У чому проблема?
В селі Зелений Гай Шевченківської громади, що на Миколаївщині, внаслідок бойових дій постраждало 80% адміністративних та житлових будівель. Було зруйновано школу, пошкоджено дитячий садочок, будівлю Зеленогайського старостату, пункт здоров'я, відділення Укрпошти. Вісім місяців у селі було відсутнє електропостачання, а через це і вода. Не оминула війна і сільську бібліотеку, що до війни виконувала функцію культурного осередку, вона також зазнала значних пошкоджень.
Яке рішення?
Відбудовувати рідне село місцеві мешканці почали ще під час активних бойових дій. Разом з енергетиками жителі Зеленого Гаю полагодили електрику. А згодом взялися за написання першого в історії громади проєкту, який передбачав встановлення пункту незламності та встановлення сонячних панелей на водонапірні башти. Коштів проєкту не вистачало, тож скидалися всім селом, шукали підтримки у благодійних фондів — так, встановивши сонячну електростанцію (далі СЕС), замінивши дві башти й 1 200 метрів водогону, відновили у селі безперебійне водопостачання.
"Це був гарний старт для нас. Після деокупації правобережжя в село почали повертатися люди. До повномасштабного вторгнення на території старостату проживало 1200 людей, зараз 800.
Спочатку всі були зайняті відновленням житла, і допомога благодійних фондів була спрямована на гуманітарно-медичну підтримку. Але водночас наростала й ідея створення у селі ком'юніті-центру, тому що до наявних потреб додалися запити юридичних консультацій та психологічної підтримки, як для дорослих, так і для дітей", — розповідає Оксана Гнедько, староста Зеленогайського старостату.
Аби вирішити ці питання, громадська організація "Зеленогайські ініціативи" написала новий проєкт. Вигравши грант у рамках програми "Проєкт місцеві ініціативи", ГО створила ком'юніті-центр для всіх жителів Зеленого Гаю.
Як це працює?
Громадська організація "Зеленогайські ініціативи" була створена у 2019 році. До війни займалася благоустроєм села, також розвивала екологічний напрям. На жаль, після повномасштабного вторгнення більшість членів організації виїхали за кордон, у ГО сподіваються що всі повернуться додому, а поки працюють утрьох. На сьогодні у складі ГО очільниця Юлія Учень, староста села Оксана Гнедько та переселенка з Херсону Юлія Усенко.
Саме завдяки ініціативі цих небайдужих жінок село Зелений Гай отримало новий ком'юніті-центр — простір для відпочинку, розвитку та дружніх зустрічей.
Юлія Учень розповідає, до відкриття центру активності для дорослих та дітей проводилися просто неба або у приміщенні місцевого пункту здоров'я — його відремонтували "Лікарі без кордонів" ще на початку 23-го року.
Майстер-клас для дітей та дорослих зі створення снудів у пункті здоровʼя (в ході заняття зникла електрика). Фото: "Зеленогайські ініціативи"
"Ми розуміли, що заняття у маніпуляційному кабінеті є тимчасовим рішенням, і нам дуже потрібен власний простір. Дякуючи нашим партнерам та спонсорам, ця мрія стала реальністю", — каже Юлія Учень.
Розташували центр у приміщенні адміністративної будівлі, для цього поєднали три неробочі кабінети на першому поверсі. Над облаштуванням простору працювали кілька місяців. У будівлі, яка на початку війни пережила прямий "прильот", силами сільської ради відновили дах, вікна та двері. Ремонт внутрішніх приміщень виконали за допомогою благодійних фондів та волонтерів.
Наприкінці жовтня ком'юніті-центр у Зеленому Гаю відкрив двері для всіх охочих, незалежно від віку. "У нас навіть офіційного відкриття не було, центр запрацював одразу після закінчення робіт", — коментує Юлія Учень. За її словами, цей простір створений для розвитку громади, підтримки активної молоді та об'єднання людей, які прагнуть змін на краще. А його основним покликанням є проведення різноманітних заходів, що охоплюють майже всі категорії населення.
Майстер-клас із розмальовування гільз. Фото: "Зеленогайські ініціативи"
"Наразі більшість заходів проводять благодійні фонди та громадські організації, ми постійно отримуємо пропозиції з проведення того чи іншого заходу і завжди погоджуємося, оскільки на них є запити від населення", — говорить Юлія Учень.
З початку роботи центру, всього за 10 днів від відкриття, було проведено чотири рекреаційні заходи для дітей, один для підлітків і два для жінок. Додатково в приміщенні центру проходять юридичні консультації (консультації з оформлення власності, подач заявок на ЄВідновлення тощо) та надання гуманітарної допомоги.
