На улицах массово гибнут деревья из-за неправильного обрезания. Как решить проблему?

Александра Ярлыкова

Мабуть, кожен з нас зустрічав у своєму місті дерева, в яких нещадно зрізані гілки і крони. Десь це називають «кронування», десь — «омолоджуючою обрізкою», а десь запевняють, що таким чином позбуваються аварійності.

Але чи корисні такі дії? Експерти кажуть, що це катування дерев, яке призводить до їхньої хвороби та, у більшості випадків, неминучої загибелі. 

Про світову політику поводження з деревами «Рубрика» вже писала, а тепер дізналися про реалії «міських легень» в Україні.

🌳 РІВНЕ

Оксана Майборода, екоактивістка, учасниця громадської ініціативи з озеленення «Сад історій в Рівному»:

— Дерева у місті можна умовно розділити на 3 частини:

1) «вуличні дерева» — це ті, що ростуть вздовж вулиці;

2) дерева, що ростуть на прибудинкових територіях. Приватний сектор і багатоквартирні будинки потрібно розглядати окремо;

3) дерева у зелених зонах – це парки і сквери.

У нашому місті вздовж вулиць озеленення, здебільшого, застаріле. Його робили, коли будувалася міська інфраструктура. Через неналежний догляд,  кронування, заасфальтованість лунки під стовбур, дерева вздовж доріг не можуть протистояти більш агресивному середовищу, хворіють і гинуть.

Вулицями міста постійно рухаються люди, дерева вздовж пішохідних шляхів створюють комфорт та тінь у теплий період року. Тож озеленення вздовж вулиць потрібно суттєво поліпшувати та зберігати наявне. Необхідно професійно доглядати дорослі дерева, особливо великорозмірні. А ще – висаджувати нові, де це можливо, з урахуванням міських комунікацій.

Говорячи про проблеми вуличних дерев – це наслідки непрофесійного догляду та неправильної  обрізки і коронування. У нас утриманням зелених насаджень займається комунальне підприємство  «Рівненський міський трест зеленого господарства». Це підприємство щороку виграє тендери і отримує бюджетне фінансування в середньому на 13 млн грн. Один раз у нього з'явився конкурент, і той тендер  скасували і мали оголосити новий, але місто пустило ці кошти через виконком напряму до комунального підприємства. Це свідчить про неконкурентні умови для інших підприємств, які займаються озелененням. Можливо, хтось може більш якісно доглядати за насадженнями, проте завжди віддається перевага комунальному міському.

Років 10-15 тому дуже багато дерев було кроновано — обрізано гілки крони до стовбуру, особливо алейні посадки. Тоді називали це «формувальною обрізкою», але, насправді, це було кронування. І сьогодні на багатьох вулицях ті кроновані дерева відновили крони, але тепер це ламкі гілки-пагони, їх ніхто в подальшому не формував, і тепер ці пагони просто нависають на стовбур. Сам стовбур прогниває, бо зрізи ніхто не обробляв, і, відповідно, ці великі гілки можуть від вітру, від погодних умов падати. По деревах видно, що вони нездорові, кора відшаровується, є ознаки грибків.

Необхідно  провести облік вуличних дерев, визначити, які є особливо цінними. Наприклад, у Рівному є близько ста вікових дерев. Їх важливо зберегти, бо ж зараз у міських умовах навряд вийде виростити таке великорозмірне дерево. А дерева, які  потрапили під кронування, і через це хворі та не можуть виконувати свої функції, варто заміняти під час капітальних ремонтів вулиць. Щойно відремонтовану вулицю ще 30-40 років не будуть чіпати. Тому важливо подбати про її озеленення разом з ремонтом чи будівництвом. 

Яскравий приклад. У нас був ремонт вулиці на 1,5 млн. Змінили мощення, зрізали чотири великорозмірні липи віком десь по 40-50 років і вони були у нормальному стані, які ще б довго прожили і виконували захисну функцію для міста. І на цьому місці зробили парковку. А озеленили декоративними туями на 4-5 тисяч гривень. Якість такого «озеленення» просто нульова, говорити про еквівалентну заміну не можна.

Якщо робити ремонт міського простору та прибирати старі дерева, нове озеленення має бути еквівалентним старому.

На фото: вулиця до та після ремонту

Дерева в дворах багатоквартирних будинків так само цінні для міста, і вони поки в кращому стані, ніж на вулицях. Але є тенденція, що управляючі компанії або господарі  обрізають неправильно дерева на своїй території. Вони роблять так звану «омолоджуючу обрізку», яка за фактом є  кронуванням. Якщо дерево, як вони кажуть, досягло своєї вікової межі, то його краще замінити, а не проводити «омолоджуючу обрізку». Через таке кронування дерево саме загине через кілька років.

Часто ці підприємства  не хочуть займатися отриманням дозволів на видалення дерева та його заміну. Тим часом мешканці вимагають щось зробити через аварійність. Тож його просто по-варварськи обрізають, чим призводять до його поступової загибелі. А гілля забирають собі. Де його потім використовують – невідомо. І складно повірити, що люди, які вже багато років займаються такими варварськими обрізками, не розуміють, якої шкоди деревам вони завдають. Пройде кілька років, дерево намагатиметься вижити, відростить собі ці пагони, стоятиме хворе, лахмате та аварійне.

Що з цим робити?

Екоактивісти Рівного минулого року ініціювали розробку міської програми озеленення (такої програми раніше не було), впровадженням якої зараз займаються. Цю програму, спільно розроблену громадськістю, владою та експертами, зможуть взяти на озброєння й інші міста України. Вивчити її можна за посиланням.

Крім того, вони провели наукове дослідження. Бо ж говорити на словах, що в місті проблеми з озелененням  – це одне, а надати реальні факти – інше.

Аналіз виконав Інститут космічних досліджень, експерти якого по супутнику оцінили озеленення Рівного, проаналізували температуру поверхні та зробили прогноз на 5 років. Результати показали тенденцію на погіршення ситуації з озелененням. Виглядає як  замкнуте коло: там, де спекотні місця – рослини гинуть, без них стає ще більш спекотно і менше шансів на виживання решти рослин. Підвищується середня температура і місто стає некомфортним для життя. 

Вирішувати цю проблему потрібно шляхом висадження якісних та корисних для міста саджанців, правильно доглядати за ними та наявними дорослими деревами.

🌳 НІКОПОЛЬ

Аліна Машенко, ініціатор проекту «Нікополь — Зелене Місто»:

— У питанні ставлення до дерев у нашому місті можна умовно виокремити три проблеми.

Перша проблема – це кронування дерев, під час якого дерево наполовину чи навіть на дві третини обрізають. Аргументація таких дій – ці дерева заважають, чи вони аварійні. Через кронування таким способом велике дерево загине десь через 2-3 роки. Зрозуміло, що є дерева, які потрібно обрізати. Але до цього питання потрібно ставитися фахово та стратегічно.

Друга проблема – «догляд» за деревами. Недостатній полив або його відсутність, невчасне обрізання, через що дерева розростаються та перетворюються на «аварійні». Такий «догляд» лише прискорює смерть зелених насаджень.

Третя проблема – відсутність стратегічного плану висадки дерев. По-перше, нові дерева майже не висаджують. По-друге, навіть коли висаджують, то вони опиняються у несприятливих умовах, у виснаженій землі, беззахисні від сонця та посухи.

Наприклад, робиться реконструкція алеї чи площі і висаджуються нові дерева замість зрубаних. Візуально це виглядає красиво: плитка, зелений газон… Але проходить кілька років – а дерева досі не прижилися. Їм не вистачає поливу та природної тіні великих дерев. Якби залишили хоча б кілька великих дерев, то в їхній тіні новим деревам було б легше прижитися.

Я не кажу, що не можна вирубувати старі, аварійні дерева. Але! Замість них необхідно із розумом висаджувати нові, а цього не робиться. Хоча за правилами, на кожне спиляне дерево потрібно висаджувати кілька нових. Бо ж не кожне дерево приживається.

За ці останні три роки у нас провели реконструкцію двох об'єктів: алея на площі Богдана Хмельницького та сквер перед Центральним універмагом. Там поклали гарну плитку, висадили нові дерева. Натомість старі дерева спиляли, і під сонцем висадженим деревам важко прижитися. Ми бачимо, що місто нераціонально витрачає кошти, купляючи дорогі дерева, які через непрофесійний догляд просто гинуть. При цьому можна обрати багато більш дешевих саджанців. Крім того, в місті є дерева, які прокльовуються самосадом. Але їх ніхто не пересаджує та не доглядає.

