fbpx
Сегодня 12/08/2020 04:31
Женщины в экологии 16:31 14 Окт 2019

Когда в Украине появится своя Грета Тунберг? От победы над осушенными торфяниками до эффективной политики

Как отремонтировать мир? Советы и инсайды от аналитика ПРООН в Украине (укр.)

Олена Маслюківська-Самберг – дуже відома особистість серед усієї еко-тусовки України. Частково – завдяки тому, що вона була однією з тих викладачів, які надихають своїх випускників нести еко-ідеї у маси, відслідковувати дельфінів та шукати шляхи протидії глобальній зміні клімату. Інша причина – саме через її голову проходять ледь не всі великі проєкти щодо сталого розвитку чи зелених технологій, які реалізуються в Україні.

Зараз Олена працює аналітиком з розвитку програм та інновацій ПРООН в Україні. Це значить, що вона вивчає екологічні проблеми України і пише такі проєкти, на які б донори погодились надати фінансування. Зазвичай це проєкти на мільйони доларів, і вже в їх рамках потім сотні українських громадських організацій чи наукових установ отримають так звані субгранти.

Працювати на такій посаді в ПРООН це наче здійснити дитячу мрію "рятувати світ", але водночас Сізіфова праця, без особливої надії побачити результат вже зараз. Як така мрія виглядає в щоденній рутині – питання, яке хотілося розкрити найбільше.

Спочатку Олена Маслюківська-Самберг розказала, як працює офіс ПРООН в Україні:

Як відбувається пошук ідеї для проєкту?

Візьмемо для прикладу відновлювальну енергетику в Україні. Тут ми бачимо, що сонячна і вітрова енергетика мають достатньо інвестицій завдяки "зеленому" тарифу, але якщо говорити про сонячну енергетику на дахах, то вона не розвивається. І я питаю в себе: "Що я можу зробити, для того аби змінити це?". Люди почали інвестувати, встановлювати батареї на дахах, проте кошти на це є далеко не у всіх. І я починаю міркувати, як можна залучити інвестиції у сонячну енергетику на рівні домогосподарств. 

Тут вже на допомогу приходить міжнародний досвід, колеги з інших офісів ООН по всьому світу, які мають більше досвіду у цих питаннях. Також я займаюсь інноваціями, тому завжди аналізую, що робить бізнес. 

Коли знаєш, що (1) мотивує бізнес, чим він займається, (2) досвід інших країн та (3) реалії України – ти можеш вигадати ідею, яка би стимулювала інвестиції у сонячну енергетику десь в горах Карпат, на школах, лікарнях. Таким чином буде вони отримають надійну енергію, яка не дінеться при жодних стихійних лихах. Так програми ПРООН можуть допомогти уряду України у досягненні цілей, які стосуються кожного з нас: мати світло, пити чисту воду. 

Мій найулюбленіший проєкт в ПРООН це той, який має золотий стандарт, це значить що він досягає кількох цілей сталого розвитку одночасно. 

Розкажу історію про торфовища. 

В Україні колись торфовища були осушені, щоб видобувати торф або для сільського господарства. І з часом ці землі почали деградувати, вони перестали бути врожайними, і їх закинули. Як результат, землі непридатні для господарського використання, ще й до того ж можуть горіти. Восени, проїжджаючи десь по Північній Україні, ми можемо спостерігати ці пожежі. Торфовища не можна загасити традиційним способом, адже горять вони на глибині 1,5-2 метри. 

Єдиний спосіб вирішити цю проблему – це підняти рівень ґрунтових вод, тобто повернути для природного стану. В 2013 розвитку програма розвитку ООН за підтримки ЄС реалізовували проєкт з рекультивації цих торфовищ в Чернігівській області. Прорили канали, поставили шлюзи і такий чином підійняли рівень ґрунтових вод на 1,80 м. 

В результаті припинились пожежі на торфовищах це прямий результат. Паралельно, там з'явилася вода і відповідно почала рости трава, а місцеві жителі почали косити сіно  і таким чином з'явилася їжа для корів. Також проєкт допоміг громаді створити сільськогосподарський кооператив, закупили невеличке обладнання для переробки молочних продуктів. Ця громада почала виготовляти смачні йогурти, сметану, масло. До того ж кооператив почав виготовляти пелети із відходів місцевої лісопілки для опалення у школі. В цьому регіоні припинились пожежі, а отже, люди перестали страждати від забрудненого повітря, з'явилася альтернатива здавати молоко дорожче кооперативу, аніж молокозаводу, в школі налагодили краще опалення, у людей збільшилися доходи, з'явилися робочі місця не так багато, проте вже немає потреби їхати закордон чи в сусідню область.

Цей проект дає кілька переваг. Більш того, оскільки на Чернігівщині загалом чимало земель непридатних до господарського використання, і вони знаходяться у власності різних людей, то проєкт провів перемовини з двома тисячами власників, і ці власники, розуміючи, що земля непридатна до с/г, вклалися цими паями у створення регіонального парку. Проєкт побудував велодоріжку, екостежку, закупив велосипеди, встановив туалет, і як результат – з'явився новий регіональний парк, власниками якого є сама громада.

Олена Маслюківська-Самберг

Одна справа молочні  кооперативи, торфовища це щось просте і зрозуміле, а от що українцям необхідно знати про цілі сталого розвитку? Як краще пояснити зв'язок зміни клімату і засухою та іншими природними явищами, бо, як показує дослідження, цей зв'язок не завжди очевидний для населення.

Для того, аби розуміти, що кожна наша дія, маленька і щоденна впливає на те що відбувається глобально – потрібна просвіта. На жаль, простяг часу, зв'язок між нашою дією і відгуком – віддалений. Я певна, що через 10-15 років скажуть: "Якби ж я знав, я би зараз не рубав би Карпати". В українському контексті люди, які рубають Карпати – вони ж і страждають від повеней, які затоплюють їх помешкання. Також варто доносити інформацію про те, що є зв'язок між тим, як ми використовуємо воду зранку, коли вмиваємось, і тим, що ми будемо пити через 10-15 років. Або між тим, як ми сплачуємо сьогодні податок і тим, яке медичне забезпечення ми будемо мати в майбутньому. 

Я більш ніж впевнена, що цей момент пов'язаний з тим, що ось ваша дія, а ось результат цієї дії. І це може викликати фрустрацію, бо ви не бачите очевидні результати. Як боротися з цим? Ми чули промову Ґрета Тунберґ, яка вимагає нагальних, глобальних дій, то як вважаєте, як ми маємо тут діяти? Україна, кожен з нас, офіс ПРООН?

Глобальні цілі розбиваються на завдання, до завдань розробляються індикатори і кожен індикатор, розроблений для країни, містить очікування – що ми маємо досягти через 3-5 років. Тут немає ніякої Америки, ти просто розбиваєш складні речі на менші, на частинки і починаєш працювати. Ти приходиш на роботу і розумієш, що я роблю оце, а це – є складовою чогось більшого  і воно веде до цілей сталого розвитку. 

Так само дуже важливо мати мотиваційні промови і звернення, і таких людей як Ґрета, і від генерального секретаря ООН, нашого Президента, міністрів, тому що ці люди – лідери. Їх робота показувати вектор, в якому напрямку ми рухаємось як суспільство і чому ми це робимо. І коли ми слухаємо цих людей, ми мотивуємось, тому що ти в промові цих людей знаходиш своє місце для досягнення спільної цілі. Мені здається, що в українців є одна хвороба, коли вони слухають промови, то думають – чого я маю робити те, що кажуть у Києві чи Нью-Йорку? Мовляв, я маленька людина. 

Це дуже хибна думка! Я бачила фотографію Ґрети рік тому назад, вона зі своїми всього кількома подругами почала протест під стінами шведського парламенту. Через рік – до цього руху приєдналися тисячі, якщо не мільйони людей. Якщо говорити про кожного з нас, то не факт, що якась така дія не реалізується у щось глобальне в майбутньому. І навіть якщо це на рівні селища, міста, то чому б ні. 

Елементарно, я приїхала до батьків в селище, почала чемненько все сортувати, а потім питаю, куди це можна винести, а вони дивуються, тому що в селищі немає контейнерів для сортування. І я впевнена, що таких селищ у нас безліч. Започаткувати таке в своїй школі, потім в інших школах села, району і це вже виходить рух. 

Всім набридло бачити, як пакети пливуть по річці і лежать вздовж берега і висять на кущах, але не всі беруться прибирати ці пляжі. Це елементарні дії, з цього варто починати. І з часом коли ти зробиш перший крок, отримаєш перемогу і розумієш, який є зв'язок між власними діями і наслідками. 

