Big Brother дремать не собирается: реквием Telegram

Відверто сумнівний з етичної точки зору пранк Євгена Вольнова (дзвінок у морг Кемерово з повідомленням про понад 300 загиблих у недавній пожежі в ТРЦ «Зимова вишня» із подальшим тиражуванням цієї інформації у соціальних мережах) призвів не тільки до відкриття кримінального провадження та заочного арешту жартівника, але й до більш масштабних наслідків. Кремль давно усвідомив, що соціальні мережі та Інтернет взагалі залишаються достатньо автономними і бунтівними каналами передачі інформації попри усі намагання режиму закрутити гайки до максимуму, але змиритися з таким станом справ явно не бажав. З іншого боку, творці та цинічні експлуататори фейків про розіп'ятого хлопчика та розгул фашизму в Україні на ефект бумерангу ніяк не сподівалися. Особливо, зважаючи на запровадження цілої низки регуляторних заходів, які мали б придушувати подібні устремління громадян іще в зародку.

13 квітня Таганський суд Москви за позовом ФСБ заблокував месенджер Telegram на території Росії. Протистояння силовиків і Роскомнадзору з Telegram, що тривало рік, завершилось прогнозовано і показово. Месенджер давно перестав бути банальним чатом і акумулював на своїх серверах достатньо ресурсів, цікавих для широкої аудиторії і небезпечних для влади. З технічної точки зору творіння Павла Дурова вважається одним з найбільш надійних через стійке шифрування, яке дає можливість автоматично і безслідно знищувати обрані користувачем повідомлення. Кількість активних користувачів месенджера сягнула 200 млн, але сервери Telegram розташовано в п'яти країнах, що надзвичайно ускладнює реалізацію палкого бажання ФСБ читати все про всіх.

Тим часом популярність месенджера використовувалась владою для власного піару, але тепер прес-секретар Путіна Пєсков заявив про пошуки нового каналу спілкування зі ЗМІ, а радник президента з розвитку Інтернету Клименко сказав, що замість Telegramу росіяни можуть використовувати ICQ (!). Я сам користуюсь аською, але зараз список контактів скоротився з кількох сотень буквально до десятка «олдфагів». Прогрес же не стоїть на місці, і раднику Путіна з питань Інтернету не завадило б це знати. Добре, хоч не запропонував реанімувати голубину пошту.

Офіційно все почалося із теракту в метро Санкт-Петербурга 3 квітня 2017 року, організованого, за версією ФСБ, за допомогою Telegram. «Перетворення месенджера в систему зв'язку для терористів» стало головним аргументом бажання Роскомнадзору внести месенджер до Реєстру розповсюджувачів інформації. Telegram реєструватися не хотів, свої реєстраційні дані не надавав, але 28 червня регулятор сам вніс програму до Реєстру. 16 жовтня Міщанський районний суд Москви оштрафував Telegram на 800 тисяч руб. за відмову надати ФСБ інформацію для декодування повідомлень, надісланих з конкретних номерів, які використовують месенджер. 20 березня 2018 р. Верховний суд РФ визнав законною вимогу ФСБ надати ключі для розшифровки листування. Роскомнадзор дав на це 15 діб, а вже 6 квітня надіслав до суду позовну заяву про обмеження на території РФ доступу до Інтернет-ресурсів компанії Telegram Messenger Limited. Глава компанії Павло Дуров заборонив адвокатам Telegram з'являтися в суді, щоб «не легітимізувати відвертий фарс своєю присутністю», і месенджер заблокували.

10 квітня в мережі юристи Telegram пожартували – показали лист керівнику ФСБ А. Бортнікову, до якого «виконуючи вимоги Федеральних законів «Про протидію тероризму» та «Про інформацію», прикріпили 2 металевих ключі «від кроссплатформенного месенджера Telegram зі своїми найкращими побажаннями».

13 квітня Таганський суд помстився за честь і гідність ФСБ, назвавши технічну неможливість надати ключі недостатньою підставою для невиконання закону «Про захист інформації». Офіційну казуїстику доповнює твердження про те, що обмеження буде знято, якщо компанія надасть ФСБ ключі для дешифрування повідомлень користувачів. Практика ж показує, що виконання ухвали суду не означає автоматичного розблокування спірного ресурсу – так сталося у 2016 р. з проектом «Роскомсвобода» та у 2012 р. з сайтом Worldview of Russian Civilization, що належить жителю Брянська Євгену Булгакову.

Водночас, блокування Telegramу стало тільки фіналом набагато більшої за масштабами та глибиною кампанії із офіційного запровадження цензури в Інтернеті, позбавлення росіян електронної приватності та атаки на свободу думки. 10 квітня Державна дума РФ у другому читанні прийняла законопроект, що дозволяє судовим приставам блокувати доступ до сайтів, які відмовляються видаляти інформацію, визнану такою, що порочить честь і гідність громадянина або ділову репутацію юридичної особи.

