У чому проблема?
Наприкінці минулого року соціологічна компанія Gradus Research провела дослідження, яке виявило, що режим раціональних покупок серед українців, що розпочався 24 лютого, з часом тільки посилюється. Більшість респондентів опитування зізналися — їхні доходи знизилися і не встигають за зростанням цін. Постійні відмови самому собі та своїй родині у багатьох речах, які раніше були частиною буденності, можуть ставати ще одним фактором стресу, якого нам і без цього вистачає.
Яке рішення?
Рік тому мало хто міг передбачити, що війна буде тривати так довго, що вона буде настільки руйнівною і настільки виснажливою — як для країни, так і для кожного з нас.
Втім, грамотно керувати своїм бюджетом та економити без страждань можна і під час війни. Розібратися, як це робити правильно, і при цьому знаходити кошти донати, "Рубриці" допомогла фінансова планерка iPlan.ua Ульяна Гринчевська.
Як це працює?
Війна і резервний фонд
Часто від фахівців з економіки ми чуємо про "резервний фонд" та "фінансову подушку", але що це означає в реальному житті?
Резервний фонд, пояснює Ульяна Гринчевська, це сума коштів, які зможуть перекрити наші щоденні витрати та цільові витрати на 3-6 місяців. Під щоденними витратами маються на увазі витрати на їжу, комунальні платежі, транспорт тощо. Цільові витрати — це витрати на конкретну ціль: донати, медицина, підтримка батьків, освіта та саморозвиток.
Мати накопичену фінансову подушку на 6 місяців означає, що людина зможе забезпечити на цей період свій поточний рівень життя, не відмовляючись від своїх потреб та побажань. Роль резервного фонду є дуже вагомою у нашому бюджеті, адже ми будемо мати запас часу, щонайменше на 3-6 місяців, щоб знайти можливі варіанти основного чи додаткового заробітку у разі настання того самого "непередбачуваного та незапланованого".
Війна підсвітила нам, що в ідеалі резервний фонд краще формувати на 6-12 місяців. Так у нас буде більше часу на те, щоб "зорієнтуватися на місцевості" та знайти в собі сили рухатися далі. З цього випливає наступне питання: де і як краще тримати кошти на фінансову подушку?
Оптимальним варіантом буде поділити кошти на 3 позиції:
- готівка — 20% (валюта — гривня);
- картка або депозит "Мобільні заощадження" — 40% (валюта гривня або долар). Перевага такого депозиту в тому, що людина будь-коли зможе зняти гроші з рахунку і будь-коли його поповнити;
- короткостроковий депозит до 3 місяці — 40% (тут можна використати як альтернативу і валютні військові облігації).
Маючи сформовану подушку, однозначно легше перенести війну у фінансовому плані. Але що робити, якщо її немає або ж вона сформована не на такий тривалий час. Тут вступає в дію "стара добра економія". Але, як зауважує експертка, тут важливо звернути увагу на ряд моментів.
Не потрібно економити:
- на їжі;
- на речах, які допоможуть вам прийти у стан впевненості та спокою (хобі);
- донати під час війни.
Адже купуючи якісну і смачну їжу, ми підтримуємо своє здоров'я. Купуючи речі/послуги для нашого хобі, ми підтримуємо свій емоційний стан. А коли ми донатимо, ми інвестуємо у нашу перемогу.
На чому ж варто зекономити під час війни або яку фінансову ціль можна перенести?
- Кафе і ресторани
"Аналізуючи наш сімейний бюджет у грудні 2021-го та у січні 2022-го, ми з партнером зрозуміли, що у нас були високі витрати на кафе/ресторани — близько 20% від бюджету на щоденні витрати. І коли ми вирішили оптимізувати наш бюджет, вирішили менше ходити в різні заклади харчування. Замість 3-4 походів на тиждень ми вирішили, що зараз це можна скоротити до 1 разу на тиждень.
Так, тут можна сказати, що і вдома харчуватися недешево, адже ціни на продукти від початку війни зросли більш ніж на 20%, але і в закладах харчування ціни зросли також", — наводить особистий приклад Ульяна Гринчевська.
- "Малі суми" теж можуть врятувати
Експертка зазначає: часто ми недооцінюємо "малі суми". Ви точно зустрічали такі розрахунки: якщо людина замість купівлі однієї чашки кави на день заощадить ці кошти, то за рік назбирається "кругленька сума" (наприклад, в середньому кава коштує 50 гривень; помножимо цю суму на 30 днів — будемо мати 1500 гривень, а за рік це вже вийде — 18 250 гривень).
"В довоєнний час моя рекомендація була б інша: крім основного доходу знайти додатковий дохід (надання консультацій, відкриття власної справи на основі хобі, до прикладу інтернет-магазину, тощо). Суть така: не економити на щоденних витратах, а знайти можливість збільшити свій дохід. Зараз інша ситуація. Зараз війна. Тому за допомогою ефекту накопичення малих сум ми можемо значно заощадити на інші поточні витрати", — зазначає експертка.
Проте викреслювати "маленькі радощі" зі свого життя й обмежувати себе різко у всьому теж не варто. Інакше це призведе до зриву. Жорстка економія в побуті може стати лише новою причиною стресу, однак і в цьому питанні зайвих витрат можна позбутися.
- Відпустка
Життя продовжується попри війну, багато людей вже зараз починають планувати відпустку на літній період. Тим, хто почав закладати в бюджет витрати на відпустку, під час війни логічніше буде змінити тип відпустки, зробити її менш затратною (замість поїздки мами з дітьми на море за кордон, як варіант — поїздка на Закарпаття). Коли ми тимчасово змінюємо наші фінансові плани — це не погано, адже таким чином ми максимально підлаштовуємося під реалії.
"Зараз у декого може виникнути думка: «яка ще відпустка під час війни?». Як на мене, правило «спочатку одягни маску на себе, а потім на ближнього» зараз стало як ніколи актуальним. Адже, якщо ми будемо здорові, в стані рівноваги, то зможемо ще більше працювати та ще більше інвестувати в нашу перемогу", — впевнена Ульяна Гринчевська.
- Одяг
Ще одна категорія, на яку можна зменшити витрати — це одяг. В багатьох сім'ях є правило оновлення гардероба літом та взимку. Та варто переглянути свій поточний гардероб. Можливо, джинси, які у нас є зараз, не такі й вже погані і ви зможете носити їх ще один сезон. Більш того, те що вам вже непотрібне, але ще має гарний вигляд, можна продати. Зараз ефективним маркет-плейсом може стати навіть ваша персональна сторінка у соцмережах.
- Великі витрати
Що стосується фінансової цілі, яку можна перенести, Ульяна Гринчевська пропонує це розібрати на конкретному прикладі: скажімо, у вашому фінансовому плані була купівля автомобіля. Враховуючи війну, доречніше буде цю ціль перенести, адже на ці кошти можна буде жити, якщо ви раптово втратите дохід.
Які правила економії актуальні зараз?
- Рахуємо і ще раз рахуємо
Варто вести облік доходів і витрат. Експертка радить знайти систему обліку, яка буде для вас зрозуміла та зручна. Наведемо трійку найбільш топових та зручних для версій iOS та Android, у яких є безкоштовні версії:
- Spendee
- Wallet
- Monefy
Якщо вам не хочеться користуватися мобільним додатком для обліку доходів і витрат, можна вести контроль витрат в таблиці Excel. Заносити до неї доходи та щоденні й цільові витрати. Табличку можна також вести у розшарених на сім'ю гугл таблицях, щоб до неї мали доступ члени родини й також вносили свої витрати. Маючи таку статистику за 2-4 місяці, ви зможете проаналізувати, які ваші витрати можна буде оптимізувати.
- Контроль імпульсивних покупок
Візьміть за звичку запитувати себе перед покупкою: чи дійсно мені це потрібно? Не хапайте річ, що впала в око, одразу. Краще повернутися до неї за кілька днів, щоб точно оцінити, чи вона вам потрібна. При покупках онлайн спрацює таке правило: коли інтернет-магазин запитує, чи хочете ви зберегти дані кредитної картки, натисніть «ні». Це дозволить виключити наступні імпульсивні покупки.
І саме зараз хотілося б також згадати "синдром річниці", про який добре знають психологи. Суть в тому, що через рік після травматичної події, а саме такою став для всіх нас початок великої війни, у багатьох може виникнути гостре бажання зробити те, що ще місяць тому і не планувалося. Терміново. Зробити хоч щось. Купити машину у кредит, зробити капітальний ремонт, змінити роботу, прямо зараз купити квиток і влаштувати собі омріяну подорож. Тут принцип один: пару тижнів до і пару після 24 лютого постаратися не робити ніяких "широких кроків". Це не допоможе вгамувати травму, а тільки помітно погіршить фінансове становище.
- Використовуйте cashback від банків
До прикладу, користувачі Monobank можуть раз на місяць обирати cashback на витрати. В середньому це до 20% на різні позиції.
- Сформуйте фінансову подушку
Якщо ви чули про фінансову подушку, але так і не відкладаєте кошти на неї, то зараз саме час почати це робити (рекомендовано в середньому 10%). Почніть відкладати з невеликих сум, поступово їх збільшуючи. Увага: заощаджувати потрібно одразу, щойно ви отримали дохід, а не із залишків коштів.
- Плануйте витрати
Думайте про відпочинок з розумом, складайте список покупок перед походом в магазин чи на ринок. Перегляньте свій гардероб — можливо він не потребує значного оновлення. Крім того, зараз саме час позбутися шкідливих звичок, що теж забирають великий відсоток від бюджету, зокрема куріння.
Ще більш корисних рішень
Донати — це теж інвестиції. Кому, скільки і з яким настроєм?
"Я навіть не припускала, що у 2022 році з'явиться новий вид інвестицій — донати, — ділиться фінансова планерка Ульяна Гринчевська, — Тільки коли ми інвестуємо, наприклад, у фондовий ринок, з часом можемо отримати збільшення інвестованої суми, а коли ми донатимо — ми інвестуємо у нашу Перемогу".
Але давайте спробуємо виділити здорові правила, які допомогли б нам донатити не в шкоду самим собі:
- Переконайтеся, що ті гроші, які ви маєте зараз — не останні ваші кошти. Якщо у вас до війни не було сформованої резервної подушки і зараз у вас зменшився або взагалі відсутній дохід, не треба донатити, спершу ви мусите подбати про себе.
- Донатьте на конкретну ціль. Зараз багато наших друзів і знайомих на фронті можуть відкривати збори на автомобілі, квадрокоптери в сумі 100-200 тисяч гривень. Відповідно, тут найбільше ви відчуєте ефект від вашої суми.
- Якщо ви щомісячно отримуєте дохід, то 5-10% від доходу можна відправити на цю ціль.
- Також важливо розуміти, в якому стані ми перераховуємо гроші на благодійність. Якщо це робити лише під впливом почуттів, це може підірвати бюджет. Коли ми робимо це планово — це наше усвідомлене рішення. Тобто навіть допомогу військовим та волонтерам потрібно планувати.
Цей матеріал створено онлайн-виданням «Рубрика» в межах програми «Український фонд швидкого реагування», яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США. Вміст є виключною відповідальністю онлайн-видання «Рубрика» і не обов'язково відображає погляди IREX та Державного департаменту США.