Майкл Коэн о нелегальной деятельности Трампа: перевод скандальной речи

Чим небезпечні для Трампа свідчення Коена?

Проведення Дональдом Трампом через Роджера Стоуна перемовин із Джуліаном Ассанжем стосовно Трамп Тауер у Москві та зустріч із росіянами з питань компромату на Гілларі Клінтон можуть використовуватися прокуратурою для доведення звинувачень про змову та державну зраду.

Нелегальні виплати, щоб приховати інформацію яка могла б завдати шкоди його виборчій кампанії, а також погрози школам та коледжам – звинувачення про порушення виборчого законодавства.

Фінансові махінації з Deutsche Bank та Trump Foundation – несплата податків.

Накази адвокатам брехати – перешкоджання правосуддю.

Контр-аргументи адвокатів Трампа будуть, скоріше за все, засновані на дискредитації Майкла Коена як свідка (оскільки він вже брехав у Конгресі коли працював на Трампа, тож де гарантія, що не бреше тепер?), але основним завданням буде дискредитація представлених Коеном документальних доказів, а конкретно – підписаних особисто Дональдом Трампом чеків.

Time опублікували повний текст його промови, у якій Майкл Коен свідчить про нелегальну діяльність Дональда Трампа. Представляємо його переклад до вашої уваги.

Вступна промова Майкла Коена перед Комітетом Палати представників США з питань нагляду і реформ

Голова Камінгс, Заступник Джордан та члени Комітету, дякую вам за те, що запросили мене сьогодні.

Я попросив цей Комітет забезпечити захист моєї родини від президентських погроз, і щоб Комітет чутливо ставився до питань, що стосуються поточних розслідувань. Я дякую вам за вашу допомогу і за ваше розуміння.

Я перебуваю тут під присягою, щоб виправити помилки, відповісти на питання Комітету правдиво, і викласти американському народові те, що я знаю про Президента Трампа.

Я розумію, що деякі з вас можуть сумніватися і  зневажати мою достовірність [як свідка]. Саме з цієї причини я включив до цієї вступної промови документи, які є незаперечними, і продемонструють, що інформація, яку ви почуєте, є точною і правдивою.

Ніколи я не міг собі уявити, коли почав працювати на Дональда Трампа в 2007 році, що він вирішить балотуватися на пост президента, розпочавши кампанію на платформі ненависті та нетерпимості, і врешті-решт виграє. Я шкодую про той день, коли сказав «так» пану Трампу. Я шкодую про допомогу та підтримку, яку я йому надавав.

Мені соромно за свої власні порушення, я публічно взяв відповідальність за них, визнавши провину у суді Південного округу Нью-Йорка.

Мені соромно за свою слабкість і недоречну лояльність, – за все, що я зробив для пана Трампа, прагнучи захистити його і просувати [його кандидатуру].

Мені соромно, що я вирішив брати участь у прихованні незаконних дій пана Трампа, а не прислухатися до власної совісті.

Мені соромно, бо я знаю хто такий пан Трамп. Він расист. Він шахрай. Він брехун.

Коли він був кандидатом у президенти, він знав, що Роджер Стоун проводив перемовини з Джуліаном Ассанжем про отримання через WikiLeaks листів Національного комітету Демократичної партії США.

Я все поясню через декілька хвилин

Сьогодні я надаю Комітетові низку документів. Зокрема:

• Копія чека, який пан Трамп виписав зі свого особистого банківського рахунку (після того як він став президентом) аби скомпенсувати мені таємні грошові оплати, які я зробив аби приховати його інтимні стосунки з актрисою фільмів для дорослих, і не завдати таким чином шкоди його виборчій кампанії.
• Фінансові звіти за 2011, 2012 та 2013 роки, які він надавав таким установам як Deutsche Bank.
• Копія статті з ремарками пана Трампа стосовно неї, в якій йшлося про аукціон з його власним портретом – він наперед домовився з учасником торгів, а потім скомпенсував витрати з його власного благодійного фонду. Цей портрет тепер висить в одному з його заміських клубів.
• Копії листів, які я написав за вказівкою пана Трампа, з погрозами керівникам його школи, його коледжу, аби вони не оприлюднювали його оцінки та випускні бали.

