В Луцке устанавливают подземные контейнеры для мусора: эффективно ли это решение?

У чому проблема?

За даними екологів, щороку в середньому кожен житель нашої країни виробляє близько 300 кг побутових відходів. У великих містах переважна частина цього сміття потрапляє у звичайні сміттєві контейнери, які встановлені просто біля житлових будинків. З відкритих контейнерів сміття розноситься вітром або тваринами; крім того, вони часто протікають, поширюючи неприємні запахи та сприяючи розмноженню шкідників.

Яке рішення?

У Луцьку вже другий рік ведеться встановлення напівпідземних смітників замість звичних відкритих контейнерів. Оновлення відбувається в рамках міської програми заміни старих контейнерів для збору твердих побутових відходів.

Як це працює?

Як розповів Ігор Поліщук, міський голова Луцька, з початку старту програми у 2023 році в Луцьку встановили 60 підземних контейнерів на 29 локаціях. З них близько 30 — цього року. За його словами, всі контейнери зарекомендували себе дуже позитивно, їх конструкція витривала та надійна. Ігор Поліщук наводить у приклад контейнер на вулиці Ветеранів, 1-3, який експлуатується вже понад рік:

"Жодних поломок. Мішок, який знаходиться всередині, не деформувався і не порвався. Тобто конструкція витривала, вона себе виправдовує з точки зору надійності", — зазначив міський голова.

Напівпідземний контейнер, всередині якого є спеціальний мішок для збору сміття, вміщує п'ять метрів кубічних (5000 літрів) змішаних твердих побутових відходів.

У міській раді підрахували, що вартість одного напівпідземного контейнера співмірна з ціною 4-5 контейнерів, навісу для них та контейнерного майданчика. З фінансового погляду їх встановлення дуже вигідне, так само як і з естетичного та з санітарного.

Серед інших переваг цих місткостей — можливість належно організувати поводження з побутовими відходами, забезпечити санітарно-гігієнічний стан та екологічну безпеку території. Для обслуговування таких контейнерів місто має й два спеціальних сміттєвози.

"І звичайно, це сучасний європейський підхід. У багатьох містах Європи використовуються саме такі напівпідземні контейнери", — наголосив міський голова. Він зазначив, що програму продовжать впроваджувати.

"Маємо наразі багато заявок від ОСББ і будинків, де об'єднання не створено, та намагатимемося в міру можливостей продовжувати їх встановлення", — додав Ігор Поліщук.

А це точно працює?

"За раз з такого смітника можна забрати більше відходів, адже обʼєм значно більший. Вважаю, що вони є досить привабливими й оправданими, якщо робити їх у відповідних місцях, точково — до прикладу, в центрі чи в місцях де є «сміттєзвалища» біля відкритих смітників, щоб зберегти обличчя міста перед туристами", — коментує голова громадської організації "Нуль відходів Луцьк" Катерина Рабан.

Проте організація також підіймає ряд питань щодо доцільності встановлення таких контейнерів по всьому місту. Серед причин —

1. Сортування. Як розповіла Катерина Рабан, зараз Луцьк підписує контракт з міжнародними партнерами щодо руху до зменшення відходів, відповідно буде прописана програма з сортування. Чи можуть вписатися у цю програму напівпідземні смітники, у які нині люди "кидають все підряд" — викликає в організації сумніви. Також на думку Катерини Рабан, смітники, зміст яких не видно, можуть ускладнити якісне сортування. "Часто люди сортують потому, що бачать. Тобто якщо бачать ПЕТ — кидають туди ж ПЕТ і т.д. І скільки б табличок не встановлювалось поруч, сортування не працює на всі 100%, якщо людина не бачить, що кидають туди інші. І тут треба подумати про посилення інформаційної роботи з населенням", — пояснює екоактивістка.
2. Ціна. Адже такі смітники значно дорожчі, потребують більше сил і коштів на обслуговування: "Мішки, в які збираються сміття мають змінюватись кожні 2 роки. А їх також треба купувати за міський бюджет. Чи є це доречним, виходячи з першого пункту?" — коментує Катерина Рабан.
3. Софіко Шешаберідзе, членкиня правління ГО "Нуль відходів Луцьк", висловлює власну думку — на теперішньому етапі управління відходів в місті, вона вважає напівпідземні контейнери для сміття не розв'язуванням проблеми, а її маскуванням. "Проблема недосконалості системи, включно з неприємним запахом лишається, просто око не бачить джерело цього запаху", — каже Софіко Шешаберідзе.
4. А членкиня правління організації Софія Теслюк звертає увагу на випадки нераціонального планування місць під такі смітники. "Наприклад, на вулиці Гулака-Артемовського під такі смітники виділили землю під самими вікнами будинку, хоча за будинком є величезне місце під смітники. Все розрили, люди вийшли протестувати, приїхала поліція і все згорнулося. В результаті марні витрати на заробітну плату, пальне і непродуктивний день через чиєсь дивне планування місця розташування смітника", — коментує Софія Теслюк.

Сьогодні на етапі розробки проєктно-кошторисної документації у Луцьку перебувають ще 5 локацій.

В коментарі для "Рубрики" директор підприємства ЛКСАП "Луцькспецкомунтранс" Володимир Марценюк розповів: один такий контейнер дає підприємству понад 100 тисяч гривень економії.

"Це дуже суттєва економія. Якщо ми виконаємо цю програму повністю і поміняємо контейнери на всіх локаціях, економія для підприємства і для міста буде орієнтовно 35-37 мільйонів рік. Це економічно, доцільно й ефективно в плані логістики, оперативності, зменшення витрат на заробітну плату, амортизацію автомобілів, плюс додатковий контроль по GPS", — відзначив Володимир Марценюк.

Крім того, за словами Володимира Марценюка, система напівпідземного контейнера дає можливість його синхронізації й під роздільний збір. Для цього не потрібно нічого суттєво міняти, просто встановлюється інша кришка з трьома віконцями, і відповідно всередину встановлюють три мішки. Основа ж залишається тією самою. Тобто та сама локація може використовуватись і для змішаного збору.

"Швидше за все, наступного року ми будемо це пробувати. Наприклад, там де більше пластику збирається, будемо робити синхронізацію", — говорить Володимир Марценюк.

Поки що поруч із напівпідземними контейнерами комунальники встановлюють контейнери для збору пластикових пляшок. В планах розмістити й баки для скла.

Наразі якщо ОСББ в Луцьку хоче встановити таку систему, вони повинні зібрати збори мешканців, — радить директор "Луцькспецкомунтранс". Згідно з протоколом зборів міська рада почне реагувати. Що це означає?

• Треба написати звернення до міського голови. 
• Міський голова дає добро на фінансування обраної локації.

"Але з нашої сторони буде умова — умова зі співфінансування. На плечі й на бюджет ОСББ будуть лягати витрати з виготовлення проєкту кошторисної документації. Це орієнтовно 15-20 тисяч гривень", — зазначив Володимир Марценюк.