fbpx
Сегодня
Что происходит 19:35 14 Май 2021

Арктические ракеты: как Россия превращает север мира в военную базу

English version here

Фото АР

Доки українці стежать за тим, як Росія все ніяк не відводить війська від кордонів  до наших кордонів, європейці та американці переймаються через Арктику. І справа теж у Росії.

Розповідаємо, з якою метою Кремль може стягувати війська на Північ і до чого тут нафта, Україна і кросівки made in China.

У "найтепліші" місяці тут в середньому +10 градусів, сніг може танути у червні, а взимку настає полярна ніч без сонця – здавалось би, з такими особливостями Арктика може цікавити лише вчених і захисників довкілля, але аж ніяк не генералів та президентів.

Однак у останні місяці західні журналісти та посадовці Великої Британії, НАТО і Сполучених Штатів Америки регулярно заявляють: Росія (а іноді і Китай) претендують на контроль над регіоном.

Так, Арктика дійсно перетворюється на російську військову базу…

Першим у квітні здійняв тривогу американський телеканал CNN (вони посилаються на супутникові знімки), мовляв, Росія розконсервовує старі арктичні бази часів Холодної війни та аеродроми.

Арктичні ракети: як Росія перетворює північ світу на військову базу

На узбережжі і островах ростуть нові порти, пошуково-рятувальні центри. Зокрема, американці помітили військову активність біля Мурманська і на базах Рогачьово і Анадир. На базах знайшлися бойові літаки МіГ-31БМ, тоді як Міноборони РФ вже заявило, що випробує у Арктиці штурмовики Су-34 та Су-35.

Втім, росіяни не надто і ховаються, адже самі хвалилися 590 новими об'єктами Міністерства оборони у Арктиці. Минулоріч провладна російська газета "Известия" також повідомляла про формування бригади "арктичних військ". Її солдати цілком серйозно вчаться воювати у жорсткому полярному кліматі і навіть освоюють катання на собачих упряжках (!) чи всюдиходах.

Але ставку росіяни роблять на цілий арсенал важкого озброєння: стратегічні бомбардувальники, бойові протикорабельні ракети "Онікс", гіперзвукові ракети "Циркон", а норвежці помітили і установки "Іскандер".

Як то кажуть, "далі буде". За даними з російських джерел, відомство Сєргєя Шойгу планувало розгорнути у Арктиці зенітно-ракетні комплекси і потужні радари, аби контролювати небо. Тоді росіяни зможуть у будь-який час перетворити немалий шмат регіону на "закриту зону", не пускаючи туди кораблі чи літаки.

Арктичні ракети: як Росія перетворює північ світу на військову базу

Фото АР

…а європейці і американці непокояться через зброю масового знищення

Але значно більше у Вашингтоні перейматься через загадкові ангари і сховища, у яких підлеглі Путіна можуть ховати якусь секретну зброю. Найчастіше західні аналітики згадують далекобійні торпеди "Посейдон", які росіяни здатні розгорнути у Арктиці.

Чи боєздатні вони – не знає ніхто, бо бачили ми лише відеоролики Путіна, а як довів Голлівуд, зараз і НЛО можна переконливо намалювати.

Однак потенційно "Посейдон" здатен нести ядерну боєголовку і пройти з нею сотні кілометрів, тож є підстави хвилюватися (а якщо сам апарат  вибухне, шкода довкіллю буде вражаючою).

Звісно, поки що росіяни діють лише на власній території (материку та островах), однак їхні ракети можуть діставати і до нейтральних вод, і до тієї ж Норвегії.

Тому США і союзники вже готують відповідь росіянам

"Ми маємо твердий намір відстоювати інтереси національної безпеки США в Арктиці, підтримуючи в регіоні порядок, заснований на правилах", – 6 квітня речник Міноборони США Джон Кірбі дав зрозуміти, що США також готові змагатися за Арктику та не поступатимуться Росії (як-не-як, все відбувається майже на кордонах США та Канади, Земля-то кругла).

Якщо коротко, Пентагон влаштує статус-кво, коли Арктику і далі мирно досліджують.

