Книга під рукою та експерименти зі сторінками: як зробити читання своєю звичкою

Дослідження агенції Info Sapiens на замовлення Українського інституту книги (УІК) у вересні 2024 року показало, що найчастіше українці читають від 1 до 4 книжок на рік. Так, 23% опитуваних прочитали до чотирьох друкованих книг за 12 місяців, 12% — електронних книг, а 13% — аудіокнижок. При цьому 50% людей не прочитали жодної друкованої книги, 76% — жодної електронної, 75% — жодної аудіокнижки. Окрім того, 39% респондентів зазначили, що не читають на дозвіллі жоден із типів книг.

У чому причина нечитання? Найчастіше люди вказували, що не читають через відсутність часу (45%), складнощі фізичного характеру (27%) або відсутність потреби чи бажання читати (24%). Це зіставно з результатами іншого опитування УІК, в якому українська молодь, яка не читає, вказала, що найчастіше не робить це через відсутність часу, бажання чи через інші захоплення.

При цьому інститут книги звертає увагу, що, у порівнянні з 2023 роком, респонденти частіше почали знаходити час на читання. Також зменшилась кількість тих, хто не читає, тому що їм це складно фізично.

А що в Європі? Дані дослідження статистичної служби ЄС Eurostat станом на 2022 рік показують, що Україна близька до тенденцій читання в Євросоюзі. Так, 47,2% європейців не прочитали за рік жодної книги. А майже 27% прочитали менш як 5 книг. Серед причин нечитання також найпоширенішими є відсутність інтересу (51,3%) і часу (21%).

Утім, звичайно ж, дані щодо читання в ЄС різняться і за демографічними показниками, і за країною дослідження. Так, у Румунії лише 29,5% людей читали книги протягом 12 місяців, на Кіпрі — 33,1%, а в Італії — 35,4%. Натомість у Люксембурзі, Данії та Естонії протягом року читають понад 70% людей. Тож, Україна, як і будь-яка інша держава, має унікальні показники.

На що ще звернути увагу

Експертка з читання, головна редакторка медіа "Сенсор" Настасія Євдокимова каже, що крайнє дослідження УІК не дає відповідей на багато питань. За її словами, портрет українського читача протягом останніх років змінився. Але порівняння варто було б робити не лише з показниками 2023 року, а й з показниками 2018 року — тоді УІК вперше визначив обсяги книговидавничого ринку й розповів про читацькі звички українців у своєму дослідженні. А дослідження Київського міжнародного інституту соціології показало, що у 2018 році 60% українців не прочитали жодної книги за рік.

Окрім того, каже Євдокимова, опитування Українського інституту книги не показує різні демографічні показники читачів: вік, стать, рід зайнятості тощо. Також не відомо, чи ті українці, які читають зараз, почали читати в останні 2-3 роки, чи займалися цим і раніше. Також, каже експертка з читання, дослідження мало б відображати факт падіння ринку дитячої книги через виїзд значної кількості мам з дітьми за кордон. Так, за даними Eurostat, на кінець липня 2024 року тимчасовий захист в ЄС отримали 4,1 млн українців. Майже половина з них — це жінки, третина — діти.

Попри все, чи релевантно порівнювати український книжковий ринок з європейським, навіть якщо йдеться про західних сусідів України? Головредка "Сенсора" вважає, що ні. Адже, по-перше, в Польщі, Чехії, Словаччині чи інших східноєвропейських країнах на зламі 1980-х та 1990-х відбулися реформи, які не відбулися в Україні.

По-друге, іншим європейським країнам, на відміну від України, не доводилося займатися деімперіалізацією (чи то деколонізацією). Не доводилося боротися з російськими наративами, зокрема мовними, не доводилося очищувати від російських книжок свої бібліотеки чи інші простори. А якщо доводилося, то не в таких масштабах, як в Україні.

По-третє, найбільш переломним моментом для українського громадянського суспільства став 2014 рік. Саме тому Україна довго йшла до моменту, коли в країні є багато українських книжок.

Окреслюючи стан читання в Україні, Настасія Євдокимова зазначає: книжка нині є найдоступнішим культурним продуктом для українців. Але при цьому вона не є всюдисущою. Її, до прикладу, досі немає у значних обсягах на телебаченні. Тому те, що книжки з'являються у такому популярному шоу, як "Холостяк", — це великий поступ для ТБ.

Також, каже експертка, популярність книг зростає через розвиток такого сегмента тіктоку як букток (BookTok). Крім того, є кампанії з публічними людьми, що популяризують читання, як, наприклад, спільний проєкт співачки Наді Дорофєєвої та Yakaboo, реалізований у 2022-му. Але поки, каже Євдокимова, такі кампанії в Україні є спорадичними, хоча якраз приклад лідерів думок може спонукати до читання інших. 

