«Путешествующая наука»: вызывали?

Богдан Петришин

Мене звати Вікторія Круглова. Я – співорганізатор проекту «Мандрівна наука». І хочу, щоб цікава, доступна й експериментальна наука потрапила в кожен куточок нашої країни.

Проект народився 2016 року в голові чудового мрійника, відомого в Харкові популяризатора науки Сергія Биченка. Ми із Сергієм тоді працювали над створенням навчального центру «ЛандауЦентр» Харківського національного університету імені Каразіна. До нас приїжджали сільські вчителі, які привозили групи дітей. Ми розуміли, що дістатися Харкова їм важко через транспортні негаразди (бо з маленького села треба доїхати спочатку в районний центр і лише тоді – у місто). А також через страх цих бідних сільських учительок, відповідальних за групи трішки переляканих дітей, великого міста і нерозуміння, що таке інтерактивна наука і для чого вона потрібна. Ось тоді ми й вирішили, що треба подумати над форматом «науки на колесах».

«Що ж воно таке?» – спитаєте ви. А ось що! Треба було розробити унікальний парк наукових експонатів, які, по-перше, демонстрували б закони чи явища науки (молекулярна фізика, високі енергії, закони заломлення світла, топографія і рельєфи – страшні слова! Але які цікаві демонстрації наразі ми маємо!), по-друге, захопили б школярів і вчителів своєю неповторністю й інколи дивакуватістю (ну, наприклад, сісти на стілець, куди в поверхню вкручено три з половиною тисячі шурупів, чи запустити справжнє торнадо в… пластиковій колбі), і по-третє, усе це має бути безпечним, надійним у перевезеннях та… «дитиностійким».

Ми це зробили і – поїхали! За два роки нашу виставку побачило до 120 тисяч людей! Групи школярів, які приїжджали з маленьких сіл і містечок, відкривали для себе просто новий світ: нічого собі, яка вона – наука; я її розумію, бо я до неї торкаюся; я хочу стати науковцем і буду вчитися!

Ось так, через популяризацію знань, специфічні демонстраційні зразки у форматі STЕM-STEAM-STREAM освіти ми налаштовуємо дітей на те, що наука, освіта, просвітництво – це цікаво, доступно й перспективно, незалежно від того, де ти мешкаєш і скільки грошей має твоя родина.

Нам важливо, щоби діти після школи йшли вчитися далі, а потім поверталися на малу батьківщину і займалися наукою, винахідництвом, розробками, творчістю задля власного успіху й успіху своєї країни.

То чи варто проголосувати за наш проект? А ми хочемо, щоб наші діти були більш обізнаними, розумними, кваліфікованими і сміливими у своїх мріях, ніж ми самі? Поміркуймо про це…

І насамкінець. Що значить бути активістом в Україні? Передовсім треба не боятися бути дещо інакшим. Кажуть, коли ти попереду, хтось обов'язково тобі бодай раз (а то й не раз!) недобре гляне в спину.

Страшно, коли ти сам. Бо можна зламатися. А коли ти маєш надійних колег, як мандрівні науковці чи організатори на місцях, куди ми інколи за сотні й сотні кілометрів їдемо в нашому невеличкому бусику з яскраво-жовтим причепиком, – тоді не страшно. Відповідально. Бо ти розумієш, що твоє слово, твоя дія, твоя посмішка подарують комусь шматочок щастя і велику надію дитини на те, що Я ТАКОЖ ТАК ЗМОЖУ!

Підтримати проект у конкурсі соціальних ініціатив можна за посиланням.

Нагадаємо, «Рубрика» запрошує номінантів премії Social Project Awards розповісти на своїх сторінках про ініціативу, що допоможе знайти більше її прихильників і є додатковою промоцією пропозиції голосувати за неї. Деталі тут.