Работа с бизнесом и развитие сообщества: где общественному сектору найти деньги после остановки американских дотаций

У чому проблема?

20 січня президент США Дональд Трамп підписав указ, який передбачає тимчасову зупинку всіх програм зовнішньої допомоги на 90 днів. Згодом американська Агенція з міжнародного розвитку (USAID) повідомила, що після указу Трампа призупинила фінансування всіх програм та проєктів в Україні без винятків. Вже 1-го лютого сайт USAID припинив роботу. Як пише Reuters, адміністрація Трампа вивчає можливість реорганізації цієї структури.

Голова правління Коаліції діячів культури Ольга Сагайдак в етері "Радіо Культура" розповіла, що через зупинення діяльності USAID постраждали десятки українських організацій та інституцій. Так, за даними Коаліції, 27 із 36 опитаних організацій отримали повідомлення про припинення фінансування від американської інституції. Загалом, за попередніми підрахунками, український культурний сектор недоотримає щонайменше 2-3 мільйони доларів.

Зупинення зовнішньої допомоги США — тобто не лише від USAID, а й інших донорів, які розпоряджалися коштами Держдепу США — відчули й українські незалежні медіа. Про скорочення фінансування повідомляли редакції Bihus.Info, "Наших грошей", NGL.media, Ukraїner, hromadske, "Цукр", "Кавун.City", "Слідство.Інфо" та інших медіа. Торкнулася ця ситуація і "Рубрики".

Уляна Мовчан, засновниця агенції Connection, експертка з комунікацій та фандрейзингу, яка вже 10 років допомагає розвиватися громадським організаціям та некомерційним ініціативам, вважає, що медіа не втратили фінансування остаточно. По-перше, каже експертка, питання в тому, що США, як одна з найбільш економічно розвинених держав світу, зобов'язана сплачувати відсоток зі свого ВВП на розвиток інших держав. По-друге, зовнішня допомога є американським інтересом, адже в ті ніші, звідки йде США, заходять Китай та росія.

Тож, через три місяці фінансування для медіа та громадських організацій може відновитися. Так, не у тому вигляді, як це було раніше — дотації можуть скоротити або ж їх буде важче отримати. А якщо йдеться про такі сфери, як права людини, гендерна рівність, протидія насильству, захист ЛГБТ, то тут на відновлення фінансування сподіватися дарма, вважає Мовчан. 

Відповідно, де у такому випадку брати гроші для роботи своєї ГО чи свого медіа? Засновниця Connection розповіла про це на заході "РішенняХаб: фандрейзинг без американських донорів — де шукати можливості", який організувала "Рубрика". Основне з розмови — далі. А запис можна подивитись за лінком.

Які методи фінансування шукати на заміну грантам?

• Працюйте з бізнесом. Підприємці можуть бути готові допомогти медіа. Щоб знайти свого потенційного партнера, подивіться на вже чинні співпраці інших медіа чи ГО та спробуйте встановити зв'язок з тим бізнесом, який ще не співпрацював з кимось публічно. Якщо ви регіональне медіа, зверніть увагу на місцеві підприємства, які вам цікаві. Шукати контакти з бізнесом можна через LinkedIn чи HR-відділ компанії, яка вас цікавить. 

Головне, каже Уляна Мовчан, не просити гроші, а пропонувати співпрацю, тобто щось, що дасть вигоду й бізнесу. Це може бути партнерський матеріал, згадка у соціальних мережах, інформаційна підтримка заходів бізнесу тощо. 

• Працюйте зі спільнотою. Це — стратегічний метод, адже зі спільнотою читачів медіа чи послідовників ГО потрібно працювати регулярно. Є кілька варіантів роботи в цьому напрямку. Перший — організація щомісячних підписок. Він є надійним, адже знаючи кількість людей, які підписалися на вашу спільноту, ви знаєте приблизний щомісячний дохід від цього. Один з можливих варіантів роботи зі спільнотою — створення ексклюзивного закритого контенту. Якщо ви ГО, то ексклюзивом може бути певний захід, консультація тощо. 

Або ж ваше медіа може влаштовувати краудфандингові кампанії, якщо хочете залучити гроші разовими донатами. У такому випадку ви маєте визначити конкретну мету збору коштів (на що?), суму (скільки?) та обґрунтувати необхідність (що станеться, якщо не задонатити?) 

• Соціальне підприємництво. Уляна Мовчан вважає, що 60% громадських організацій можуть перетворювати свої послуги на бізнес. Тобто, якщо ви практикуєте соціальне підприємництво, то можете пропонувати певну послугу (психологічна допомога, юридична консультація тощо) безплатно певному сегменту людей, а інша частина — платить за цю послугу.

Або, до прикладу, ви надаєте певну послугу безплатно всім кілька разів (наприклад, три неоплачувані консультації), а надалі послуга стає платною. Це може стосуватися освітніх продуктів, курсів, екскурсій, заходів та багатьох інших послуг, які розв'язують соціальні проблеми чи задовольняють потреби суспільства. Головне — визначати сегменти аудиторії, яка може платити за послуги. 

Складніший вид соціального підприємництва — створення окремого підприємства чи установи, яка спеціалізуватиметься на виготовленні певної продукції чи наданні соціально важливих послуг. Гроші з роботи такого підприємства у такому випадку йдуть на роботу вашої організації. Але цей варіант складніший, адже тут ви працюєте над власним бізнесом.

