Черное море залечивает раны: четыре месяца после Каховской катастрофы

У чому проблема?

6-го червня 2022 року російські окупаційні війська здійснили терористичний акт та підірвали греблю Каховської ГЕС. Водою було вкрито майже 140 км². Домогосподарства, вигрібні ями, смітники, каналізаційні стоки, склади з сільськогосподарськими хімікатами, двигуни автомобілів та агрегати самої ГЕС, автозаправки, донні відкладення у Каховському водосховищі — все змила вода, яка згодом потрапила у Чорне море.

Одразу після катастрофи прогнози були жахливими. Окрім тимчасового опріснення Чорного моря, яке й справді відбувалось протягом незначного періоду, вже на початку липня солоність води була в нормі, хоч і на мінімальній позначці 12-13 проміле. Науковці передбачали, що всі забрудники, які потрапили в Чорне море разом із масою води, вплинуть на всі групи живих організмів — від планктону до китоподібних. А великий обсяг забруднених прісних вод у поєднанні із літніми спекотними умовами міг спровокувати масовий розвиток мікроорганізмів та водоростей і спричинити цвітіння води зі всіма негативними наслідками цього явища.

Ці прогнози справдилися. В липні понад 1,5 тисячі км² морських вод біля Одеси вкрили небезпечні та токсичні синьо-зелені водорості. І хоча цвітіння води щорічне явище, цього року воно було в рази сильнішим, ніж торік.

За словами директора Українського наукового центру екології моря (УкрНЦЕМ) Віктора Коморіна, після катастрофи співробітники УкрНЦЕМ із відібраних проб води дізнались, що забруднення було колосальним. Проби показали набагато вищій рівень вмісту важких металів, таких як мідь та цинк. Було також зафіксовано миш'як та токсичні й канцерогенні сполуки хлору. У вересні Коморін зазначив, що відтоді якість води покращилася, але токсини не розчинилися: вони опустилися на дно. Тож пониззя Дніпра й зараз залишається гарячою точкою забруднення.

За інформацією Українського наукового центру екології моря, після підриву Каховської ГЕС в Чорному морі знов почали гинути дельфіни. Там пояснили: протягом весни і літа 2022-го року у Чорному морі, зокрема в його західній частині, спостерігали підвищену смертність китоподібних — морської свині та звичайного дельфіна. У 2023-ому році таких явищ не було, проте у червні та липні декілька китоподібних знайшли мертвими не берегах Одеської області — в самій Одесі та на південь від міста.

Аби з'ясувати, чи є взаємозв'язок між Каховською катастрофою та загибеллю китоподібних, науковці провели огляд і відбір зразків у двох мертвих морських свиней.

Проводили цей розтин наукова співробітниця УкрНЦЕМ Каріна Вишнякова і Павло Гольдін, доктор біологічних наук з Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України. За його словами, після витоку води з Каховського водосховища в море потрапила вода з великою кількістю нетипових забрудників, бактерій та інфекцій, які можуть заподіювати шкоду дельфінам.

Оглянувши тіла дельфінів, науковці виключили більшість сценаріїв смерті китоподібних та наразі відібрали зразки, аби з'ясувати, чи могли вони загинути від отруєння або інфекційної хвороби. Останні два варіанти можуть бути пов'язані із бойовими діями в акваторії та забрудненням моря через Каховську катастрофу. 

"Обидва тіла були сильно розкладені, але протягом огляду вдалось з'ясувати, що ознак загибелі у знаряддях рибальства,  грибкових уражень, травм і поранень, переламів кісток, ознак внутрішніх травм не виявлено", — йдеться у звіті розтину.

Тому науковці поставили питання — чи можуть бути ці смерті результатом інфекційної хвороби або гострого чи хронічного отруєння, чи могли вони статися внаслідок бойових дій рф або підриву дамби Каховської ГЕС?

Загалом за два тижні після Каховської катастрофи на березі Одеської та Херсонської областей знайшли чотирьох мертвих дельфінів. В шлунку однієї з морських свиней, що піддали розтину, знайшли рибу та насіння, яким дельфіни ніколи не харчуються. Тепер група науковців, немов криміналісти, крок за кроком з'ясовують, що робила морська свиня в останні дні свого життя:

"Робоча гіпотеза — якась риба з'їла насіння, а дельфін з'їв ту рибу. Доктор Галина Пашкевич, відома українська археоботанікиня, зробила аналіз та певні висновки: це насіння типових суходільних рослин, які не мають жодного стосунку до моря. Аналізи — генетичні та морфологічні, для визначення виду риб, яких знайшли в шлунку, — досі тривають. Проте попередньо можна сказати, що деякі з цих риб були прісноводними, а отже прибули з нижнього Дніпра", — розповідає Павло Гольдін.

Тож справжню причину смерті дельфіна лише доведеться дізнатись. Після кожного розтину Україна надсилає зразки експертам Університету Падуї в Італії та Університету Ганновера в Німеччині для подальшого аналізу. Деякі аналізи проводяться й в Україні, проте офіційно результатів поки що не оголошують.

Яке рішення?

Аби людина могла вплинути на очищення моря, треба запобігати негативним наслідкам. Після того, як забруднення вже відбулося, дороги назад немає. Проте хороша новина в тому, що море — сильна екосистема, яка здатна до самовідновлення.

Наразі Інститут морської біології НАН України за дорученням Генеральної прокуратури проводить дослідження в межах Одеської затоки. Остаточних результатів досі немає, проте є проміжні спостереження. Про них ми й розповідаємо далі.

На думку Галини Мінічевої, директорки ДУ "Інституту морської біології НАН України", членкині-кореспондентки НАНУ, саме цвітіння води є тим фактором, який врешті очистить море від деяких забрудників:

"Процеси поглинання, перетворення та поховання речовин можуть здійснитися тепер тільки в морській товщі. Цьому допоможе, як не дивно, процес цвітіння водоростей, який вже розпочався, — пояснювала вона менш ніж через два тижні після того, як сталась катастрофа. — І чим інтенсивніше він відбуватиметься, тим більше і швидше водорості заберуть на себе органічний субстрат, яким живляться бактерії, в тому числі патогенні. У цій ситуації треба набратися терпіння і бути вдячними морю, що воно візьме на себе велику частину страшних наслідків цієї аморальної катастрофи".

За словами морської біологині Марії Павловської, на сьогодні цвітіння почалося й вже закінчилося, і цей процес був цілком закономірним:

"Через органічне забруднення відбувся масовий розвиток фітопланктону. Коли він відмирає та розпадається, у воді падає рівень кисню, і це дуже погано для всіх морських мешканців, які його потребують. Проте зараз можна констатувати, що вся органіка вже перетравилась, цвітіння відбулося й більше його не спостерігається", — каже науковиця.

За словами Павла Гольдіна, у 2023-ому році (станом на 4 вересня) кількість загиблих дельфінів, що були викинуті на територію України включно із Кримом — 31. Минулого року на цю ж дату ми мали 110 загиблих дельфінів.

Показники 2022-го і 2023-го порівняли із середнім за 2018-2021 роки, і виявили, що в цьому році дельфінів викидається на берег значно менше, ніж у середньому. На відміну від 2022-го року — тоді викидалось значно більше дельфінів, якщо порівнювати з тим самим періодом між 2018-им та 2021-им роками.

"Ми поки що не обговорюємо, чому так. Будемо спостерігати, а висновки робити треба потім", — каже Гольдін.

Через те, що після каховської катастрофи вітер ніби притискав прісну воду до берега, а хвилерізи не давали можливості відійти цій прісній воді, вона залишалася біля берега близько 10 днів.

Мідії, яких на узбережжі Одеси завжди було багато, прилаштовані до місць з періодичним опрісненням, тому вони виживають біля гирл річок. Їм потрібно хоча б 5 проміле солоності, а якщо умови для мідій стають зовсім некомфортними, вони можуть закритися й перечекати тиждень-півтора в такому ізольованому стані. Якщо опріснення триває менше цього строку, мідії виживають, якщо довше — гинуть. Після каховської катастрофи було дещо проміжне, пояснює читачам "Рубрики" Олександр Куракін, аквалангіст Інституту морської біології.

"Не всі мідії загинули, проте ті, що були старші за інших, трагічних подій не пережили. А от молоді практично не постраждали. В морі завжди є боротьба «за місце під сонцем», або в нашому випадку — за місце на дні. Зараз на місцях, де загинули старі мідії, вже сіли молоді, й ростуть", — пояснює науковець.

Проте вживати їх у їжу все одно заборонено. Ці організми мають фантастичну здатність вбирати в себе все, що потрапляє у воду, адже основна їхня функція — очищення. Тож якщо ви не хочете збільшити концентрацію важких металів у своєму організмі, то від мідій, рапанів, та й взагалі від риби з Чорного моря краще відмовитись.

Коли відбулося опріснення моря, був ризик загибелі морських риб, які не змогли б вижити в прісній воді. Про це говорили одразу після Каховської катастрофи, але є позитивні новини.

Куракін пояснив, що іноді зі сторони Дніпро-Бузького лиману в Одеську затоку течією приносить прісну воду. Вона покриває верхній шар водної товщі десь на 3-4 метри. І тоді риби відпливають на глибину, а краби відповзають.

"Масової загибелі бичків не спостерігалось. Окремі мертві особини були, але так, як це буває під час заморів — десятків й сотень тисяч мертвих рибин не було", — каже науковець.

В 70-ті та 90-ті роки був період, коли краби майже зникли з Одеської затоки. Величезні замори крабів виникали через забруднення річок, що впадають у великій кількості на ділянці, яка простягається від Криму до дельти Дунаю. Потрапляння каналізаційних стоків, агропромислових добрив та інших відходів призвело до сильного цвітіння води, а це, своєю чергою, до зменшення кількості кисню в воді, через що все живе гинуло.

"Такі замори відбувались по кілька разів на рік. Важко уявити собі, як море це пережило, але це нам демонструє, наскільки живучою є екосистема моря, і наскільки організми в ньому прилаштовані до виживання. За мільйони років існування моря, воно пережило багато, і, безумовно, переживе й Каховську катастрофу", — каже Куракін.

Ця теза підтверджується прямо зараз, і ми можемо бути свідками того, як море самостійно себе відновлює. Науковець каже, що популяція мармурових крабів, які 30 років тому майже зникли, знов відновилась: 

"Після підриву Каховської ГЕС, коли ми занурювались в воду, ми спочатку зустрічали крихітних мармурових крабів в дуже великій кількості. З кожним новим зануренням крабів було все більше".

І ми чули, що ці краби чудово почуваються.

Зараз Чорне море несе більше антропогенне навантаження через військові дії. В нього потрапляє паливо, нафтопродукти, є і шумове забруднення, через яке морські ссавці можуть отримувати ехо травми. Проте, за словами Марії Павловської, науковці наразі спостерігають, що після Каховської катастрофи Чорне море певним чином відновилось.

Після катастрофи в Чорне море надійшла дуже велика кількість органічних речовин та різні хімічні та токсичні речовини, які осідають на морське дно. Проте, як було сказано щодо органічних речовин раніше, вони перетравилися. З ртуттю та важкими металами справа дещо інша, адже в морських організмах вони можуть накопичуватись. Проте точні цифри, за словами Павловської, назвати зараз не можна, оскільки науковці не мають можливості проводити масштабні дослідження з виловом різної біоти.

"Зараз ми відбираємо аналізи, але це не той рівень моніторингу, який має проводитись, — каже науковиця. — Повноцінні дослідження ми зробимо після завершення бойових дій".

Насамкінець Марія Павловська сказала, що Чорне море все ж здатне "перетравити" все, що в нього потрапило внаслідок Каховської катастрофи, хоча й на утилізацію деяких шкідливих домішок потрібно значно більше часу.