Первый после Пучдемона: что нужно знать о новом президенте Каталонии

Поговоримо, сеньор Рахой? (с) Кім Торра,

12 травня 2018 року

Від часів виборів 21 грудня минулого року пройшло майже п'ять місяців. Увесь цей час каталонці не мали свого, обраного парламентом, президента та уряду. Останнього вони не мають ще, але сьогодні отримали президента – ним став адвокат, письменник, видавець, член партії Пучдемона "Разом за Каталонію", 55-річний Кім Торра-і-Пла. Він креатура та кандидатура лідера каталонців у вигнанні, але до висування ніхто не розглядав 11-го номера у партійному списку як серйозного кандидата на крісло у Палау де Женералітат. Проте політика буває непередбачуваною…

"Рубрика" пропонує дізнатися основні речі про нового лідера регіону.

І. ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ

Родина Кіма Торри походить з провінції Жирона, як і родичі Карлеса Пучдемона. Все почалося у Санта-Колома-де-Фарнерс, де все ще живе його мати, а батько у 1991 році був радником мера. У Бланес родина переїхала, коли батько, інженер за фахом, отримав там роботу. Тут 28 грудня 1962 року Кім і народився.

Бланес – найстаріше місто у зараз курортній Коста-Браві. Пізніше уся родина тимчасово перебралася до Барселони, де Торра пішов до середньої школи та закінчив Автономний Університет Барселони. Після випуску молодий Торра подався у юриспруденцію. Протягом двадцяти років він працював як юрист у великій міжнаціональній страховій компанії Winterthur Group, включаючи два роки життя у Цюриху.

Після повернення він перейшов до журналістики, а у 2008 створив власний бізнес, пов'язаний з видавництвом книг – A Contra Vent Editors для просування гумористичних текстів та літературної критики. Фокус видавництва спочатку був на творах каталонських авторів 1920-30 років. Через рік Торра виграв премію імені Карлеса Раоли за есей про каталонську журналістику. Твір "Viatge Involuntari a la Catalunya impossible" поєднав факти та вигадку та оповідав історії кількох журналістів у часи Другої Республіки (1931-1939). Торра також є автором кількох книжок по історії регіону.

Окрім бізнесу та письменства, він активно займався громадським життям Каталонії, був членом громадських організацій Assemblea Nacional Catalana та Omnium Cultural, обидві підтримують незалежність Каталонії. Три роки, з 2012 по 2015, був директором Культурного Центру Борн, який знаходиться у одному з найстаріших районів Барселони. Взагалі, 2015 став для Кіма Торри доволі важливим. За цей час він встиг: побути головою Omnium, змінивши видатну економістку та активістку Мюрієль Казальс, створити та очолити журнал Revista de Catalunya, увійти у керівництво Ради Музеїв Каталонії (до 2017 року). Два останніх місця праці перед політичною кар'єрою включали у себе перебування у проводі меморіального Музею Еміграції часів Громадянської війни та керування CETC – Центром сучасних досліджень Женералітату Каталонії.

Увесь цей час він продовжував юридичну практику.

ІІ. ПОЛІТИЧНА КАР'ЄРА

На відміну від бурхливого громадянського та культурного життя, про політичний шлях Кіма Торри відомо доволі мало. Депутатом він став лише у 2017 році і до останніх днів навіть не був серед лідерів своєї партії "Разом за Каталонію". До цього… він був у Демократичній Раді Каталонії, а ще – членом Reagrupament – організації, яка виступає за здобуття незалежності, міжнародного визнання та віродження каталонської нації. Вона стала партією під парламентські вибори 2010-го року, але прогнозовано не отримала місць.

Драматичний поворот політичне життя Кіма Торри зробило 10-го травня 2018 року, коли Карлес Пучдемон, лідер Каталонії у вигнанні, оголосив, що обирає саме Торру новим кандидатом у президенти Каталонії. Через чотири дні, з другої спроби, він став 131-м президентом регіону. З моменту запровадження урядом Іспанії 155 статті Конституції, яка суттєво обмежила автономію та ввела пряме управління Каталонією з Мадриду, пройшло 199 днів. Тепер найперше завдання Торри – відновити діяльність каталонських інститутів, діяльність яких була зупинена чи перервана через запровадження прямого керування.

Кім Торра – прихильник незалежності Каталонії і повторював у своїх передвиборчих звереннях до парламенту, що хоче виконати "мандат 1-го жовтня" та "реалізувати республіку для всіх з рівними правами". І хоча на посаді президента він буде змушений діяти набагато обережніше, ми можемо чекати рухів у сторону розширення автономії регіону.

ІІІ. ПЛАНИ ТА ОБІЦЯНКИ

"Тут мав би бути Карлес Пучдемон і він мав виголошувати цю промову", – почав Торра перший день "інвестицій".

Передача влади: дружина Пучдемона, Марчелла Топор, обіймає Кіма Торру у перші хвилини після обрання

Він сказав, що хоче створити "рівну, феміністичну республіку", нагадав, що ув'язнені каталонські політики отримали 500 тисяч листів, і що політична криза у Каталонії є також і кризою гуманітарною. А це правда. Оголосив, що уряд має намір створити комісію, яка оцінить збитки, завдані статтею 155. Пожурився, що бюджетний дефіцит (Каталонія платить Мадриду більше, ніж отримує від нього) заважає у повній мірі пропонувати каталонцям послуги. Але абсолютної більшості у 68 голосів не зібрав, тож обрання затягнулося ще на 48 годин. У понеділок Торра представив більш точну урядову програму.

"Як відзначив Жорді Турулль у своїй промові, основний актив Каталонії  – люди. Сім з половиною мільонів людей з різних прошарків суспільства, які об'єднані бажанням зробити країну кращою кожен день", – почав другий день дебатів Кім Торра.

З найцікавших пунктів, слід відзначити такі:

• Процес створення каталонської Конституції;
• Продовження політики абсолютної гендерної рівності та гарантія прав ЛГБТ;
• Три гілки влади: Рада Республіки "з вигнання" на чолі з Пучдемоном, парламент, міські ради та уряд у Каталонії, та особливий орган Асамблея обраних;
• Відновлення 16 законів, дію яких зупинив Конституційний Суд Іспанії; серед них – закон про боротьбу зі змінами клімату.
• Захист каталонської школи та каталонської мови;
• Мінімальна заробітна платня у 1100 євро (зараз багато хто отримує лише 1000 євро);
• Створення Податкової агенції (Каталонія, на відміну від Країни Басків, не має фіскальної автономії);
• Розробка гарантованого прибутку для каталонців;
• Повернення поліції "з лап" статті 155, під якою "Моссос" вже чинив жорсткі дії під час вуличних протестів;
• До 2050 року вся енергія – з відновлювальних джерел;

Найближчим часом Кім Торра офіційно вступить на посаду президента Женералітату і нам залишається уважно спостерігати за його першими кроками та майбутнім Каталонії. А поки новий лідер Каталонії поїде до Берліну на нараду з Карлесом Пучдемоном.