Любовь и критика: 6 ответов урбанистов об отношении к Киеву

Сьогодні, в останню неділю травня, прийшов час Дня Києва. Вперше святкування цієї дати відбулося 36 років тому на честь 1500-річчя Києва – був проведений тематичний вернісаж на Андріївському узвозі. А вже з 1987 року День міста Києва став офіційним.

Примітно, що дата з'явилась саме завдяки представникам громади – її запропонував журналіст та активіст В'ячеслав Лашук.

Сучасний Київ потроху стає справді європейським. Причому в основному – зусиллями небайдужих городян. З кожним роком перетворюється у більш дружнє до пішоходів, з'являються громадські простори, виникають локацій, де можна з користю провести час. Звичайно, і проблем вистачає – інфраструктурні, організації міського простору…

До Дня народження міста «Рубрика» запитала у відомих активістів та урбаністів, чим для них є Київ, за що вони його люблять, і як можна змінити місто на краще?

Для мене Київ в першу чергу – рідне місто, я народився на Лук'янівці, але вважаю своїми і центр, і Троєщину, і Теремки. Рідне місто – це коли де б ти не був, в якому б хорошому місці – хочеться повернуться додому і зробити вдома краще.

Покращувати в Києві є багато чого. Можна багато говорити про якісь господарські рішення – безпечні вулиці, хороші трамваї, зеленню житлові райони. Але саме будь-яке місто в першу чергу – це люди, і найважливіше, що хотілося б змінити, поліпшити в Києві – це ставлення людей до Міста. Щоб неважливо де ти народився – на Печерську, в Макіївці або поблизу Варшави – легко міг відчути себе як вдома, жити цим містом, покращувати його.

Спустившись же до конкретних рішень – це реальна система міського самоврядування, що не коли 120 депутатів і мер, якого дай Бог щоб затвердив президент вирішували все, – а реальні місцеві ради, комітети мікрорайонів, вулиць. Це виборність глав районних адміністрацій – нехай буде мер Троєщини! – муніципальна поліція, бюджети, що формуються знизу; розроблені жителями, а не забудовниками плани територій.

При цьому система повинна бути відкритою – тоді і передмістя захочуть вступити до Києва на правах федерації або конфедерації. Адже майбутнє – за містами, що ростуть і відкритими світу

Григорій Мельничук, співкоординатор Ради з урбаністики Києва:

Київ – місто можливостей. Я тут народилася, закохалася, розкриваю свої таланти і надихаю інших на зміни. Своїм прикладом громадської діяльності наша команда ГО "Парк Наталка" доводить, що можна реалізувати будь яку мрію, якщо щиро вірити, любити своє місто і залучати всіх до спільної реалізації.

Парк Наталка сьогодні один із найкрасивіших, комфортних, інклюзивних парків міста! І ми пишаємося що маємо можливість творити добрі діла, робити Київ більш зеленим та квітучим. Надихайтесь відпочинком в парку Наталка, заряджайтесь енергією змін, покращуйте себе і наш любий Київ

Наталія Чорногуб, голова правління ГО Парк Наталка

Для мене Київ – це місце, де я працюю і відпочиваю з друзями, іноді їжджу велосипедом. Люблю в ньому приємні публічні простори, які сприймаю як великі громадські вітальні – Контрактова площа, вул. Сагайдачного, які віднедавна стали пішохідними.

Подобається, що в Києві можна перевозити велосипед у громадському транспорті: фунікулері, міській електричці, трамваях і тролейбусах, а от у метро поки що ні, на жаль.

Люблю людей, які розвиваються самі і розвивають місто навколо, таких у Києві дуже багато. Люди в Києві часто готові прийти на допомогу, навіть незнайомі, наприклад, коли треба витягнути велосипед з підземного переходу без пандуса 🙂 Не люблю підземні переходи і сходи без пандусів, мости, які необлаштовані для пішоходів і велосипедистів. Бракує безпечних велопаркінгів біля станцій метро. Але добре, що Київрада одностайно ухвалила велоконцепцію, а в Громадському бюджеті переміг проект про велопарковки біля метро

Марина Блудша, медіакоординаторка Асоціації велосипедистів Києва

Мені подобається Київ тому, що він є культурним центром, де люди можуть знайти для себе багато різних занять, що сприятимуть розвитку України. Київ – це саме те місто, де люди з різних галузей діяльності об'єднуються разом для вирішення тих чи інших проблем.

Ще одна чудова якість Києва – зручне розташування. Що на схід, що на захід країни їхати зручно і займає це відносно невеликий час.

Дуже люблю те, що у місті є багато водоймів зі значною кількістю зелені по набережній лінії. І хотілося б, щоб місто ставало все більш зеленим

Володимир Антків, учасник НУО «Ренесанс міст»

Для мене Київ – саме зелене і рідне місто. Найбільше я люблю його за острови, за Труханів острів, за Гідропарк, за Дніпро… Зелень і водойми – ось для мене справжній Київ.

Дуже хочеться, щоб місто стало більш комфортним для його жителів і гостей. Є багато моментів, які, в принципі, змінити нескладно. Важливо поліпшити логістику і рух транспорту, налагодити систему так, щоб людина менше часу витрачала на дорогу, і більше – на життя.

Крім того, дуже важливо, щоб суспільний простір було доступним. Коли моя дитина була молодшою, ми з дружиною часто стикалися зі складністю пересування по Києву з коляскою. Так не має бути. Громадський простір Києва має бути комфортним, інклюзивним та безпечним для всіх груп населення

Олександр Чепурко, громадський активіст

Для мене Київ як лабораторія з лаборантською: увесь час на роботі, але інколи закриваюсь в своїй комірці-лаборантській, щоб виспатись… А потім знову до експериментів, дискусій, пошуків, гіпотез, шуму приладів і постійних відвідувачів.

Київ для мене мінливий як настрій: якщо він привітний – я теж в доброму гуморі, і навпаки, можу розчаруватися, якщо опинюсь в агресивному середовищі.

Я дуже люблю міста з водоймами і зеленими зонами, навіть якщо вони точково. Тож, я мрію, щоб у Києві вся набережна була доступна людям. В різних дизайнах: від бетонно-прогулянкових до природних… І щоб змінилась екологічна свідомість киян на користь розумного поводження

Алла Петренко-Лисак, соціолог, дослідниця міського простору, викладач