Целесообразно ли было повышать вдвое стоимость проезда в украинской столице?
На думку мера та його команди, це непопулярне рішення вкрай необхідне для «забезпечення життєдіяльності міста».
За словами Кличка сьогодні комунальні транспортні підприємства столиці працюють у збиток, тому отримані від підвищення тарифів кошти будуть спрямовані на розвиток транспортної інфраструктури, ремонт і закупівлю рухомого складу, підвищення заробітних плат. Ще й планують таким чином зменшити суми дотацій, які виділяються на покриття збитків підприємств транспорту.
Відтак у Києві, як жартують у соцмережах щодо майбутнього підвищення цін, «все по 8, крім долара».
«Рубрика» дослідила, як зміниться вартість проїзду у столичному громадському транспорті, чи можна зекономити на проїзді, наскільки взагалі доцільне рішення з підвищенням цін на проїзд і яким є світовий досвід функціонування системи громадського транспорту.
Починаючи з 14 липня разова поїздка у наземному громадському транспорті коштуватиме 8 грн.
Тобто це стосується не лише метро і автобусів, але й трамваїв і тролейбусів, де замість звичних 4 грн потрібно буде платити 8. При цьому про покращення комфорту перевезень офіційні джерела не повідомляли…
Тим не менш існують варіанти з придбанням проїзних з меншою вартістю поїздок. Зокрема Кличко заявив, що «для тих, хто користується столичним транспортом регулярно, проїзд коштуватиме 6,50 грн у середньому».
Рішення №1
Щоб не платити 8 грн за поїздку, є сенс придбати місячний проїзний. Так «безлімітна» картка на місяць користування метро з 14 липня має коштувати 610 грн. Для студентів ВНЗ – 305 грн, для учнів ПТНЗ – 152,5 грн.
Якщо ви постійно користуєтесь цим видом транспорту, це рішення значно зекономить ваш проїзд. З іншого боку, якщо в середньому ви користуєтесь метро лише 1-2 рази у робочій день, то придбати «безлімітну» картку немає сенсу.
Рішення №2
Якщо вам не потрібні «безлімітні» картки і ви ще користуєтесь жетонами, то прийшов час переходити на безконтактні картки. Це та «золота середина», яка рятує пересічного пасажира. За умови поповнення картки на 50 поїздок, разовий використання коштуватиме 6,3 грн, а не 8.
Рішення №1
Придбання «безлімітного» проїзного на пересування у наземному громадському транспорті на місяць, мабуть, оптимальне рішення в цій ситуації.
Якщо ви декілька разів на день користуєтесь якимось одним видом наземного транспорту (автобус, трамвай, тролейбус, міська електричка, фунікулер), то вартість такої картки буде коштувати 390 грн для пересічного користувача. Для студентів ВНЗ – 195 грн, для учнів ПТНЗ – 97,5 грн.
Рішення №2
Якщо ви часто пересуваєтесь містом на різних видах наземного громадського транспорту, то варто придбати місячний «безлімітний» проїзний на 3 види транспорту (автобус, трамвай та тролейбус). Це коштуватиме 750 грн для пересічного користувача, для студента ВНЗ – 375 грн, для учня ПТНЗ – 187,5 грн.
У цьому випадку треба виходити з ваших особистих потреб. Для економії можливі варіанти придбання комбінованих «безлімітних» проїзних, які поєднують метро і наземний громадський транспорт.
Можливі варіанти:
Метро + 1 вид наземного громадського транспорту (загальна вартість – 860 грн; студентам – 430 грн, учням ПТНЗ – 215 грн)
Метро + 2 види наземного громадського транспорту (міська електричка і тролейбус/трамвай/автобус), де загальна вартість проїзного – 1070 грн; студентам – 535 грн, учням ПТНЗ – 267,5 грн.
Зрозуміло, що існують ще варіанти проїзних, наприклад, на півмісяця, однак ми зібрали найбільш розповсюджені.
Зі змінами вартості ми розібралися, однак доцільність цих нововведень залишається під великим питанням. У світовій практиці різні міста намагаються зробити громадський транспорт максимально дешевим, і бажано – взагалі безкоштовним.
Чому ж, замість того, щоб заробляти на містянах, міська влада прагне зробити громадський транспорт for free? Як виявилось, аргументів це зробити дійсно багато. Безоплатний громадський транспорт – це скорочення потреби у місцях для паркування, скорочення чималих витрат на розширення доріг для автівок, покращення якості навколишнього середовища, поліпшення інвестиційної привабливості міста… Бо ж сенс громадського транспорту полягає в оптимізації потоків громадян, а не у заробітку мільйонів.
З іншого боку безкоштовний громадський транспорт стає серйозним навантаженням на міський бюджет, а збільшення кількості пасажирів призводить до того, що водіям стає складно дотримуватися розкладу. Тому питання масового введення безкоштовного проїзду залишається дискусійним останні 50 років.