Рекреаційні заходи — це психологічне розвантаження через арттерапії, або майстер-класи, такі зустрічі для дорослих проходять щочетверга, а для дітей — щосереди. Всі заходи безоплатні.
А це точно працює?
Рекреаційний захід на тему "Мої життєві цінності". Фото: "Зеленогайські ініціативи"
Так, на теплій та інсайтовій артзустрічі "Мої життєві цінності" разом із психологинею Людмилою Романенко жінки мали можливість ділитися думками, розповідями та надихаючими історіями. Обмінювалися досвідом, який допомагає рухатися вперед, зберігаючи найцінніше. Разом малювали магнолію, як символ чистоти та краси.
На тренінгу "Тривога і страх жінки під час війни", який провела мобільна бригада соціально-психологічної допомоги ГО "Інноваційні рішення" учасниці дізнавалися про ефективні методи подолання тривоги та страху та шукали внутрішні ресурси.
Зустріч на тему "Сексуальність та сексапільність" стала приводом для обговорення важливих питань про те, як приймати та розуміти свою індивідуальність, знаходити гармонію з власним тілом та почуттями і підвищувати самооцінку.
Мистецтво на екосумках: творча зустріч жінок. Фото: "Зеленогайські ініціативи"
А розмальовуючи екосумки, створювали не лише практичний аксесуар, який тепер стане більш особистим і стильним, а й підтримували ідею екологічності та відповідального споживання.
Гелловінська вечірка в комʼюніті-центрі — діти розписують екосумки. Фото: "Зеленогайські ініціативи"
Своєю чергою малеча займалася розписом гелловінських екоторбинок. Чого тільки на них не малювали дітлахи — від павучків та гарбузів до симпатичних привидів. Кожен проявив свою фантазію та зробив унікальну сумку, яку тепер можна використовувати щодня. І при цьому отримав масу позитивних емоцій та задоволення. Також діти робили поробки з природних матеріалів та "малювали" яблуками.
Юлія Учень зазначає, через те, що село знаходиться у "жовтій зоні", а місцева школа повністю зруйнована, діти вимушені навчатися онлайн. Їм дуже не вистачає живого спілкування, соціалізації. Проведення різних заходів надає змогу залучати дітей до активного способу життя, спілкуватися з іншими.
"Рекреаційні зустрічі для дорослих дозволяють за допомогою творчості пережити внутрішні конфлікти, тривогу, страхи, що турбують людину, підвищити самооцінку, покращити емоційний стан, створити внутрішній ресурс, який допоможе відновити свій стан у мінливих умовах військових дій. Також арттерапія — це екологічний підхід до вирішення проблем, з якими звертаються мешканці села. Ці зустрічі об'єднують учасників, формують здорове психологічне середовище для покращення життя усіх членів громади", — коментує Людмила Романенко, соціальна працівниця, психологиня від "International Medical Corps".
Ще більше корисних рішень!
Надалі ГО "Зеленогайські ініціативи" має намір не тільки підтримувати поточну діяльність ком'юніті-центру, але й розширяти перелік послуг.
За словами голови організації, у планах — залучати до організації та проведення заходів місцеву молодь, тим самим активувати молодіжний рух не тільки в Зеленому Гаю, а й в усій громаді. Також є декілька запитів і від самої молоді — від футбольного майданчика з мʼяким полем та курсів англійської до бажання створити Молодіжну раду з молодіжним простором, і зараз ГО працює в пошуках ресурсів для закриття цих запитів. Юлія Учень додає: головне, що молодь має бажання долучатися до реалізації цих задумів і це чудово.
"Ми завжди займали позицію зробити наш Зелений Гай привабливим для життя, це наше село і ми його дуже любимо та пишаємося ним. Особисто мені кортіло, аби мої діти хотіли залишитися у своєму рідному селі. Наш центр — це ще одна сходинка до розбудови Зеленого Гаю, сподіваюсь, не остання, бо роботи попереду дуже багато", — говорить Юлія Учень.
Вона розповідає історію "перевиховання": під час бомбардування школи загинули староста Зеленогайського старостату Микола Стутинський і директор школи Олександр Гнедько. Дружина освітянина Оксана Гнедько, членкиня ГО, на той час була бібліотекаркою, і коли село лишилось без очільника, попри страшну втрату, взяла на себе гуманітарне реагування у громаді. Через півтора року люди обрали її старостою.
"За цей період наше село відновилося не молитвами, а непосильною роботою старости і команди. Вона намагалася надати людям максимальну допомогу (цей процес досі триває). «Сарафанне радіо» працює на сто відсотків і зеленогайці, порівнюючи себе з сусідніми селами, роблять висновки. Тому наші люди завжди приходять на допомогу і беруть участь у всіх активностях села", — поділилася Юлія Учень.
Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.
