fbpx
Сегодня
Как это работает 10:00 31 Авг 2019

Нужно ли выключать гаджеты в самолете и куда безопаснее садиться? Развенчиваем 5 авиа-стереотипов

Ко дню авиации "Рубрика" предлагает дозу научных объяснений на самые распространенные вопросы пассажиров (укр.)

«Небо – наш рідний дім, а першим ділом – літаки». Попри відстань у часі та поколіннях, ці слова з пісні Леоніда Утьосова чи не найкраще описують долю тих, хто працює в авіаційній справі сьогодні. Мужність, виваженість, холодний розум та спокій. Тільки з такими якостями можна приборкати небо.

А от якщо вам приборкати висоти заважає страх чи невпевненість у надійності авіаперевезень, терапевтичний ефект на фобії справить ліки наукових пояснень. 

Отже, ми дослідили, які з тверджень, що побутують серед пасажирів, є фактами, а які – вигадками. Просимо пристебнути паски безпеки. Ми злітаємо.

СТЕРЕОТИП №1: ВМИКАТИ АВІАРЕЖИМ НА ГАДЖЕТАХ ПІД ЧАС ПОЛЬОТУ НЕ Є ОБОВ'ЯЗКОВИМ

Ситуація із електронними носіями на борту завжди викликає питання. Поступово авіакомпанії відійшли від практики вимагати повне вимкнення всіх електронних носіїв. А от із приводу авіарежиму та чому ним слід користуватися, як мінімум, під час злету й посадки, єдиної думки немає.

Отож, щоб ніхто більше не сумнівався: це обов'язково. Із міркувань безпеки. І робочої етики. Пояснення цьому досить прості: наші гаджети у ввімкненому стані під'єднуються до мобільної чи Інтернет-мережі, використовуючи радіохвилі. Навіть якщо нікому не телефонувати, не відправляти повідомлення або не завантажувати фото, той самий телефон усе одно перебуватиме в постійному пошуку мережі для підключення. До речі, саме через це через він швидко втрачає заряд.

Не в «режимі літака» частота сигналу від стільникового теоретично може накладатися на частоту важливих для оптимального функціонування літака приборів. Останні, хоч і напрочуд складні та захищені, усе ж є чутливими до подібних речей. Безумовно, вірогідність того, що через ваш мобільний у Boing-737 відмовлять життєво важливі системи, далеко за позначкою навіть похибки (насправді, на сьогоднішній день ще не було зафіксовано жодного випадку, коли безпосередньо через увімкнені гаджети повітряне судно зазнало катастрофи, а в 2014 році Європейське агентство з авіаційної безпеки визнало: гаджети на борту не становлять загрозу безпеці). Однак сигнал від стільникового реально може заважати нормальному радіозв'язку між кабіною пілотів і диспетчерами, які з землі інструктують літак. Перешкоди в такому випадку звучать аналогічно, як у момент, коли поставити мобільний біля музичної колонки (або ще краще, провести біля неї мікрофоном). Мало того, що це неприємно для вуха, так можна і пропустити щось важливе. Саме тому «режим у літаку» варто ввімкнути одразу після відповідного прохання супроводжуючого персоналу. Справа в тому, що саме період злету і приземлення вважаються найскладнішими для пілотування, тому в цей момент відволікати командирів повітряного судна не можна, а особливо – небажаним радіосигналом, який випадково посилатиме ваш стільниковий.

телефон самолет

«Але ж від одного ввімкненого телефона нічого не буде» — подумала, приблизно, половина салону, яка може нараховувати і 60 людей, і 120, і 200. У таких масштабах «неприємний короткочасний звук» може перетворитися на постійні відволікання для пілотів і проблеми комунікації між ними та аеропортом, до якого здійснюється рейс.

А тепер питання, чи можна залишати в робочому режимі ноутбуки, планшети, електронні книжки? Ні, не можна. Так само, як і інші пристрої, яким для функціонування потрібна мережа, вони можуть створювати додаткове радіозабруднення під час польоту.

Отже, побережіть авіоніку (тобто, саму систему приладів для функціонування літака), пілотів і диспетчерів. Умикайте режим «у літаку» або вимикайте пристрої геть і просто насолоджуйтеся подорожжю.

СТЕРЕОТИП №2. ПРИ ПОСАДЦІ НЕОБОВ'ЯЗКОВО ВІДКРИВАТИ ШТОРКИ ІЛЮМІНАТОРІВ НА ПРОХАННЯ БОРТПРОВІДНИКІВ

Ні. Робити це потрібно. Знову ж таки, із міркувань техніки безпеки. Справа в тому, що у випадку задимлення чи загорання крила побачити це, якщо більшість вікон зашторена, буде важко, а коли екстрену ситуацію ідентифікують, чимало дорогоцінного часу буде вже втрачено. Крім того, при аварійній ситуації надміру яскраве світло ззовні може дезорієнтувати пасажирів, які до цього сиділи в темряві салону. Отже, якщо при посадці вас таки попросили відкрити віконце, краще послухатися порад бортпровідників. Це, знову ж таки, для блага та безпеки пасажирів.

