міст. Зазвичай це команди 7-9-класників — від 5 до 15 школярів.
- Умовами участі є наявність окремого приміщення, де буде встановлений спеціальний стелаж, де методом гідропоніки зростатиме мікрозелень.
- Школам, які сформували команду, подали заявку на участь у проєкті і пройшли співбесіду, надають обладнання, різні прилади, розхідні матеріали, насіння і навіть біологічні засоби захисту рослин та добрива.
- Місяць відводиться на навчання та адаптацію — за цей час учасники проєкту мають освоїти навчальні матеріали, навчитися вирощувати якісну продукцію і зробити перші продажі.
- Далі — повноцінний робочий етап. Вирощуються традиційні культури — сонях, горох, капуста, редиска, щавель, трохи харчових квітів. Діти відповідальні за все: виробництво, маркетинг, продажі, закупівлі (розхідних матеріалів, які надає компанія, вистачає на кілька місяців, далі потрібно купувати з прибутку). У цьому і сенс — помістити дітей у справжнє бізнес-середовище, де відповідальність за успіх залежить від кожного учасника команди.
- Успіх вимірюється. Є кілька моментів, але найважливіший — місячний заробіток. Мінімально прохідна межа — 3 000 грн. Це, за словами Романа Комінярського, досить символічна цифра — є школи, які в перший же робочий місяць заробляють вчетверо більше. За результатами продаж компанія формує рейтинг успішності. "Якщо школа не долає прохідний поріг або якщо долає, але опиняється внизу рейтингу і залишається там 3 місяці поспіль — вона вилучаєтьсяз проєкту. Це дуже мотивує", — говорить Роман Комінярський.
- Заробленими коштами команда розпоряджається самостійно. Але за правилами проєкту — 10 % від прибутку мають йти на благодійність.
"Велика «небезпека» для шкіл — захопитися цим проєктом понад міру ще на початку і не справитися з рутинними процесами (бо вони будуть) згодом. Ми вчимо вибудовувати процеси так, щоб витрачаючи якомога менше часу, бути ефективними. Побудова системи і є найскладнішим у цьому проєкті, якщо команда з цим справиться — все буде супер", — додає координатор проєкту.
А це точно працює?
З початку існування проєкту до нього доєдналися понад 150 учнів із різних українських міст. Команда Школи вільних та небайдужих зі Львова — одна з них. Взяти участь у проєкті хлопців та дівчат зацікавила Катерина Кузь, вчителька біології. Найбільшим викликом, який встав перед командою, було затримка в роботі на самому початку проєкту — у лютому школа постраждала від російської ракети. Проте це згуртувало дітей — за час, поки лагодили приміщення, вони вивчали техніки вирощування мікрозелені, складали бізнес-план, ділилися мріями та ідеями. А тоді взялися до дії й побачили перші паростки.
"Дуже цінним для дітей стали покрокові відеоінструкції від керівників проєкту, які буквально навчили нас всього з нуля. Також слід зазначити, що учні мають можливість ставити запитання, і отримувати відповіді, як від керівників проєкту, так і від інших учасників, котрі мають більше досвіду", — зазначає Катерина Кузь.
Зараз процес вирощування повністю налагоджений, ба більше — діти проводять майстер-класи для учнів молодшої школи й навчають їх. Тепер учасники самостійно прораховують вартість кожного елемента у вирощуванні, аби знати собівартість — адже стартовий капітал швидко закінчився, а насіння та розхідники потрібно закуповувати і далі. Також учні створили власний бренд, під яким продають мікрозелень — SuperGreen, розробили самостійно логотип, монтують та знімають контент, ведуть всі обрахунки, контактують із різними закладами харчування. За 4 місяці у проєкті Небайдужі продали понад 500 лотків мікрозелені. І задонатили близько 3000 грн.
"Цей проєкт — це справжній бізнес-конструктор, де учні навчаються основ підприємництва, взаємодіють один з одним, вчаться чути і цінувати думку інших, прислухатись, вміло критикувати і генерувати нові ідеї", — каже вчителька.
Звісно, не все так просто, як могло б здаватися. Наприклад, коли почались відключення світла, догляд за рослинами став більш "ручним" — наприклад, рослини потрібно було додатково вручну поливати. Важко було і з продажами влітку, в сезон зелені і овочів. Проте, за словами педагогині, для команди це стало викликом для подальшого руху і пошуку нових клієнтів, котрі закуповували б гуртом.
"Мені цей проєкт дав змогу дослідити, як керувати бізнесом, як працювати в команді й підтримувати одне одного", — говорить Таня, учениця 7 класу, учасниця команди SuperGreen. А її однокласниця Марта додає: "Цей проєкт нас значно зблизив, тому що ми набагато частіше бачимося. Також ми стали більш відповідальними, бо постійно доглядаємо за зеленню і прикладаємо чимало зусиль".