Тим не менш, у світі з кожним роком все більше міст хоча б локально, але вводять практику безоплатного проїзду в громадському транспорті. І зараз ми розглянемо 10 найбільш успішних прикладів.
Цей приклад вже став хрестоматійним. І не дивно, бо Таллінн сьогодні є найуспішнішим містом з громадським транспортом for free. Рішення скасувати плату за проїзд у громадському транспорті ухвалили на референдумі у 2013 році.
Ініціатива виникла для розвитку стійкої транспортної моделі, покращити можливості пересування містом для малозабезпечених та безробітних, сприяти використанню громадського транспорту замість авто.
Право безкоштовного проїзду мають лише офіційно зареєстровані мешканці, які придбали «зелену карту» за 2 євро. Це рішення стимулювало жителів реєструвати своє постійне місце проживання у Таллінні, що збільшило його населення. І це економічно вигідно, тому що місто автоматично отримує 1 тис євро на рік з податку на прибуток, які сплачує кожен мешканець.
Загалом безкоштовний транспорт не зашкодив місту, тому що прибутки від проїзду покривали лише 30% витрат, а ось надходження від податків зросли і компенсували усі втрати. Були й мінуси. Через доступність громадського транспорту кількість пішоходів упало на 40%.
Тим не менш безкоштовна модель громадського транспорту Таллінна показала свою ефективність на практиці, і тепер кожен регіон Естонії може їй слідувати. Зокрема повіт Харьюмаа вже скористався цією ідеєю.
У центрі міста міста Ротерем, що у в графстві Саут-Йоркшир, щодня (крім неділі) з 8.00 до 18.00 курсують автобуси FreeBee.
Вони відправляються від станції Rotherham Interchange кожні 12 хвилин і надають величезній кількості людей можливість пересуватися по місту безкоштовно і швидко.
Ця практика була введена для того, щоб зробити центр Ротерема більш доступним і комфортним для жителів і туристів.
У центрі Манчестера курсують безкоштовні автобуси Metroshuttle, які з'єднують головні залізничні станції, паркування, зони шопінгу і бізнесу.
Вони рухаються за трьома маршрутами кожні 8-10 хвилин щодня і дозволяють швидко і легко дістатися до будь-якої популярної точки міського центру.
Цим рішенням влада Манчестеру сприяє мобільності жителів у економічно вигідні для міського бюджету райони.
Бретонське містечко Вітре у Франції ще у 2001 році наважилося на такий крок, як введення безкоштовного громадського транспорту.
Більш того, безкоштовно проїхатись тут можна усіма автобусними маршрутами, які відправляються з головної залізничної станції.
Варто зазначити, що вагомий фактор існування цієї практики – невелика кількість місцевих жителів (близько 16 тисяч) та популярність містечка серед туристів.
Місто Веленє, що розташоване у центральній частині Словенії, також має власну систему безкоштовних автобусів.
У місті з трохи більше ніж 30 тисячами містян курсують безкоштовні автобуси Lokalc. Система пропонує 6 маршрутів з 15-хвилинним інтервалом руху на найбільш напружених ділянках. Так ці автобуси щогодини курсують по вихідних і святах.
Автобуси Lokalc відходять від головної автобусної станції з 6 ранку до 8 вечора.
У центральному районі CBD Мельбурна курсують безкоштовні трамваї. Це неймовірно зручне рішення як для містян, так і для туристів, тому що трамвайна мережа покриває всю площу центру, і дістатися від однієї пам'ятки до іншої не складає ніяких труднощів.
Однак за межами CBD проїзд стає платним.
Ця система дозволяє зручно і безкоштовно дістатися до популярних туристичних місць, магазинів чи роботи містянам та гостям мегаполісу.
У бельгійському місті Монс, яке знаходиться в 50 км на північний захід від Брюсселя, курсують безкоштовні автобуси мережі Mons Intra Muros.
Це місто відоме своїми університетами, музеями і тенісними турнірами, тому досить популярне серед туристів.
Ініціатива покликана полегшити жителям і туристам переміщення по місту і скоротити кількість транспорту в центрі.
У Женеві також існує безоплатна система громадського транспорту. Туристи можуть взяти безкоштовний квиток для проїзду на громадському транспорті в Зоні 10, який дійсний протягом 80 хвилин.
Автомат, який видає квитки, розташований в залі отримання багажу, і не вимагає ніяких посвідчень особи – потрібно просто натиснути на кнопку. З цим квитком можна дістатися до центру міста на поїзді, автобусі, трамваї або mouette – жовтому водному таксі.
Більш того, зупиняючись в готелі, хостелі або кемпінгу, відвідувачі мають право на персональний безкоштовний квиток Geneva Transport Card, який дає можливість користуватися всією транспортною системою Женеви протягом візиту. Про нього слід питати персонал на рецепції. Зрозуміло, що цей квиток не підлягає передачі іншій особі.
Сонячне Майамі – одне з найбільш привабливих міст для туристів з усього світу. Тож не дивно, що там також існує безкоштовний громадський транспорт.
Так у Майамі курсують Metromover — безкоштовні самоврядні поїзда з невеликих вагончиків.
Транспортна система складається з 21 станцій і охоплює діловий центр міста (Downtown Miami), райони Brickell, Park West і Omni.
Metromover працює з 5 ранку до півночі, що істотно полегшує місцевим і туристам переміщення по місту.
На станціях Government Center і Brickell можна пересісти на звичайне надземне метро, проїзд на якому буде вже платним.
Крім того, в Майамі ходять безкоштовні тролейбуси.
У великому місті Куала-Лумпур існує власна система безкоштовного громадського транспорту – GO KL City Bus.
Це безкоштовні автобуси, що курсують по центральному бізнес-району малайзійської столиці (CBD).
Програма була запущена урядом, щоб полегшити населенню доступ до громадського транспорту, збільшити мобільність і скоротити кількість машин в CBD в години пік.
Такі автобуси ходять з 6 ранку до 11 вечора з періодичністю 5 хвилин в найбільш напружені години і з 15-хвилинним інтервалом в решту часу.
***
Як бачимо, варіанти введення безкоштовного громадського транспорту практикують у всіх куточках світу. Однак більшість з них охоплюють лише окрему територію міста чи працюють ситуативно. Окремі міста створюють зони безкоштовного проїзду чи вводять безкоштовний проїзд у випадку складних погодних умов. І хоча експерименти з запровадженням безкоштовного громадського транспорту у світі тривають ось уже півстоліття, на заваді стають ряд важливих факторів, які неможна ігнорувати.
По-перше, безкоштовний проїзд у громадському транспорті у більшості випадків не впливає на кількість автомобілів і заторів, хоча ця практика покликана зменшити їхню кількість. Наприклад, експерименти у Римі і Денвері показали, що власники авто не змінили своїх уподобань, а автобуси ходили напівпорожні навіть у годину пік. Замість автомобілістів можливістю скористалися лише пішоходи та велосипедисти.
По-друге, не кожний місцевий бюджет може потягнути утримання безкоштовного громадського транспорту. Це можливо для невеликого, але багатого містечка, чи для міста з чіткою стратегією впровадження транспортної моделі, як у Таллінні. Однак для більшості міст безкоштовний громадський транспорт стає непід'ємним тягарем. Зокрема американські дослідження показали, що із зростанням кількості пасажирів потрібна більша кількість автобусів, що додатково збільшує вартість перевезень. Якщо місто не має значних фінансових ресурсів, впровадити таку практику.
Тим не менше у світі не відкидають можливість запровадження безкоштовного громадського транспорту і продовжують шукати оптимальні варіанти покращення проїзду для громадян.
Так чи інакше, але система перевезень має бути ефективною, враховувати особливості міського планування, найбільш навантажені напрямки, затребувані маршрути, загальний стан розв'язок. На жаль, в українській столиці інфраструктура громадського транспорту залишає бажати кращого.
По-перше, у Києві є приватні та муніципальні оператори перевезень, які часто дублюють маршрути один одного. При цьому окремі маршрути, які потребують громадського транспорту, залишаються неохопленими. Виходить непотрібна концентрація громадського транспорту в одному районі міста, і «провал» в іншому.
По-друге, у столиці (!) майже неможливо зустріти дійсно комфортний громадський транспорт. Розхитані сидіння, неприбрані салони, періодичні поломки під час проїзду… Про інклюзивність взагалі немає чого казати.
По-третє, повільний розвиток інфраструктури. Зокрема, розвиток трамвайного напрямку – нові лінії фактично не відкриваються, а ті, що є – у вкрай поганому стані. При цьому період «реанімації» колій тягнеться невизначений час, що створює значні проблеми для пасажирів, які не мають можливості нормально добратися на роботу чи по іншим справам. А ще ж є падаючі мости та перекриття доріг через ремонти…
30-летний Руслан Гилязов родился в Полтавской области, в городе Лубны. Жизнь складывалась, как у всех:… Читати більше
“Близкие” — это проект, где родные военных и ветеранов и они сами могут овладеть новой… Читати більше
Тысячи украинцев, как военных, так и гражданских, приносят домой гильзы, патроны, гранаты, части снарядов и… Читати більше
Решения для развития комьюнити, комфортных городов, украинского предпринимательства и инклюзивности общества. Читати більше
“Рубрика” посетила берег Каховского водохранилища и узнала, как изменилась жизнь Кушугумской громады после российского теракта… Читати більше
Превратить собственный травматический опыт сначала в текст пьесы, а затем поставить ее на сцене —… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.