Олена Маслюківська-Самберг

От я уявляю коментарі скептиків, які кажуть: "Це ж Швеція, це ж Ґрета, це ж світ, а де Україна, де ще не задоволені всі базові потреби". Що може трапитися аби в Україні з'явилася своя Ґрета, такий собі моральний лідер, який би говорив вголос про екологію і це було чутно для всіх людей, а не лише купки еко-активістів?

Прочитала колись в якійсь розумній книжці, що для того, аби відбулися зміни потрібно дві речі: або криза (коли вибухнув Чорнобиль, всі почали казати про безпеку), або людина з візією. На жаль, візіонерів слухають менше, реагують лише, коли гримне грім. Ми можемо зачекати кризу або дослухатися до людей візіонерів, проявляти візіонерство. Хто може бути візіонером? Та кожен з нас. І я певна, що наш теперішній Президент – також візіонер. Він бачить Україну заможною і успішною. Ця візія є орієнтиром для інших.

Подумайте, про що ви мрієте? Якщо ви мрієте про забезпечену родину, то це може бути ваша візія, до якої ви рухаєтесь. В якийсь момент ви можете зрозуміти, що цієї візії вам недостатньо, і ви хочете зробити заможніми не тільки родину, а й селище чи місто. 

Можливо, вам захочеться допомогти бідним довкола, і тоді ви свою візію переформатуєте. Ми всі люди і маємо співчуття, бажання допомогти.

Якщо говорити про Грету, то вона глобальний візіонер, зараз нам дуже потрібні візіонери на місцях, які будуть приходити до міського голови чи ставати міськими головами. На щастя, зараз Україна знаходиться в тій фазі, що саме візіонери можуть стати лідерами-очільниками громад. У вас є візія, і ви цю візію реалізовуєте, будуєте собі команду. Проте тут без попереднього розуміння реалізації не обійтись. Якщо у вас буде візія, як у Грети – вперед, втім я думаю, що у неї є команда підтримки – батьки/однодумці, яка їй радить та підказує. Потрібно працювати для того, аби розуміти не тільки візію, але і її реалізацію.

Що потрібно нашій країні для ефективної кліматичної політики?

Як на мене, Україна вже зробила чимало. Ми ратифікували Паризьку угоду, одні з перших в світі. Як на мене, у нас є політична воля, це важлива складова. 

Зараз не вистачає інтеграції кліматичної політики в секторальну. В енергетику, транспорт, інфраструктуру.

Кліматичною політикою має опікуватися не лише Міненергодовкілля, це має бути інтегрована політика уряду. І, звичайно, потрібне розуміння бізнесу та наявність фінансових інструментів для його модернізації. Тут ми говоримо не лише про зменшення впливів на клімат, а й про те, що стосується адаптації. Кліматичні зміни будуть відбуватися, тому енергетичний сектор, аграрний сектор – вже повинні розробляти свої політики для адаптації до змін клімату. 

Олена Маслюківська-Самберг

Як Ви оцінюєте зміни за останні 5 років? Які у Вас очікування зараз від української політики і, можливо, з точки зору сталого розвитку? 

Я загалом оптимістка і майже у всіх ситуаціях бачу позитивне. Будь-яка зміна чи криза – це можливість змінити щось на краще. Як на мене, ті зміни, що відбуваються, вони є дійсно позитивними. Останні 5 років ми сильно просунулися в стратегічному напрямку, багато напрацьовано бачень, документів, проєктів. І це добре, тому що нарешті у нас є візія. І мені імпонує, що теперішній уряд не скасовує стратегічно заплановане попереднім урядом, а виступає за продовження тих реформ. Мені здається, що наступних 5 років це буде впровадження і уряд буде показувати діями, те що ми говоримо, дійсно те, що ми маємо на увазі. 

Але коли ти сьогодні прокидаєшся, і розумієш, що можеш подзвонити (не обов'язково будеш це робити) 5 очільникам міністерств, бо їх номера є в твоєму телефоні, і на одній ціннісній ноті донести те, що вважаєш потрібним – для мене це показник змін, того, що люди, які керують державою – є професійними, мають правильні цінності, які допоможуть Україні рухатись вперед. 

Які правильні цінності?

Напевно, я поділяю думку президента, що найбільша цінність – це людина. І що будь-які наші дії мають спричиняти і допомагати покращувати життя конкретної людини.

