Рождая монстров, растапливая лед: 4 истории об изменениях климата

Не секрет, що наша планета продовжує нагріватися. Як це відбувається? Гази – такі як вуглецевий, які утворюються від спалювання викопних корисних копалин ( вугілля, газу, нафти) – піднімаються у нижні слої атмосфери і там накопичуються. Це, у свою чергу, нагріває поверхню планети та її водні ресурси, насамперед, океани. Температура повітря зростає вище норми, це і є глобальним потеплінням. Більшою частиною воно є справою рук людей, бо ми користуємось транспортом з двигунами внутрішнього згорання, вирубуємо ліси, будуємо нові будинки там, де це не можна робити, спалюємо, а не переробляємо сміття.

За останніми даними вчених, підвищення середньої температури на Землі на 1,5 градуса за Цельсієм спричинить підвищення рівня моря на 48 сантиметрів до 2100 року, та збільшить кількість спекотних днів на 16%. Можливість того, що у один прекрасний рік влітку взагалі не буде льоду, становить 3%. Майже 5 млн квадратних кілометрів багатолітньої мерзлоти (пермафросту) до 2300 року просто зникнуть, льодовики будуть танути ще швидше. Такі зміни можуть затопити деякі маленькі острівні держави, змінити екосистеми та харчові ланцюжки, особливо у Арктиці та Антарктиці, де багато ссавців залежить від льоду для полювання та виживання. Це призведе до їх неминучого вимирання. Нестача снігу спричинить посухи (на 2 місяці довші!), неврожаї (пшениці буде менше на 5%) та, у перспективі, ресурсні війни. Наприклад, води не буде вистачати для 271 млн людей, сильні посухи зачеплять 132 млн. У свою чергу, збільшення дощових днів може призвести до більш сильних повеней, від яких будуть потерпати 28 млн людей щороку вже у 2055.  

Причин можна назвати багато, але очевидним є одне: якщо зараз ми не змінимо свій погляд на навколишнє середовище, відповідь Природи буде ще більш нищівною. Ми своїми руками створюємо монстрів у вигляді стихійних лих. Наведене вище дослідження показує, що кількість циклонів 4 та 5 категорії буде зростати, і ми це вже спостерігаємо. Економіка може зазнати збитків від підвищення рівня моря на більш ніж 10 трильонів доларів США, а глобальний ВВП може впасти на 8%.

Нижче стаття буде розділена на дві частини, де ми розглянемо проблеми планети на Заході, Сході, Півночі та Півдні.

Частина перша: "Народжуючи монстрів"

Захід: мегапожежі в Каліфорнії

Західна частина Сполучених Штатів – кам'янисті штати та пустелі, які обриваються у Тихий океан. Спекотна погода там не новина, як і лісові пожежі. Більше того, це загалом природній процес, який прибирає з поверхні землі рештки та насичує її. Проблеми починаються, коли вогонь виходить за рамки лісу та з-під контролю. Коли вогонь охоплює більше ніж 100 тисяч акрів, це вже "мегапожежа". Листопадові пожежі у Каліфорнії, що отримали назву Camp Fire, вже є такими, Уолсі майже на цій позначці. І хоча загальна кількість загорянь зменшується, площа  – збільшилася у чотири рази.

Минулого року у Каліфорнії теж горіли дві великі пожежі, але нині Camp Fire перевершив їх. І за числом загиблих (48 на момент написання тексту) і за кількістю зруйнованих конструкцій (більше 7000) Camp Fire перший у рейтингу, обійшовши пожежу Гриффіт Парк 1933 року. Багато людей загинули у своїх автомобілях, не маючи змогу втекти від полум'я. Стримування вогню є надскладним завданням, бо пожежникам доводиться фактично обганяти пожежу, яка поширюється дуже швидко. Наразі Camp Fire стриманий лише на 35%, а Уолсі – на 40%.

То що ж спричинило таке лихо? Глобальне потепління? Так, але не треба валити усю провину на цей кліматичний процес. Люди теж чудово постаралися, щоб вогонь нищив цілі міста, як-от Парадайз. Які ж причини Camp Fire?

Для цього є три фактори:

• Кисень у повітрі на рівні 16% створює гази і спеку;
• Спека дозволяє вогню розгорітися та просуватися далі, випаровуючи вологу;
• Паливо (сухі дерева, трава, машини, будинки…) дозволяє вогню швидко розповсюджуватись по території;

Сніг чи то дощ мають йти обов'язково, бо якщо ні – земля, дерева та кущі стають сухими – ідеальне паливо для пожежі. На дворі листопад, традиційні дощі мали б вже прийти, але поки що їх немає. І не було раніше, бо у регіоні стояла кількарічна посуха. Вона тривала з 2012 по 2016 роки і спричинила смерть 129 мільйонів дерев.Після цього за останні два роки (до літа 2018 року) випало багато опадів. Вони відновили рослинність, яка за сухе літо та осінь знову уся пожухла. Щоправда, слід зазначити, що у вогні Каліфорнії горять в основному кущі та низька рослинність, а не тільки (і не стільки) дерева та ліси.

На додачу до спеки, сильний вітер (відомий як Диявольский) розносить вогонь далі, ближче до великих міст. Пожежа,коли почалася, навіть створювала пірокластичні хмари, як у вулканів та вогняні торнадо зі швидкістю 230 км за годину!

Йдемо далі. Населення одного з найбагатших штатів США збільшується. Але 95% людей живе на 6% землі, на іншій території щільність населення серйозно падає. От ці шість відсотків і є землями підвищеного пожежного ризику. За прогнозом, 645 000 будинків у 2050 буде збудовано на території високого ризику загоряння. А оскільки будинки в основному з легких матеріалів ( фактично – з дерева) і стоять прямо на шляху вогню, то стають додатковим паливом.

Інше дослідження каже нам, що 84% причин пожеж у Каліфорнії – це підпал, лінії електромереж, що впали та іскрять, та недбале ставлення до розведення вогнищ. Все це збільшило "сезон пожеж" утричі та різко підвищило ризик сильних пожеж. Якби Північ штату отримав свою нормальну норму опадів восени, відзначає вчений-кліматолог Даніель Свейн, трагедію можна було б відвернути.

До речі, влітку 2017 року зі схожою проблемою зіткнулась маленька європейська Португалія. Ситуація має свої паралелі з Каліфорнією. Спекотна країна на крайньому заході континенту пережила п'ять місяців пожеж замість двох. Цьому передувала тепла та суха весна. Через те, що сільські угіддя залишають, а люди переїжджають ближче до міст і зростає урбанізація, на покинутих землях утворюється багато сухої трави. Що буває далі, ми вже знаємо. Але є ще одна причина. Колись і у Каліфорнію, і у Португалію завезли з Австралії евкаліпти. Вони розрозлися, їх стало багато. Та ці дерева витягують з землі грунтові води, що погано для всієї рослинності. На шоссе, де загинуло 47 людей з обох боків росли багаті на ефірні масла евкаліпти. Вони зайнялися, як сірник, створивши пекельну пастку. Тепер обом регіонам доведеться оновлювати лісову політику, практики протидії пожежам (а краще – їх попередження), бо новий клімат чітко показує, що пожеж у майбутньому буде більше.

Карибський басейн та Східна Азія: урагани і тайфуни

У той час, як Захід США горить, Південь та Східну Азію заливає водою та зносить з карт найсильнішим вітром ураганів і тайфунів. Вони народжуються, коли вологе повітря з поверхні води піднімається вище у атмосферу, де температура нижче. Так утворюються хмари та сильний вітер. Через обертання Землі, вітер починає закручувати "воронку", яку ми всі добре знаємо по фотографіям. Всередині знаходиться "око" – область низького тиску зі спокійною погодою, хоча навколо нього вирує гроза. Тепер ураган готовий, і якщо попереду тепла вода, низький тиск та висока вологість – він стає все сильнішим. Тренд останніх років – дуже швидке посилення тайфунів та ураганів. Юту – останній тайфун зі Східної Азії – розігнався з 1 до 5 категорії, фактично до 290 км/г за 24 години. Пориви вітру сягали 300 км/г і більше. Він став найсильнішими штормом, що фіксували у США (бо вдарив по Північним Маріанам – американській території на схід від Філіппін).

Сягнувши землі, шторми стають слабшими, бо втрачають енергію з моря. Зазвичай, після цього вони йдуть суходолом, поки не розвіються. Але сучасні урагани роблять дивну нову річ: вони залишаються над територією, виливаючи все більше і більше дощів. А з моря приходять штормові хвилі, які призводять до серйозних повеней, збільшуючи рівень води. За останні 70 років, як кажуть дослідники, урагани уповільнились на 10%. У цей самий час загальна температура на нашій планеті зросла на 0,5 градуси Цельсія. Більш тепла атмосфера утримує більше вологи, так що підвищення на 1 градус уповільнить шторми вдвічі. Що зробить їх ще більш небезпечними для берега.

Кліматичні зміни може й пророкують, що ураганів стане менше, але вони стануть більш сильними, як Юту. А через те, що люди продовжують селитися на березі морів та океанів, куди урагани будуть продовжувати приходити, ризик втрати життя та майна у майбутньому виросте у кілька разів. На бідному Півдні США, наприклад, далеко не всюди міста на березі мають адекватну систему протидії повеням та ураганам. Що вже казати про більш віддалені території. На острові Пуерто-Ріко, який був знищений ураганом Марія, світла не було майже рік і досі є великі проблеми. Через ураган та пов'язані з ним події там загинуло майже 3000 людей. Про Маріани та Американські Віргінські острови всі майже забули, а урагани були й там.

Втім, вчені поки не можуть на 100% зв'язати посилення ураганів з глобальним потеплінням, хоча визнають, що на шторми воно точно впливає.

Частина друга: "Розтоплюючи лід"

Артика: зникаючий лід

Північ нашої планети (як і Південь, але про нього нижче)  – територія, де глобальне потепління є більш агресивним, ніж у інших частинах світу. Тут температура зростає одразу на 3 градуси по Цельсію. Зменшення льодового покриву ілюструє це якнайкраще.

ООН у 2017 році визнала, що "Арктика змінилася навічно через клімат, який швидко теплішає". Немає показників, що регіон повернеться до свого замерзлого стану, як це було раніше, каже нам дослідження Arctic Report Card. Лід залишається молодим та тонким, а старого льоду лише 21%. Для порівняння, у 1985 році було 45%. Загалом, на вересень 2018, площа льодового покрову у Арктиці впала на 26,6% ( у порівнянні з 1981-2010 рр.) і так вже не перший рік.

Температура поверхні моря у Баренцевому морі була на 4 градуси вища за норму, на землі – на 1,6 градуси. Через це восени регіон замерз значно пізніше, ніж мав би. Тундра стає все більш зеленою, багатолітня мерзлота тане, снігу у американській тундрі стає все менше. Усе це впливає на тих, хто живе у Арктиці, вони мають адаптуватися до нових обставин, особливо місцеві народи та племена з віковим складом життя та полювання.

З наслідків можна привести те, що у водах Арктики стає більше планктону. Через зменшення льодового покрову сонячні промені мають змогу проникати у верхні шари води. Танення льодовикового шару у Гренландії теж загальмувало через прохолодне літо минулого року. Втім, арктичний (та антарктичний) лід все ще тане зі швидкістю у 2,8% кожне десятиліття, каже NASA.

А через це страждають ті міста, які збудовані на багатолітній мерзлій землі. Тут показова історія Каанааку, Гренландія. Цей населений пункт фактично спливає у воду через танення багатолітньої мерзлоти. Каанаак був зведений на глині, піску та намулі. Інший варіант – будувати на камінні – виявився більш безпечним, бо без них земля утримує воду. Коли мерзлота тане, то вона рухає тривкий фундамент вниз та вгору, а це може призвести до колапсу. Через те, що місто повністю залежить від полювання через свою ізоляцію, зникнення арктичного льоду ставить його на край виживання, а сезон полювання з кожним роком стає все коротше. Цікаво, що взимку місцеві добувають воду… "захоплюючи", а потім розтоплюючи айсберги.

Дані науковців та спостереження за місцевим життям дають змогу сказати, що Арктику точно чекають зміни від глобального потепління, які можуть зачепити таких її символів, як білих ведмедів. Для маленьких поселень інуїтів життя стане ще складнішим та небезпечнішим. Не треба забувати, що люди продовжують експлуатацію регіону, шукаючи там корисні копалини, нафту та рідкісні метали.

Антарктика: лід що тане зсередини

Ми дійшли до останньої точки нашого кліматичного походу: до сьомого континенту, Антарктики. Як було вказано вище, тут теж теплішає на приблизно 3 градуси за Цельсієм. Це все ще сильне потепління. На відміну від Арктики, де лід в основному вільно плаває у воді а тому не вплине на рівень океану, на крайньому Півдні планети лід є частиною поверхні, але продовжується вниз у океан. Ще навколо Антарктиди постійно циркулює течія, яку називають Антарктична Циркумполярна Течія. Вона частково захищає континент і вода навколо стає більш холодною та більш солоною. Втім, коли свіжа вода з льодовиків падає у солону морську воду, вона порушує цей баланс, не даючи холодним водам на поверхні опуститися вниз. На більшій глибині тепліше і оце тепло "підточує" лід з середини, так би мовити. Біля деяких локацій свіжої води вже більше, ніж солоної, вказують науковці, що викликає потепління. Також це послаблює інші течії, які викидають у воду CO2. А це погано впливає на морських тварин, зокрема, знижуючи їх репродукцію, а отже, чисельність. Глобальне потепління також спричинило заміну видів пінгвінів: тих, хто любить холод стало менше, проте тих, хто любить більш тепле оточення – більше.

З іншого боку, люди, теж значно впливають на ситуацію в Антарктиці. Регіон поглинув більшу частину парникових газів. Це трохи сповільнило потепління, стверджує дослідження. Але можливість моря так робити падає, а от температури – зростають.

Оскільки у Антарктиці небагато постійного населення, то загроза глобального потепління більш актуальна для тварин: китів, тюленів та пінгвінів. А ще для крилю, який є основою усього іншого харчового ланцюжка. До речі, про цих маленьких рачків. Австралійські вчені довели, що на криль не впливає збільшення вуглецевого газу у морі у найближчі 100-300 років. Невідомо, що тоді буде з кліматом, але якщо весь лід Антарктики розтане, то цілком можливо, що тоді не буде нас. А люди вже заглядаються на її ресурси, які поховані під товстим льодом. Можна сміливо казати, що сьомий континент найважливіший у нашій кліматичній подорожі – багато залежить, як від буде себе почувати. Люди все ще завдають багато лиха природі, забуваючи, що гарний клімат – запорука нашого з вами здоров'я та виживання. Й перша ціль – знизити шкідливі викиди у атмосферу.