Що відбувається в Дунайському біосферному заповіднику: полювання чи жорстоке поводження із тваринами?

Дунайський біосферний заповідник — наразі найбільш південний об'єкт природно-заповідного фонду на підконтрольній території України. Він розташовується там, де Дунай впадає в Чорне море, поряд із містом, яке називають українською Венецією — Вилковим. Він має статус біосферного резервату ЮНЕСКО — "Дельта Дунаю" є транскордонним та лежить на території України та Румунії.

Наразі Дунайський біосферний заповідник майже закритий для туристів і є абсолютно недоступним для журналістів. Коли "Рубрика" намагалася потрапити туди у минулому 2023 році або хоча б отримати коментар від директора біосферного заповідника, ми отримали дві безальтернативні відмови. В офіційних листах вони базувались на потребі закрити доступ до біосферного заповідника на період воєнного стану в Україні, "оскільки територія вважається потенційно небезпечною для відвідувань". Втім, журналістці "Рубрики" таки вдалося потрапити туди влітку 2024 в рамках знімання документального фільму "Save me".

Як виявилось, відвідати заповідник все ж можуть деякі туристи — але тільки жінки та діти. Свій візит необхідно погоджувати із прикордонною службою, і, звісно, деякі маршрути, які раніше пропливали на катерах або байдарках — закриті. У місцевих туристичних фірмах кажуть, що туристичні човни довелось перенести на зберігання. Із сотні тих, що працювали раніше, залишилось близько десяти. Туристична сфера страждає, але, схоже, що не лише вона. Декому "закритість" заповідника — на руку, і ми спробуємо розібратись, кому саме.

У чому проблема?

Дунайський біосферний заповідник славиться туристичною локацією — островом Єрмаків. Туристи приїздили сюди, зокрема, спостерігати за птахами. Ще більш привабливим для туристів острів став після початку процесу ревайлдингу, що триває вже кілька років. Так на острові з'явились коники — штучно створена порода, щось середнє між диким тарпаном та звичайним конем, а ще буйволи, яких тепер тут називають "водяними буйволами" через їхню любов до валяння в калюжах. Є тут і звичайні, "свійські" корови.

Усіх жителів острова можна побачити майже в будь-який час просто з човна — вони дружно ділять затінок дерев. Втім, схоже, що така ідилія мирного життя триває не завжди.

Під час нашого візиту просто на ґрунтовій дорозі ми знайшли гільзи від набоїв 308 Winchester. Це найпоширеніший калібр для нарізної зброї у світі, що використовується мисливцями й тими, хто займається спортивною стріляниною.

Дивна знахідка для біосферного заповідника. Щобільше, в тих, хто знається на охороні природи, вона одразу може викликати неабияке обурення.

Острів Єрмаків включає дві зони — буферну та зону антропогенних ландшафтів (обидва види функціонального зонування можуть здаватись в оренду). В обох зонах полювання заборонене законом (відповідно до ст. 18 ЗУ "Про природно-заповідний фонд України" та п. 4.3.3 Наказу Міністерства екології та природних ресурсів від 22.10.2015 N 387), це є злочином за ст. 248 КК України та карається, залежно від тяжкості правопорушення, штрафом або позбавленням волі до 5 років.

Звісно, за таких умов, гільзи від мисливських набоїв ніяк не мали б опинитися на території біосферного заповідника. На поставлене питання про те, що вони тут роблять, одна зі співробітниць заповідника, не замислюючись, відповідає:

"Ми вивозимо їх звідси мішками. Це роблять орендарі, а заповідник закриває на це очі".

У 2019 році громадська організація Rewilding Ukraine, що працює над відновленням природних ландшафтів, поверненням диких тварин та сталим розвитком громад, вперше завезла на острів Єрмаків буйволів, у 2020 — коників, 2021 — оленів та ланей.

Зважаючи на невтішні знахідки гільз від мисливських набоїв на острові Єрмаків, "Рубрика" зв'язалась із громадською організацію. Ми поговорили з Олександром Гайдашем, зоологом Rewilding Ukraine.

"На острові є скот — звичайні корови на вільному випасі на території острова. Чисельність наших тварин ми постійно контролюємо, і ми ніколи не мали проблем із незаконним добуванням наших буйволів і коників, яких туди випустили в рамках відновлення екосистем. Ми контролюємо молодняк і дорослих тварин, буваємо на острові, і у нас все в порядку. А звідки взялись гільзи? Треба розбиратися", — прокоментував Гайдаш.

