У чому проблема?
За даними Міністерства охорони здоров'я, через російську агресію психологічної підтримки потребують не менше 60% українців. Але люди, які вже більш ніж півтора року перебувають у постійному стресі, не єдині, кому потрібна допомога. Разом із людьми від війни страждають і тварини.
Яке рішення?
В ГО «Порятунок тварин Харків«, яка від початку широкомасштабного вторгнення евакуює тварин з прифронтових областей, помітили — замало вивезти тварину з зони бойових дій, нагодувати, вилікувати та прихистити. Більшості врятованих тварин треба бути потрібними. Своєю чергою люди часто знаходять внутрішню рівновагу, спілкуючись із тваринами. Адже давно відомо, що домашні улюбленці можуть бути своєрідними "психотерапевтами" та джерелом для відновлення внутрішнього ресурсу.
Харківські зооволонтери на базі реабілітаційного центру для тварин створили особливу зону, де охочі можуть поспілкуватися з тваринами. В контактній кімнаті "Маленький принц" на нових друзів чекають понад 200 котів із Бахмута, Часового Яру, Херсона та інших прифронтових міст і близько 600 рибок-біженок з Костянтинівки.
Як це працює?
Врятувати рядового чотирилапого
ГО «Порятунок тварин Харків» надає екстрену допомогу безпритульним тваринам Харкова та області з 2016 року. Команда організації залишилась у місті виконувати свою роботу і під час повномасштабного вторгнення.
Притулок організації, що знаходився на П'ятихатках, був зруйнований російськими ракетами у березні 2022. На той момент зооволонтери вже почали рятувати тварин із зачинених квартир на Салтівці, також намагалися захистити своїх старих підопічних. З цього моменту робота ГО змінила свої об'єми, задачі, географію, умови виконання задач, але по суті залишилась тою самою. Понад рік «Порятунок тварин Харків» вивозить тварин із гарячих точок та лінії фронту з Харківського, Херсонського та Донецького напрямків.
Найчастіше волонтери ГО "Порятунок тварин Харків" формують запити й виїжджають за тваринами за повідомленнями військових. На передовій, у зруйнованих населених пунктах, та в тих місцях, де більшість мешканців евакуювались, шукаючи прихистку, тварини приходять саме до військових. Представниця організації «Порятунок тварин Харків» Ярина Вінтонюк каже, що наші захисники ставляться до тварин з трепетом, віддають свою їжу, діляться теплом і завжди переживають про подальшу долю тварини.
"Яскравий приклад був у селі Серебрянка, яке розташоване на кордоні Донецької та Луганської областей, — згадує Ярина. — Наші хлопці кілька місяців тому тримали там позиції. Село розбите, кожна вулиця проглядається ворогом, людей в селі нема, до російських позицій два кілометри. На вулиці стояти не можна, у машині краще не сидіти, тому що по тобі можуть вести прицільний вогонь.
В'їжджаємо ми в це село на великій швидкості. Далі їхати неможливо, бо замість дороги глиняне місиво. Аж тут бачимо, здалека біжить до нас військовий, який світиться посмішкою. Це Олександр. З радістю проводить до їхньої «бази». Хлопці, які чекали у дворі, діляться з нами своїм здивуванням, кажуть, думали, що ми не приїдемо, не вірили. Починають виносити нам котів. Беру одного в руки, торкаюсь животика і запитую: «Це вагітна кішка?». У відповідь сміх : «Та ні, то кіт, то ми їх так тушкованкою відгодували». Слідом за дорослими котами нам турботливо, у долонях, винесли кількатижневих кошенят".
З початку повномасштабної війни й до осені 2023-го волонтери здійснили 367 виїздів і врятували 11 735 тварин.
"Ми, як і всі, адаптувались до реалій війни. І працюємо у вже звичному для нас інтенсивному режимі, — продовжує Ярина Вінтонюк. — Ми усвідомлюємо, що Харків — це перше місто на східному напрямку, куди можуть звернутись за допомогою із фронту, тому ми завжди готові виїхати й надати допомогу тваринам. В Харкові ми орендуємо приміщення, створюємо тут необхідні умови, де тварини можуть одержати якісне лікування, тимчасовий притулок та турботу. Це свого роду логістичний хаб для тварин на сході, який працює у режимі готовності рівня МНС, тобто 24/7".
Зараз під опікою організації понад 1340 тварин. Це 362 коти, 641 собака, 200 цуценят, 116 кошенят. Минулого року тут відкрили багатопрофільну клініку, у якій лікують всіх врятованих тварин. А ще — унікальний реабілітаційний центр для котів "Маленький принц" з контактною кімнатою з котами та рибками, в якій отримують психологічне відновлення як люди, так і тварини.
Заспокоїтися та перезавантажитися
За словами Ярини Вінтонюк ідею такого простору, де люди можуть провести час, спілкуючись із пухнастиками, також подали військові, які, перебуваючи у відпустці чи на лікуванні, часто заходять у притулок.
«До нас завітали військові. Побачили, скільки тут котиків, і кажуть: «Боже, кожен раз на позиції приїжджаємо, шукаємо котиків. Можна ми до вас будемо заходити?». Ми зрозуміли, що місце, де наші захисники (і не тільки) можуть побути з тваринами, просто необхідне. Адже тварини з ними поряд на фронті у найважчі хвилини», — каже Ярина.
Зооволонтерка додає, у "Маленькому принці" з радістю чекають і дітлахів. Адже багато сімей сьогодні не мають належних умов, щоб завести домашнього улюбленця.
Врятованим котам також дуже потрібно спілкування з людьми. Досвід волонтерів показав — тваринам, яких вони вивезли з зони бойових дій, недостатньо бути просто нагодованими та доглянутими. Для них надзвичайно важлива комунікація з людьми. Тільки тоді вони дійсно відновлюються, відходять від пережитого стресу.
"Ми спробували створити домашню атмосферу, де було б комфортно як відвідувачам, так і котам. У нас є диванчики для відпочинку, є багато м'яких зон для котиків, лазалки, дряпалки, будиночки, полички, де кожен котик може знайти своє місце. Все це ніби само собою заспокоює, перемикає увагу від того, що щоденно заповнює наш ефір, тому у нас можна перезавантажитись. До того ж ми знаходимось у підвальному приміщенні, провести час разом з котиками у нас можна і під час тривог", — говорять у притулку.
Реабілітаційний центр для котів «Маленький принц» — це 280 квадратних метрів простору, який поділений на кімнати, куди волонтери розселяють котів після лікування та карантину. Є окремі кімнати для кошенят, для вагітних та кішок, що годують, а також "пансіонат" для стареньких котів. Зараз тут знаходяться близько 200 котів, але не тільки. Також у реабілітаційному центрі розміщені 10 акваріумів із врятованими з Костянтинівки, що на Донеччині, декоративними рибами. Їхня історія заслуговує окремої уваги.
"Коли до нас надійшло звернення про евакуацію 500 риб, ми погодились одразу, але довго думали, як це здійснити. Перших маленьких риб ми вивозили у звичайних пакетах з водою, які використовують у зоомагазинах. Паралельно шукали у Харкові для них нові акваріуми. Це була справжня поетапна спецоперація.
Найскладніше було транспортувати великих риб. Для них ми знайшли рішення — використовували баки для літнього душу. Напускали туди води та кисню і максимально швидко доставляли у Харків. І хоч тоді обстріли Костянтинівки не були такими щільними, неблизька та неякісна дорога аж ніяк не давала гарантій, що евакуація завершиться успішно", — ділиться Ярина Вінтонюк.
Попри побоювання учасників "спецоперації", абсолютно кожна рибка доїхала живою. Всі відійшли від стресу і тепер допомагають котам в реабілітації відвідувачів контактної кімнати. До речі, господарі рибок-переселенок також стали частиною команди центру.
А це точно працює?
Порелаксувати з котами та рибками сюди приходять не лише військові, а і родини з дітьми, школярі з вчителями, групи з дитячих садочків, молоді пари та дорослі. Нещодавно до "Маленького принца" в рамках проєкту БФ "Карітас Харків" завітали діти із 2-ї спеціалізованої школи та з деокупованих територій Харківщини.
"Ми були вражені, коли побачили, як під час цього візиту змінив своє ставлення до котів хлопчик з аутизмом. Спочатку він боявся котиків, навіть не торкався їх. Це була перша реакція. Далі він стежив за ними, потім почав потрохи гратися, а в кінці зовсім розслабився — сидів разом з кішкою на дивані та гладив її. Це для нас була справжня перемога", — розповідає Ярина Вінтонюк.
Працівники центру спостерігають такий же зустрічний ефект впливу людей на тварин. Після евакуації багато котів перебувають у депресії, не вмиваються, довгий час сидять, похиливши голови, але коли приходять відвідувачі — оживають, стають веселішими, починають проявляти інтерес до життя.
Одна з них — кішка Джуся, її до центру також привезли військові. Після лікування у клініці ветеринари рекомендували розмістити Джусю у приміщенні зі старенькими котами, тому що вона все ще дуже стресувала і потребувала тиші. У реабілітаційному центрі ризикнули й спробували залишити кішку у кімнаті, до якої приходять відвідувачі. За тиждень Джуся соціалізувалася, їй сподобалось спілкуватися з людьми й тепер вона завжди чекає на нові зустрічі. Також завдяки відвідувачам контактної кімнати вже більше 40 чотирилапих знайшли нову родину.
Зараз у центрі працюють над тим, щоб у "Маленькому принці" запрацювала справжня кототерапія. Серед ідей:
- Кава (чай) з котиком. Це особливе дійство, коли людина може розслабитися з улюбленим напоєм в компанії з пухнастиком, який має звичку сидіти на колінах чи поряд з людиною.
- Лікувальний сон з котами. Тут можна буде протягом 30 хвилин полежати та відновитися з котами.
- Фотосесія з котами. Ярина Вінтонюк каже, серед котів теж є такі, хто дуже любить фотографуватися. З харизматичними вусатими можна зробити гарні фото. А крім того, такі світлини, розміщені в соцмережах, допоможуть тваринам знайти новий дім та люблячу сім'ю.
Ще більше корисних рішень!
У ГО "Порятунок тварин Харків" ще дуже багато планів. Наразі в організації мріють про те, щоб побудувати реабілітаційний центр і для собак, в якому також буде спеціальне місце для цуценят та хоспіс для тварин, які потребують постійного пожиттєвого догляду.
"Ми не займаємось евтаназією та маємо успішний досвід догляду за знедоленими тваринами, — пояснює Ярина Вінтонюк. — Хоспіс буде призначений для стареньких собак, собак з інвалідністю та тих, хто має невиліковні хвороби. Ми б хотіли створити для них такі умови, в яких вони зможуть почуватися потрібними та щасливими. Ми шукаємо меценатів, партнерів та ветеринарів і будемо раді будь-якій підтримці від усіх, кому небайдужа доля тварин, постраждалих під час війни".
Контактна кімната у реабілітаційному центрі "Маленький принц" відкрита для відвідувачів чотири дні на тиждень — у вівторок, четвер, п'ятницю та суботу з 12 до 18, за попереднім записом. Її адреса: м. Харків, вулиця Єсєніна, 7 (біля метро Ботанічний сад).
Якщо ви готові допомогти харківським зооволонтерам реалізувати їхню мрію, напишіть організації на пошту [email protected] або ж відправте приватне повідомлення на сторінках ГО "Порятунок тварин Харків" у Фейсбук чи Інстаграм.