Кто такой общественный омбудсмен по защите избирательных прав?

В Україні є інституція, що здійснює парламентський контроль за дотриманням прав людини – Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. За європейською термінологією – «омбудсмен». З ним співпрацюють з питань дотримання прав осіб, що перебувають у місцях позбавлення волі, проблем дискримінації, захисту прав дітей, жінок та ін. Утім, структури, яка б займалася виборчими правами громадян, в омбудсмена на даний момент немає. Тож Громадянська мережа ОПОРА, яка виросла з першого Майдану, та має багаторічний досвід моніторингу дотримання виборчих прав, вирішила допомогти омбудсмену в цьому питанні. Власне більш детально про це спілкуємось з Юрієм Чумаком, відомим правозахисником, громадським омбудсменом із захисту виборчих прав у Харківській області.

Ініціатива на створення Мережі виборчих омбудсменів

Минулого року був укладений Меморандум про співпрацю між ОПОРОЮ та Уповноваженим Верховної Ради з прав людини, що, зокрема, передбачає взаємодію між регіональними громадськими омбудсменами та працівниками Секретаріату Уповноваженого з прав людини в питаннях, що стосуються захисту виборчих прав.

За рік до загальнонаціональних виборів за підтримки ЄС стартував проект «Виборча реформа задля підсилення впливу агентів змін та підтримки публічного діалогу»,  який Громадянська мережа ОПОРА реалізує спільно з Українським католицьким університетом та Європейським центром підтримки виборів. Власне це дало початок створенню Мережі громадських омбудсменів із захисту виборчих прав, яка діє у всіх регіонах України.

Незаангажовані, компетентні, вмотивовані люди виступають комунікаторами між виборцями, кандидатами, медіа та правоохоронними органами.

Я правозахисник, тож для мене поняття «права людини», «демократія», «свобода», «верховенство права» є не просто красивими словами, а цінностями, певними дороговказами у житті. Тому я багато разів долучався до кампаній громадського спостереження за виборами. Адже переконаний, що саме забезпечення проведення чесних виборів, відповідно до законодавства, є основною засадою для розбудови дієвої демократії в Україні.

Коли проходять вибори, щоразу виникають ситуації, пов'язані з різного роду порушеннями, фальсифікаціями, махінаціями, спробами спотворити результати голосування. Але справи до судів доходять  рідко, а якщо і доходять, то, як правило, закінчуються нічим. У кращому випадку – покаранням якихось дрібних виконавців.

В Україні майже немає кейсів, які б говорили, що до відповідальності притягнуто організаторів цих протиправних дій. А безкарність веде до чергових порушень.

Активісти ОПОРИ дійшли висновку, що потрібно зробити все можливе, аби покарання за порушення виборчих прав таки було. Якщо людина не матиме реального права голосу – про яку демократію взагалі можна говорити?

Фахова команда ОПОРИ, політично незаангажована та рівновіддалена від будь-яких кандидатів – є тією громадською організацію, з якою мені за честь спільно працювати задля забезпечення реалізації виборчих прав громадян.  

Виборче омбудсменство в деталях

Виборчий омбудсмен повинен тримати руку на пульсі в судах, взаємодіяти з правоохоронними органами, журналістами, громадськими активістами та, в разі виявлення жорстких порушень виборчого права – сприяти доведенню справи до правового рішення суду.

Ми намагаємося співпрацювати з усіма громадськими активістами, журналістами, закликаємо громадян повідомляти про ті порушення, які вони бачать. Зібравши інформацію з різних джерел, я як виборчий омбудсмен, маю можливість бути там, де це необхідно.

Звертаємося до правоохоронних органів, щоб не дати їм «розслабитися». В Україні склалася хибна «традиція», що за будь-якої влади правоохоронці під час виборів більш прискіпливо ставляться до порушників від представників опозиції, і часто не бачать порушення, які здійснюють провладні кандидати. Ось нашим завданням є «підштовхувати» працівників поліції та інших правоохоронних структур до того, аби вони приділяла абсолютно однакову увагу всім порушенням виборчого законодавства. Ми повинні постійно «торсати» відповідні органи, щоб ті виконували свої обов'язки відповідно до закону

Юрій Чумак

Будемо відвідувати й судові засідання. Адже як часто буває: вибори закінчилися — і всі забули, що десь проходять суди щодо виборчих порушень, і в якому режимі вони проходять. Чи вислуховуються усі сторони, чи приймаються до уваги показання свідків… Так, омбудсмен не має можливості впливати на думку судді, але забезпечити, щоб судові слухання проходили гласно і публічно, із залученням громадськості, ми не тільки можемо, але й повинні.

Крім того, до завдань омбудсменів входить розбір правозастосовної практики під час виборів, в тому числі судової. Щоб на основі цього аналізу Громадянська мережа ОПОРА зверталася до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та до інших інстанцій – з тим, щоб змінювалась навіть нормативна база в тих випадках, де це необхідно.

Взаємодія в рамках Мережі омбудсменів

Одна людина не може опрацювати такий великий масив роботи, спрямованої на запобігання виборчим порушенням прав громадян. Тому в ОПОРИ у кожній області працюють не тільки виборчий омбудсмен, а й координатор громадського спостереження та довготермінові спостерігачі. З моменту офіційного старту виборчої кампанії до спостереження залучено 204 спостерігачі по всій країні. Допомогу з правових питань надають юридичні радники. А в день виборів Президента 31 березня 2019 року та, в разі проведення другого туру, до них долучаться ще понад 1 500 офіційних спостерігачів, які здійснюватимуть моніторинг ходу голосування та підрахунку голосів безпосередньо на дільницях. Отже, задіяна ціла команда активних та відповідальних людей.

Правники ОПОРИ виділяють 3 види порушень виборчих прав:

1. Порушення, за які не передбачена відповідальність. Тобто, в Законі «Про вибори Президента України» проголошена певна норма, однак санкцій, в разі виявлення її недотримання, не прописано. Наприклад, щодо необхідності заповнення виборчого бюлетеню саме в кабіні (кімнаті) для таємного голосування.
2. Адміністративні правопорушення. Ціла низка статей Кодексу України про адміністративні правопорушення (від 212-7 до 212-21) передбачають відповідальність за різного роду порушення, що суттєво не впливають на результати волевиявлення та не становлять значної суспільної небезпеки. Отже, й відповідальність за них передбачена невелика – штрафи від 85 грн та вище.
3. Кримінальні правопорушення (злочини). Статті Кримінального кодексу України №№ 157, 158, 158-1, 158-2, 159, 159-1 та 160 законодавці виписали для тих осіб, які намагаються здійснювати фальсифікації, підкуп виборців тощо. За них передбачена вже значно суворіша відповідальність, починаючи від обмеження волі та громадських робіт і закінчуючи позбавленням волі строком до 7 років.

До речі, громадяни мусять знати про те, що кримінально караним є і порушення таємниці голосування, і «прийняття пропозиції» та одержання неправомірної вигоди за умови голосування за певного кандидата. А можновладці повинні пам'ятати, що евфемізм, який так часто використовують у ЗМІ – «адміністративний ресурс» – має свою чітку кваліфікацію в Кримінальному кодексі та називається «Перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права» (ст. 157 ККУ).

Яскравий приклад порушень під час виборів

Порушення, зафіксовані спостерігачами ОПОРИ, наприклад, на виборах Президента в 2014 році, суттєво відрізнялись від практик виборчих перегонів 2004 та 2010 років. Якщо раніше серед найбільш системних порушень фіксувалися зловживання адміністративним ресурсом та підкуп виборців, то в 2014 – недотримання правил передвиборчої агітації. Останнє не мало визначального впливу на результати голосування.

Нерідко порушення відбувалися через недостатню кваліфікацію самих членів виборчих комісій. Так, у м. Чугуєві Харківської області на президентських виборах – 2014 на одну з виборчих дільниць в день голосування не пустили міжнародних спостерігачів від організації ENEMO. Члени дільничної виборчої комісії вирішили, що оскільки спостерігачі приїхали після того, як було проведено ранкове засідання ДВК, їх можна не пускати на дільницю. І це було б курйозно, аби не було так сумно, адже перешкоджання діяльності офіційних спостерігачів може бути кваліфіковано як кримінальне правопорушення.

Які порушення фіксуються зараз

На цьогорічних виборах поки що найбільш часто фіксуються порушення, пов'язані з передвиборчою агітацією. Неодноразово спостерігачі ОПОРИ на Харківщині зверталися до правоохоронців через виявлені бігборди кандидатів без вихідних даних, агітацію у непередбачених місцях. Був випадок – у Первомайській райдержадміністрації – виявили газети з агітками на користь одного з кандидатів у Президенти, що є прямим порушенням Закону (забороняється розміщення агітаційних матеріалів та політичної реклами на будинках і в приміщеннях органів державної влади). Але починають надходити і повідомлення про можливий підкуп виборців – в Харківській області поліція розпочала вже 3 кримінальні провадження за такою інформацією.

Загалом на Харківщині під час цієї президентської кампанії (станом на лютий) з 88 повідомлень до Національної поліції про порушення виборчого законодавства, 59 надійшли від активістів ОПОРИ.

З якими викликами працює громадський омбудсмен?

Важливими вважаю низку проблемних питань. По-перше, це певний правовий нігілізм значної частини населення. Під час зустрічей з майбутніми виборцями, проведення просвітницьких виступів у ЗМІ доводиться «розбивати» існуючі міфологеми, які спонукають деяких громадян нехтувати своїм правом на волевиявлення: мовляв, «усі політики однакові», «від мого голосу нічого не залежить» і «там уже давно все вирішили».

Громадянська мережа ОПОРА також уклала меморандум про співпрацю з Координаційним центром з надання правової допомоги, і разом із працівниками таких центрів на місцях ми організовуємо правоосвітні заходи для громадян. Так само, як і при взаємодії з іншими державними структурами та неурядовими організаціями.

Другим викликом я б назвав складнощі, що виникають при реагуванні на виявлені нами порушення виборчого законодавства. Більшість із таких правопорушень відносяться до компетенції Національної поліції. А поліцейські, обсяг повноважень та задач яких є величезним, не завжди добре обізнані в питаннях класифікації виборчих порушень. Вони не завжди знають, на яких нюансах слід акцентувати свою увагу, аби належним чином зібрати необхідні докази. Через це справи про адміністративні та кримінальні правопорушення потім нерідко не доходять до судів або в судах «розвалюються».  

Тому ОПОРА у співпраці з Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) розробила тренінгові модулі для працівників поліції превенції та слідчих саме з питань ефективного реагування на виборчі порушення. До речі, я був долучений до проведення таких тренінгів у Запоріжжі, Дніпрі, Полтаві та Харкові. Слід сказати, що поліцейські нам зізнавалися, що в них «відкрилися очі» на певні проблемні питання. Будемо сподіватися, що відтепер правоохоронці з відкритими очима будуть більш продуктивно працювати на припинення виборчих адмінправопорушень та злочинів, і робитимуть всі необхідні кроки для притягнення винних до відповідальності.

Було б добре, аби бажання активно працювати демонстрували й представники прокуратури та інших правоохоронних органів. А також прибрали з цього процесу певну заполітизованість, яка заважає ефективній та неупередженій роботі для забезпечення законних виборів!

Третій виклик — питання вибору пріоритетності під час виборів (вже вибачайте за тавтологію). Багато хто, на жаль, вважає, що, задля перемоги їхнього «улюбленого» кандидата можна застосовувати будь-які методи, що іноді навіть межують із Законом. Проте для мене та людей, що сповідують правозахисні цінності, головне, не кого саме виберуть, а ЯК оберуть.

Якщо кандидат прийде до влади, використовуючи відвертий популізм та/або підкуп виборців, адміністративний ресурс, обман і маніпуляції, безсоромні фальсифікації – так само він управлятиме і країною. Тиснути та обманювати, красти й хитрувати – щоб з лишком «відбити» витрати на підкуп.

Орієнтиром, на моє переконання, має бути порядність та відповідальність кандидата, проведення кампанії згідно зі встановленими виборчими процедурами, неухильне дотримання Закону.

А роль громадянського суспільства, як на мене, не в тому, щоб розділитися і в три горла волати – кожен за «свого», а в тому, щоб об'єднатися і докласти максимум зусиль, аби процес виборів був законним, чесним і прозорим.

Любов Єремічева для «Рубрика»