Памяти Джона Маккейна. История принципиального политика и верного друга Украины

Богдан Петришин

БОРОТЬБА З ХВОРОБОЮ

У липні 2017 року лікарі знайшли в Маккейна над лівим оком кров'яний тромб та з'ясували, що його спричинила злоякісна пухлина — гліобластома. Це найбільш розповсюджена і агресивна форма пухлини мозку.

Сенатор дізнався про діагноз, коли їхав автомобілем на своє ранчо. Йому довелося розвертатися та їхати в клініку, де його негайно прооперували. Про всю цю епопею політик розповів сам в телепередачі «60 хвилин» на CBS.

McCain on his prognosis: "Some say 3%, some say 14%. You know, it's— it's a very poor prognosis." #60Minutes #50yearsof60 pic.twitter.com/EOvLKPZIxl

— 60 Minutes (@60Minutes) September 25, 2017

За п'ять днів після операції підтвердилось, що в нього — гліобластома. Маккейн розповів ведучій, що прогнози лікарів невтішні:

«Вони сказали, що це дуже серйозно, що прогнози дуже і дуже серйозні. Хтось говорить 3%, хтось говорить 14%. Ви знаєте, це дуже погані прогнози».

Незважаючи на курси радіо- та хіміотерапії, він одночасно з цим продовжував свою роботу у Вашингтоні — Маккейн очолював Комітет Сенату США зі збройних сил.

А через 11 днів після операції Маккейн з'явився у Конгресі, щоб проголосувати проти одного з найбільших проектів Трампа — пакету законопроектів, які мають замінити проведену Обамою реформу системи медичного страхування (відома в народі як Obamacare).

У свої останні дні Маккейн оточив себе родиною та друзями на своєму ранчо в Аризоні напередодні виходу його книжки «Безтурботна хвиля: добрі часи, справедливі справи, великі битви та інші оцінки».

«Сенатор Джон Сідней Маккейн ІІІ помер о 16:28 25 серпня. Його дружина Сідні та їхня родина були із сенатором, коли він покинув нас. До моменту смерті він служив Сполученим Штатам Америки віддано впродовж 60 років», – йдеться в заяві офісу Маккейна.

ЯК НАРОДИВСЯ ГЕРОЙ

Джон Маккейн народився 29 серпня 1936 року на американській військово-морській станції Коко-Соло в Панамі в сім'ї з довгою військовою історією.

Так само як його батько та дідусь, які були чотиризірковими адміралами (на практиці найвищий військово-морський ранг у мирний час), він закінчив військово-морську академію в Аннаполісі в 1958 році.

Менш ніж через десять років після цього його відправили у В'єтнам, де його літак збили над містом Ханоєм і взяли в полон, у якому провів понад п'ять років.

Так народилася його легенда.

Незважаючи на дві зламані руки, зламане коліно, постійні тортури та тривале перебування в одиночному ув'язненні, Маккейн відмовлявся від пропозицій про дострокове звільнення з полону, заявивши, що він залишить його лише разом з останнім ув'язненим там американцем.

«Я закохався в свою країну, коли перебував в ув'язненні в чужій країні», – сказав він у своїй промові, приймаючи висунення кандидатом від республіканців на президентських виборах 2008 року.

«Я полюбив [Сполучені Штати] за їхню порядність, за віру в їхню мудрість, справедливість і доброту їхнього народу. Я полюбив їх, тому що це не просто місце, а ідея, справа, за яку варто боротися. Я вже ніколи не був колишнім, я вже не належав собі, я належав своїй країні», – заявив тоді Маккейн.

«БІЛА ВОРОНА» РЕСПУБЛІКАНЦІВ

Маккейн входив до Республіканської партії, але ніколи не коливався, коли вважав за необхідне йти проти «генеральної лінії». За це він отримав репутацію «білої ворони» серед журналістів, політологів та однопартійців.

​Маккейн був відомий своєю войовничістю впродовж десятиріч роботи у Сенаті та двох невдалих спроб стати президентом США.

Джон Маккейн таки належав сам собі.

Коли Маккейн був сенатором, він кидав виклик президентам незалежно від їхньої партійної належності, якщо він відчував, що їхня політика не відповідає його поглядам. В очах громадськості він перетворився з героя війни на культового політика, згодом здобувши репутацію «білої ворони».
Під час свого першого терміну в Конгресі він виступив проти президента Рональда Рейгана, шанованого й донині республіканця, через його рішення розмітити морських піхотинців у Бейруті як миротворців із обмеженими оборонними можливостями.

Його легенда лише зростала під час його протистояння з іншим республіканським президентом Джорджем Бушем із приводу скорочення податків, звинувачень американських спецслужб у тортурах та стратегії США щодо Іраку.

Маккейн був так само твердим і з лідерами Демократичної партії.
Він був одним із найзапекліших критиків зовнішньополітичного курсу президента Барака Обами. Маккейн різко ставив під сумнів рішення вивести війська з Іраку та відмову Обами виконати своє попередження про «червону лінію» щодо Сирії після того, як президент Башар аль-Асад використав хімічну зброю проти свого народу.

Мало що змінилося, і коли республіканець Дональд Трамп зайняв крісло в Білому домі в 2017 році.

Маккейн опинився в несподіваній ролі головного супротивника президента. Вони часто вступали в публічну конфронтацію через питання зовнішньої політики, особливо щодо Сирії, Росії та Китаю.

