Катастрофа рейса MH17: первые подозреваемые и Россия под прицелом

4 роки роботи, більше 50 слідчих з 5 країн і завдання розкрити наймасштабніший авіатеракт в історії Європи. Усе це – про міжнародну слідчу групу, яка розслідує катастрофу малайзійського Боїнга 777, збитого 17 липня 2014 року поблизу окупованого Донецька.

На відміну від відомішої у нас команди волонтерів Bellingcat, Спільна слідча група – цілком офіційний орган. Її складають правоохоронці з Нідерландів, України, Австралії, Малайзії та Бельгії. За 4 роки роботи група кілька разів публікувала проміжні результати. Однак лише 19 червня JIT офіційно оголосила чотирьох підозрюваних.

Якщо коротко, слідчі впевнені: літак був збитий ракетою з установки «Бук», запущеною з окупованої території. А підозру оголосили за знищення літака і вбивство 298 людей – усіх, хто був на борту лайнера (українські правоохоронці також висунули їм підозри).

Дуже важливі терористи

А самі звинувачення досить конкретні.  Головним їх фігурантом є Ігор Гіркін, офіційно ексофіцер російського ГРУ. У 2014 році, на старті війни, саме він командував російсько-терористичними військами на Донбасі і вважався «міністром оборони». Гіркін – ось хто організував виклик з Росії та доставку тієї самої ракетної установки «Бук». Так терористи намагалися захистити свої війська від ударів української авіації і перешкоджати нашим транспортним літакам.

Вже на окупованій Донеччині комплекс прийняв керівник «розвідки ДНР» Сергій Дубинський, «Хмурий». Під його командою «Бук» переправили до лінії фронту – та поставили на бойовий пост у районі Сніжного. Тут з'являється третій підозрюваний, терорист Олег Пулатов, «Халіф» (між іншим, експідполковник російської армії). Він з підлеглими організував охорону ракетної установки.

Перевозити і охороняти «Бук» їм допомагав бойовик Леонід Харченко, на прізвисько «Кріт» (себе він називав цілим «командиром батальйону»). Саме під час їхньої «вахти» установка випустила ракету по борту MH17.

Чому? Найпевніше, терористи знали, що зоною АТО мав летіти АН-26 з українськими десантниками – тому вистрелили у перший помічений літак.

А збивши «Боїнг» бойовики не тільки стирали звіти про це. Головний доказ – саму установку – оперативно вивезли назад до Російської Федерації. Евакуацією ЗРК командували вже знайомі нам Дубинський і Харченко. Останній є громадянином України, решта троє – росіяни.

Так, жоден з них не натискав кнопку «пуск», але слідчі вважають цю четвірку важливими персонами, які відповідальні за трагедію і можуть багато розповісти (наприклад, хто віддавав накази).

Мікроскопи замість допитів

Робота самої JIT взагалі варта шпигунського трилера. Зрозуміло, слідчі не могли просто завітати до Донецька і затримати десяток підозрюваних. Їм, принаймні, вдалося вивезти з місця аварії рештки лайнера. У Нідерландах, на авіабазі Гільзе-Рейнен розслідувачі ідентифікували всі уламки літака і навіть реконструювали частину корпусу. Експерти пропускали кожну деталь через кілька «фільтрів»: оглядали під мікроскопами, робили рентгенівські знімки. Так вдалося довести, що рейс МН17 обірвала ракета. Яка саме – вказав знайдений тут же її фрагмент.

Сама робота була гнітючою. «[Знайшовши упаковку чіпсів], ти починаєш думати про дитину, яка спорожнила її наполовину», – згадувала Марйолін ван ден Берг, членкиня JIT.

«Отже, у нас є «Бук», але звідки він приїхав?», – мали визначити слідчі. За офіційними даними, команда JIT перевтілилася в журналістів і порівнювала фото сніжнянського ракетного комплексу зі світлинами та відео інших установок в Україні та Росії (а заодно вивчали акаунти терористів у соцмережах). Так і вдалося виявити, що саме цей ЗРК – російський, належить 53-й бригаді протиповітряної оборони з Курська. Між іншим, лише за 23-25 червня 2014 року «Бук» кілька разів «засвітився» у складі колони російських військ. Це – ще один доказ.

До речі, третім «стовпом» розслідування стали успіхи українських розслідувачів. Оперативники СБУ перехопили цілу серію переговорів між терористами (лік там іде на години). Власне, ці файли допомогли опізнати більше ста терористів і заодно довели, що бойовики постійно спілкувалися з російськими «роботодавцями».

У Нідерландах учасники JIT склали ці факти докупи – і отримали маршрут «Бука», який прибув із Курська до зони АТО, а потім повернувся у Росію.

Ну, і в Україні без волонтерів ніяк. Українські розслідувачі з команд InformNapalm та UCA вели власний пошук. А саме збирали фото, відео та інші свідчення – і передавали їх «офіційному» слідству.

Але є глобальна проблема. Побачити римейк відомого фото з Нюрнбергського трибуналу за участі Гіркіна і компанії поки не вийде.

Наразі троє росіян проживають у РФ а Харченко переховується на окупованій території. Росія ж своїх громадян не видає. Україна пообіцяла затримати «Крота», але це поки малореально.

«Росія готова відповідати, але доказів її причетності немає, а докази, які є – не рахуються, бо Росія їм не вірить, і взагалі РФ зробили винною», – у такому стилі вже відреагував Володимир Путін. Тому шансів, що РФ допомагатиме слідству, наприклад допитавши трійку терористів – також нуль.

А тому нідерландці пішли альтернативним шляхом і організують заочний судовий процес (десь так, як у нас судили Януковича). Є навіть дата першого слухання – 9 березня 2020 року.

Судова бомба

При бажанні тут можна побачити і «зраду», і «перемогу». Перша полягає у тому, що серед підсудних немає російських високопосадовців і генералів.

«Я очікував, що вони назвуть прізвище хоча б одного кадрового офіцера ЗС РФ, за командою якого БУК було відправлено на Донбас», – прокоментував Роман Бурко, засновник спільноти InformNapalm.

А деякі критики вважають, що європейці не хочуть робити винним саме Кремль – адже тоді доведеться псувати торгово-газові стосунки і вводити нові санкції. Однак тоді слідство не стало б «світити» російське походження «Бука». Можливо, JIT поки не зібрала вдосталь проти «офіційних» росіян.

Між іншим, калібр інформаційної бомби під Кремль від того не меншає. Зі звіту світ дізнався, що саме путінський режим постачав зброю терористам, координував їх і він же – головна перешкода для розслідування. «Росія – спонсор тероризму», – для тих же американських конгресменів це буде вагомий аргумент для подальшого тиску на Кремль (США уже розкритикували Кремль). А шанси на «велику угоду» Путіна з Дональдом Трампом різко впадуть, якщо парламентарі піднімуть питання MH17.

«Ми маємо докази, що Російська Федерація відіграла роль у цій трагедії, цьому злочині: так чи інакше», – заявив нідерландський прокурор Фред Вестербеке.

І взагалі, ситуація цілком може стати аналогом вбивства саудівського журналіста Джамаля Хашоґджі, де сауди поводили себе так само, як Росія. В результаті навіть традиційні партнери королівства на зразок Німеччини змушені були дещо «охолодити» стосунки. Наприклад, тому ж Макрону буде явно важче просувати своє «порозуміння» з Росією – йдеться все ж про масове вбивство європейців.

Але засмутимо усіх: шансів на тотальну ізоляцію РФ теж нуль, бо у Росії надто багато нафти і грошей, від яких країни не готові відмовитися (згадуємо Північний потік-2). Показово, що Малайзія, «рідна» країна рейсу МН17, захищає позицію Кремля. Адже наразі Куала-Лумпур планує укладати з РФ контракти на ремонт військових літаків.

Коли передісторія важлива

Як і у вже культовому серіалі «Чорнобиль», передісторія катастрофи не менш важлива за події після. Спільна слідча група вже виклала нову порцію записів, і тут сліди ведуть у російські верхи.

Адже вже знайомий нам Ігор Гіркін 8 червня 2014 року звернувся не кудись, а до Сергія Аксьонова, очільника окупаційної влади Криму. Головний терорист емоційно просив «масштабної військової допомоги». З його слів, бойовики програють, а росіяни тим часом дають зброю (так-так) лише «по чайній ложці». А тому Гіркін замовив танки, гармати, і – головне – системи протиповітряної оборони. Причому разом з російськими екіпажами (!), бо на місці фахівців не знайшли. Аксьонов обіцяв посприяти.

Як видно, це дало ефект. Бо вже 11 липня цілий Владислав Сурков, помічник президента РФ Володимира Путіна, зателефонував «прем'єр-міністру» псевдореспубліки Олександру Бородаю. Сурков похвалився, що вже скоро терористи отримають зброю.

«Я поговорив із нашими товаришами старшими, старших не буває, які відповідають за воєнну історію. Вони кажуть, що так, ми знаємо, планують переламну дію», – ось що почули слідчі. А вже наступного тижня терористи отримають ЗРК «Бук» – і у JIT це явно не вважають збігом.

Тож якщо міжнародна слідча група оформить ці факти у звинувачення, йтиметься вже про участь російських топпосадовців в озброєнні терористів – це найсерйозніше звинувачення з часу анексії Криму. Гарна новина: команда JIT явно довіряє фактам і має намір розслідувати далі – інакше б не публікували ці плівки.

Однак є і погана новина: швидкість слідства (4 роки до перших підозрюваних) натякає, що завершиться воно явно не через рік.

Втім, скористатися доробком слідчих для покарання агресора Україна зможе і раніше. Ще у 2017 році наша країна подала позов до Росії у Міжнародний суд ООН. Україна доводить, що Кремль фінансував та озброював терористів на сході України. (ще раз згадуємо «Бук» і розмови Суркова). Тож висновки спільної комісії дають нам новий арсенал доказів.