Це мене змотивувало прийти в ПРООН  і це те, що мене сильно надихнуло, коли на одній з перших зустрічей в цій організації ми обговорювали як можуть наші заплановані дії допомогти конкретному українцю. І це прям вау!.. 

А коли я ще працювала над підтримкою реформ, до ПРООН, ми були в епіцентір подій, щось постійно обговорювали, навколо постійно була якась двіжуха, а я думала, як ця реформа вплине на мої батьків, які живуть в районному центрі Вінницької області? Як я можу їм пояснити що це за реформа, чим я займаюсь? 

В нас просто змінюються цінності, змінюється риторика. Теза про те, що Україна бідна та нещасна країна змінюється на те, що ми хочемо, аби наші люди жили добре. І це теж певно мотивує і мене, і моїх колег. 

Олена Маслюківська-Самберг

Зараз трендово говорити про "червоні лінії". Як б Ви назвали в українській екологічній політиці? 

З тих ризиків, що я бачу, – це ризики для процедур ОВД (оцінки впливу на довкілля) та СЕО (стратегічна екологічна оцінка). Для мене це перша червона лінія, тому що ОВД та СЕО – це є цивілізовані процедури, які використовуються в усіх європейських країнах. Так, вони трохи уповільнюють процес інвестицій, трохи удорожчують саме залучення інвестицій, але ми говоримо про екологічний, соціальний, економічний добробут наших громадян і тому це важливо.  

Це той інструмент, який допомагає зменшити негативний вплив, який віддалений у часі. 

Другий ризик, – це якщо уряд буде дозволяти підприємствам викидати забруднюючих речовин більше, ніж сьогодні, дозволяти не інвестувати в очисні споруди під гаслом того, що необхідно підіймати економіку. Охорона природи та економіка знаходяться в одному "човні" і ми не можемо розвивати бізнес, нехтуючи охороною довкілля чи здоров'я людей. 

Мені здається, це малоймовірно, проте у нас дуже ліберальний уряд і пропагує саме розвиток бізнесу з залученням інвестицій. Це правильно з одного боку, проте я б застерегла від однобокості. Стратегічно варто одразу шукати ті рішення, які б допомагали і зберігати природне довкілля, і залучати інвестиції, розвивати бізнес, створювати робочі місця. 

Третя "червона лінія" –  це природоохоронні території, тому що ми бачимо за 5 років, хоча і збільшувався природозаповідний фонд за ініціативи Мінприроди, але в інших місцях ми втрачали екологічно цінні території. Наприклад, заповідники та ліси на Донбасі стають жертвою військових операцій, військова ціль перевищує природоохоронну. Нещадно вирубуються лісосмуги, що призводить до деградації земель, місцеві жителі не зацікавлені в їх збереженні, а тому лісосмуги особливо потребують уваги держави. І для мене, якщо відбуватиметься деградація природоохоронних територій, їх знищення, полювання на тварин, і якщо уряд не буде оберігати природу, то це стане третьою червоною лінією. 

А як Ви оцінюєте присутність жінок в українській екополітиці на сьогодні? 

Кількість жінок в уряді і парламенті зростає. Іноді, можливо, це завдяки політичним рішенням, пов'язаними із зобов'язанням України мати певний відсоток жінок в політиці, але я певна, що Україні є чимало жінок, які досягли професійних висот завдяки своїм фаховим якостям. Наприклад, міністр фінансів Оксана Макарова – це професійна людина, яка працювала як в уряді Гройсмана, так і в уряді Гончарука.

Ми бачимо в уряді також Альону Бабак – яка є високого рівня фахівцем, була і депутатом ВРУ, а зараз вона очолює Міністерство розвитку громад та територій. Ці жінки абсолютно заслужили свої посади, не по гендерній квоті, а тому що вони є професіоналами своєї справи. Я знаю особисто і очільницю МОЗу Зоряну Скалецьку, як висококваліфіковану фахову жінку, і хоча зарано говорити про її успішність на цій посаді без доказів, але я вірю, що у неї все вийде. 

Було дослідження причин, чому у жінок гірше просувається кар'єра та чому жінки отримують меншу зарплату. Жінка переконана, що якщо вона гарно працює, то очікує, що її оцінять. Вона терпляче чекає, коли це відбудеться, ій здається логічним, що їй за гарну роботу мають підняти зарплату. Жінка ніколи не буде прохати підвищення. Чоловіки ж йдуть і просять про підвищення. 

