Рано забывать: как Каховская катастрофа повлияла на фермеров украинского юга и какие решения уже работают?

У чому проблема?

У звіті за 2022 рік у підсумках Держстату по всіх культурах, які колись вирощували в Херсонській області стоять прочерки. 11 листопада 2022 року правий берег Херсонщини звільнили, і, здавалося б, цьогоріч фермери мали шанс відновити свою діяльність. Натомість підприємці та фермери зіткнулися з новими проблемами: тотальне замінування полів, знищена або вкрадена сільськогосподарська техніка, позови від банків на відшкодування кредитів, які мали бути погашені коштом тогорічного врожаю, постійні "прильоти".

Лише у Херсонській області через підрив дамби Каховської ГЕС  було підтоплено 25 тисяч гектарів полів, втрачено — 100 тисяч тонн врожаю. Фото має ілюстративний характер. Джерело agroportal.ua

А 6 червня росіяни здійснили терористичний акт, спровокувавши найбільшу техногенну катастрофу XXI століття.

Які наслідки?

Згідно з даними, які транслювали в Мінагрополітики, лише у Херсонській області було підтоплено 25 тисяч гектарів полів, втрачено — 100 тисяч тонн врожаю. Постраждали через підтоплення й фермери Миколаївщини: водою було вкрито 1050 сільськогосподарських угідь, а комерційні збитки за неотриманий та нереалізований врожай, станом на кінець червня, склали там 20 мільйонів гривень.

Проте підтоплення та втрата врожаю  — це лиш вершина айсберга. Дніпропетровська, Запорізька та Херсонська області залишились без зрошення. Якщо вимірювати в цифрах, зруйновано було 31 систему зрошення, і без води залишилось приблизно 30% полів Дніпропетровської, 94% — Херсонської та 74% — Запорізької областей.

Знищена техніка, заміновані поля, тогорічні кредити та втрата урожаю через підтоплення — ось з чим довелось зіткнутись фермерам Півдня України у 2023-му році. Фото має ілюстративний характер. Джерело censor.net

При цьому, враховуючи те, як розподіляють кошти сільськогосподарські підприємці в Україні, за словами заступника міністра аграрної політики Віталія Голованя, без використання залишиться значно більше земель. Ось як це працює: раніше фермери отримували вигоду від зрошувальних земель і відтак перекривали задля сівозміни інші збиткові виробництва.

"Втративши можливість зрошувати землі, наступні три-п'ять років півтора мільйона гектара земель, які засіювались за цей рахунок, будуть пустувати", — зазначив він.

До чого це призведе?

Аналітики EastFruit зазначили, що вода з тепер відсутньої зрошувальної системи давала змогу вирощувати до 80% усіх овочів України та значний відсоток фруктів і винограду. Практично всі теплолюбні фрукти України вирощувалися саме на базі зрошення з Каховського водосховища. Основні потужності літніх теплиць, що забезпечують населення України та Молдови доступними за ціною помідорами, баклажанами, огірками та перцем, також розташовувалися вздовж відгалужень Каховської зрошувальної системи.

Херсонщина була регіоном, що має найбільшу кількість теплиць та не лише забезпечує овочами український внутрішній ринок, а й імпортує їх у Молдову. Тепер у регіона є ризик втратити цей сектор. Фото має ілюстративний характер. Джерело agrotimes.ua

За словами міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, без джерела водопостачання мову про вирощування продукції овочівництва взагалі вести неможливо, а от вирощування зернових та олійних культур відбудеться за екстенсивною моделлю з низькою врожайністю.

Проте українські фермери знаходять шляхи виходу з цієї ситуації. Одним із них є "традиційний" метод виживання, що базується на принципі об'єднання та спільної дії.

Яке рішення?

Ціну часткового відновлення зрошувальної системи на Херсонщині уже назвали. За словами виконувача обов'язків директора департаменту сільського господарства та зрошення Херсонської обласної державної адміністрації Дмитра Юнусова, необхідно приблизно 100 мільйонів гривень.

"У короткостроковій перспективі можливо відновити зрошення на правобережній частині Херсонщини площею понад 25 тисяч гектарів. Це площі, які знаходяться на території семи громад Херсонської області: Чорнобаївської, Станіславської, Білозерської, частини Херсонської, Музиківської, Дар'ївської та Тягинської громад", — сказав Юнусов.

Насамперед це відновлення помпових станцій, які були зруйновані обстрілами та затоплені. Проте є проблема — воду доведеться брати з річки Інгулець, а вона, за словами Юнусова, дуже солона. А проте цей коментар оприлюднили 19 липня — за два тижні по тому, як було опубліковано результат аналізів Держекоінспекції, у якому йшлося про швидке опріснення річки. Тож солоність Інгульця — лише тимчасове явище. 

Також виконувач обов'язків директора департаменту сільського господарства та зрошення повідомив, що підприємці перейшли на культури, які можливо використовувати без зрошення.

"Це пшениця, ячмінь, ріпак та соняшник. Аграрії повністю відмовилися від сої. На сьогодні зрошення ще залишилося. У Чорнобаївській громаді один із підприємців на 40 гектарах засіяв кукурудзу. І в нього є там частинка зрошення, яке він може використовувати з Інгулецької зрошувальної системи", — каже Дмитро Юнусов.

