1200 км заради України: ветеран Якуб Кепка завершив велоподорож з Кракова до Києва, збираючи кошти для українських захисників

Якуб Кепка — ветеран і колишній член резерву Канадської армії та Корпусу морської піхоти США. Понад двадцять років тому на війні був поранений у ногу. Попри перенесені шість операцій, році лікарі вирішили ампутувати кінцівку в 2016. Але це його не зупинило. Зараз він щодня проїжджає на велосипеді близько 100 кілометрів, здійснює походи та лазить по горах із протезом.

Він завершив свій благодійний велозаїзд Україною, подолавши 1200 км, метою якого було показати, що інвалідність не є перешкодою для активного життя та здійснення мрій. Це була експедиція тривалістю у місяць із Кракова до Києва, яка розпочалася 11 серпня 2024 року і завершилася 11 вересня 2024 року.

«Мій шлях допомоги два роки тому почався з того, що на початку війни я був волонтером, виконуючи роль перекладача в Американському фонді гуманітарної допомоги. Пізніше я допомагав будувати медичну клініку в Україні впродовж чотирьох місяців. Далі я повернувся паравелосипедистом, сподіваючись надихнути та вселити надію у своїх братів і сестер, які зазнали поранень, виборюючи волю України», – розповідає Якуб Кепка.

Маршрут пролягав через різні польські та українські міста, такі як Краків, Величка, Тарнов, Жешув, Ярослав, Цешанів, Нагачів, Яворів, Львів, Тернопіль, Кременець, Рівне, Звягель, Житомир, Черняхів, Малин, Бородянка, Ірпінь, Буча та Київ.

Його цілі були амбітними, але життєво важливими:

1. Підвищення обізнаності: Кепка хотів підкреслити висхідну кількість людей з ампутацією та нагальну потребу в протезах в Україні.
2. Збір коштів: поїздка мала на меті отримання фінансової підтримки для постійного попиту на протезування в Україні.
3. Обмін навичками: Кепка сподівався залучити іноземних спеціалістів з протезування до волонтерства в Україні, поділитися своїм досвідом з українськими лікарями та допомогти покращити догляд за людьми з ампутованими кінцівками.
4. Нагадування світові: подорож Кепки стала яскравим нагадуванням світовій спільноті про те, що війна в Україні триває, а повсякденне життя українців зазнає негативних наслідків.

«Іноземці повинні усвідомлювати, що Україна страждає та стікає кров'ю за нас, а не лише за їхнє виживання як культури, нації та демократичної держави. Вони страждають за всіх нас у цей момент, і їм потрібна наша підтримка. Ви навіть не уявляєте, наскільки українці вдячні за те, що про них не забувають», – ділиться Якуб Кепка.

По дорозі Кепка зупинявся в різних містах, спілкувався з жителями, місцевою владою, громадськими та волонтерськими організаціями та розповідав їм про свою мету. Він відвідав пам'ятки культури, центри протезування та реабілітації, медичні університети, спортивні клуби для людей з інвалідністю, дитячі будинки, міські ради.

«Найскладніше випробування було не фізичне. Так, деякі етапи були некомфортними через спеку чи вітер. Але найскладнішою була зустріч із бійцями в госпіталях та реабілітаційних центрах. Це було емоційно виснажливо, тому що я бачив гамму емоцій у солдатах, які були дуже мотивовані встати на ноги, повернутися до життя і жити повною мірою. Вони надихали мене продовжувати! А ще були ті, в чиїх очах я все ще бачив розпач, і протягом усієї поїздки я питав себе, чи роблю я щось, щоб допомогти їм, цим конкретним чоловікам і жінкам…» — каже Якуб Кепка.

Відкриття експедиції розпочалося на Головній площі Старого міста Кракова, після чого відбулися численні конкурси та майстер-класи в компанії цікавих людей.

Символічне закриття відбулося на Контрактовій площі, історичній площі Подолу в Києві. Якуба Кепку в кращих українських традиціях привітали виконувач обов'язків голови Подільської районної в місті Києві державної адміністрації Микола Дубовик, заступник голови Віталій Волошкевич, керівник апарату Ольга Бойко керівники структурних підрозділів адміністрації, дитячі художні колективи та громадськість. Почесного гостя зустрічали вихованці будинку дітей та юнацтва «Вітряні гори», ансамбль «Зернятко», юні футболісти районної школи. На завершення зустрічі всі заспівали «Многая літа». Захід став завершальним етапом подорожі Якуба Кепки з Кракова до Києва.

«Я намагаюся нагадувати людям у Канаді, що в Україні все ще ведеться війна, жорстока війна, війна за виживання. Я також поїхав до Техасу, щоб знову зробити те саме з фондом «Elevate Ukraine Foundation», чия матеріально-технічна підтримка дозволила здійснити «HopeRaising Expedition»… Я буду підтримувати Україну, як тільки зможу, допоки я дихаю і допоки триває ця війна. Україна має велике значення для безпеки та життєздатності Європи та світу», — розповідає "Рубриці" Якуб Кепка.

Автор: Cабріна Вайзер