Приклад соціального підприємництва — Sunshine Cafe. Це київське кафе, у якому працюють люди з ментальними порушеннями та синдромом Дауна. Засновником кафе є громадська організація "Сонячні люди".

• Шукайте інші форми співпраці з донорами, окрім грантів. Уляна Мовчан пояснює, що гранти — не єдиний можливий метод залучення фінансування від організацій, які їх надають. Можна пробувати напряму звертатися до донорів, пітчити їм власний проєкт й отримувати фінансування, якщо донорам це цікаво. Тобто пошук фінансування може бути не лише через відкриті конкурси, а й через власну ініціативу. 

Засновниця Connection наголошує, що мати сталі джерела фінансування — неможливо. Тому бюджет медіа чи організації варто формувати, комбінуючи різні джерела. 

Де шукати донорів?

Якщо ви все-таки хочете забезпечити частину фінансування коштом донорів, то Уляна Мовчан пояснює, що немає універсального ресурсу, який би зібрав усіх можливих донорів для ГО чи медіа. Тож найкращий варіант — гуглити й шукати варіанти фінансування за ключовими словами англійською, як, наприклад, "foundation media", "foundation journalism" тощо. Тобто пошук донорів — це персональна річ. За допомогою банального гугління ви можете зібрати свою базу донорів, а потім аналізувати їхні ресурси, щоб зрозуміти, чи зможуть вони надати фінансування конкретно вам. 

Утім, розглянемо деякі варіанти залучення фінансування конкретніше. Якщо брати варіанти всередині держави, то, каже Мовчан, їх небагато. Серед основних донорів в Україні, що фінансують соціальні ініціативи: 

• Український культурний фонд;
• Український молодіжний фонд;
• Український ветеранський фонд.

Ще фінансування можна отримувати з бюджетів окремих громад. Дотації від державних фондів, каже засновниця Connection, є меншими, ніж, наприклад, від європейських донорів. Але якщо проєкт, на який вам треба кошти, працює з військовими, ветеранами, загалом має яскраве національне спрямування, то найімовірніше, кошти на нього вам виділить держава, а не закордонний донор. До того ж варто почати залучати фінансування від українських фондів, якщо ви новостворена організація.

Гроші на різні проєкти виділяють і приватні донори всередині України. Від них також можна отримати гроші на інституційну підтримку, якщо ви молода організація. Серед таких, наприклад, українське представництво міжнародного фонду "Відродження". 

Ключовим європейським донором, каже Уляна Мовчан, є Єврокомісія. Можливості щодо тендерів та грантів можна відстежувати на їхньому сайті. Але, зауважує експертка з фандрейзингу, краще не подаватися на гранти від Єврокомісії, якщо ви молода ГО. І не варто робити це самостійно — краще подаватися на ці гранти у партнерстві з іншими європейськими організаціями. Також фінансування надає Рада Європи, але його обсяги менші, ніж у Єврокомісії.

Ну і не забуваємо про приватних донорів за кордоном. Їх також шукаємо методом гугління, вивчаємо їхні пропозиції та звертаємо увагу, за якими напрямками й з якими країнами вони працюють. 

Як фандрейзити?

• Почати варто з того, щоб закріпити фандрейзинг за конкретною людиною. Зазвичай, каже Мовчан, перші роки діяльності організації цим займається директор ГО. До того ж інколи фандрейзер може й не знайтися взагалі. Обов'язки людини, яка займається фандрейзингом, залежать від конкретної організації. Десь ця людина виключно залучає кошти, а десь займається і реалізацією проєктів. 
• Варто прописати кошторис і стратегію залучення коштів. Тобто ви визначаєте, на що вам потрібні гроші (розділ витрат), а також те, з яких джерел ви плануєте їх залучати. 
• Необхідно регулярно приділяти час (наприклад, щотижня) моніторингу грантових можливостей. На основі цього ви визначаєте, скільком фондам ви можете писати для залучення коштів.

Як знайти гроші у короткі терміни й працювати в умовах турбулентності?

Уляна Мовчан вважає: якщо ви молода організація, яка ще не має результатів діяльності чи навіть не зареєструвалися як ГО, то відразу шукати грантового фінансування не варто. Якщо ви є засновником організації, то відповідальність за її діяльність несете ви, і, до прикладу, перші витрати можуть бути з ваших доходів. Також можна просити про фінансування у своїх друзів, знайомих бізнесів — загалом шукати гроші через персональні контакти. І вже коли ви матимете перші результати діяльності, ви можете пробувати залучати кошти від донорів.

Якщо ж ви мали фінансування, але частково втратили його, то для збереження роботи першочергово варто думати над збереженням команди. Відповідно, скорочуйте витрати там, де це можливо. Наприклад, відмовтеся від оренди приміщень, підписок на сервіси чи від інших некритичних витрат. Утім, варто також підготувати команду до нових умов роботи. Це може бути переведення частини команди на парттайм, визначення ідейного ядра команди, яке готове працювати на волонтерських засадах з умовою відшкодування в майбутньому тощо.

Ще більше корисних рішень!

Хоч найкращим методом залучення фінансування є персоналізований пошук, існують ресурси, які збирають фандрейзингові можливості в одному місці, що може полегшити пошук (перелік містить як платні, так і безплатні сервіси):

• Telegram-канал "Гранти та можливості";
• портал ГУРТ;
• інформаційно-аналітичний центр "Громадський Простір";
• Дія.Бізнес;
• fundsforNGOs;
• платформа Opportunity Desk.