Город против государства: что происходит в Гонконге?

Острів поза зоною досяжності

8 лютого минулого року пара студентів з Гонконгу відправились у відпустку в Тайвань. Під час подорожі, хлопець та дівчина тримались разом та разом реєструвались в готелях, проте 17 лютого лише 19-річний студент політехнічного університету повернувся додому. Через деякий час, батьки дівчини заявили про її зникнення, і поліція почала слідкувати за її партнером. Коли той спробував зняти гроші з її кредитної картки, поліція отримала привід для його затримання і стало ясно, що трапилося лихо. Поліція Тайбею, столиці Тайваню, згодом знайшла тіло дівчини і хлопця звинуватили у вбивстві.

У цій справі одразу ж виникла колізія: оскільки злочин було скоєно на території Тайваню, влада Республіки Китай надіслала запит на видачу злочинця. Проте цього не сталося, оскільки між Тайванем та Гонконгом немає договору про екстрадицію — такі угоди Гонконг має лише з 20 державами в світі. Це пов'язано з особливим адміністративним статусом Гонконгу, який до 1997 року перебував під владою Великобританії. І хоча останні 22 роки Гонконг знаходиться під суверенітетом Китаю, влада КНР так само не має договору про екстрадицію з адміністрацією Гонконгу. Це дозволяє багатьом людям, що ховаються від влади КНР знаходити притулок у Гонконзі. Саме цю проблему влада Гонконгу намагається врегулювати змінами в законодавстві, проти яких виступили протестувальники.

Одна країна, дві системи

Коренева причина конфлікту лежить у відмінностях між Гонконгом та Китайською Народною Республікою. В 1842 році, Великобританія захопила Гонконг, а в 1898 році орендувала навколишні території у Імперії Цин на 99 років. Під час Британського правління, в Гонконзі була відтворена типова західна суспільно-політична модель з вільною ринковою економікою, принципом верховенства права та демократичним державним режимом. Проте КНР, що мала отримати Гонконг під свій суверенітет після завершення терміну Британської оренди, мала докорінно іншу соціально-політичну систему.

Рішенням стала домовленість про надання Гонконгу особливого статусу з високим ступенем автономії до 2047 року. Формально, спеціальний адміністративний район Гонконг входить до складу КНР, і Пекін керує оборонною та зовнішньою політикою району. Натомість, Гонконг має власний парламент та законодавство, валюту, економічну систему, поліцію, зберігає представництво в міжнародних організаціях, тощо.

Через вільний ринок та політику максимального невтручання держави в економіку, Гонконг став одним з найбільших фінансових центрів Азії та світу. Географічне розташування та особливий зв'язок з Китаєм робить Гонконг "воротами" для інвестицій в Китай з одного боку, та шляхом для експорту продукції КНР — з іншого.

При цьому, Гонконг має набагато вищий рівень свободи слова у суспільстві, а політичні права і свободи громадян захищаються куди краще, ніж у Китаї. За рейтингом організації Freedom House, Гонконг відноситься до "частково вільних" країн з показником в 59 зі 100 можливих очок. Китай, для порівняння, належить до "не вільних" країн, маючи всього 11 очок.

Порушення базових прав людини в Китаї та особливо — в китайських тюрмах є відомим фактом, і використовується як один з аргументів проти домовленості про екстрадицію в Гонконзі. Проте умови утримання ув'язнених — далеко не єдиний фактор, що змусив мешканців Гонконгу вийти на вулиці.

Екстрадиція автономії

Головний страх полягає в тому, що з прийняттям закону про екстрадицію Китай отримає значний контроль над внутрішніми справами Гонконгу. Фактично, цей механізм може використовуватись як інструмент політичного переслідування осіб, які виступають проти зближення з КНР.

Голова Адміністрації Гонконгу Керрі Лам заявила, що всі справи про екстрадицію розглядатимуться в індивідуальному порядку та регулярно звітувати про дотримання прав людини при екстрадиції перед парламентом. Проте страх перед тим, що Гонконг використовується китайськими злочинцями як безпечна гавань у мешканців автономії менший за страх опинитися в обіймах "великого брата".

В 2014 році, Постійний комітет Всекитайського зібрання народних представників запропонував виборчу реформу, за якою Голова Адміністрації мав обиратися з 3 заздалегідь затверджених кандидатів. Внаслідок цього, в Гонконзі вибухнула масова акція протесту, більш відома під назвою "Революція парасольок". Незважаючи на те, що протестувальники більше 2 місяців блокували центральні автотраси та адміністративні будівлі, реформа була прийнята. Нинішня Голова Адміністрації Керрі Лам обійняла свою посаду вже за новою, реформованою процедурою і була найбільш підтриманою Пекіном кандидаткою.

Враховуючи це, мешканці автономії розглядають закон про екстрадицію як лише черговий етап тривалих спроб Китаю отримати фактичний контроль над Гонконгом. Серед протестуючих — багато студентів та молоді, яка не бажає опинитися в тоталітарній системі та намагається чинити опір акціями громадської непокорою.

Затишшя перед бурею

9 червня в Гонконзі протесту проти поправок до законодавства. Організатори протесту заявили про мільйон протестувальників на вулицях, тоді як поліція нарахувала всього 240 тисяч людей. 12 червня мав відбутися розгляд законопроекту в другому читанні, та протестувальники спочатку заблокували адміністративні будівлі, а згодом й пішли на штурм.

Поліція застосувала сльозогінний газ, кийки та травматичні кулі, часто занадто перевищуючи дозволене застосування сили. З 72 постраждалих протестувальників, двоє знаходяться в дуже тяжкому стані, одному з них влучили в голову з травматичної зброї з близької відстані. На деяких відеозаписах видно, як поліцейські б'ють кийками лежачих протестувальників, які вже не чинять супротиву. Голова політичної партії Demosisto Натан Ло в своєму фейсбуці написав, що поліцейські вдаються до словесних образ та провокацій протестувальників і не здатні контролювати свої емоції. Комісар поліції Гонконгу Стівен Ло заявив, що протестувальникам не слід робити "чогось, про що вони шкодуватимуть до кінця своїх днів". Кілька протестувальників, що потрапили до лікарні, були затримані поліцією. Так само поліція заарештувала адміністратора одного з головних Telegram-каналів, що забезпечував комунікацію активістів.

Наразі, протестувальники були витіснені поліцією та розійшлись. Розгляд законопроекту було відкладено на невизначений термін, тож ситуація ще не має остаточного вирішення. Очікується, що незважаючи на жорсткі дії поліції, протестувальники повернуться, коли буде призначено нову дату другого читання. Ситуація в Гонконзі залишається вкрай напруженою, і чи приведуть акції протесту до бажаного результату — наразі невідомо.