Трамп, який регулярно засуджує республіканців і демократів, які з ним не погоджуються, назвав Маккейна «некомпетентним». Іще коли Трамп був кандидатом у президенти, він висміював Маккейна через те, що той, мовляв,»був героєм війни тому, що потрапив у полон». Сам Трамп, який ніколи не служив в армії, сказав, що любить «людей, які не потрапляли в полон».

На міжнародній арені Маккейн був відомий прямотою та «простою народною» мовою, яка дозволяла легше пояснити складні політичні питання.

Він також був твердим прихильником ідеї вступу країн Східної Європи до НАТО.

У квітні 2017 року Маккейн відвідав Чорногорію і сказав, що приєднання крихітної адріатичної держави до альянсу було життєво важливим для стабільності в регіоні та спільних зусиль західних союзників із метою протистояти відродженій Росії. Країна вступила до НАТО через кілька тижнів.

Президент Росії Володимир Путін в одному з інтерв'ю заявив, що Маккейн, його давній критик, живе у «Старому світі». Американський сенатор колись заявив, що Путін є навіть більшою загрозою для світу, ніж екстремістське угруповання «Ісламська держава».

ВЕЛИКИЙ ДРУГ УКРАЇНИ

Сенатора Джона Маккейна добре знають в Україні. Він послідовно відстоював думку про те, що допомога США в боротьбі з російською агресією має бути більшою. Зокрема, він підтримував надання летального озброєння та був прибічником жорстких санкцій проти Кремля.

20 березня 2014 року МЗС РФ опублікувало список санкцій щодо представників США, у відповідь на санкційні заходи проти низки російських офіційних осіб за анексію Криму. До списку увійшло дев'ять громадян США, в тому числі Джон Маккейн. Йому закрили в'їзд на територію Росії. У відповідь Джон Маккейн іронічно посміявся над російськими санкціями: «Мабуть, мені не вдасться провести весняні канікули в Сибіру, ​​мої акції Газпрому пропали, а мій таємний банківський рахунок в Москві заморожений. Тим не менш, я ніколи не припиню зусиль на підтримку свободи, незалежності та територіальної цілісності України, включно з Кримом».

1 / 6

За кілька днів до цього Маккейн заявив: «Росія — це бензоколонка, яка прикидається країною».

22 січня 2015 року Маккейн закликав президента Барака Обаму надати Україні летальну зброю.

Він відвідував зону конфлікту на Сході країни в кінці 2016 року.

НАЙЯСКРАВІШІ ЦИТАТИ МАККЕЙНА

— Ми будемо жити з вічним соромом через те, що не дали українцям зброю, щоб вони себе захистили.

— Президент США не може вести за собою вільний світ, вітаючи диктаторів з перемогою на фіктивних виборах. Привітавши Путіна, президент Трамп образив кожного громадянина Росії, якому було відмовлено в праві на чесне голосування.

— Страх — це можливість для сміливості, а не доказ боягузтва.

— Сполучені Штати Америки повинні дати Володимиру Путіну і всім іншим агресорам чіткий сигнал, що ми не потерпимо нападок на нашу демократію. За останні вісім місяців яку ціну заплатила Росія за втручання в наші вибори? Дуже невисоку.

— Я оптиміст, навіть коли справа стосується Росії.

— Лідери України описують стратегію президента Росії Володимира Путіна як в (комп'ютерній) грі Pac-Man — укус території України за укусом досить невеликими порціями, щоб не викликати масштабної міжнародної реакції. Але в цей момент має стати очевидно всім, що Путін не хоче дипломатичного вирішення конфлікту. Він прагне домінувати в Україні.

— Росія — бензоколонка, яка маскується під країну. Це клептократія, корупція. Це нація, економіка якої спирається виключно на поставки нафти і газу. Тому економічні санкції важливі.

— Деякі люди розуміють тільки одне — силу. ФІФА повинна відчути караючу міць і лють наших збройних сил… Немає сенсу затримувати дрібних поплічників, поки лідер ФІФА гуляє на волі. Я буду переслідувати Зеппа Блаттера до самих воріт пекла.

— Думаю, Росія найголовніша зараз загроза. Найбільш значна, ніж Ісламська держава. Я думаю, що ІД може творити жахливі речі. Але саме росіяни спробували знищити основу демократії, змінити результат виборів в Америці.

— Слова європейців нічого не варті.

— Угорщина є нацією на межі здачі суверенітету неофашистському диктатору, нацією, яка лягає в ліжко до Володимира Путіна.

— Росіяни заслуговують кращого, ніж Путін… Президент Путін… не вірить, що на волі людська природа може піднятися над своїми слабкостями і побудувати справедливе, мирне і процвітаюче суспільство. Або як мінімум, він не вірить, що це можуть зробити громадяни Росії. Тому він править, використовуючи ці слабкості, за допомогою корупції, репресій і насильства. Він править для себе, але не для вас.

— Дорогий Влад! (Звернення до Путіна) «Арабська весна» наближається до твоїх околиць.

— Прийшов поводитися більш жорстко з Росією. Для США настав час висловити свою думку в зв'язку з порушеннями прав людини, вироками, а також діяльністю цього автократа, полковника КДБ, який продовжує пригнічувати народ Росії.

За матеріалами Радіо Свобода, Еspreso.tv, НВ.