Пандемія продовжується і показники поширення “Омікрону” в Україні зашкалюють. Втім, завдяки вакцинації країнам вже не обов’язково закривати кордони, ресторанам — двері, а лікарням — цілі відділення, аби переформовувати їх на так звані ковідні. Але чимало людей таки нехтують власною й чужою безпекою, приєднуються до антивакцинаторських рухів і… створюють додатковий головний біль працівникам сфери обслуговування.
"Рубрика" поспілкувалася з продавчинею, баристою та охоронцем і дізналася, з чим тепер вони стикаються завдяки потребі нагадувати людям про маски й запитувати про сертифікати вакцинації.
Заради безпеки світ змушений погодитися на нові правила — маски, дезінфекція і вакцинація. Як мінімум, про перший пункт дбають і працівники сфери обслуговування. Окрім того, що продавці, офіціанти, баристи, охоронці й водії мають самі бути в масках, їм доводиться нагадувати про це і своїм клієнтам.
Валерія — бариста. Вона живе й працює в невеликому містечку на Рівненщині. Дівчина пояснює — чим менше місто, тим поблажливіший карантин. Якщо у великих містах більшість таки одягає маски, то в селищах і селах ситуація інакша.
"У нас слова «маска» взагалі не існує і не існувало. Всім просто начхати, що якась бариста просить одягнути маску. Одного разу, коли я вкотре нагадала відвідувачам про маску, на мене почали просто морально тиснути. Мовляв, «де таке є в законі?», «у нашому місті такого немає», «ти не маєш права мені вказувати» і так далі.
Тоді мені якось раптово стало морально дуже важко. Я втомилася щось доводити, тому просто замовкла і почала готувати замовлення. А та людина далі бубоніла собі щось під ніс", — розповідає Валерія.
Коли запитуємо у дівчини, чи приходять до неї все ж клієнти, які карантинних норм дотримуються без суперечок і нагадувань, говорить, що зазвичай це люди, що приїжджають із великих міст в гості до рідних. А потім додає:
"А ще моя мама. Вона у всі заклади заходить у масці".
Катерина працює в магазині і продає подарункові коробки. Дівчина каже — історій, коли покупці поводилися не зовсім гідно, у неї вистачає, проте такі випадки вона навчилась просто забувати. Були відвідувачі, які після відмови Катерини обслуговувати їх без маски погрожували поскаржитися на неї керівництву, викликати поліцію і навіть спалити магазин. Але більше в пам'ять врізалася інша історія.
"Заходить жінка років п'ятдесяти. Без маски. Я прошу її одягнути маску, а вона відповідає: «Ви порушуєте закон, ви не маєте права мене не обслуговувати. Вам що, не потрібно заробляти гроші?».
Тоді вона підходить до однієї з полиць, обирає ящик. Я пояснюю, що його все одно немає в наявності, але навіть якщо вона прийде пізніше без маски, то мої колеги включно з адміністраторами скажуть те саме, що і я. Тоді вона почала розповідати, що маски дуже шкідливі, тому що я видихаю мікроби і вдихаю їх назад, а заодно з ними вдихаю ще й грибок і стафілокок.
Я сказала, що регулярно змінюю маску і згадала про хірургів, які й без ковіду завжди оперують у масках, а операції тривають іноді навіть довше десяти годин. Покупчиня ж відповіла, що потім тих хірургів мало не в реанімації відкачують після такого. Через маски. Підсумувала вона тим, що я, певно, погано вчилась у школі, у мене були самі двійки. І взагалі, вона прожила життя і краще знає; маску не одягне, а я тупа", — переповідає Катерина.
Антон — охоронець в магазині одягу. Він каже — іноді люди реагують на запитання про маску чи намір поміряти їхню температуру безконтактним термометром настільки агресивно, що доходить до штовханини.
"Схожих історій було вже так багато, що якусь одну я, мабуть, і не згадаю. Іноді у нас в магазині на охорону ставлять дівчат. Тоді ситуація спокійніша — максимум нагрубіянять. Але коли на охороні чоловіки, агресія зашкалює.
Нам постійно відповідають матами. А серед найпоширеніших відповідей на питання про маску чи сертифікат про вакцинацію — «я вам не зобов'язаний/на щось показувати», «у конституції такого не написано», «я свій штраф за себе заплачу. Пропустіть» і тому подібне.
Бувало, що показували скріни чужих сертифікатів, а не додаток, довідки про відсутність ГРВІ. Іноді кажуть «як ви вже дістали», тільки замість «дістали» трохи інше слово. Але найгірше, це коли проти охоронців намагаються застосувати фізичну силу. Це занадто. Звісно, таких кадрів ми просто виводимо з магазину", — ділиться Антон.
Від того, як ми дотримуватимемось важливих правил, залежить наше найближче (і не тільки) майбутнє. На людей, які покликані контролювати це на умовно побутовому рівні (у магазинах, кав'ярнях, у громадському транспорті), лягає значно більша відповідальність, ніж може здатися на перший погляд. І вони стикаються з чималим пресингом від тих, хто цих правил дотримуватися не хоче.
Працівникам сфери обслуговування слід пам'ятати:
Якщо ж ви хочете підтримати офіціанта у своєму улюбленому закладі, чи милого продавця в магазині поруч, не мовчіть, якщо бачите, що на його прохання реагують агресивно, запропонуйте свою допомогу. Дотримуйтесь карантинних обмежень самі й за будь-яких умов (навіть не ковідних) пам'ятайте — у людини, яка вас обслуговує, теж може бути складний день.
“Рубрика” рассказывает о проекте, который помогает восстановиться, набраться сил и постратегировать на будущее тем, кто… Читати більше
“Рубрика” рассказывает, как работает новое решение. Читати більше
"Рубрика" поговорила с эндокринологинями, чтобы узнать, как работает щитовидная железа, что вызывает ее заболевание и… Читати більше
“Рубрика” рассказывает историю инициативы из Мариуполя, которая спасает “птичек” украинских военных, чем экономит сотни тысяч… Читати більше
Работа саперов и деминеров будет долгое время оставаться актуальной для Украины. Они очищают поля для… Читати більше
Возвращение военного домой — одно из наиболее важных и ожидаемых событий для каждой любящей семьи.… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.