Законопроект був внесений групою парламентарів від «Єдиної Росії» на чолі з головою комітету з безпеки і протидії корупції В. Піскарьовим. На думку авторів, зміни в законодавстві повинні підвищити рівень виконання приписів щодо видалення відомостей, визнаних такими, що порочать репутацію громадян або юридичних осіб. Законопроект «реально захистить громадян, підприємців, юридичних осіб і всіх постраждалих від поширення в Інтернеті наклепницької, неправдивої, такої, що ганьбить або не відповідає дійсності, інформації». При цьому ні в пояснювальній записці, ні у виступі Піскарьова на пленарному засіданні статистика подібних випадків не наводилася. Парламентська «опозиція» в особі кількох депутатів ЛДПР спробувала познущатись з авторів, пропонуючи розширити сферу регулювання на написи на парканах, але  форсоване прийняття проекту (реєстрація, розгляд у профільному комітеті та обидва читання відбулись протягом тижня) вказало на те, що закон дуже бажаний в Кремлі.

Ризики блокування для ЗМІ та соціальних мереж значно виросли, адже закон не робить для них жодних винятків. Крім того, не передбачено механізму відновлення доступу до сайту навіть після виконання усіх вимог, тому сайти можуть блокуватися навічно. Тим самим варто говорити про прийняття закону виключно в інтересах правлячого режиму та вузької групи великих чиновників і підприємців, які хотіли б швидко перлюструвати Інтернет. Зокрема, подібне уже застосовувалось у 2014 році проти «Каспарова.ру», «Граней.ру» і «ЕЖ.ру», доступ до яких був закритий в рамках так званого закону Лугового (Генпрокуратура має право позасудового блокування сайтів із «закликами до масових заворушень, здійснення екстремістської діяльності та участі в несанкціонованих владою публічних акціях»). У відповідь на звернення Європейського суду з прав людини, котрий розглядає акумульовану скаргу зазначених ресурсів, Росія називає блокування «пропорційним і необхідним» заходом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності та громадського порядку».

Іншим етапом цієї ж кампанії щодо посилення цензури в Інтернеті є ініціатива депутатів від «Единой России» С. Боярського та А. Альшевских щодо відповідальності пересічних користувачів за поширення недостовірної інформації або фейків. Щоправда, нині законопроект відсутній у російському парламенті, але не виключено, що після доопрацювання він з'явиться знову (попередні спроби його розгляду відбувалися навесні та влітку 2017 р.). Власне, 30 березня спікер Держдуми В. Володін назвав поширення неправдивих новин у Росії технологією з реалізації кольорових революцій, що застосовується зарубіжними країнами, передусім Україною і США.

У 2016 році сім регіональних управлінь МВС Росії закупили програмне забезпечення для здійснення стеження за користувачами соціальних мереж на території країни – програмно-аналітичний модуль «Зеус» для однієї з уже існуючих інформаційних систем МВС. Спочатку успішні випробування і початок роботи модуля відбулись у Новосибірській, Самарській, Липецькій, Свердловській і Тюменській областях, Ханти-Мансійському автономному окрузі, Республіці Алтай. Нині відомо, що система працює в більшості областей Росії.

Згідно з оприлюдненим технічним завданням, обладнання необхідне для отримання доступу до листування користувачів, їхніх контактів, інформації, якою вони обмінюються з іншими, відеозаписів та графічних матеріалів, даних геолокації та всіх інших персональних даних користувача. Аналітичні можливості модуля дозволять систематизувати соціальне оточення користувача: зв'язок з іншими користувачами та групами, місця проживання, повідомлення та реакції на них.

Головним призначенням «Зевса» є боротьба з тероризмом. Тому, за словами правоохоронців, «сумлінним і законослухняним громадянам» не варто непокоїтись, але окремі управління МВС встигли похвалилися, що робота модуля в тестовому режимі дозволила знайти «латентних» учасників екстремістських груп, що здійснювали протестні заходи. Незрозуміло, як саме робот відрізняє латентного екстреміста від явного, але показники поліцейської діяльності може поліпшити суттєво.

«Зеус» разом із законами Лугового, Ярової та Піскарьова утворюють єдину систему тотального контролю над громадянами, котра окрім анонсованої боротьби з терористичною загрозою, має на меті виявляти прояви опозиційних настроїв, підготовку демонстрацій чи будь-яких інших актів невдоволення громадськості діями влади. Суттєві можливості оперативної і організованої мобілізації широких мас за допомогою соціальних мереж були підтверджені проявами «арабської весни» в Тунісі чи Єгипті, пізніше – під час Революції гідності в Україні. В ході останнього невдалого перевороту в Туреччині головним засобом комунікації між його учасниками був мобільний додаток WhatsApp. Напевне, саме цей досвід і вирішив долю Telegram.

Тим не менше, якби всякі системи автоматичного контролю за свідомістю мас працювали, як задумано їх творцями і апологетами, не було б потреби блокувати Telegram. Навпаки, відбулася б повна лібералізація, щоб потенційний «екстреміст» розслабився і втратив пильність. Іще 50 років тому ніхто не думав, що Інтернет буде виконувати роль безмежного сховища мемів та зображень котиків. Фактично, таким він є тільки для окремої категорії користувачів, яка дуже корисна для всіх режимів через свою лояльність as default. Решта використовує його ширше, а в поліцейській державі будь-яке інакомислення без електронної свободи неможливе взагалі. Кремль це прекрасно усвідомлює, інакше не блокував би найвідомішу в світі технологічну компанію, пов'язану з Росією. Все ж самозбереження важливіше за престиж.