Действительно ли новые налоги в IT "драконовские"? 5 вопросов к программистам

Анна Воробьёва

Минулого тижня новий глава Кабміну Олексій Гончарук презентував ідею перетворення креативної економіки України. За його задумом, це відбуватиметься за рахунок створення «Фонду людського капіталу», який буде поповнюватися новими податками для компаній в IT-сфері. А саме — буде впроваджений спеціальний збір, який зростатиме від 1% 2020 року до 5% 2024 року. Очікується, що Фонд запрацює 2020 року, а його наповнення складатиме 0,5 млрд грн і буде надалі зростати.

Чи є це новим «наступом на свободу IT-шників»? Дізнавались у самих IT-шників. 

Ми поставили 5 питань аndroid-developer Віктору Янкаускасу та QA Automation engineer Арсену, які працюють в IT-сфері вже достатньо років, знають всю кухню зсередини, й проаналізували ідею нових податків.

1. Чи «драконівські» нові податки для IT-шників?

Віктор: Пропонується для IT-шних КВЕДів створити окрему групу, в якій буде трошки інше оподаткування: там будуть ті самі 5%, додатковий військовий збір — 1,5%, який зараз ФОПи не платять, його сплачують наймані працівники, плюс подвоєний ЄСВ (вираховуватиметься не від мінімальної зарплати, а від двох). Ми за 5 років матимемо податкове навантаження у 10%. Чи потерпатимуть від цього IT-шники? Ні, адже збільшуватиметься податок поступово. Проте зараз важливо зауважити, що цей податок буде не обов'язковий, адже ті, хто забажає, зможуть залишитись на 3 групі оподаткування. Тобто нічого страшного я не бачу, тим більше, що у презентації нового Кабміну було сказано, що за сплату таких податків пропонуватимуть "бенефіти", проте не уточнили, які саме.

Арсен: Нові податки не те, щоб драконівські, але дуже не прозорі. Незрозумілий фонд людського капіталу, коли кілька компаній домовилися між собою дерибанити податки? Військовий збір — це ок, але питання, чому хочуть ввести його тільки зараз, через 5 років війни на сході? Чому тільки айтішники, скільки сірої «готівки» крутиться в ресторанах (там, де дві оплати — "по терміналу за бар і за кухню») і магазинах (особисто купував диван, і продавці дзвонили комусь або з власників або бухгалтерів дізнатися, чи можу я заплатити карткою), які працюють так само за спрощеною схемою. Ще хороший приклад, у мене під будинком «Булошная», де на листку А4 висить текст: «власник закладу працює по спрощеною схемою оподаткування, тому не зобов'язаний ставити касовий апарат відповідно до статей ПКУ. Терміналу теж немає". 

Якщо уряд хоче когось трусити, то:

а. нехай спочатку покажуть, що можуть мої податки правильно використовувати;

б. якщо вже трусити — так всіх, а то виходить показуха для не-айтішного електорату.

2. Чи правда, що держава береться за IT-шників, адже вважається, що вони найбільше заробляють?

Віктор: Вважається, що айтішники заробляють найбільше, тому за них часто і береться держава. Тому поки що нові схеми виглядять як дерибан звичайний.

Арсен: Якщо вірити ДОУ, то в Україні близько 60 тисяч айтішників (думаю, реальна цифра більше). Думаю, що влада вважає, що айті-сектор можна притиснути, тому що ніхто не піде страйкувати за податки. А даремно. Швидше за все багато хто піде в «сірі» схеми. Навіщо платити податки, якщо можна за менший відсоток переводити Payoner? 

3. Чи більші податки у Європі порівняно з Україною? 

Віктор: У Німеччині, наприклад, бувають податки до 40%, а у Північній Європі й поготів бувають більші, але і це не стримує наших "шукати кращої долі".  Важливо зрозуміти одну річ: ми говоримо про європейські податки у контексті захисту трудових прав. В Україні нам зручне низьке податкове зобов'язання, але ти один на один зі своїми проблемами. Така ціна оподаткування. У Європі багато соціальних гарантій (по догляду за дитиною, по втраті працездатності, лікарняні, страховка) — це ціна такого оподаткування. У нас ти сам собі страховик. 

Арсен: В Європі в цілому податки вищі, в тій же Німеччині, наприклад, податки варіюються від 30 до 45%. Але там і видно, що податки йдуть на добру справу, а не комусь в кишеню. 

4. Однією з ідей нового Кабміну є впровадження нових методів в освіті IT-шників. Скажіть, чи існує в Україні IT-шна освіта?

Віктор: Програмування — динамічна сфера, дуже швидко все оновлюється, а засоби, методи й інструменти укласти в межі класичного університетського курса важко. Тому незрозуміло, як Фонд покращуватиме цю освіту. Наприклад, сучасні компанії в Україні влаштовують інтернатури для здібних новачків, щоб "виростити" працівника. Можна вчити алгоритми, але виховати і вивчити індустріального і прогресивного програміста потрібно пройти інтернатуру в компанію та попрацювати джуніором і подивитись, як це все зсередини. Є кадровий голод, проте багато початківців, які хочуть в IT, але вони середнього рівня.

Арсен: В Україні повно вузів, які дають «айті-освіту», але максимум — це якісь основи ООП. Університети завжди наздоганяють ринок IT. Не думаю, що вливання грошей в ВНЗ дасть ефект. Потрібно міняти всю систему освіти.

Є безліч курсів, і айті-академій при існуючих компаніях, після проходження яких тебе, молодого весляра, цілком можуть взяти на роботу. Тут айті компанії зробили більше (для айті), ніж університети.

Але це не скасовує необхідність вищої освіти. Адже освіта не тільки про написання коду, а банально розширення кругозору. Скільки у нас зараз є хлопців, які в welcome-letter про себе пишуть «програміст, і хобі моє програмування».

5. Як вважаєш, переходитимуть на нову систему оподаткування IT-шники? 

Віктор: Я, якщо чесно, з пересторогою сприймає нові ініціативи Кабміну. Тому особисто я не переходитиму на нову модель КВЕДів та вважаю, що ініціатива Кабміну ще "сира" і незрозуміло, як вона використовуватиметься. До того ж, не зрозуміло, як адмініструватиметься новостворений Фонд.

Арсен: Думаю ті, кому компанії покривають податки — перейдуть, адже вони майже не втратять. Фрілансери —— підозрюю, що багато хто піде в «тінь», або будуть використовувати схеми з ФОП в країнах ЄС.