СТЕРЕОТИП №3. У ЛІТАКУ МІСЦЯ МОЖНА ЗАЙМАТИ ТІЛЬКИ ВІДПОВІДНО ДО КУПЛЕНИХ КВИТКІВ

Не міф, і не свята правда, а скоріше важливий момент, на який дійсно звертають увагу бортпровідники. Місця, що знаходяться одразу після аварійних виходів, хоч і зручніші (бо можна спокійно витягти ноги та не турбувати інших пасажирів, коли надумав пройтися салоном літака), але сісти там дозволять тільки людям, які, на погляд персоналу, не розгубляться в аварійній ситуації і будуть фізично здатними відчинити ті самі двері для екстреної евакуації з літака. Саме тому, вагітних жінок, людей похилого віку чи пасажирів із тваринами, скоріше за все, попросять помінятися місцями з кимось, хто теоретично ліпше справиться з нестандартною ситуацією.

Безумовно, нове місце вам може дістатися ще з декількох цілком суб'єктивних причин: якщо не всі сидіння в літаку зайняті, можна просто домовитися з бортпровідниками, або якщо хтось біля вас веде себе нестерпно (але на маленьких дітей це не розповсюджується), то вас теж можуть запропонувати нове місце.

І тут ми просто зобов'язані згадати про ще один важливий напівмів-напівправду про сидіння в літаках. Які ж найбезпечніші?

СТЕРЕОТИП №4. НАЙВИЩИЙ ШАНС ВИЖИТИ ПРИ АВАРІЇ ЛІТАКА У ПАСАЖИРІВ, ЯКІ СИДЯТЬ У ХВОСТІ

І от це правда. По-перше, статистика свідчить, що фатально політ для пасажирів, які потрапили в авіакатастрофу, але сидять на середньому місці у хвості літака складає близько 28%. Це якщо брати сценарії падіння чи невдалого приземлення повітряного судна. І навіть якщо мова йде про загорання – місця у хвості все одно залишаються найвдалішими. Причиною є те, що баки з пальним, найбільшою загрозою пожежі в аварійних ситуаціях, знаходяться між передньою та центральною частинами літака. Безумовно, полум'я становитиме найсерйознішу загрозу абсолютно для всіх у салоні, однак теоретично пасажири у хвості матимуть вищі шанси не постраждати в результаті нещасного випадку.

Але давайте спробуємо відволіктися від постійних думок про видимі та невидимі загрози перельотів і спробуємо розібратися в питанні, що цікавить усіх, хто хоча б одного разу на сайті RyanAir/WizzAir/МАУ шукав квитки не за всі гроші світу. Чому лоукости?

лоукост

СТЕРЕОТИП №5. ЛОУКОСТИ = ВІДСУТНІСТЬ КОМФОРТУ.

ЦЕ ЛІТАЮЧІ МАРШРУТКИ З УСІМА ВІДПОВІДНИМИ СУМНИМИ НЮАНСАМИ, НА КШТАЛТ, ПОГАНИМИ БОРТАМИ, НЕЗРУЧНИМ САЛОНОМ І НЕЯКІСНИМ СЕРВІСОМ.

Ні. Лоукости пропонують дійсно дешеві авіаперевезення з інших причин: мінімальний час простою в аеропорту, використання другорядних летовищ (тобто, менших за пасажировмісткістю), можливість взяти на борт більше пасажирів за рахунок звуження відстані між сидіннями, нові літаки (оскільки такі дешевше ремонтувати), сувора політика щодо багажу (чим менше – тим дешевше), невеликі відстані польотів. От і виходить, що за рахунок економії, де вона можлива та не шкодить безпеці пасажирів, ми можемо знайти квитки з Києва в Копенгаген за 20 євро або в Афіни за 10. А паралелі з громадським транспортом тут реально ні до чого. Попри мінуси, які не можна ігнорувати, купуючи квиток на лоукост (як-от, практичну неможливість повернути гроші за скасований рейс тощо), мусимо визнати – завдяки бюджетним авіакомпаніям світ стає тіснішим, меншим та ближчим.

Як відомо, усі ми схильні боятися того, чого не розуміємо. Дійсно, аерофобія – це досить розповсюджене явище, і з насмішкою ставитися до нього не можна. Але більшість причин наших страхів криються у незнанні. Сподіваємося, ці невеликі інсайти спрощуватимуть ваші наступні подорожі та зроблять їх приємнішими. Щасливого польоту ✈️

19264

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Добавить комментарий

Загрузить еще

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: