Благотворительность на праздники: как общественные инициативы помогают тем, кто в этом нуждается
Напередодні новорічно-різдвяних свят кожен з нас очікує на диво. І тут не важливо, ви доросла людина чи дитина. Кожному хочеться вірити в краще.
У чому проблема?
У той же час, є ті люди, яким складно повноцінно відчути новорічне свято. Наприклад, це самотні старенькі люди, безпритульні, вимушені переселенці, діти-сироти або ж люди, котрих спіткали складні життєві обставини. Проте всі вони потребують і дуже хочуть уваги, тепла і віри в краще.
Саме ви можете стати для них благодійником або благодійницею. В Україні нужденними опікуються переважно благодійні фонди та громадські ініціативи, інколи соціально-відповідальний бізнес. До цієї спільноти можете долучитися і ви. Адже творити дива може кожен.
За словами волонтерки Олександри Мулькевич, їхня громадська ініціатива «Старенькі» зосереджена в багатьох містах – Києві, Львові, Харкові, Дніпрі, Краматорську, Бориславі, Коломиї. Наступного року територія благодійності розширятиметься.
Волонтерський благодійний фонд народився з допису в соціальній мережі, де одна зі співзасновниць громадської ініціативи шукала людей, які хотіли б допомогти літнім людям. Олександра переконана, що якщо ви знаєте кому потрібна допомога, вам не потрібні благодійні фонди, але якщо нужденних людей немає поряд, то ви можете звернутися, зокрема й до їхньої ініціативи.
Як це працює?
Основна діяльність Благодійного фонду «Старенькі» – допомога літнім людям, а саме підтримка їх продуктовими наборами. Вони складаються за міжнародними стандартами і містять крупи, консерви, олію, солодощі, чай, мед тощо. Крім того, волонтери допомагають літнім людям і з деякими речами для дому: засобами для миття посуду чи заміною ламп. Волонтерка Олександра Мулькевич наголошує, що наповненість наборів може змінюватись як і їхня кількість. У грудні було закуплено 1800 наборів. Для БФ «Старенькі» це дуже багато, адже вони пакуються і розвозяться виключно силами волонтерів.
У часи, коли карантинні обмеження слабшають, волонтери влаштовують чаювання та різного роду активності для літніх людей. Наразі організація активно розвиває волонтерське середовище і допомагає зростати волонтерам.
«Ми проводимо онлайн і офлайн лекції, як не вигоріти під час волонтерства. Як говорити про свої добрі справи, щоб це не звучало негативно, а навпаки – залучало до цієї справи й інших людей. Дуже важливо знати, як спілкуватися з літніми людьми. Крім підопічних, у наших волонтерів є свої дідусі й бабусі, з якими не завжди легко вийти на зв'язок. Особливість «третього віку» існує, але важливо знати, як з цим впоратись. Крім того, на останній нашій великій події ми самі замислювалися про свій «третій вік», говорили про те, хто з нас готовий до старості. Адже це дуже комплексне питання і ми маємо до нього підготуватися», – розповідає Олександра Мулькевич.
Олександра Мулькевич
За словами Олександри, це питання не лише фінансової незалежності і грошових заощаджень, це також і питання, чим займатися у віці за 60, як себе реалізувати, знайти своє хобі та бути фізично активними. «Як не дивно це звучить, але багато бабусь і дідусів не планують ставати довгожителями. Але, коли доживають до 85 років, не знають, що їм робити», – каже волонтерка.
Як ще допомогти літнім людям
З досвіду Олександри Мулькевич, літніх людей потрібно слухати. Зазвичай, якщо їм не вистачає спілкування, вони розповідатимуть про своє життя або ж про свої проблеми. Це не потрібно сприймати як заклик до допомоги, людям просто необхідно поділитися наболілим чи спогадами. Волонтери не називають підопічних бабусями і дідусями, адже це сприймається так, наче людина має дітей та внуків. Якщо ж людина самотня, це звертання може її образити.
«Це стосується і слова «старенькі». Я завжди жартую, що це ми. Бо ми в душі старенькі, а ви молоденькі. Що стосується назви фонду, то, коли вона формувалася, ми холи відразу дати зрозуміти, кому ми допомагатимемо. Спілкування з літніми людьми – особливе, вони бувають сварливими, але й дуже милими. У нас є одна підопічна бабуся, яка має свій YouTube-канал. Інша – знає про таргет у Facebook краще, ніж я. Ці люди витіснені з суспільства, але мають можливість спілкування з молоддю і це для них найцінніше», – наголошує Олександра Мулькевич.
Підзвітна благодійності
За словами координаторки Благодійного фонду «Старенькі» Олександри Мулькевич, прозорість фонду – дуже важливий аспект. Допомагати потрібно лише перевіреним організаціям. Існують ініціативи, де волонтери допомагають не всім, а лише самотнім людям, які найбільше цього потребують. Як визначила держава, це ті люди, які отримують пенсію до 3 710 гривень. Інформацію про них надають державні центри соціальної допомоги, де ці люди перебувають на обліку. Ця категорія громадян найбільше потребує допомоги.
«До новорічно-різдвяних свят ми пропонуємо кожному стати чарівником і долучитися до створення святкового настрою літнім людям. Ми плануємо закупити свіжі фрукти і привітати їх зі святами. Щоб долучитися до ініціативи, потрібно написати нашим координаторам на сторінку у Facebook», – запрошує до участі в акції волонтерка та координаторка БФ «Страренькі» Олександра Мулькевич. Вона також додає, що допомагати літнім людям в деяких моментах дуже непросто, але спробувати це зробити завжди варто.
Фото: ЗМІ для змін
Більше корисних рішень
Допомагати можна не лише літнім людям, а й, наприклад, дітям. За словами голови правління громадської спілки «Українська мережа за права дитини» Дар'ї Касьянової, в Україні прийнято, що потрібно допомагати дітям, які перебувають в інтернатних установах.
«Ця традиція йде ще з радянських часів, коли за кожним інтернатом був закріплений так званий «шеф». Наприклад, це міг бути якийсь великий завод. Звідти приїздили керівники, для яких діти влаштовували концерти. Ті у відповідь давали їм цукерки. Проте є численні дослідження, які підтверджують, що така практика негативно впливає на дітей. Глобально – те, що діти знаходяться в інтернаті – не правильно. Вони повинні виховуватися в безпечних і люблячих сім'ях. Але якщо вже так сталося, варто відвідувати інтернатні заклади на постійній основі, наприклад, кожен місяць аби дитина знала вас, звикла до вашого спілкування і розуміла від кого отримує подарунки і необхідні речі», – переконана голова правління громадської спілки «Українська мережа за права дитини» Дар'я Касьянова.
Громадська активістка додає: «Зі свого досвіду знаю, що, наприклад, дівчаткам завжди потрібні засоби особистої гігієни. Хлопчикам теж знадобляться шампуні, а підліткам – засоби для бриття. Крім того, потрібні будь-які навчальні матеріали: книги, курси, усе, що допоможе дитині опанувати нові знання і стати пристосованим до реального дорослого світу. Щодо новорічних концертів, то для розуміння, дитина в інтернатному закладі може за сезон новорічних свят взяти участь у 30-40 концертах. Побути в костюмі героя і отримати за це пакунок цукерок, який, до речі, вона їстиме не сама, його можуть забрати старші діти або співробітники закладу», – наголошує Дар'я Касьянова.
Дар'я Касьянова
Головна рекомендація від благодійних фондів та громадських ініціатив – відвідувати дітей в інтернатних закладах постійно, на регулярній основі, цікавитися чим вони живуть і яка потрібна допомога конкретній дитині. Цукерки – це найменше, на що вони чекають. Насправді ж вони очікують, що за ними приїдуть батьки і діти житимуть у повноцінних сім'ях.
Рішення для допомоги безпритульним
Ще одна категорія людей, які дуже потребують допомоги, зокрема в холодну пору – безпритульні, які опинилися на вулиці. За словами координаторки руху «Молодь за мир» Ольги Макар, холодний період часто критичний для бездомних: «Щороку багато людей замерзає на вулиці. Питання бездомних стосується інших точково. Хоча кожен з нас у своєму дворі бачить людей, які шукають їжу на смітниках і може їм допомогти. Найперше і найважливіше, що будь-хто може зробити – це просто не виганяти таких людей з під'їздів, транспорту чи переходів. Крім того, їм завжди можна запропонувати гарячий чай чи віддати свої старі теплі речі. Якщо ви бачите, що людина спить на морозі – її потрібно розбудити, а інколи й викликати швидку. І, головне, не потрібно сподіватися на якісь організації чи владу, тому що їхніх сил дуже мало, варто самому бути співчутливим і допомогти нужденним».
Волонтери організації «Молодь за мир» роздають їжу на вулицях безхатченкам, допомагають їм відновити документи, підтримують тимчасовим житлом, пошуком роботи. Наразі близько двадцяти людей, які не мають свого дому, проживають у квартирі, яку утримує волонтерський рух. Загалом організація надає допомогу 800 людям без постійного місця проживання.
«Ми часто розказуємо історії бездомних, яких знаємо, щоб ставлення до таких людей змінювалося. Вони не обирали такого життя. Часто люди опиняються на вулиці через несправедливість. У багатьох тих, хто не має даху над головою, є освіта, рідні та й загалом вони гарні люди», – підсумовує координаторка руху «Молодь за мир» Ольга Макар.
Ольга Макар
Волонтерка організації запрошує доєднатися усіх охочих до привітання людей без постійного місця проживання, аби на свята вони не почувалися забутими й покинутими й додає, що можна знайти гроші чи речі для безпритульних, але найтяжче знайти людей, які подарують їм свій час.
Матеріал було підготовлено на основі програми «Активізація з Людмилою Тягнирядно», яка звучить на Українському радіо та Радіо Культура.
Послухати ефір: https://cutt.ly/hURLeTt
Подивитися ефір: https://cutt.ly/9URLobT
Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.