Посадовець говорить, що фермери пристосовуються, але від багатьох культур треба буде відмовитися. І тут вже інші аграрії кажуть про новий-старий, богарний тип землеробства.

Херсонщина — посушливий регіон, де ґрунти — легкі та піщані. Без додаткового зрошення вирощувати ті культури, які традиційно з часів створення зрошувальної системи вирощували на півдні України, просто неможливо. Враховуючи поступові кліматичні зміни, краще не стане. Місцевість характеризується як дуже суха, де кількість опадів — найменша на всій території України.

Скриншот зі презентації Алли Стоянової, директорки Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА на Меліоративному форумі. Джерело: II Меліоративний форум

Утім, багато країн із напівпустельними чи пустельними районами — на півдні Казахстану, в країнах Центральної Азії та Вірменії, займаються богарним землеробством. Принцип його базується на 

• відсутності зрошення,
• вирощуванні посухостійких зернових, кормових та баштанних культур.

Українські фермери вже вбачають в ньому нову перспективу. Так, в інтерв'ю виданню latifundist Вадим Дудка, засновник і директор консалтингової овочевої компанії України "Агроаналіз", розказав, що є низка культур, які можна спокійно вирощувати на півдні "на богарі". Навіть в Каховському, Олешківському районах, де піщані ґрунти, є маса культур, що можуть бути рентабельними. Це соняшник, озима пшениця, озимий ріпак та яровий ячмінь. 

Зустрічати баржу з Херсонськими кавунами в Києві до повномасштабної війни було традицією. Нині, аби уникнути дефіциту, кавунами Україну забезпечувала Одеська область. Фото має ілюстративний характер. Джерело day.kyiv.ua

За словами Дудки, у цьому навіть можна знайти певні плюси — наприклад, покращення стану ґрунту, адже постійне овочівництво, вирощування сої та кукурудзи, яке здійснювалось на Херсонщині, призводить до виснаження ґрунту, накопичення фузаріозу та інших хвороб.

За такого переходу, звичайно, "впадуть" урожаї кукурудзи й овочів, але й тут вже є певна адаптація до нової системи. За даними Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації цьогоріч овочами і кавунами забезпечували Україну Одещина, де аграрії почали проявляти зацікавленість у зміні структури посівів, аби уникнути дефіциту.

Фактично зараз саме цей регіон має найбільшу кількість зрошувальних земель (226 тисяч гектарів, з яких фактично зрошуються 42 тис. га). Частково — завдяки (новим) трьом тисячам гектарів зрошувальних земель, які з'явились завдяки  реформі зрошення та збільшення меліоративних площ.

Ще у травні 2022 року вступив в дію закон "Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель", який надає право водокористувачам об'єднатись та спільно керувати каналами, трубопроводами, насосними станціями, що подають воду на поля для зрошення. Тепер законодавство дозволяє створеній ОВК безоплатно отримати у власність об'єкти меліоративної системи, самостійно їх утримувати й модернізувати.

Таким чином агровиробники, які використовують зрошення, отримали законодавчий інструмент, завдяки якому мають можливість інвестувати самостійно в зрошення або залучати інвестиції.

Динаміка створення ОВК в Україні з 1 грудня 2022 року. Скриншот з презентації Сергія Кубаха, керівника напрямку земельної реформи на Меліоративному форумі. Джерело: II Меліоративний форум

Так, станом на липень 2023 року, в Україні вже було створено 24 ОВК, 6 з них — в Одеській області. Сергій Кубах, керівник напрямку земельної реформи, вважає створення ОВК одним з рішень, яке може допомогти фермерським господарствам вистояти після підриву дамби Каховської ГЕС.

Так, наприклад, агрофірмі "АТФ «Агро-Діло»", яка є членом ОВК "Інгулецька", спільної для Миколаївської та Херсонської областей, вже вдалося відновити водопостачання після Каховської катастрофи: 

"Незважаючи на катастрофічні наслідки руйнування дамби Каховського водосховища, зокрема, неконтрольований розлив річки Інгулець, водопостачання для зрошення вже відновлено. Завдяки високому професіоналізму колективу Управління каналів річки Інгулець вдалося зберегти насосне обладнання та допоміжне електроустаткування головних насосних станцій Інгулецької та Явкинської зрошувальних систем", — повідомили в агрофірмі.

Відновлена система зрошення на полях "АТФ «Агро-Діло»" на Миколаївщині. Джерело: фейсбук-сторінка підприємства

Саме тому рішенням для фермерів може стати об'єднання в ОВК, адже зареєстровані учасники можуть отримати гранти для модернізації зрошувальних систем. Одним з донорів є USAID, який у 2019-му запустив 7-річний проєкт "АГРО" для підтримки українських фермерів. Так, у липні ОВК "Перша" у Черкаській області та ОВК "Вода Життя" на Одещині стали переможцями й отримали субгранти для модернізації систем гідротехнічної меліорації. 

↓Читайте также

Краснокнижные птицы, новые экосистемы и куча озер: как живет бывшее Оскольское водохранилище через год после разрушения

Нужно ли восстанавливать Каховское водохранилище: взвешиваем за и против