"Дуже втішають їх моменти, коли вони донатять кошти від заробленого прибутку. І вже цього літа керівники проєкту придбали 2 fpv-дрони з зібраних донатів. Діти були в захваті від того, що будучи в навчальному процесі, мають можливість допомагати нашим Захисникам. А я щаслива, що маю можливість надихати їх на зміни та рух вперед!" — резюмує Катерина Кузь.
А в Умані вирощуванням мікрозелені зайнялися в Українському аграрному ліцеї. Команду назвали FloraCora. Свій перший посів учні ліцею здійснили 7 березня.
"На початку нам було тяжко. Адже це було для нас щось нове, тому що ми ніколи не займалися ані вирощуванням мікрогріну, ані серйозним бізнесом, але згодом ми отримали досвід і почали потроху ставати на ноги", — ділиться учасниця проєкту Софія Колісник.
Учасники проєкту склали карту посівів, встановили графік чергувань і налагодили контакт з одним із ресторанів міста. За результатами першого робочого місяця ліцеїсти з Умані одразу опинилися на першому місці. І не просто, а з рекордним результатом зароблених коштів серед всіх учасників.
І хоч через перебої зі світлом команда втратила лідерські позиції, за словами модераторки команди, викладачки курсу "Агросфера" в Українському аграрному ліцеї Світлани Шпеник, діти не зупиняються і продовжують йти вперед до своєї цілі стати справжніми підприємцями. Наразі до команди входять агрономи, бухгалтер, менеджери з продажу, пакувальники, технологи, кур'єри.
"У нас багатий асортимент. Ми прагнемо показати, що мікрогрін — це не просто паростки рослин, а ідеальне джерело вітамінів, мінералів та антиоксидантів. Хочемо популяризувати агро бізнес серед підлітків і довести, що фермерство — це насправді дуже цікаво. Також ми хочемо довести, що вести бізнес можуть навіть учні шкіл, які ніколи не мали подібного досвіду. Від нашого прибутку ми відправляємо 10% на ЗСУ, цим самим робимо наш проєкт не тільки цікавим та приємним, а ще й благодійним", — говорить інша учасниця FloraCora Діана Дуднікова.
Ще більше корисних рішень!
Також до ініціативи "Розумний город. Мікрозелень" агропромислова компанія "Контінентал Фармерз Груп" залучає різних партнерів. Це компанії, які готові фінансувати участь конкретної школи — компенсувати вартість стартового набору розхідних матеріалів і обладнання. Калуський ліцей №6 — приклад такої колаборації. Щоб долучитись до проєкту, школа знайшла інвестора — компанію Goodvaley.
Директорка ліцею Віра Притуляк зізнається: у вчителів був страх, що вся ця справа може звалитися на їхні плечі, але школярі швидко включилися в процес. Досить швидко встановили канали збуту — практично всі кафе та ресторани міста тепер беруть у них мікрозелень, також клієнтами молодих агрономів стали магазини європейської мережі SPAR. За два місяці учням ліцею вдалося зайняти перше місце з оборотом 7555 тис. грн. А зараз команда налагоджує продажі в Івано-Франківську.
"Все це — діти 8,9 та 10 класів. Вони самі з усім справляються. Дивують нас на кожному кроці. Щоб доставляти зелень у гарному стані, за зароблені у проєкті кошти закупили холодильні сумки. Самі вже обирають насіння, пробують самостійно вирощувати інші види культур. Розробили власний бренд — Kalush liceum green та візитівки. Носять на пробу зелень закладам. Їм все вдається!" — пишається директорка ліцею.
Також вона тішиться тим, що із заробленого прибутку діти не лише вкладають у розвиток справи та донатять на ЗСУ, а ще й отримують винагороду за свою роботу.
"Такі проєкти є цікавими для дітей, адже вони можуть «приміряти» різні професії — агроном, маркетолог, менеджер, бухгалтер. Діти були включені в проєкт навіть протягом літніх канікул, і це чудово! Це розвиває відповідальність та відволікає їх від гаджетів. Крім того, це формує в них розуміння про професії та менеджмент такої бізнес-моделі", — коментує Назар Антоник, директор з розвитку та комунікації агрокомпанії "Ґудвеллі Україна".
Зараз "Контінентал Фармерз Груп" працює над тим, щоб впровадити теоретичне навчання в онлайн і офлайн форматах як для учасників проєкту "Розумний город", так для інших українських школярів. Онлайн — це різноманітні курси: основи бізнесу, маркетинг, стартапи, продажі, облік фінансів, інвестиції, основи агрономії. Офлайн — тренінги про фінансову грамотність. "Контінентал Фармерз Груп" запрошує український бізнес підтримати ініціативу. До проєкту можуть долучатися й експерти з різних галузей, аби ділитися із дітьми досвідом та знаннями.
"Незабаром це стане однією з найбільших цінностей цього проєкту. Діти зможуть опановувати цікаву теорію і застосовувати її одразу на практиці. Ми чітко розуміємо, що не всі учасники проєкту зацікавляться аграрною сферою, але точно впевненні, що їхні інтереси будуть рости, життєві цілі досягатимуться. Ми зрощуємо успішних людей!" — каже координатор проєкту Роман Комінярський.