fbpx
Сегодня 24/11/2020 21:55
Небайдужа 16:37 22 Авг 2019

Дана Павлычко: об издательском бизнесе, культуре и ритме жизни

В рубрике #Небайдужа Дана Павлычко - директор издательства "Основы", внучка поэта Дмитрия Павлычко и писателя Павла Загребельного (укр.)

Ми зустрілися у видавництві "Основи", яке заснувала у 1992 році її мама, літературознавець Соломія Павличко.

"У видавництві працюють 12 людей і завжди є 3 стажери: 1 — у відділі графічного дизайну, 1 — у редакторському відділі і стажер у відділі маркетингу і піару. У нас є програма оплачуваного стажування на 3 місяці. Для студентів — це класна можливість оцінити видавничу сферу, свої плани та бажання. Для нас це спосіб шукати майбутніх колег", — розповідає Дана.

дана павличко

– Розкажіть детальніше про видавничу сферу загалом у світі. Які зараз тренди у книговидавництві, як вони змінилися?

– Друковані книжки не здають своїх позицій, ринок друкованих книжок у світі росте. Особливо важливий зараз дизайн, оформлення книг. Класно, що у розвинених країнах є багато різних напрямків у книговидавництві: комікси, професійна література, мистецька, нішева тощо. Хочеться, щоб більше такого вибору було й в Україні.

– Здається, що в Україні попит на друковані книги також зростає, у книгарнях частіше з'являються нові видання. Чи дійсно це так і у якому стані книжкове видавництво в Україні?

– Дійсно, останні декілька років відбувається активний розвиток цієї галузі: відкриваються нові видавництва, з'являється більше перекладів іноземних книжок, українського контенту, краща якість книг: і тексти, і дизайн набагато цікавіші, жвавіші. З'являється конкуренція, після Майдану є більше піднесення, люди прагнуть читати більше українського контенту. Попри це, ситуація ще далеко не ідеальна. У нас дуже маленький книжковий ринок в Україні, тому є куди рости в порівнянні з сусідами, наприклад, з Польщею.

Після Майдану є більше піднесення, люди прагнуть читати більше українського контенту

– У своїх інтерв'ю Ви говорили про те, що держава не стимулює книговидавництво, хоча повинна більше сприяти його розвитку.  Чи змінила держава свої дії щодо цього за останні кілька років?

– Є зміни на краще. По-перше, вже другий рік активно працює Український культурний фонд. Він виділяє дуже багато коштів на культуру, зокрема, на проекти книговидання. Фонд працює дуже прозоро, у них зрозумілі правила подачі та відбору учасників. Звісно, є певні перепони і критика, потенційно не все ідеально у їхній роботі, але, загалом, це перемога для України.

Також трішки активізувався Український інститут книги, хоча все ще багато грошей виділяється на програму бібліотечних закупівель. Я вважаю, що це не дуже ефективно, коли люди в Києві приймають рішення, які книжки закуповувати бібліотекам в усій країні.

– Наразі відбувається зміна влади. Що, на Вашу думку, повинні зробити політики для покращення ситуації у культурній сфері, зокрема, у книговидавничій?

– Я би хотіла бачити у нового президента та майбутнього уряду культурну політику в пріоритеті. Культура — це один з найважливіших напрямків розвитку, фундамент успіху і щастя будь-якої країни. Культура — це наша історична пам'ять і зброя у війні з іноземними ворогами, спосіб комунікації у світі.

Хотілося б змін у діяльності Українського інституту книги, зокрема збільшення бюджетів та розширення програм. Хочу побачити розвиток бібліотек, книжкових магазинів в усій країні. Це стосується і місцевої влади. Книжкових магазинів має бути більше і для них повинні бути гарні умови, наприклад, низька вартість оренди. Бібліотеки повинні перестати бути радянським музеєм і ставати освітніми центрами, куди люди приходять проводити час, спілкуватися, читати і отримувати знання. Для цього потрібні досить великі інвестиції, візія, але, я сподіваюся, що це станеться і вже є пілотні проекти. Наприклад, завдяки проекту "Бібліотека майбутнього", яким займається Вероніка Селега, вдалося оновити бібліотеку ім. Валі Котика на Подолі й бібліотеку ім. Миколи Костомарова на Нивках.

Хочу побачити розвиток бібліотек, книжкових магазинів в усій країні

– Раніше Ви казали, що розглядаєте для себе політичну діяльність, однак, тоді партії Вас не кликали до себе. На останніх виборах Ви намагалися долучитися до тієї чи іншої партії?

– Зараз я однозначно сконцентрована на роботі видавництва, тому в політику найближчим часом не збираюся. Для мене дуже важливий розвиток "Основ", присутність наших книжок в усьому світі. Ми активно розвиваємо нашу серію книг "Awesome" про різні країни: зараз це "Awesome Kyrgyzstan", "Awesome Azerbaidjan", "Awesome Kazakhstan", "Awesome Armenia". Саме цим я буду зайнята найближі  декілька років. А в політику я хочу йти у зрілому віці, коли зрозумію, що це може бути моєю основною кар'єрою.

– Які виклики постають перед видавництвом "Основи" і як їх долаєте?

– Ми виклики долаємо щодня. Я дуже пишаюся нашим колективом. Ми дуже любимо свої проекти, бо робимо те, що важливо й унікально. Часто працюємо над ризикованими проектами, залучаємо українських ілюстраторів для експериментів.

Я веду бізнес, який працює з дуже нішевим інтелектуальним продуктом в країні, де дуже важко вести бізнес загалом, де дороге кредитування, низька маржинальність. Це перемога і успіх, що ми існуємо і працюємо. Нам непросто.

дана павличко

– Як у таких умовах Ви обираєте, над виданням якої книги будете працювати?

– У нас є редакторський план, який ми обираємо колективом. Ми з колегами розуміємо напрямок, у якому рухаємося. Зараз це англомовні видання про мистецтво, фотографію. Ці книги створюються не лише для продажу в Україні, а й на експорт.

– Ви очолюєте видавництво "Основи" з 2011 року. Які за цей час у Вас сформувалися персональні принципи у роботі?

– Любити свою роботу та отримувати від неї задоволення — це основне. Це потрібно для того, аби щодня приносити свій ентузіазм на роботу. Надалі я теж хочу відчувати щастя від того, що я займаюся саме цією справою. Для мене дуже важливо транслювати близькі мені цінності поваги, розмаїтого погляду на світ, діалогу.

– Минулого року Ви народили доньку, незважаючи на це, продовжуєте активно працювати. Як вдається зберігати баланс між роботою та особистим життям?

– Я не можу розділити роботу й особисте життя, бо дуже люблю те, чим займаюся. Я не практикую брати на себе забагато відповідальності і живу розмірено, не поспішаючи. Стараюся проводити вечір й вихідні вдома з дитиною та чоловіком. На роботі пропагую такий ритм, який дозволяє людям не вигорати. Життя — це марафон, а не спринт.

– Ви займаєтеся видавництвом книг, а як часто читаєте самі? Наприклад, яку книгу зараз читаєте?

– Зараз читаю "Wooden on Leadership: How to Create a Winning Organization". Це книга про лідерство. Я читаю щодня і завжди говорю про те, що читати треба постійно. Іноді люди про це забувають, хоча це навичка, яку треба тренувати. Наприклад, я читаю своїй доньці змалечку. В нас є класні книжки, наприклад,  "Поп-ап з віконцями. Раз, два, спи… Перша сонна лічилка" чи книжка "Немовля".

– Що для Вас означає свобода?

– Свобода — це слухати свій внутрішній голос, а не зовнішній шум. Не піддаватися тому, що соціум прагне нав'язати, а слухати виключно себе.

дана павличко

швеція україна

Матеріал підготовлено в рамках реалізації грантового конкурсу від ГО "Інтерньюз-Україна" за фінансової підтримки Швеції та Internews (проект Audience understanding and digital support). Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора.

12274

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Добавить комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!
Загрузить еще
Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: