Моя собака боится взрывов: как успокоить испуганное животное?

У чому проблема?

Для пса Джошуа кожна прогулянка перетворюється на випробування. Тільки-но щось гримне, навіть далеко, Джошуа тремтить і вперто тягне назад додому. Часом страх забувається, але варто йому знову почути вибух, постріл чи навіть гуркіт від вантажівки — і все повторюється.

Джошуа — пес війни. Він народився на Київщини два роки тому, перший рік життя провів на вулиці, а потім у притулку. Марина, яка забрала Джошуа додому з притулку, припускає — ймовірно тоді він постійно чув звуки вибухів. Навіть потрапивши до люблячої родини, собака не забув травмуючий досвід — він боїться грози, реагує на звуки ППО та прильотів, лякається будь-якого гучного шуму.

Яке рішення?

Джошуа — не єдиний такий пес. Війна змінює не лише людей, а й тварин. Як їм допомогти? Як зменшити страх та його негативний вплив на здоровʼя тварини? І що робити, якщо ваш собака теж почав боятися? 

Про виклики війни для домашніх улюбленців та способи підтримки чотирилапих "Рубрика" поговорила з фахівчинями — ветеринарною лікаркою Вікторією Шерстюк та кінологинею, спеціалісткою з поведінки собак Дариною Васильчук.

Як це працює?

Джошуа на прогулянці. Фото власниці собаки

Кожна тварина унікальна, тому передбачити, як і коли вона почне реагувати на війну, неможливо. Вибухи та сирени можуть спричиняти довготривалі психологічні наслідки для тварин. І хоча тема ПТСР у них ще мало досліджена, симптоми нагадують людські — підвищена тривожність, панічні атаки.

Реакція тварини на гучні звуки може бути різною, але найчастіше  — це:

• занепокоєння тварини,
• гавкіт,
• тремор (простою мовою — тварину трясе),
• задишка,
• часте хекання,
• в тяжких випадках — втрата свідомості.

Хронічний стрес так само руйнівний для тварин, як і для людей. Навіть після переїзду в безпечне місце багато тварин продовжують лякатися гучних звуків.

"На жаль, собаки можуть робити свою, специфічну привʼязку страху до подій, бо їм не поясниш, що ракети можуть прилітати в будь-який момент. Часто в практиці зустрічається, що собака може боятись гуляти вдень через те, що вибух, який його налякав, він повʼязав зі світлом і тепер йому не страшно лише в темряві", — розповідає кінологиня Дарина Васильчук.

Фахівчиня наводить ще один приклад: її нещодавні клієнти залишили песика самого вдома, і в той час неподалік спрацювала ППО, через що він дуже злякався. Відтоді він сприймає самотність як тригер, став підвивати та гавкати, коли опиняється на самоті — у нього розвилася сепараційна тривога.

Дарина Васильчук з собакою. Фото з архіву експертки

Якщо тварина регулярно зазнає впливу гучних звуків, це може вплинути не лише на її психіку, а й на фізичний стан. Як зазначає ветеринарна лікарка Вікторія Шерстюк, стрес здатний провокувати серйозні проблеми зі здоров'ям, зокрема тромбоемболію, загострення серцевих захворювань, обструкцію уретри (затримка сечі в гострій формі). Доведено, що одним із головних чинників розвитку циститу у тварин є саме стрес.

"Це актуальне питання і до нього потрібно підходити комплексно — як і з погляду підвищення екологічності догляду за улюбленцями та і, можливо, застосовування сучасних препаратів у якості протитривожних засобів", — говорить лікарка.

Важливо розуміти, страх — це не проблема поведінки, а реакція нервової системи. Завдання власника — не змушувати тварину "перебороти" страх, а допомогти їй навчитися з ним справлятися. Системний підхід та правильні методи завжди дають результати.

Нюхальний килимок. Фото ілюстративне

Тут важливо діяти на випередження, а не чекати, поки у собаки з'являться ознаки тривожності чи нервовості. Однак усе залежить від того, наскільки керованою залишається тварина в стані паніки.

У деяких випадках можуть допомогти прості методи для зниження тривожності та перемикання уваги улюбленця:

• запропонувати довгогризучий смаколик, наприклад, сушену аорту чи кишківник;
• також у якості "відволікача" може бути пошуковий/нюхальний або лизний килимок-антистрес. "Гризіння та вилизування — природні способи заспокоєння для собак, тому варто пропонувати їх у стресових ситуаціях", — пояснює Дарина Васильчук.
• використати метод погладжування, закутування та обіймів.

Одним з ключових факторів, який може погіршити або покращити реакцію собаки на стрес — емоційний стан господарів. 

"Собаки — дуже сильні емпати, вони чітко зчитують і переймають емоції своїх власників, я б це прописала найголовнішою тезою. Якщо людина метушиться, панікує, кричить, то собака обовʼязково злякається і що важливо — складе погану асоціацію. Тобто вірогідність, що в такій самій стресовій ситуації він почне панікувати дуже висока. Саме тому моєю першою порадою завжди є: знайти максимально безпечне місце для того, щоб перейти туди разом і тільки потім починати будь-які інші відволікаючі або заспокійливі дії", — радить кінологиня.

Проконтролюйте, щоб у собаки на випадок стресу вдома були власні "схованки". Якщо їх  немає, то організуйте таке для неї. В жодному разі не сваріть тварину, якщо вона ховається в шафу або під диван — навпаки, заохочуйте її, нехай це буде її безпечним місцем.

Якщо гучні звуки сталися на прогулянці:

• маленьку тварину слід взяти на руки й віднести у тихе спокійне місце, найчастіше це дім;
• якщо собака великий — опуститися на рівень тварини, обійняти, спробувати заспокоїти своїм голосом.

Проте, якщо рівень стресу занадто високий, собака може ігнорувати ці методи. Комусь допоможе просто смаколик чи ковток води, а у когось може бути достатньо складний випадок, де тільки відволіканням, тактильним контактом з твариною не обійтись. В таких випадках варто звернутися до поведінкового ветеринарного лікаря, який може призначити заспокійливі препарати, підібрати інші допоміжні засоби, наприклад, навушники для собак.

Вікторія Шерстюк під час огляду тварини. Фото з архіву лікарки

"Легкі антистресові препарати Zylkene, Adaptil calm, KalmVet, Feliway для котів — найпростіші для адопції. У випадку з Джошуа, про якого йшлося на початку, може допомогти Фенібут — заспокійливі краплі для котів і собак (2 краплі (10 мг) препарату на 1 кг ваги 2 рази на добу). Непогано зарекомендував себе Sileo гель від шумових фобій та страху у собак, але бездумно, лише на погляд власника, не варто купувати ліки — тільки лікар має порадити оптимальні для тварини схему та дозування", — говорить Вікторія Шерстюк.

Не очікуйте миттєвого результату від препаратів чи вправ — робота з тривожністю завжди потребує комплексного підходу і займає час.

Порада: прикріпіть на нашийник чи шлейку жетон-адресник. Якщо собака боїться вибухів, на прогулянці він може вирватися та загубитися. Підвіска з телефоном власника значно підвищить шанси відшукати улюбленця та повернути його додому.

Собака відмовляється від їжі. Фото ілюстративне

Якщо в стресі тварина не хоче їсти чи пити, це нормально — важливо не змушувати, не сварити, не тикати мордочкою у миску та не робити дій, які додадуть ще більше стресу. Дайте тварині можливість заспокоїтися. "Якщо вона знаходиться у власному місці спокою, нехай там і залишається, не треба пробувати її дістати або забороняти їй там знаходитись, саме в такі моменти може зʼявитися також і агресія", — радить Дарина Васильчук.

Але памʼятайте, якщо тварина не їсть понад 12 годин — це вже привід для візиту у клініку. Лікар детально розбере ситуацію — можливо, стрес каталізував супутні проблеми зі здоровʼям.