Зі слів співробітниці заповідника, з якою ми говорили, корів відстрілюють "для того, аби прогодувати левів". На цьому моменті хочеться витримати драматичну паузу, аби дати читачу синтезувати в голові питання, звідки ж на українському острові, у біосферному заповіднику леви.

Далі співробітниця заповідника продовжує пояснювати: "Це леви Турчинова", — так, саме того, політика Олександра Турчинова. З її слів, на острові є два вольєри, в яких живуть два леви, що їх колись подарували політику як екзотичний сувенір. Пізніше ми пропливали повз цю місцину. Обидва вольєри добре видно з води, але коли ми пропливали повз вольєри, співробітниця заповідника наклала цензуру на фото локації. Втім, споруди чудово видно навіть на знімках Google Maps.

Повертаючись до гільз та корів, за словами нашої співрозмовниці, яка працює в заповіднику, худобу на території біосферного заповідника нібито відстрілюють для того, аби прогодувати левів. Хто конкретно це робить, наша співрозмовниця не каже, але за будь-якої можливості перекладає відповідальність на орендарів острова.

Та полювання на острові Єрмаків проводиться не вперше. У 2021-му про це вже повідомляло місцеве видання Сила Громад. Тоді викрилось жахливе: хтось застрелив шість коней і тільних корів, розбивши їх на м'ясо. Злочин нібито виявили ті самі орендарі острова — співробітники ТОВ "Єрмак", тоді ж директор заповідника (він є ним й досі) Олександр Волошкевич у коментарі виданню пообіцяв "знайти і покарати" тих, хто це вчинив.

Утім, ситуація трирічної давнини починає грати новими фарбами, якщо зважати на слова співробітниці Дунайського біосферного заповідника про те, що полювання на власну ж худобу здійснюють орендарі, а сам заповідник закриває на це очі.

Яке рішення?

Існує два фактори, про які не слід забувати. 

Якщо прийняти версію представниці біосферного заповідника про те, що відстрілюють на острові Єрмаків лише свійських корів, юридично цей процес не можна назвати полюванням або мисливством, адже і те, і інше, може так називатись, коли йдеться про добування мисливських, тобто диких тварин або птахів.

Утім, на острові Єрмаків, окрім свійської худоби та підселених до них тварин, в рамках ревайлдингу існують й інші види, більшість з яких — дикі птахи. Наприклад, до Червоної книги України занесений тамтешній мешканець орлан-білохвіст, коровайка, рожевий та кучерявий пелікани, червоновола козарка, польовий лунь та ще багато видів. Загалом Дунайський біосферний заповідник населяють близько 200 різних видів птахів.

Головне, про що варто пам'ятати — ми досі не знаємо, хто саме був на мушці у мисливця. Закритість біосферного заповідника на час бойових дій, неможливість відвідати його (принаймні нам, журналістам) без супроводу прикордонників та співробітників установи, ймовірно, може розв'язати руки місцевим браконьєрам, землекористувачам та всім, хто бажає безконтрольно користуватись природними ресурсами.

По-друге, навіть якщо мова йде про відстріл свійських тварин, існують більш гуманні способи їх умертвіння. Згідно ст. 17 ЗУ Про захист тварин від жорстокого поводження, умертвіння тварини для отримання сільськогосподарської продукції допускається тільки в тому разі, якщо додержано наступних умов:

• умертвіння проводиться методами, що виключають передсмертні страждання тварин;
• приміщення, де проводиться умертвіння, повинно бути відокремлене від приміщення, де утримуються інші тварини;

Разом із цим існує ще жорстоке умертвіння тварин, визначене ст. 1 цього закону. Це умертвіння тварин без застосування знеболювальних засобів, що запобігають відчуттю тваринами болю і страху.

Тож навіть якщо мова йде про умертвіння сільськогосподарської тварини, такої як корова, відстріл з мисливської зброї поза спеціальним приміщенням є жорстоким поводженням із тваринами. А це своєю чергою також злочин, визначений ст. 299 КК України.

По-третє, постріли також можуть бути фактором турбування тварин.

Єдиним, на нашу думку, рішенням в такому разі може бути переривання правопорушення та відкриття кримінальної справи за фактом порушення законодавства про захист тварин від жорстокого поводження та, можливо, норми КК про незаконне полювання. "Рубрика" закликає правоохоронні органи звернути увагу на цей випадок та відповідно відреагувати.