12 друзей независимости Украины: кто и как помогает нам выиграть в борьбе за существование

На початку 20-их чисел лютого 2022 року на Україну не ставив ніхто. Іноземні розвідувальні служби мовчки кивали, коли в інформаційному просторі лунали слова про захоплення Києва за 72 години, а всієї України — за 14 днів. Мине цей час і все — армія розбита, легітимний уряд повалений, країна в окупації. Максимум, який був уготований українцям — партизанська війна…

24 серпня 2023 можемо відзначити півторарічний ювілей неспроможності цих прогнозів. Війна триває, ворог не пасує, але й ЗСУ сильні та поступово звільняють територію держави, суверенітет і незалежність якої визнається всім розвиненим світом. Півтора року смертей, страждань, руйнувань і невпинної емоційної гойдалки від ейфорії до розпачу зафіксували грандіозну містифікацію кремля — російська армія велика, але не всесильна; неясно, яка саме вона у світі, але точно не "друга". Проте найбільша за 80 років війна в Європі продемонструвала не тільки злочинну сутність режиму путіна, але й неможливість перемогти у сучасній війні самотужки. Зараз можна скільки завгодно глузувати з російських чмобіків і танків 50-х років виготовлення (насправді, цього не варто робити), та Україні прийшлося б стократ важче, якби вона залишилася наодинці з ворогом.

І підтримка ця відбувалася на різних рівнях — від надання притулку українцям і гуманітарної допомоги до постачання розвідувальних даних і зброї. Знову ж таки, не можна сказати, що все це відбувається на альтруїстичних засадах — щось нам дарують, щось ми купуємо, за щось треба буде розрахуватись пізніше та й мотиви бувають різні, але приказка "друг пізнається в біді" справджується стовідсотково. В нинішніх умовах українці мають моральне право вимагати більшого, але не зайвим буде й підбити підсумки про те, що ми вже отримали й від кого.

Головний дисклеймер до цього списку — його не можна сприймати як рейтинг. Безпрецедентна за масштабами допомога найпотужнішої армії світу у символічному полі не може затьмарити підтримку скромнішу в абсолютних цифрах, але вагому в процентному співвідношенні до можливостей. Можна дати порівняно небагато, але віддати все, що маєш. Так само складно оцінити постачання з боку найближчої Польщі і найдальшої Австралії. Тому тут немає перших і останніх, є коло друзів, які на різній відстані між собою, але однакові близькі до центру — до України. Їх набагато більше, всіх важко згадати, і не всі з них — держави. Узагальнимо до 12 позицій — по одній на кожен місяць війни між Днями незалежності.

Ну й одразу дисклеймер номер 2. Відбувається катавасія з оцінками допомоги. The Washington Post говорить про 66 мільярдів з боку США, а посол України в США Оксана Маркарова майже подвоює цю суму. Велика Британія називає себе другим за величиною донором, виділивши 4,6 мільярда фунтів стерлінгів на військові потреби (разом із економічною і гуманітарною підтримкою — 6,5 млрд), але Німеччина говорить про суму в 22 мільярди євро. Причин може бути багато: журналісти щось десь не дочитали, а тема гаряча і нема коли чекати на роз'яснення; в одну купу змішується вже надана і тільки запланована допомога, пряме постачання Україні і компенсація на покриття його вартості; банально підсумки 2022 року збиваються разом із поточним роком. Проте це не принципово, бо допомога надається у величезних обсягах.

Лідером за матеріальною підтримкою є Сполучені Штати Америки. Потік допомоги від них не припиняється протягом усього часу повномасштабної війни й уже сягнув десятків  мільярдів доларів у вигляді програм військової, фінансової та гуманітарної допомоги. Навіть на тлі величезного оборонного бюджету (майже по 900 млрд у цьому й наступному році) ця сума не видається вражаючою, але направду вона таки грандіозна. Невелику ложку дьогтю додає те, що, якби така американська підтримка українського війська була порівняною з видатками на Єгипет чи Ізраїль (з 2014 р. ці країни отримали не менше 10 і 28 мільярдів відповідно проти 720 мільйонів для України), то ЗСУ були б значно сильнішими. Проте відкинемо "якбитологію" як неконструктивну й надміру емоційну. Головне, що, за словами одного з американських експертів, "Штати можуть підтримувати Україну вічно".

Перші літаки з американськими ПТРК "Javelin" та тоннами іншої летальної зброї й боєприпасів почали прибувати вже наприкінці січня 2022 року. За півтора року ЗСУ отримали 26 тисяч таких комплексів. Загалом США передали чимало озброєнь, які успішно демілітаризують російську армію і згадки про які спричинили не один "підпал сидінь" на пропагандистських ефірах соловйових і скабєєвих: крім згаданих джавелінів, іще є TOW і M141, безпілотники Phoenix Ghost і Switchblade, ПЗРК "Stinger", гаубиці М777, М109 "Paladin", М114, протикорабельні ракети "Harpoon", артилерійські системи HIMARS і М270, БМП "Bradley", бронетранспортери M113 та International MaxxPro, автомобілі HMMWV, броньовані машини "Stryker", танки "Abrams", ЗРК "Hawk" і багато іншого.

Взаємні дипломатичні уколи й транзитно-зернова криза останнім часом нагнали хмар на добросусідство Києва і Варшави. Проте це й близько не така проблема, як її хотіли б бачити в кремлі. Президент Польщі Анджей Дуда, звертаючись до поляків під час військового параду 15 серпня, сказав: "Завдяки тому, що захисники України стримують російську агресію і завдають поразки російським підрозділам, ми вільні". Це дуже ємне резюме від глави держави, котра стала домом для багатьох українців після російського нападу і залишається ним досі для майже мільйона з них — більше тільки в Німеччині.

Звичайно, небайдужість Польщі можна пояснити легко  — "незалежна Україна дуже важлива для незалежної Польщі". Це також сказав Анджей Дуда, але тут нема ні альтруїзму, ні цинічного бажання використати Україну як щит. Інтерес Польщі справді полягає в українській перемозі, але не для того, щоб уникнути війни у себе, а задля посилення власної могутності. Польща наразі мілітаризується шаленими темпами, збільшуючи чисельність війська і купуючи техніку в Південній Кореї та США. Проте Україні вона допомагає з такою ж активністю. 

Навесні обсяг польської допомоги сягнув 11 млрд євро. Польща передала нам найбільше танків — понад 300 PT-91 "Twardy", "Leopard" і Т-72, САУ "Krab", ПЗРК "Piorun", міномети M120 "Rak", 200 БТР "Rosomak", 14 МіГ-29, гелікоптери, дрони тощо. Так само вона є лідером з постачання терміналів супутникового зв'язку Starlink — понад третину із наявних 42 тис. передала Польща. 

З березня минулого року Президент і глава уряду Польщі відвідали Україну 12 разів на двох, Польща відкрито підтримує вступ України до НАТО і заявляє про максимум зусиль для отримання Україною статусу кандидата на членство у Євросоюзі. Нарешті, опрацьовується проєкт Великого двостороннього договору (про добросусідство, дружні відносини і співробітництво) — востаннє такий документ підписувався 30 років тому.

Внесок Німеччини у підтримку боєздатності ЗСУ можна вважати найбільш суперечливим з усіх українських партнерів. Парадоксально, але виною цьому є як риторика Берліна, так і висока планка очікувань Києва. 

"Путінферштеєрство", міцні економічні зв'язки з росією, а також фантомна вина за злочини нацизму ускладнили адаптацію німецької влади до нових реалій, де путін є злом і злочинцем. Сміливі обіцянки канцлера Олафа Шульца й неохоче їх виконання, а також відмова прийняти Президента Штайнмаєра в Києві у квітні минулого року й "ображена ліверна ковбаса" у виконанні посла Андрія Мельника не обіцяли надійного військового партнерства Києва і Берліна. Проте найкраще українсько-німецькі відносини у цій площині схарактеризували попередній і нинішній глави Мюнхенської конференції з безпеки. 

Отже, у серпні минулого року голова згаданої конференції Вольфганг Ішингер сказав, що Німеччина має постійно наздоганяти "своїх більш рішучих колег" щодо допомоги для України, хоча поразка росії якнайкраще відповідає інтересам Берліна. Натомість інший голова — Крістофер Хойсген — у січні 2023 відзначив, що попри всі "червоні лінії" Німеччина уже перебуває в "авангарді санкцій, припинила імпорт газу з росії, поставила дуже багато зброї". Відбулася змістовна і предметна еволюція, яка дозволяє Німеччині сприймати себе не "як країна-донор, а як країна-партнер". 

Загалом із початку повномасштабної війни допомога Німеччини Україні становила 22 млрд євро і проявилася у постачанні надійних засобів активної оборони України: протитанковий ракетний комплекс "Matador", танки "Leopard 1А5" і "2А6", БМП "Marder" і бронемашини "Dingo", САУ "Panzerhaubitze 2000", РСЗВ "Mars II", броньовані ремонтно-евакуаційні машини "Bergepanzer-2" і "-3", техніка для розмінування, вантажівки, спеціальні тягачі, мостоукладальні системи й самі мости. 

Не можна переоцінити внесок Бундесверу в протиракетному захисті — українське небо захищають 2 (обіцяно 4) системи протиповітряної оборони Iris-T SLM і 2 пускових установки Iris-T SLS, 2 комплекси "Patriot", 46 установок "Gepard" і понад 2 тисячі ПЗРК "Стінгер" і "Стріла". Очікується 2 новітні системи "Skynex". 

Крім того, за умови затвердження цього рішення парламентом, Німеччина має намір до 2027 року виділяти щорічно 5 млрд євро на військову підтримку України. Німецька збройова компанія Rheinmetall має намір розпочати обслуговування танків в Україні вже найближчими днями.

Нещодавно глави уряду Литви, Латвії та Естонії — Інгрід Шимоніте, Кріш'яніс Каріньш та Кая Даллас — опублікували спільну заяву, у якій три країни приєдналися до декларації Великої сімки щодо гарантії безпеки для України. Вони висловили солідарність із народом та урядом України, підтримали її курс на членство в НАТО та пообіцяли тісну співпрацю у прагненні до членства в ЄС.

Поза тим, військова допомога від Естонії та Латвії перевищила третину оборонного бюджету країн, а в латвійському випадку ще й досягла рекордного рівня в 1% від ВВП. Латвія передала вертольоти Мі-17 і Мі-2, САУ М109.

23 січня посол Естонії в Україні Каймо Кууск заявив, що країна передала Україні всі свої 155-міліметрові гаубиці, щоб в інших держав не лишилося жодних виправдань, чому вони не можуть надати Україні необхідне озброєння. У жовтні минулого року псковського далекобійника з російсько-естонським громадянством, затримали на кордоні Естонії з трьома дронами, які було конфісковано і передано на потреби ЗСУ. А місяцем раніше російський Центр аналізу стратегій і технологій призначив винагороду в мільйон рублів тому, хто захопить естонського наземного робота THeMIS, який був переданий Україні. 

Незабаром Литва передасть Україні ракетні комплекси NASAMS, антидронове обладнання, надавши вже вертольоти Мі-8, бронетранспортери М113, мільйони патронів, а також боєприпаси до гранатометів. Литовці успішно перейняли український досвід краудфандингу цивільними на військові потреби, придбавши для України один байрактар, три морські дрони-камікадзе з промовистими назвами й радари для ППО за 14 мільйонів євро.

Прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак та президент України Володимир Зеленський, травень 2023 року. Тоді Велика Британія заявила про початок підготовки до навчання українських пілотів.

 США, Канада, Австралія представляють інші континенти — вони далеко, щоб очікувати від них оперативної реакції. Європейські держави, схоже, спершу були занадто заспокоєні мантрами про "ніколи знову" і сповнені переконання у силі своїх об'єднаних економік. Відтак, Велика Британія розташована порівняно близько в географічному плані й позбавлена ілюзій безпеки. Це достатньо криве й романтичне пояснення, але сталося так, що із самого початку вторгнення британці задавали темп і ритм військової допомоги Україні, постійно піднімаючи власну планку підтримки:

• першими запровадили масштабні санкції проти агресора, довівши їх до наймасовіших обмежень у доступі до іноземних військових технологій;
• першими на континенті надіслали Україні військову допомогу у вигляді 5 тисяч протитанкових ракет NLAW — загалом протягом 2022 року Королівські Повітряні Сили здійснили понад 240 рейсів з тисячами тонн озброєнь і нелетальної допомоги;
• першими оголосили про наміри провести навчання для українських льотчиків на західних винищувачах, а до цього одні з перших виступили за надання ЗСУ винищувачів 4 покоління, включно з F-16;
• першим надали крилаті ракети великої дальності — Storm Shadow. 

Велика Британія відправила в Україну бойові танки "Challenger 2", ракети "Brimstone" і "Starstreak" (і машини "Stormer" як мобільні платформи для їх запуску), 120 броньованих машин "Mastiff", FV103 Spartan, 3 M270, невідому кількість гелікоптерів "Sea King", десятки важких БПЛА для забезпечення матеріально-технічної підтримки ізольованих сил, понад 200 тисяч шоломів, бронежилетів, далекомірів та медичне обладнання. До кінця 2023 року Лондон підготує 30 тисяч військовослужбовців української армії. Свої "курси" вже завершили майже тисяча українських морпіхів, які стали героями кількох російських пропагандистських ефірів у плаксивих тонах.

Минулого вересня опублікували відео телефонної розмови Президента Зеленського з його французьким колегою, яка відбулася 24 лютого. Емманюель Макрон мав стурбований вигляд, а Зеленський за кадром наполягав на формуванні антивоєнної коаліції та просив подзвонити путіну, аби той припинив війну. Що відбувалося далі, всі знають. Макрон дзвонив путіну не менше 8 разів протягом наступних двох місяців, говорив Україні про важливість мирних переговорів, але війна тривала. 

Навіть через рік після вторгнення його позиція заперечувала необхідність "повністю розгромити та розчавити росію". Бажаючи Україні перемоги, Франція досі дотримується обережного підходу щодо постачань зброї українцям, але прогрес в освоєнні її армійських складів відчутний. Французьке МЗС вважає головними такі напрямки своєї допомоги:

• 10 пакетів санкцій щодо росії;
• підтримка кандидатури України щодо приєднання до ЄС;
• 3,6 млрд євро військової підтримки з Європейського фонду миру (European Peace Facility), в які не входить суто французька допомога: 640 мільйонів євро у вигляді броньованих машин VAB, САУ "Caesar", гаубиць TRF1, мінометів RT 120, РСЗВ LRU, ракет SCALP і "колісних танків" AMX-10 RC. 

У травні Україна отримала перший франко-італійський ЗРК дальньої дії SAMP/T-MAMBA. Водночас його передача відбулася в рамках шостого пакета військової допомоги Італії, до якого ще увійшли інші системи ППО — Spada і Skyguard/Aspide. Загалом ЗСУ використовують 2 італійські РСЗВ М270, 6 САУ "Panzerhaubitze 2000", до 30 одиниць САУ M109L, десятки БТР М113. Найголовніше, що Італія готова підтримувати Україну до переможного кінця. Як і Франція.

Безперечно, у війні багато важить зброя, але розтягнуті на кілометри колони російської техніки без можливості заправитись продемонстрували, наскільки важлива логістика. Окремі країни, в силу зафіксованих у конституціях і дотримуваних на практиці традицій нейтралітету не постачають нам озброєння. Зате надавати підтримку іншими способами вони не тільки спроможні, але й охочі. 

Наприкінці червня Світовий банк схвалив надання Україні позики на $1,5 млрд під гарантії уряду Японії, котра профінансувала Україну минулого року на 1,6 млрд, до кінця цього заплановано — 3,5 млрд доларів. При цьому в травні Японія передала 100 автомобілів та 30 тисяч харчових пайків для потреб ЗСУ, чого ніколи не робила для країни, що воює. Усе це не враховуючи бронежилети, каски, намети, генератори, зимовий одяг, ковдри, військові рукавиці, фотоапарати, черевики, медичне обладнання, халати й рукавички. 

З початку війни Швейцарія виділила Україні близько 1,4 млрд доларів, але 1,12 млрд з них — на розміщення людей з України. Таких виявилось 100 тисяч. Продаж швейцарської зброї в Україну або її реекспорт третіми країнами досі заборонені, але Швейцарія приєдналася до санкцій ЄС проти росії. 

За словами, федерального президента Австрії Александера Ван дер Беллена "воєнна нейтральність не означає нейтральності ціннісної". Фінансова підтримка Австрії вже перевищила позначку в 150 млн євро на гуманітарне розмінування, лікування й реабілітацію та розв'язання інших проблем населення, постраждалого від війни. 

Водночас минулої осені 60% австрійців підтримували допомогу Україні — в середньому у ЄС рівень підтримки України становив 74%. Свіжіших даних Євробарометра немає, але ця ремарка важлива — нас може не влаштовувати загальний підхід кожної країни до оцінки російської агресії, але навіть відсутність байдужості вже є пристойним результатом. Так само не можна ображатися на швейцарців. Через відмову влади постачати зброю Україні звільнилася глава найбільшої збройової компанії Швейцарії Ruag MRO Holding Брігітта Бек — люди дотримуються власних законів і це потрібно враховувати.

Якщо в Австрії до кінця 2022 року зареєструвалося близько 90 тисяч українських біженців, то у подібній за площею Чехії — понад 400 тисяч. Так само не гребуючи гуманітарною складовою допомоги, Прага передала Україні зброї на понад 2,3 млрд євро: більше сотні зенітних комплексів Viktor, 2 ЗРК "Куб", більш як 20 РСЗВ RM-70 "Vampire", невідома кількість САУ "Dana" і "Dana M2"; імовірна передача партії ударних вертольотів Мі-24В. Чехія передала нам більше танків Т-72, аніж має у власній армії — майже сто проти 30, вичищаючи власні склади техніки й модернізуючи її. Відносно Словаччини абсолютні цифри можуть бути іншими, але її військова допомога складає 10% оборонного бюджету — системи ППО С-300, літаки МіГ-29, САУ Zuzana 2. 

Чеська ініціатива "Подарунок для Путіна" зібрала кошти на 15 мобільних комплексів Viktor, РСЗВ Vampire, танк Т-72 на ймення "Томас" і 10 тонн вибухівки для спецпідрозділу МВС "КОРД". Словаки з ініціативи "Подарунок для України" збирають 1,2 млн євро на танк Т-72М1 для ЗСУ. 

Буквально нещодавно Петер Павел офіційно дозволив 14 чехам воювати проти рф у складі ЗСУ (тепер таких 146), а Зузанна Чапутова — 9 словакам. Невідомо, скільки їх насправді, але офіційний дозвіл вищого керівництва країни воювати на боці іншої держави не тільки виводить воїна з-під кримінальної відповідальності у майбутньому, але й стає актом підтримки на міждержавному рівні.

Норвегія протягом п'яти років надасть Україні військову, гуманітарну та цивільну допомогу на суму близько 7 млрд євро. Країна вже віддала в розпорядження ЗСУ 8 MLRS M270, 22 САУ М109, 14 бронеавтомобілів IVECO LAV III, 3 три контрбатарейні радарні системи Arthur. Норвезький ЗРК NASAMS захищав Київ у новорічну ніч-2023 від атаки дронів Shahed. 2 пускові установки цього комплексу і тисячу нових дронів Black Hornet Україна отримає невдовзі. 

Швеція виділила 12 пакетів військової допомоги на понад 1 мільярд євро і в них входить багато корисних речей: САУ "Archer" — одна з найсучасніших артилерійських систем у світі, БМП CV90, спільне виробництво та ремонт яких уже не за горами, ПТРК "Карл Густав", танки "Stridsvagn 122". Українські пілоти розпочали випробування винищувачів Saab "Gripen" і колись вони можуть з'явитися в українському небі.

Натхненна Україною й українським народом Фінляндія засудила російську агресію і вторгнення в Україну від самого початку, надала уже 17 пакетів оборонної допомоги на суму понад 1,2 млрд євро (вся фінська підтримка обраховується 1,7 мільярдами): 6 машин розмінування Leopard 2R, зенітні установки ЗУ-23-2, 120-мм міномети, боєприпаси, БТР XA-180, засоби ППО тощо. Фіни суворо слідкують за спробами росії обходити санкції, намагаючись придушити їх у зародку (не завжди успішно). Найголовніша заслуга Суомі перебуває у символічно-географічному вимірі: з її приєднанням до НАТО довжина спільного кордону росії з Альянсом збільшилася на майже 1300 км, доводячи тим самим, що агресія кремля проти України була зумовлена чим завгодно, але не наміром уникнути наближення «агресивного Заходу».

Данія разом з Нідерландами очолюють європейську коаліцію з проведення тренувань для українських льотчиків на винищувачах F-16, а нещодавно заявили про передачу Україні 19 данських літаків в наступні два роки (6 — уже цьогоріч) і якусь кількість із 42 наявних нідерландських. І навіть без цієї перспективи країни передали Україні озброєнь на мільярди євро: данський уряд передав протикорабельні ракети Harpoon, всі свої САУ "Caesar" і невстановлене число танків "Leopard 1A5", а Нідерланди вже передали й обіцяють передати 45 танків Т-72, 196 БМП YPR, 8 САУ "PzH 2000", дві пускові установки ЗРК "Patriot", кораблі.

Допомогу Україні надають далекі й близькі країни за океанами й морями. Турецькі безпілотники Bayraktar TB2 стали одним із символів української активної оборони, спалюючи колони ворога в наступі і його катери біля Зміїного. На турецькій корабельні спущено на воду майбутній флагман нашого флоту фрегат "Іван Мазепа". Підрозділи ЗСУ вже воюють на БМП "Kirpi" і очікують на САУ T-155 "Fırtına". За посередництва Туреччина Україна повернула командирів полку "Азов".

Обсяг різнобічної допомоги Канади вже перевищив 5 мільярдів доларів. Тут і 8 німецьких танків "Leopard", і понад 200 бронемашин "Roshel Senator" і тренування українських пілотів, і конфіскація на користь України російського майна (літак АН-124 "Руслан").

Австралію у ЗСУ представляють БТР M113 і "Bushmaster", а з жовтня цього року до них приєднається військовий літак-розвідник E-7A Wedgetai.

Останніми в цьому символічному списку варто згадати всіх, хто чергував на польських і німецьких вокзалах, волонтерив біля чеських і англійських магазинів, чинив тиск на власні уряди, збирав і збирався на демонстрації на підтримку України, зривав російські прапорці з авто на російських номерах і нагадував російським туристам за людяність і повагу — громадян десятків держав, які не залишились байдужими. Різними способами та в різних сферах:

• в Інтернаціональному легіоні територіальної оборони України воює близько 20 тисяч іноземців з країн близького й далекого закордоння; 
• Майкл Кофман, Філіпс Пейсон О'Браєн, Андерс Нільсен, сер Лоуренс Фрідман і десятки інших аналітиків та воєнних експертів, які розбирають кожну операцію і подію на цій війні, формують голос совісті, який різними мовами доносить правду, критикуючи за зволікання і хвалячи за оперативність, розбиваючи російську пропаганду на Заході;
• Стейн Мітзер, Йоост Оліманс і вся спільнота OSINT-проекту "Oryx" — нема особливих підстав говорити про те, що вони на боці України, але підрахунок візуально підтверджених втрат не дозволяє росії применшувати кількість пошкодженої, знищеної чи захопленої українцями техніки; руйнування міфу про могутню російську армію уже є грою на користь ЗСУ;
• амбасадори United24, які використовують свою відомість і медійність для підтримки України, де "люди воюють за свободу, за свої оселі, люди борються за свою країну, люди б'ються за свої міста і села" (слова Дена Рейнольдса з "Imagine Dragons" під час концерту у Варшаві 16 серпня).

Бонусним другом будемо вважати географічне положення України, яке здавна робило її ласим шматком в геополітичних іграх інших держав, а тепер принесло користь у вигляді рельєфу (на рівнині агресора видно далі), клімату (тепла зима 2023 зіпсувала ворогу всі блекаути), ландшафту (привіт водоплавним росіянам в районі річки Ірпінь під Києвом минулого березня).

В України багато друзів. І в цьому — наша велика сила. А вміння дружити потрібне нам не лише зараз — воно стане в пригоді й після завершення війни.