"Наразі регулярні звернення через надмірне хвилювання,  симптом «ловлі мух» у стані спокою, нічний гавкіт. У котів — тварина подовгу ховається, мало вільно пересувається по приміщенню, проявляє надлишкову нетипову агресію. Допомога завжди починається з аналізу і збору інформації про тварину — це діалог з власником, за потреби виключаючи аналізи. Лише потім, після висновків, ми назначаємо протитривожні препарати або, наприклад, радимо попрацювати з зоопсихологом. На мій погляд, пропонувати всім якусь універсальну пігулку — це помилка", — говорить Вікторія Шерстюк.

Японський хін, евакуйований з Донеччини. Фото: UAnimals

Потрібно усвідомити, що в цьому випадку тварина неминуче отримує травматичний досвід і буде потребувати адаптації. Можливо, повністю адаптуватися їй так і не вдасться. Це не робить її "неправильною", поганою чи агресивною — просто деякі її реакції можуть бути більш вираженими через пережитий стрес.

Головне — розуміти, що такі тварини потребують більше часу для звикання і, відповідно, більшої уваги з боку власника. Тому:

• правильно організуйте свій час;
• підготуйте приміщення до появи тварини — мисочки, місце, туалет;
• певний час точно не варто збирати великі компанії, які можуть налякати тварину;
• також доречним можуть бути заспокійливі препарати, які вам може порекомендувати лікар;
• важливо: прийнявши хвостика у родину, не ігноруйте візит до лікаря, навіть якщо тварина здається вам здоровою, чи ті, хто передав вам тварину, запевняють, що з нею все гаразд. Лікар правильно оцінить фізіологічний стан тварини й завжди надасть щодо неї слушні поради. В деяких випадках допоможуть консультації ветлікарів онлайн.

У собаки має бути місце, де він зможе спокійно відпочивати. Фото ілюстративне

Тварини, особливо собаки та коти, дуже прив'язані до ритуалів і звичного розпорядку. Тому за будь-яких кардинальних змін у житті — під час переїзду, зміну складу родини тощо — важливо зберігати стабільний режим дня, годування та прогулянок. Наповнення життя тварини максимальною кількістю звичних речей допоможе тварині легше адаптуватися до нових обставин.

Якщо ви переїхали й починаєте більш спокійне життя, зверніть увагу на такі тактики:

• максимально зберігайте рутину (той самий корм, миски, лежанка);
• не змінюйте час прогулянки та її тривалість;
• облаштуйте місце, де собака зможе спокійно відпочивати, де його не будуть чіпати діти чи інші члени родини, а також це місце не буде прохідним; 
• не вимагайте ідеальної поведінки, адже через стрес у собаки можуть повернутися навіть пропрацьовані проблеми або зʼявитись ті, яких ніколи не було: найчастіше це натяжіння повідця, підбирання чогось з землі, гавкіт на інших собак, звуки чи людей — важливо вчасно це пропрацювати для того, щоб ця поведінка не закріпилася;
• новизну після зміни обставин вводити поступово (наприклад, якщо йдеться про інший час прогулянок чи новий корм); 
• розумійте, що тварина також в стресі і їй також потрібен час на адаптацію, як і вам.

Також варто знайти безпечні місця для вигулу, наприклад, закриті майданчики, познайомитись з місцевим ветеринарним лікарем, щоб знати куди звертатись, поступово шукати нових друзів для сумісної прогулянки з собаками.

Ще більше корисних рішень!

Багато власників тварин через війну переводять собак та котів на інший корм. Як це зробити правильно, щоб не нашкодити тварині?

На ринку є широкий спектр кормів. Якщо потрібно просто перейти на інший корм, робіть це обовʼязково плавно, — радить Вікторія Шерстюк:

• протягом мінімум 7 днів починайте підмішувати до старого корму новий, поступово збільшуючи кількість нового;
• різка зміна корму часто є першопричиною кишкових розладів. Тому правилом є годування тварини кормом одного бренду;
• найнебезпечніша їжа — це людські недоїдки, так звана "їжа зі столу" — кістки, жирні залишки їжі чи супи, солодке. Навіть найдешевший корм є кращим за таке харчування.

↓Читайте також

"Котику с прифронта некому позвонить": как и зачем на Сумщине делают "Пушистый календарь"

Нужна ли собакам одежда: разбираемся с ветеринаркой