Щоб ви порадили усім молодим та немолодим хлопцям  та дівчатам, які хотіли б зайнятися еко-активізмом чи зеленими ініціативами? 

Напевно треба зрозуміти, що вас дійсно мотивує. Мене мотивує захист довкілля, у вас може бути інша мотивація і якщо вас щось мотивує, то ви будете цим горіти, зустрічати потрібних людей. Ви будете гуртуватися. 

Треба читати – так ви  краще зрозумієте, як працює світ. Не факт, що деякі елементу світу зараз працюють вірно, але для того, аби відремонтувати світ, для початку необхідно зрозуміти, що там неправильно. 

Немає можливості їхати далеко – йдіть до місцевих органів самоврядування, волонтерами, інтернами. Зрозумійте, як працює система. Зміни відбуваються двома шляхами еволюційно і революційно. Еволюційно – коли ти постійно покращуєш процеси, а революційно – коли ти будуєш нову систему. Скажімо, Ґрету Турберґ я би порівняла з рушієм революційних змін, тому що вже є система, яка працює, але недостатньо швидко, щоб відреагувати на зміни клімату, а тому систему треба змінювати кардинально. 

Коли я була молодшою, мені казали – ти молода, ти ще нічого не розумієш, так от, для того, аби вам так не казали, раджу почитати, запастись цитатами і думками  авторитетних людей, які також підтримують вашу візію і отримати досвід. 

Іноді ви можете теж помилятися. Не маючи досвіду та знань, ви можете зробити хибні висновки. На власному прикладі, мені не соромно визнати, що я помилилася. В свій час я познайомилась з теорією еколого-податкової реформи, яка говорить про те, що варто більше податків стягувати не з праці, не з капіталу, як зараз, а з забруднення і використання природних ресурсів, аби стимулювати зайнятість та інвестиції і робити дорожчим забруднення та використання ресурсів. І я подумала, що було б добре взагалі відмінити податки на працю та капітал, а мати надходження виключно із оподаткування природних ресурсів та забруднення. 

Я була дуже захоплена цією ідеєю, але коли я почала далі розбиратися, то зрозуміла, що цих податків буде недостатньо, аби забезпечити потрібні надходження до бюджету Крім того, певні податки виконують не тільки фіскальну, але й регулюючі функції. Таке розуміння прийшло по мірі того як я досліджувала цю тему, читала книги та статті.

Олена Маслюківська-Самберг

Отже, якщо ви хочете мати голос в суспільстві, то спочатку зрозумійте, що вас мотивує, почитайте, ознайомтесь з літературою, а третє знайдіть однодумців і отримайте досвід.

У ГО, бізнесі чи місцевих органах влади. Якщо ви зрозумієте, як працює завод, ви зрозумієте звідки є забруднення. І, можливо, вигадаєте, як з ним боротися, не лише за  рахунок встановлення очисних споруд, а зменшення якихось процесів. 

В мене є приклад: студент працював на заводі, який покривав меблі фарбою, а фарба і лак – це токсичні матеріали. І підприємство платило величезні кошти за утилізацію відходів, а інтерн запропонував: "Чому б вам не покривати меблі якимось природними, не токсичними речовинами, які будуть захищати і деревину, і не будуть утворювати токсичні відходи". І з ним погодились. Підприємство почало менше платити за утилізацію токсичних відходів, і виробляти продукцію  з меншим впливом на довкілля. 

Великі зміни можуть починатися із таких малих речей.

Підписуйтеся на Telegram-канали ваших улюблених рубрик:
❤️ Небайдужа – все для соціально-активних українок – https://t.me/notindifferent
🌱 Екорубрикаhttps://t.me/ecorubric

швеція україна

Матеріал підготовлено в рамках реалізації грантового конкурсу від ГО "Інтерньюз-Україна" за фінансової підтримки Швеції та Internews (проект Audience understanding and digital support). Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора.

6076

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Добавить комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!

2 комментария

сначала новые
по рейтингу сначала новые по хронологии
1
потепление

Глобальное потепление идёт более быстрыми темпами, чем предполагалось ранее. Серьёзность проблем, с которыми столкнётся человечество уже в ближайшем будущем, очень сильно недооценена. Это без всякого преувеличения — катастрофа. http://tema.in.ua/article/12519.html

2
Маруся

В Украине и своих дебилов хватает.

Загрузить еще
Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: