У чому проблема?
Неосяжні зарості очерету, єрики, рукави Дніпра й безмежні водні простори, заплавні ліси та острови, балки й вапнякові схили — усе це знаходиться в дельті Дніпра, ширина якої подекуди сягає 15 кілометрів.
Тут, в очеретах, заховалися колонії чапель, тисячі очеретянок і сотні лебедів. У заплавних лісах полює багато хижих птахів, а вздовж крутого берега в лісових горах сиворакша будує свої нори й дивує яскравим забарвленням любителів спостереження за птахами. Справжньою естетичною насолодою стане зустріч із рожевими пеліканами. Коли ж Дніпро, прямуючи до Чорного моря, вливається у Дніпровсько-Бузький лиман, оку відкриваються неймовірної краси величні скелі, більш відомі як "Херсонські гори".
До війни всю цю красу можна було побачити на правому березі Херсонщині, трохи нижче Каховки. У 2015 році все це визнали національним природним парком "Нижньодніпровський". Це перший з чотирьох природних парків, які знаходяться нижче по течії Дніпра від Каховки. І, як можна здогадатись, це парк, який найбільше постраждав після російського теракту — підриву дамби Каховської ГЕС.
"Рубрика" дізналась, як існував парк впродовж року війни, з якими викликами довелось стикатись природоохоронцям та що ми побачимо, коли зможемо повернутись у Нижньодніпровський після закінчення війни.
Нижньодніпровський впродовж року війни: злодійство та колабораціонізм
З початку березня та до 11 листопада 2022 року — дня звільнення Херсонщини — парк перебував під російською окупацією.
За цей час ворог викрав та знищив усе, що було накопичено за сім років діяльності парку. Йдеться про автомобілі, плавзасоби, комп'ютерну техніку та офісне обладнання, фотоапарати, лабораторне устаткування, профільну бібліотеку, зібрані гербарні матеріали, напрацьовані документи. Наразі установа першочергово потребує оперативних автомобілів підвищеної прохідності, швидкісних катерів, принтерів, мікроскопів, фотоапаратів, цифрової метеостанції, морозильної камери, а також генераторів, помп та рукавів. Усе це коштує десятки мільйонів гривень та років кропіткої праці співробітників парку, відданих заповідній справі, яку неможливо обрахувати в грошовому еквіваленті.
Ще один удар парку завдали зі спини. Дмитро Кірін, заступник директора нацпарку, намагався організувати роботу природоохоронної установи під російською юрисдикцією і примушував співробітників отримувати російські паспорти. Проте допомога надійшла від українських природоохоронців, громадської організації "УПГ", яка звернулась до СБУ та Міндовкілля. На момент публікації статті, уже є судовий вирок — колаборанту призначено 15 років ув'язнення за держзраду.
Та втрата матеріальної бази й колаборанти — далеко не всі проблеми. Військові дії у поєднанні зі спричиненими ними пожежами та найбільшою техногенною катастрофою XX століття, ймовірно, знищили все живе, що залишилось після виходу росіян.
Близько 7% парку перетворилися на попіл
Як заявляли в Нацпарку взимку, лише за перший рік великої війни через ворожі обстріли було знищено понад 5000 гектарів парку "Нижньодніпровський". Постраждав тваринний та рослинний світ, а більш ніж 5,5 тисяч гектар парку із загальних 80 тисяч було охоплено пожежами. Важливо зазначити: регулярні пожежі у плавнях, спричинені ворожими обстрілами, завдають непоправної шкоди довкіллю. Йдеться про знищення великої кількості тварин та рослин на території парку.
Супутниковий знімок, на якому показано, яка площа НПП "Нижньодніпровський" була охоплена пожежами за перший рік війни. Червоним кольором на зображеннях позначені межі парку, жовтим — територія згарища. Джерело: Фейсбук-сторінка парку
Приборкати вогонь у таких зонах було дуже складно й до війни, наразі ж — це взагалі неможливо. Так само як і повністю оцінити масштаби шкоди, заподіяної екосистемі Херсонщини російськими військовими. Проте навіть без точних даних науковці розуміють, що на відновлення заповідної зони піде дуже багато часу та зусиль.
Іноді доводиться боротись навіть з тими, хто мав вистояти на нашому боці: браконьєрство під час війни
Унікальну екосистему знищують активні бойові дії на Херсонщині, але окрім окупантів, величезну шкоду довкіллю завдають браконьєри, яких не лякає смертельна небезпека.
Аби перешкодити цьому, поліція разом зі співробітниками Нацпарку регулярно проводить рейди та дістає сотні метрів браконьєрських сіток та десятки раколовок, а збитки, нанесені браконьєрами обчислюються мільйонами гривень.
Підрахунок вилученої у браконьєрів риби в НПП "Нижньодніпровський". Джерело: Фейсбук-сторінка парку
Підрив Каховської ГЕС та повне затоплення
Найбільшим ударом для парку стало, звичайно, катастрофічне затоплення. У день підриву дамби Каховської ГЕС в парку повідомили, що 100% територій Національного природного парку "Нижньодніпровський" опинилося під водою.
Як розповів директор парку Олексій Чачібая, підвищення рівня води призвело до масової загибелі представників тваринного світу та унікальних рослин:
"Під нашою охороною знаходиться 60 видів птахів, великий відсоток яких гніздився на території парку. За останніми даними в межах парку реєструється 44 види риб, зокрема, рідкісні види, що зникають. Наразі зафіксована присутність 15 видів. Найбільш цінні — осетрові. Що стосується флори, орієнтовно постраждало 63 види вищих судинних рослин, з яких 30 внесені до Червоної книги України", — розповів директор парку.
Наслідки підриву дамби Каховської ГЕС. Джерело: Фейсбук-сторінка парку
За попередніми підрахунками, внаслідок підриву Каховської ГЕС збитки, завдані НПП "Нижньодніпровський", орієнтовно становлять 46,5 мільярдів гривень. Окупанти спричинили екологічну катастрофу світового масштабу. І зафіксувати наразі всі наслідки — вкрай складно, адже територія "Нижньодніпровського" знаходиться під обстрілами.
Яке рішення?
Продовжувати працювати попри всі перепони
До війни працівники "Нижньодніпровського" щорічно брали участь у заходах, спрямованих на поліпшення стану довкілля, очищення водних джерел, озеленення територій, збереження заповідних об'єктів та поширення екологічних знань. Навіть повномасштабне вторгнення та окупація не змогли створити перепони для цих планів.
Двічі — у 2022-му й цьогоріч — в умовах воєнного стану День довкілля, який в Нацпарку святкували кожного квітня, провести не вдалося. У звичному, традиційному форматі. Не лише через бойові дії — небезпек на території Нацпарку було чимало багато: заміновані лісосмуги, узбережжя річок та морів і навіть паркових зон. На жаль, проблема ця залишиться з парком не на один рік, але залучати людей та співробітників до природоохоронної діяльності все одно продовжили.
Колектив парку провів цей день в різних куточках України за спільною справою — прибирали ті території, де знаходяться нині, а освітню діяльність проводили через конференції в Zoom.
Один зі співробітників НПП "Нижньодніпровський" під час акції прибирання. Джерело: Фейсбук-сторінка Нацпарку
"Де б ми не були, ми не повинні забувати про те, що чисте довкілля починається з кожного з нас — зі звички не смітити, з активної участі у толоках та екологічного виховання дітей", — кажуть у парку.
7 мільйонів на відбудову парку
Сьогодні першочергове завдання парку — відновити матеріально-технічну базу, аби мати можливість вживати ефективних заходів у фіксації злочинів російської армії та відновленні екосистеми заповідника.
Національний природний парк "Нижньодніпровський" звернувся до благодійників із проханням про допомогу. І на поклик відгукнулися! Так, наприклад, українська організація порятунку тварин UAnimals уже перерахувала Нацпарку 7 мільйонів гривень.
Вигадувати рішення разом!
Правозахисна та природоохоронна організація "Екологія-Право-Людина" (ЕПЛ) і Бюро екологічних розслідувань вже оголосили про створення платформи "Моделі зеленого відновлення: Каховська ГЕС". Саме тут мають напрацьовуватись нові рішення для відновлення в пониззі Дніпра після катастрофи на Каховській ГЕС.
Усіх, кому цікава ідея спільного вивчення впливу підриву Каховської ГЕС та розробки моделей комплексних рішень, ЕПЛ запрошують заповнити анкету за посиланням.
"Сьогодні через активні бойові дії на території Херсонщини ми, на жаль, не можемо приділити цим проблемам належну увагу, — кажуть у парку. — Але світ повинен знати про загрози для довкілля та екоцид з боку росіян в Україні, аби згодом відповісти перед людством за свої злочини".
Тож один із головних інструментів у боротьбі із російською агресією — поширення інформації. Чим голоснішим зараз буде голос природоохоронців, тим більш вагомим буде внесок у відновлення всіх, хто цей голос почує.
Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.