Цього серпня в парку Перемоги у рамках плану реконструкції зрубали близько 160 дерев. Їх визнали хворими, сухими, мертвими або такими що загрожують життю громадян міста. Але як виживати тим деревам без догляду та без поливу? Більш того, 20% спилених дерев були зеленими та здоровими. При цьому реконструкція парку постійно відкладається. План реконструкції не затверджується, і вже декілька разів змінювалась концепція та проекти. І проектанти не запитують у жителів міста, яким вони хочуть бачити цей парк, жодних громадських слухань з цього приводу не проводилося.

Ця ситуація стала останньою краплею. Мешканці міста зібрались в ініціативну групу та подалися на спільнокошт задля збереження та розширення зелених насаджень у місті. Мета – оплатити виконання робіт арбориста, біолога, фітопатолога (спеціаліст з догляду за висотними деревами — ред.).

Після оцінки стану дерев у місті, вже з фактичним матеріалом ми підемо до міської влади, щоб шукати рішення проблеми. Якщо вийде, ми хочемо, щоб експерт провів майстер-клас для працівників комунальних підприємств, які призначені доглядати за зеленими насадженнями у місті, відповів на їхні питання, пояснив незрозумілі аспекти.

Наступний крок – створення громадської ради, представники якої мають бути присутніми під час проведення оціночних робіт чи процесу вирубки дерев. Щоб активісти на ганялися за комунальниками по всьому місту, а знали заздалегідь точну інформацію, де і коли будуть проводитися роботи. Щоб у містян була можливість побачити складений акт щодо робіт до початку вирубки.

Для нас дуже важливо, налагодити постійний діалог з міською владою, і ми робитимемо усе, щоб наша співпраця стала дійсно конструктивною.

Бо ж такі приклади в Україні вже існують. Наприклад, у Дніпрі активісти «SaveDnipro» шляхом петиції за збереження дерев в місті домоглися введення мораторію на вирубку й кронування здорових дерев. Таким чином стихійна вирубка дерев має бути припинена, а поводження з зеленими насадженнями повернеться в цивілізоване річище, з використанням європейських практик дбайливого поводження з ними».

🌳 ПОЛТАВА

Фото zmist.pl.ua

Віталій Гущин, представник громадської організації "Еколтава":

— У комунальних служб немає фахівців, які б володіли необхідним сучасним багажем знань щодо догляду за деревами. І немає професійних підрядників, які б могли правильно доглядати та кронувати дерева, без шкоди останнім. 

Все зводиться до непрофесійного кронування, після якого дерева просто гинуть протягом кількох років. Натомість нові дерева або не висаджують у відповідних місцях, або, якщо й висаджують, то приживаються з них одиниці.

У місті стає все менше зелених насаджень, через відсутність природних фільтрів повітря сильніше забруднюється, а влітку рівень температури у громадських  місцях, де немає дерев, значно зростає. Все це знижує адаптацію Полтави до вже відчутних кліматичних аномалій. 

І виходить так, що влада не дотримується чинного законодавства. Є правова база, яка регулює вирубку дерев. Кожне дерево має паспорт, і на кожне зрубане дерево необхідно посадити нове. Але цього не завжди дотримуються. А куди дівають зрубану деревину? 

Ми подавали кілька звернень до полтавської міської ради, департаменту ЖКГ та комунального підприємства "Декоративні Культури" щоб отримати роз'яснення, якими критеріями керуються місцеві комунальники. Коли "виносять дереву", вердикт — знищити! 

Також, є проблема суспільного ставлення до дерев. Замість того, щоб цінувати природу та оберігати «легені» міста, люди вбачають у деревах ресурс, який завжди є та ніколи не закінчиться.

Для того, щоб вирішити цю проблему, варто створити спеціальну комісію, куди залучити незалежних експертів і громадськість. Ця комісія має оцінити стан дерев у місті та розробити практичні рекомендації чи цілу стратегію дій  для відповідальних органів місцевої влади . Дуже важливо, щоб влада пішла на зустріч і співпрацювала з громадськістю.

Крім того, важливим є фактор просвітництва. Процес виховання поважного ставлення до природи починається з раннього дитинства. Малюкам варто пояснювати цінність природи, її вплив на життя людей, і навпаки. Це – загальноприйнята практика у країнах ЄС, яка допомагає виростити свідомих до проблем природи громадян».