Американці вже встигли перекинути до Норвегії стратегічні бомбардувальники B1 Lancer та навіть піднімали їх у повітря. У цій же країні солдати армій США та Британії не раз проводили маневри.

Зараз Штати запланували на Алясці "арктичні навчання", задіють 10 тисяч бійців. У Лондоні тим часом оголосили: їхні бойові кораблі розпочинають патрулювати Арктику. Словом, стримування Путіна йде повним ходом.

Арктичні ракети: як Росія перетворює північ світу на військову базу

Фото Russian Ministry of Defense

Тим часом Арктика стає територією, за яку сперечаються різні країни

Взагалі-то, просто окупувати "частину Арктики" насправді не так легко, оскільки суцільного суходолу, як в Антарктиді, там немає.

Вихід до Арктики мають Росія, США, Канада, Данія (завдяки Гренландії) та Норвегія. У всіх тут однакові умови: перші 22 кілометри від берега (острови теж рахуються) є територіальними водами умовної Канади, ще 370 кілометрів – виняткова економічна зона країни. Сам же Північний полюс і океан навколо нікому не належать є "міжнародними водами".

Звучить красиво, та на практиці ніколи не заважало країнам сперечатися, де саме проходять кордони.

Так, Росія вже багато років намагається довести, що підводні гірські хребти Ломоносова і Менделєєва насправді є продовженням континенту, а отже, РФ має право приєднати до себе морський район площею у понад мільйон квадратних кілометрів (це удвічі більше за територію України).

"Росія буде приростати Арктикою", – анонсує "Парламентська газета", російське державне видання. Долю хребтів мають вирішити у кабінетах ООН, а тим часом росіяни подали нову заявку.

Тепер Москва хоче зайняти ще 700 мільйонів квадратів включно з Північним полюсом (знову площа завбільшки з Україну) і підсунути кордон впритул до Гренландії та Канади. Фокус у тому, що на частину цих морів претендують також самі данці та канадці.

Словом, усі охочі можуть запідозрити росіян у намірах зробити літаки, підводні човни та ракети додатковим аргументом у суперечках (Держдепартамент США вже підозрює).

Розгадка такого ажіотажу проста: це боротьба за ресурси

Як виявилося, причина такої "популярності" Арктики та сама, що і у колонізації Африки 100 років тому: корисні копалини і торгові шляхи. 

"За новою Арктичною стратегією Путіна лежить банальна погоня за природними ресурсами", – пише норвезький оглядач Атле Стаалесен. І дійсно, за даними Геологічної служби США, у Арктиці є величезні нерозвідані запаси нафти: вони можуть становити до 22% усіх покладів цього пального на планеті. А ще регіон начебто багатий газом, діамантами та іншими цінними мінералами.

Здавалось би, у Росії копалин і без того багато, але ж додаткові запаси дозволять експортувати до умовного Китаю ще більше умовної нафти і тримати на плаву російську економіку. Як висловлюються самі ж росіяни, паливна стратегія у них звучить як "видобути стільки, скільки можна".

До речі, інтерес навколо Півночі дійсно серйозний. Наприклад, Китай вже проголосив себе "державою біля Арктики" (це нічого, що країна лежить на одній широті з Туреччиною і Алжиром). Влада Пекіна, схоже, теж розраховує на арктичну нафту, ще й бачить там гарний плацдарм, аби подратувати Штати – скажімо так, відповісти за Тайвань.

Арктичні ракети: як Росія перетворює північ світу на військову базу

Фото Getty Images

Тоді як експерти прогнозують, що у Арктиці з'явиться новий торговий шлях

Зазвичай важко пов'язати між собою Пентагон і зміни клімату. Але саме Джон Кірбі пояснив світу: льодовики Арктики поступово танутимуть, тож море біля полюсу ставатиме доступним для кораблів. Транспортні кораблі зможуть курсувати між Європою і Азією "по прямій". Нова траса вздовж півночі Росії вже навіть отримала назву "Північний морський шлях".

Він натепер викликає неабиякий ажіотаж серед морських держав. За підрахунками тих-таки американців, з таким маршрутом судно з умовного Китаю чи Японії доставить вантаж до Європи (будь то кросівки чи автомобілі made in China) вдвічі швидше, ніж зараз, коли йде у обхід Індії і через Суецький канал. А це серйозна перевага для міжнародної торгівлі.

У Кремлі мають великі плани щодо цього шляху, який мав би перетворити РФ на потужну транзитну державу (і принести великі прибутки). Сполученим Штатам новий напрям теж цікавий, але головно як військова дорога: для зв'язку зі своїми союзниками в Азії. Ну і КНР не відстає – у Арктиці китайці не проти продовжити свій проєкт "Один пояс, один шлях".

До чого тут ракети і торпеди? Речник Пентагону Томас Кемпбел пояснює: у Путіна хочуть, аби на новому маршруті передовсім діяли російські закони, а не міжнародне право. Аж до вимоги, щоб на борту іноземного корабля були росіяни, а німці чи японці просили у РФ дозволу на прохід (можливо, це питання не лише грошей, а й "міжнародної величі").

А оскільки Кремлю потрібно, аби міжнародна спільнота на це все погодилася, Росія, знову-таки, може полякати сусідів важким озброєнням. Або ж, націливши "Іскандери" та "Онікси" у бік океану, Кремль пригрозить європейцям, що взагалі заблокує маршрут (щось схоже росіяни вже робили у Чорному і Азовському морях). Але для початку їм треба взяти Північ під контроль, що РФ і чинить.

Арктичні ракети: як Росія перетворює північ світу на військову базу

Фото Russian Ministry of Defense

Як варіант, Кремль може намагатися шантажувати європейців

На темі нафти і транзиту питання можна було б і закрити, однак перетворення Арктики на військову базу надто вже нагадує поведінку росіян у тому ж Криму чи на кордоні з Україною. Чому б не припустити, що кремлівські діячі хочуть пошантажувати Євросоюз і Штати так само, як Володимира Зеленського?

Адже якщо глянути на мапу світу, то арктичні військові бази Кремля "нависатимуть" над Норвегією, Швецією, Канадою, ба навіть Сполученими Штатами Америки.

Насправді все логічно: якщо Владімір Путін відверто любить Радянський Союз, то й міжнародну політику будує навколо "бряцання зброєю". Так само у останні роки російські винищувачі і бомбардувальники постійно літають вздовж повітряних кордонів країн НАТО (за 2020-й рік їх перехоплювали десь 350 разів), це явно також психологічний тиск на тих же норвежців чи естонців. До речі, повчальна історія і для нас: такі звички Путіна можуть означати, що стягування військ до наших кордонів далеко не останнє.

І якщо вже згадувати СРСР, то все дуже схоже на міні-версію Карибської кризи, коли Союз розмістив атомну зброю на Кубі під боком у США – потім були перемовини, у яких Москва отримала від Заходу поступки.

Можливо, і зараз військові маневри затіяні, аби втягнути європейців та американців у перемовини і вимагати якогось "мирного плану" (наприклад, пом'якшення санкцій чи поступок), вигідного для Путіна.

А для України це повчальна історія

Інша справа, що хоча всі російські плани мають грізний вигляд, навряд чи вони будуть такими ж ефективними, як дії СРСР у Карибську кризу. Принаймні, поки що вони не викликали у жодного з сусідів бажання "миру за будь-яку ціну" з РФ, ба навіть навпаки.

А для українців напрошується висновок, що для Росії погрози зброєю сусідам стають типовим способом спілкуватися зі світом. Це визнають і у Пентагоні, аналітики якого у своїй доповіді назвали Росію прямою загрозою.

Тож українському суспільству потрібно не чекати "швидкого миру", а вимагати від влади посилювати нашу армію і заручатися підтримкою союзників, як-то США чи Великої Британії. А якщо і критикувати Зе-команду, то за невдачі у цих справах, а не начебто нездатність "взяти і домовитися" у Мінську чи Нормандії про мир вже завтра.

1938

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Добавить комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Извините, для комментирования необходимо войти.
Загрузить еще

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: