Герои войны в воздухе: последний полет подполковника Майбороды
Использование нашей авиации в ходе войны на Донбассе до сих пор является малоисследованной страницей. Тем не менее, некоторые летчики даже получили за свои вылеты звание Героя Украины. И среди них один летчик транспортной авиации подполковник Дмитрий Майборода, который 17 апреля должен был отметить свой 39-й день рождения. Однако он навсегда останется 34-летним... (укр.).
Дмитро Майборода народився 17 квітня 1980 року у м. Небіт-Даг, Красноводська область, Туркменістан. У 1997 році закінчив школу №26 міста Вінниця. Потім вчився в Харківському інституті Військово-Повітряних Сил (нині – Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба). Але на нельотній спеціальності, тому після закінчення вишу з жовтня 2001 року по листопад 2002 року проходив військову службу на посаді начальника тропосферної радіорелейної станції.
Майор Дмитро Майборода
Однак Майборода бажав літати і у 2002 році закінчив Державну льотну академію України (нині – Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету). Потім була служба у транспортній авіаційній ескадрильї 456-го окремого гвардійського змішаного авіаційного полку. За доволі невеликий строк він пройшов ступені кар'єри від помічника командира корабля до начальника служби безпеки польотів полку. На цій посаді він і зустрів війну на Донбасі.
Вже з травня майор Майборода почав літати у район проведення антитерористичної операції, виконуючи завдання по доставці військових та гуманітарних вантажів, перекиданню особового складу та евакуації поранених. З травня по липень 2014 року військово-транспортний літак Ан-26 (борт №19), командиром екіпажу якого був Дмитро Майборода, виконав 35 бойових вилетів в зону антитерористичної операції.
Іл-76 перестали літати в зону проведення АТО після збитого бойовиками літака 14 червня в районі Луганського аеропорту. Зате більш активно почали використовувати легкі Ан-26, які використовувалися для скидування парашутних транспортних контейнерів.
Парашутні контейнери, які скидували наші льотчики влітку 2014 року
Перший достовірний випадок скидання контейнерів з продуктами і медикаментами з борту Ан-26 зафіксовано 28 червня в районі гори Карачун під Слов'янськом. Через два дні інший літак скидав предмети постачання в районі Донецького аеропорту.
До середини липня стало зрозуміло, що росіяни перекинули в район боїв низьковисотні системи ППО, і транспортники перейшли на висоти понад 5 кілометрів. Однак рейси не припинили, так як положення з постачанням фактично блокованих в районі російського кордону частин армії, прикордонників і НГУ було катастрофічним.
Командування бойовиків вимагало від росіян припинити такі польоти, і тоді в бій були кинуті штатні засоби сухопутних військ РФ, які могли вражати на висотах понад 5 кілометрів, а також винищувальна авіація.
14 липня 2014 року Ан-26 (бортовий номер «19») зі складу 456-ї транспортної авіаційної бригади, дислокованої в Вінниці, який здійснював скидання контейнерів з продовольством і медикаментами в районі прикордонного пункту Ізварине, близько 12:00 був підбитий льотчиком МіГ-29 керованою ракетою класу «повітря-повітря» з території Російської Федерації. Це сталось на висоті 6500 метрів в районі міста Краснодон Луганської області.
Місце падіння Ан-26 (№19)
В результаті ураження лівий двигун та електрообладнання літака відмовило, після чого Ан-26 почав завалюватися на ліве крило з розворотом ліворуч. Командир екіпажу Дмитро Майборода наказав команді покинути літак, а сам з помічником Дмитром Шкарбуном, намагався вирівняти траєкторію польоту та надати можливість команді безпечно покинути борт літака. Майору Майбороді та його помічнику майору Шкарбуну не вдалося врятуватися, літак впав в районі села Давидо-Микільське Краснодонського району Луганської області, забравши з собою життя двох льотчиків.
З шістьох людей, які скористались парашутами, у полон потрапив Сергій Мордвинов, який супроводжував вантаж (пізніше був обміняний), інші п'ятеро були врятовані проукраїнськими активістами, які діяли в тісній взаємодії зі штабом АТО.
29 вересня 2014 року Дмитро Майборода був похований на Алеї Слави Центрального кладовища міста Вінниця.
Могила Героя України Дмитра Майбороди
Указом Президента України №917/2014 від 4 грудня 2014 року за виняткову мужність і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності Української держави, вірність військовій присязі майору Дмитру Олександровичу Майбороді посмертно присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золото Зірка».
17 квітня 2015 року гвардії майору Дмитру Майбороді посмертно було присвоєно чергове військове звання підполковник.
30 квітня 2015 року у Вінниці на фасаді будівлі загальноосвітньої школи №26, де навчався Герой України Дмитро Майборода, йому відкрито меморіальну дошку.
18 листопада 2015 року указом Президента України №647/2015, літаку Ан-26 (бортовий номер 35) 456-ї гвардійської бригади транспортної авіації Повітряних сил Збройних сил України, було присвоєно ім'я Героя України Дмитра Майбороди.
Літак Ан-26 (бортовий № 35) 456-ї гвардійської бригади транспортної авіації Повітряних сил Збройних сил України, якому було присвоєно ім'я Героя України Дмитра Майбороди
25 грудня 2015 року під час чергової сесії Вінницької міської ради, було прийнято рішення про перейменування вулиці Збишка на вулицю Дмитра Майбороди.
Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.