Я сподіваюся, що моя поява тут сьогодні, моє визнання провини і моя співпраця з правоохоронними органами – це кроки на шляху до прощення, які відновлять віру в мене, допоможуть цій країні краще розуміти хто такий наш президент.

Перш ніж розповідати далі, я хочу вибачитися перед кожним членом комітету і Конгресом США в цілому.

Останній раз, коли я виступав перед Конгресом, я прийшов, щоб захистити пана Трампа. Сьогодні я тут, щоб розповісти правду про пана Трампа.

Я брехав Конгресу, коли пан Трамп припинив переговори про проект «Московська вежа» в Росії. Я заявив, що ми припинили переговори в січні 2016 року. Наші переговори продовжувалися протягом кількох місяців вже у ході виборчої кампанії.

Пан Трамп не сказав мені прямо брехати Конгресу. Він це так не робить. У розмовах, які ми мали під час виборчої кампанії (водночас я активно проводив переговори з Росією для нього), він дивився мені прямо в очі і говорив: «Немає ніяких справ з Росією», а потім продовжував брехати американському народові, кажучи те ж саме. У своїй особливій манері, він наказував мені брехати.

Було принаймні півдюжини випадків між з'їздом фракцій в Айові у січні 2016 року і кінцем червня, коли він запитав мене: «Як там справи в Росії?» – маючи на увазі проект московської вежі.

Ви повинні знати, що особисті адвокати пана Трампа переглянули і відредагували мою заяву до Конгресу про терміни переговорів стосовно вежі в Москві, перш ніж я її представив.

Отже, зрозуміло: пан Трамп знав і керував переговорами Трамп-Москва протягом всієї кампанії і брехав про це. Він брехав про це, тому що ніколи не очікував перемоги [на виборах]. Він також брехав про це, тому що готувався заробити сотні мільйонів доларів на проекті продажу нерухомості у Москві.

І тому я теж брехав про це, адже пан Трамп дав мені зрозуміти, через його особисті заяви до мене (про неправдивість яких ми обидва прекрасно знали), і через його брехню країні, що він хотів, щоб я брехав. І він чітко проявив свої бажання, коли його особисті адвокати переглянули мою заяву, перш ніж я передав її Конгресу.

За останні два роки мене обзивали «щуром» з боку президента Сполучених Штатів. Правда ж зовсім інша, і дозвольте мені зробити зробити коротку паузу, щоб відрекомендуватися.

Мене звати Майкл Дін Коен. І я вже 24 роки у щасливому шлюбі, а також є батьком неймовірної доньки і сина. Коли я одружився з моєю дружиною, я пообіцяв їй, що буду любити її, буду дорожити нею, і буду захищати її. Як мій батько безліч разів казав протягом мого дитинства: «Ти, моя дружина, і ви, мої діти, – це повітря, яким я дихаю». Тож моїй Лорі, моїм Самі та Джейку, я буду робити все, щоб захистити вас.

Я завжди намагався жити з лояльністю, дружністю, щедрістю і співчуттям – якостями, які мої батьки з дитинства виховали мені та моїм братам і сестрам. Мій батько пережив Голокост завдяки співчуттю і безкорисливим діям інших. Йому багато хто допомагав із ризиком для себе, бо знали, що він був правий.

Ось чому мій перший інстинкт завжди полягав у тому, щоб допомагати нужденним. Мама і тато, вибачте, що я розчарував вас.

Як багато людей, які знають мене краще, скажуть, я – людина, якій вони телефонують о 3:00, якщо їм потрібна допомога. Я з гордістю пам'ятаю, що для багатьох з моїх друзів, я був контактом на випадок надзвичайних ситуацій їхніх дітей, тому що їхні батьки знали, що я все залишу і піклуватимуся про них, як про свої.

Тим не менш, восени минулого року я визнав себе винним у федеральному суді на тяжкі злочини на користь, за напрямом, і в координації з Індивідуумом №1.

Для запису: Індивід №1 – Президент Дональд Дж. Трамп.

Дуже боляче визнавати, що часом мною керували амбіції. Ще більш боляче визнати, що багато разів я ігнорував власну совість і діяв лояльно до людини, коли мав би цього не робити. Сидячи тут сьогодні, здається неймовірним, що я був так зачарований Дональдом Трампом, що я був готовий робити для нього речі, які, як я знав, були абсолютно неправильними.

З цієї причини я прийшов сюди вибачитися перед своєю родиною, моїм урядом і американським народом.

Відповідно, дозвольте мені зараз розповісти вам про пана Трампа.

Я познайомився з ним дуже добре, працюючи в тісному контакті з ним більше 10 років, як його виконавчий віце-президент і спеціальний радник, а потім як особистий адвокат, коли він став президентом. Коли я вперше познайомився з містером Трампом, він був успішним підприємцем, гігантом з нерухомості та іконою [медіа-простору]. Було приголомшиво просто знаходитися біля пана Трампа. Коли ви знаходилися в його присутності, ви відчували, як були втягнуті в щось більше, ніж ви самі, що ви якось змінювали світ.

Я більше десяти років захищав Трампів наратив. Це була моя робота. Завжди будьте на зв'язку. Завжди захищайте. Робота монополізувала моє життя. Спочатку я працював переважно на розробках нерухомості та інших бізнес-транзакціях. Незабаром після цього пан Трамп запросив мене до участі у його особистому житті і приватних відносинах. З часом я побачив його справжній характер.

Пан Трамп енігматичний. Він складний, як і я. У нього є і добрі, і погані сторони, як у всіх нас. Але кривда в ньому набагато перевищує добро, і з моменту інаугурації президентом він перетворився на найгіршу версією себе. Він здатний вести себе доброзичливо, але він не добрий. Він здатний робити щедрі дії, але він не щедрий. Він здатний бути лояльним, але він принципово нелояльний.

Дональд Трамп – це людина, яка балотувалася на посаду, щоб зробити свій бренд великим, а не зробити нашу країну великою. Він не мав жодного бажання або наміру керувати цією нацією – тільки продавати свій [бренд] і будувати своє багатство і владу. Пан Трамп часто говорив, що ця кампанія буде «найбільшою рекламою в політичній історії».

Він ніколи не очікував виграти праймеріз. Він ніколи не очікував перемоги на загальних виборах. Кампанія для нього завжди була частиною маркетингу.

Я знав ще на ранній стадії моєї роботи на пана Трампа, що він буде змушувати мене брехати заради його ділових інтересів. Мені соромно сказати, що коли це стосувалося його дій як магната з продажу нерухомості в приватному секторі, я вважав питання брехні тривіальним. Але його брехню як президента я вважаю значною і небезпечною.

Але в суміші, брехня для пана Трампа стала чимось нормальним, і ніхто навколо нього не критикував його за це. Чесно кажучи, ніхто навколо нього не ставить його дії під сумнів і сьогодні.

Багато людей запитували мене про те, чи знав пан Трамп заздалегідь про оприлюднення електронних листів Національного комітету Демократичної партії. Відповідь – так.

Як я вже говорив раніше, пан Трамп знав від Роджера Стоуна заздалегідь про підготовку до оприлюднення електронних листів WikiLeaks.

У липні 2016 року, за кілька днів до конвенції демократів, я був у кабінеті пана Трампа, коли його секретар оголосив, що телефонує Роджер Стоун. Пан Трамп поставив містера Стоуна на гучний зв'язок. Пан Стоун сказав панові Трампу, що він щойно розмовляв з Джуліаном Ассанжем, і що пан Ассанж сказав пану Стону, що протягом декількох днів відбудеться величезне оприлюднення електронних листів, які завдадуть шкоди кампанії Гілларі Клінтон.

Пан Трамп відповів: «Це було б чудово, чи не так?».

Пан Трамп є расистом. Країна бачила загравання Трампа із білими фанатиками та ксенофобами. Ви чули, як він називає бідніші країни «дупами». В особистому колі він ще гірший. Одного разу він запитав мене, чи можу я назвати країну, якою керує чорна особа, яка не була б «дупою». Саме тоді Барак Обама був президентом Сполучених Штатів.

І коли ми колись проїжджали через бідний квартал у Чикаго, він прокоментував, що в таких умовах можуть жити лише чорні люди. І він сказав мені, що чорні ніколи б не голосували за нього, тому що вони були занадто дурні. Не дивлячись на це, я продовжував працювати на нього.

Пан Трамп – брехун.

Як раніше зазначалося, я надаю сьогодні Комітетові документи за три роки фінансової звітності президента Трампа, 2011, 2012 та 2013 років, яку він надавав Deutsche Bank, щоб дізнатися про кредит на купівлю рахунків Buffalo Bills та Forbes. Це Додатки 1а, 1b і 1с мого свідчення.

Мій досвід свідчить, що пан Трамп роздув свої сукупні активи, коли це слугувало його цілям, таким як спроби бути включеними до списку найбагатших людей у ​​Forbes, і, напроти, проводити дефляцію своїх активів, щоб зменшити податки на нерухомість.

Я ділюся з вами двома газетними статтями, які є прикладом того, як пан Трамп роздував і зменшував оцінки своїх активів, як я вже сказав, для задоволення своїх фінансових інтересів. Це Додаток 2 до мого свідчення.

Як я зазначав, я сьогодні надаю Комітету статтю, про яку він написав, і переслав мені, із повідомленням про аукціон з портретом пана Трампа. Це Додаток 3а мого свідчення.

Пан Трамп доручив мені знайти підставного покупця, щоб купити його портрет, який був проданий на аукціоні Art Hamptons. Завдання полягало в тому, щоб забезпечити, щоб його портрет, який мав бути проданий на аукціоні, пішов би за найвищу ціну ніж будь-який інший портрет того дня. Портрет був придбаний фальшивим покупцем за $60,000. Після цього пан Трамп направив Фонд Трампа, який, як передбачається, є благодійною організацією, щоб погасити витрати фальшивого покупця, незважаючи на збереження картини у руках Трампа. Будь ласка, дивіться Додаток 3b мого свідчення.

І не дивно, що одним із моїх основних обов'язків було те, що пан Трамп доручав мені телефонувати власникам бізнесу, багато з яких є малими підприємствами, яким Трамп був винний гроші за послуги, і говорити, що ані оплати, ані скороченого платежу вони не отримають. Коли я запитав пана Трампа, – чи розповів пану Трампу – про мої успіхи, він насправді насолоджувався такими діями. І все ж я продовжував працювати на нього.

Пан Трамп – шахрай.

Він попросив мене заплатити за мовчання кінозірки фільмів для дорослих, з якою він мав стосунки, і брехати про це його дружині, що я і зробив. Брехати Першій Леді – це один з моїх найбільших гріхів, тому що вона добра, хороша людина. Я дуже поважаю її, – і вона цього не заслуговує.

Сьогодні я надаю Комітету копію переказу на суму $130,000 від мене до адвоката пані Кліффорд протягом останніх днів президентської кампанії, про що вимагала пані Кліффорд, щоб зберегти мовчання про свої стосунки з паном Трампом. І це Додаток 4 до мого свідчення.

Пан Трамп доручив мені використовувати мої власні кошти з Home Equity Line of Credit, щоб приховати будь-які транзакції, які можуть негативно вплинути на його кампанію. Я теж це зробив – не замислюючись над тим, чи було це нетактичним, не кажучи вже про те, чи було це правильним, або як це може вплинути на мене, мою родину та громадськість.

І я буду знаходитися за гратами частково через моє рішення допомогти містеру Трампу приховати цю виплату від американського народу, за кілька днів до голосування.

Як можна побачити у Додатку 5А до моїх показань, я надаю копію чека на суму $35,000, яку особисто підписав Президент Трамп та переказав зі свого особистого банківського рахунку 1 серпня 2017 року, – коли він був президентом Сполучених Штатів, – відповідно за приховування інформації, яка стала підставою для визнання моєї провини, щоб відшкодувати мені, – слово, яке використовував юрист пана Трампа, – за незаконні гроші, щоб гарантувати мовчання, які я заплатив від його імені. Цей чек на суму $ 35,000 був одним з 11 чекових платежів, які були сплачені протягом року – у той час як він був президентом. Інші чеки, щоб відшкодувати мені гроші, були підписані Дональдом-молодшим і Алленом Вайссельбергом. Дивіться Приклад 5b мого свідчення.

Таким чином, Президент Сполучених Штатів особисто підписав чек на виплату грошей задля мовчання особи, що було частиною злочинної схеми для порушення законів про фінансування виборчої кампанії. Деталі цієї схеми організованої паном Трампом можете знайти у записах судових засідань в окружному суді США Південного округу Нью-Йорка.

Отже, уявіть собі картину: у лютому 2017 року, за місяць після початку його президентства, я вперше відвідую Президента Трампа в Овальному кабінеті. І це дійсно вражає. Він показує мені все навколо і вказує на різні картини, і він каже мені щось на кшталт: «Не хвилюйся, Майкл, твої січневі та лютневі чеки на відшкодування скоро будуть. Вони були відправлені через FedEx з Нью-Йорка, і це потребує деякого часу для того, щоб пройти через систему Білого дому.» Як він і обіцяв, я отримав перший чек на відшкодування $70,000 доларів невдовзі після цього.

Коли я говорю "шахрай", я маю на увазі чоловіка, який вважає себе геніальним, але наказував мені погрожувати його школі, його коледжам і Раді Університету, щоб вони ніколи не оприлюднили його оцінки або показники SAT.

Як я вже згадував, я сьогодні надаю Комітету копії листа, який я надіслав за вимоги пана Трампа, погрожуючи цим школами цивільними та кримінальними справами, якщо оцінки пана Трампа або його показники SAT були б розголошені без його дозволу. Вони знаходяться у Додатку 6.

Мені здалося це іронічним, згадуючи часи коли пан Трамп у 2011 році різко критикував Президента Обаму за те, що той не оприлюдним свої оцінки. Як ви можете бачити у Додатку 7, пан Трамп оголосив: «Нехай він покаже свої оцінки», назвавши президента Обаму «жахливим учнем».

Сумним фактом є те, що у особистих розмовах я ніколи не чув, що пан Трамп сказав щось, що змусило б мене повірити, що він любить нашу націю, чи хоче зробити її кращою. Насправді, він робив навпаки.

У розмові зі мною у 2008 або 2009 році, він повідомив, що збирається скоротити заробітні плати співробітників (включаючи мою) наполовину, він показав мені, як він тоді стверджував, чек IRS на відшкодування податків на $10 млн., і він сказав, що не може повірити, наскільки дурним є уряд, якщо повертаю назад стільки грошей «такій людині як він».

Під час кампанії пан Трамп сказав, що він не вважає ветерана В'єтнаму і військовополоненого сенатора Джона Маккейна «героєм», тому що любить людей, яких не захоплювали у полон. У той же час пан Трамп доручив мені боротися із поширенням у пресі негативної для нього інформації про відстрочку від призову за станом здоров'я у ході мобілізації до В'єтнаму.

Пан Трамп стверджував, що це було через перелом кісток, але коли я просив його надати медичні записи, він не дав мені нічого і сказав, що операції не було. Він наказав мені не відповідати на конкретні запитання журналістам, а просто представляти той факт, що він отримав медичну відстрочку.

Він закінчив розмову наступним коментарем: «Ти що, думаєш, що я дурний? Я не поїхав би до В'єтнаму.» Мені здається іронічним той факт, що ви знаходитеся у В'єтнамі саме зараз, пане президенте. І все ж я продовжував працювати на нього.

Було піднято запитання про те, чи знаю я про прямі докази того, що пан Трамп або штаб його кампанії були у змові з Росією. Я не знаю. І я хочу бути правдивим. Але у мене є свої підозри.

Десь влітку 2017 року я прочитав у всіх засобах масової інформації, що у червні 2016 року у Трамп Тауер відбулася зустріч, в якій взяли участь Дон-молодший та інші представники кампанії, з росіянами, у тому числі представником російського уряду, і електронний лист запрошення на цю зустріч називався «Бруд на Гілларі Клінтон». Я згадав, що я був у кімнаті з паном Трампом, десь на початку червня 2016 року, коли сталося щось цікаве. Дон Трамп-молодший увійшов до кімнати і став за столом свого батька, що само собою було незвичайним. Люди  так просто не йшли за стіл пана Трампа, щоб поговорити з ним. І я пригадав, як Дон-молодший нахилився до свого батька і говорив тихим голосом, який я чітко почув як він сказав: «Зустріч організована». Я пам'ятаю, як пан Трамп сказав: «Добре… дайте мені знати.»

Коли я згадав та обдумав розмову між Доном-молодшим і його батьком, мене, по-перше, вразило те, що пан Трамп часто говорив мені та іншим, що його син Дон-молодший розбирається у справах гірше за всіх на світі. А також, що Дон-молодший ніколи не організував би жодної важливої зустрічі власноруч, точно не без узгодження з батьком.

Я також знав, що у світі Дональда Трампа нічого не відбувається, особливо у справах виборчої кампанії, без знання і схвалення особисто пана Трампа. Отже, я дійшов до висновку, що Дон-молодший мав на увазі саме ту зустріч у Трамп-Тауер з російськими представниками про компромат на Гілларі, коли він став за столом свого батька в цей день, – і що пан Трамп знав, що це була саме та зустріч Дона-молодшого, коли він сказав: «Це добре … дайте мені знати».

Протягом останнього року чи близько того я займався справді ретельним самоаналізом. Тепер я бачу, що мої амбіції та враження силою Трампа були багато чим пов'язані з поганими рішеннями які я, частково, зробив.

Вам, голові Каммінгсу, заступнику Джордану та іншим членам цього Комітету, а також іншим членам Палати і Сенату: мені соромно за мою брехню, за брехню на адресу Конгресу.

Нашому народові: мені дуже шкода, що я активно працював над тим, щоб приховати від вас правду про пана Трампа, коли вам це найбільше було потрібно.

Всім, хто сумнівається в моїх мотивах бути сьогодні тут: я розумію. Я брехав, але я не брехун. Я робив погані речі, але я не погана людина. Я «владнав» справи, але я більше не буду вашим «фіксером», пане Трамп.

Я йду до в'язниці, розбиваючи вщент увесь той захист і безпеку, які я так сильно намагалася забезпечити своїй родині. Моє свідчення, звичайно, не зменшує болю, який я завдав моїй родині та друзям, – ніщо не зможе це зробити. І я ніколи не просив, і не прийму, помилування від Президента Трампа.

І, прийшовши сьогодні, я змушую свою сім'ю бути об'єктом особистих, жалюгідних нападів з боку президента та його адвоката, – намагання залякати мене, щоб я відмовився виступити на цьому засіданні. Пан Трамп назвав мене «щуром» за те, що я вирішив говорити правду – так само, як зробив би будь-який гангстер, коли хтось з його людей вирішує співпрацювати з державою.

Як засвідчує Додаток 8, я надав Комітету копії твітів, які пан Трамп опублікував, із [персональними] атаками проти мене і моєї родини – тільки ті, хто сховали голови в пісок, не визнають їх тим, чим вони є: закликами до того, щоб завдати шкоди мені і моїй родині.

Я ніколи не думав, що він буде здійснювати такі жорстокі, брехливі атаки проти мене та моєї родини, і відправить свого юриста зробити те ж саме. Я сподіваюся, що цей комітет і всі члени Конгресу з обох сторін зрозуміють, що як нація, ми не повинні терпіти спроби залякати свідків перед Конгресом, а напади на сім'ю – аморальні і неприйнятні.

Я хотів би особливо подякувати спікеру Пелосі за її висловлювання у Додатку 9, щоб захистити цю установу і мене, а також голову постійно діючого комітету палати з питань розвідки Адама Шиффа, і вас, голову Камінгса, за те, що також захистили цю установу і мою сім'ю від нападів пана Трамп, а також багатьох республіканців, які активно застерігали президента проти таких дій.

Я не є досконалою людиною. Я робив речі, якими не пишаюся, і буду жити з наслідками своїх дій до кінця свого життя.

Але сьогодні я можу вирішити, який приклад я залишу своїм дітям, і яким чином я зможу змінити те, як історія запам'ятає мене. Я, можливо, не в змозі змінити минуле, але я можу зробити щось заради американського народу сьогодні.

І я дякую вам за увагу, і я радий відповісти на запитання Комітету.