Миллионы для фигурантов "черного списка"

Богдан Петришин

Буква закону

Стаття 17 Закону України «Про публічні закупівлі» містить норму, згідно з якою Замовник закупівлі зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо, зокрема, суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.

Всі відомості про таких учасників АМКУ вносить в так званий "чорний список" — зведені відомості про правопорушників.

Цифри — річ уперта

На початку трохи порівняльної статистики. Якщо станом на 2017 рік в "чорному списку" Антимонопольного комітету України було 1108 компаній, то станом на кінець 2018 року — 820.

При цьому, як стверджують у Центрі протидії корупції, у 2017 році попри заборону 163 компанії зі списку порушників АМКУ вигравали тендери та укладали договори з розпорядниками публічних коштів. Тобто фактично кожний сьомий учасник робив вигляд, що він не з "чорного списку", а замовники очохе в це вірили.

У 2018 році ситуація дещо покращилася. Так, в  рамках проведення громадського розслідування детективи WikiInvestigaton перевірили усіх учасників так званого "чорного списку" АМКУ, та встановили, що 38 учасників із 820 тих, що були в списку станом на 24 січня 2019 року, брали участь і перемагали в публічних закупівлях.  Загальна сума, на яку порушники антиконкурентного законодавства отримали підрядів становить 389 007 877,21 гривень.

Ще з майже сотнею учасників «чорного списку» АМКУ замовники напряму укладали договори, що фактично не заборонено, оскільки так звані «допороги» не підпадають під дію Закону про закупівлі, а саме обмеження ст 17.

Як перемагають учасники "чорного списку"

Найбільш яскравим прикладом є ТОВ "Віріліс". Ця компанія між жовтнем 2017 року, коли вона була притягнута до відповідальності Адмінколегією Волинського ТВ АМКУ, і до серпня 2018 року, коли було рішення Вищого госпсуду, у березні 2018 року виграла закупівлю на суму 518 тисяч гривень. При цьому "Віріліс" подав разом із тендерною пропозицією довідку про те, що він не є учасником "чорного списку", а також про те, що госпсудом Волинської області було скасоване рішення  адмінколегії Волинського ТВ АМКУ.

І все б нічого, але замовник "делікатно упустив", що тоді судове рішення чинності не набрало. Бо після — була ще апеляція, а згодом і розгляд справи у Вищому госпсуді. До слова, госпсуд скасував судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направив справу на новий розгляд або для продовження розгляду до суду першої інстанції.  Тобто, ТОВ "Віріліс" вигравав тендери таки перебуваючи в списку порушників АМКУ.

А ось мале підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕПТУН», яке  21 грудня 2017 року Адмінколегія Одеського ТВ АМКУ внесло у "чорний список", переміг у 14 тендерах на загальну суму 17,1 мільйони гривень. Найбільш показовим із яких був тендер на 9 410 353, 20 грн щодо прибудови додаткового корпусу до Маяківської ЗОШ I-III ступеня на замовлення Департаменту фінансів Одеської ОДА.

Неписані закони й для ТОВ "Елби", яке у 2016 році СБУ підозрювало у встановленні у Львівському аеропорту неякісної огорожі за завищеною ціною. Так, у жовтні 2016 компанію включили у "чорний список", а у 2017 році вона вже виграла два відкриті тендери на 4,1 мільйона гривень на встановлення огорожі в Чернівецькому аеропорту та на Каховській ГЕС. Не відставала вона й у 2018 році, коли знову ж виграла тендер, і вже огородила Полтавський аеропорт на суму 8,5 мільйона гривень.

Судове рішення Адмінколегії Одеського ТВ, щодо внесення підприємства до "чорного списку" та відмова задовольнити скаргу Одеським апеляційним судом в 2017 році не зупинили бажання ТОВ "Альянс" брати участь у публічних закупівлях. З лютого 2018 року ТОВ "Альянс" не тільки брав участь у конкурсах, а ще й з успіхом перемагав у них. Скажімо, у березні 2018 року ТОВ Сумитеплоенерго купило у ТОВ «Альянс» труб на суму  2 998 032,96 грн, а  в серпні 2018 року ПрАТ «АК «Київводоканал» купило у цієї ТОВки труб на суму 3 898 595,10 грн.

Найбільше грошей лише в рамках одного підряду отримав ще один фігурант «чорного списку» — ПП «БУДГАРАНТ-7». За послуги з утримання в належному санітарно-технічному стані об'єктів благоустрою, зелених насаджень, у т.ч. утримання вулично-дорожньої мережі міста Полтави упродовж всього 2018 року  Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради йому заплатило  177 777 522,96 гривень.

Таким чином, у 2018 році порушники антиконкурентного законодавства, яких АМКУ притягав до відповідальності,  попри заборону три роки брати участь у публічних закупівлях, продовжили вправно «тендерити» наші з вами гроші.

Загалом, громадські детективи промоніторили понад тисячу закупівель, де у 2018 році брали участь порушники антиконкурентного законодавства. Якби замовники достимались вимог законодавства і відмовили б їм в участі в тендері, держава б зекономила майже 400 мільйонів гривень.

Усі перемоги фігурантів "чорного списку" на закупівлях у 2018 році ви можете подивитись ТУТ.

Для кого Закону немає

Водночас під час розслідування у системі Прозорро за 2018 було виявлено кілька сотень звітів про укладення договорів із фігурантами «чорного списку». Але оскільки мова йде про «допороги», то ані замовники, ні підрядники не несуть жодної відповідальності а рамках Закону про закупівлі.

Справа в тому, що Закон про закупівлі, зокрема його ст 17 щодо підстав відхилення пропозицій, застосовується до замовників за умови, якщо вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт — 1,5 мільйона гривень; а також до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт — 5 мільйонів гривень.

Якщо ж здійснення закупівля товарів, робіт і послуг, вартість на меншу вартість, замовники лише повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, а саме добросовісної конкуренції серед учасників та запобігати корупційним діям і зловживанням. Таким чином, підписуючи договір з особами із «чорного списку» АМКУ замовник порушує принципи ЗУ Про публічні закупівлі» але не порушує законодавство про закупівлі, тому що прямої заборони на підписання договорів по допороговим закупівлям з такими учасниками немає.

Усіх фігурантів "чорного списку", які уклали договори на «допорогах» можна подивитсь ТУТ.

Над громадським розслідуванням працювали: 

Любомир Кравчук

Єлизавета Нальковська 

Анастасія Вакаренко 

Анастасія Шевченко 

Олександра Карапуз