🌳 ЛЬВІВ

Фото tvoemisto.tv

Олександра Сладкова, начальник відділу урбаністики у ЛКП «Інститут просторового розвитку», спеціаліст відділу інвестиційних проектів у ЛКП «Львівавтодор»:

— Загалом, оскільки для здійснення будь-яких дій щодо дерева не вимагається жодної освіти чи кваліфікації, займатися «обрізкою» крон стали компанії, які просто мають в розпорядженні необхідне обладнання і різноробочих.

Найкращий довідник з догляду за кроною дерев має першою фразою таку: «Фахова обрізка — це найкраще, що ви можете зробити для дерева, погана обрізка — найгірше«. Це все одно що піти до стоматолога без освіти — результат буде гірший, ніж просто нічого не робити.

Для того, або повернути ситуацію в інший бік, потрібно поставити здоров'я дерева на перше місце і думати, як забезпечити безпеку, зручність прибирання вулиць, розміщення інженерних мереж, не відмовляючись від вуличного озеленення.

А це, насамперед, розробка правил посадки та догляду за деревами та інвентаризація (насамперед) вуличних дерев.

ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА

Озеленення має бути плановим, масовим і регульованим. Регулювати повинні фахівці. Має бути жорстке, сучасне законодавство, з юридичною відповідальністю.

Ігор Сінгер, біолог, арборист, фітопатолог

Головна проблема — це відсутність фахівців. У нас є величезна кількість курсів, наприклад, курси ландшафтного дизайну, які тривають 2 – 3 місяці. Але щоб виховати фахівця-практика з моєї галузі, потрібні постійні практика та теорія протягом десятиріччя.

Великою проблемою є дуже консервативне навчання. Наприклад, коли студенти демонструють мені викладки захисту рослин, я бачу, що вони притаманні 80-м рокам. Підручники, за якими вони навчаються, застаріли.

Є практична та комерційна наука. Я співпрацює з фахівцями Західної півкулі, і там переважно комерційна наука. Тобто людині потрібно вирішити проблему, вона наймає фахівця, а той вирішує її.  Виконавець має певні межі, у роботі прописані штрафні санкції. І я так працюю, у мене є штрафні санкції, коли роблю приватні дослідження. 

Крім того, значною проблемою є монополізація цієї галузі. Це дуже розслабляє людей, вони не виконують свої обіцянки. Часто у містах навіть не проводять тендер. Хоча й сам тендер не є золотим рішенням. Я спілкувався з партнерами з-за кордону, і там частіше тендер виграє той, хто дасть менше. Але до якості робіт часто виникають запитання.

Проблеми є і в європейських країнах. Там також кронують дерева, хоча деякі міста мають традиції садівництва у кілька тисяч років. Я особисто бачив, як у Соренто (Італія) працює місцевий «зеленбуд». Без сліз не подивитися.

Розраховувати озеленення — це нісенітниця. Це, як закласти ядерне паливо у Чорнобильську АЕС, і сказати «Ну я зробив, через 20 років відкрийте». Ситуація та ж сама, це некеровані процеси.

Щоб розрахувати озеленення, необхідно враховувати біологічні чинники. Наприклад, у Києві величезна проблема дренажу, відводу води, поливу. У Києві є великі підземні печери, де просто «здувається» пагорб, тому що там була підземна річка.

На заході для поливу пропонують використовувати спеціалізовані водойми, куди збираються надлишки води. Але їх створювати мають фахівці-гідрологи. А в нас їх не залишилося: або мігрували, або померли.

Так само з хворобами рослин. Люди часто звертаються з проханням «Врятуйте наші каштани». Але ж є фактор зміни клімату. І тепер це вже вимираючий вид. Я можу врятувати та збільшити час його життя, але це будуть нераціональні надвитрати. Ви будете їх сплачувати? Ні. У КМДА мене особисто попросив, щоб я розробив методику врятування каштанів на Хрещатику. Вона була готова через два тижні після цього прохання. Але її досі не забрали. Значить, місту це не потрібно.

Для того, щоб дерева жили у місті, були здорові та не хворіли, у першу чергу потрібні фахові спеціалісти з цієї галузі. І необхідна не монополізована структура з моніторингу реального стану дерев.