Експертка додає, що читання — це відповідальність кожного, яка залежить від бажання та можливостей людини. Але, на її думку, варто заохочувати інших до споживання книг, якщо це є вашим хобі.

"Тому я, наприклад, скільки себе пам'ятаю, стільки їжджу в метро з книжкою. І часом, знаєте, їдеш ввечері, маєш величезну втому, відкриваєш книжку і розумієш, що просто водиш очима по абзацу, вп'яте його читаєш і не розумієш, що там написано — бо вже пізно і радше хочеться спати, ніж щось читати. Але я все одно не закриваю книжку, бо я розумію, що в такий спосіб я показую іншим людям, що я читаю", — каже Євдокимова.

Як зробити читання своєю звичкою

Як каже Настасія Євдокимова, немає універсальних порад щодо читання, які б підійшли кожному. Утім, якщо ви з тієї когорти людей, яка читає мало (чи то не читає взагалі), але хоче зробити читання своїм постійним способом проведення часу, то нижче ми зібрали лайфхаки тих, для кого читання — регулярна практика. 

• Знайдіть "свою" літературу

Книжкова блогерка Ліза Сусік каже: читайте для початку те, що подобається, а не те, що вважають за потрібне. Вона вірить, що людина, яка не любить читати — просто ще не знайшла своєї книги. Схожу думку поділяє і журналістка "Суспільне Культура" та Громадського радіо Єлизавета Цареградська:

"Знайдіть свою літературу, від якої ви щиро отримуєте задоволення. Без замахів на високочолість, чи те, що це є бестселером, чи це всі обговорюють. Просто виокремте час, аби поритися у книгарні, погортати, почитати кілька сторінок, і пірнайте у читання. Це приємно, круто, і корисно".

До цього веде й Настасія Євдокимова — знайдіть те, що вам комфортне. Можливо, вам будуть до вподоби короткі текстові форми, як оповідання. Можливо, ви поціновувач/-ка великих текстів. При читанні ви можете у різний спосіб нотувати текст, рефлексувати його, обговорювати з іншими людьми, адже це допомагає знаходити різні грані прочитаного. Але ви можете й просто насолоджуватися процесом, якщо книга для вас є способом розваги чи абстрагування, — це все окей, каже експертка з читання. Так само окей не дочитувати книги, які вам не подобаються.

Якщо ви далекі від ринку літератури, то можете звернутися за допомогою до медіа "Читомо" або "Сенсор", зауважує Цареградська. Там ви знайдете багато оглядів на різноманітні книжки, які дадуть змогу навігувати свій майбутній похід до книгарні або бібліотеки.

• Знайдіть для читання відповідні місце та час

Постійною практикою Єлизавети Цареградської є 15-20-хвилинне читання зранку. Дотримуватися регулярності допомагає покладена на підвіконня книжка, поряд з диваном. Цю точку журналістка минає щоранку, дорогою до кави.

"Тому, стоячи з горням кави, і бачачи книжку, до якої треба лише підійти й всістися на ті 15 хвилин, ви не маєте вибору. Отже, моя порада полягає у хорошому, зручному місці, котре на видноті. А процес читання варто супроводжувати якимось приємним ритуалом", — розповідає Цареградська.

Вашим часом читання може бути будь-яка зручна для вас частина доби. Для фіксації цього часу можете використовувати таймер, каже Ліза Сусік. Блогерка також рекомендує відкладати телефон, коли ви перебуваєте за книгою.

• Читайте по сторінках або споживайте книги на слух

Читаючи, ви можете експериментувати не з часом, а з кількістю прочитаних сторінок, зауважує Сусік. Наприклад, ви можете поставити ціль читати кожного дня по 10 сторінок. Якщо припустити, що ви читаєте книжки обсягом, в середньому, по 300 сторінок, то таким чином за місяць ви матимете щонайменше одну прочитану книгу. Поступово можна нарощувати кількість прочитаних сторінок за день. 

Якщо ж ви любите слухати історії, то варто спробувати споживати аудіокниги. 

Поради від УІК

Український інститут книги також дає кілька порад щодо того, як почати читати регулярно:

1. Носіть книги з собою (паперові, електронні чи аудіо). Тоді ви зможете виробити звичку читати, коли у вас є вільна хвилина, незалежно від місця перебування.
2. Читайте декілька книг паралельно. Це нормально — зупинятися і чергувати книги залежно від настрою і бажань, кажуть в інституті.
3. Знайдіть людину, з якою обговорюватимете книжки. Ви можете домовитися, наприклад, з другом про прочитання певної книги. Це допоможе тримати вас у тонусі, адже ви знатимете, що відповідальні за читання не лише перед собою, а й перед іншою людиною.

Читати багато чи якісно?

Єлизавета Цареградська каже, що читати любила завжди, але регулярне читання — це практика, набута нелегкою працею. У найкращі читацькі періоди журналістка прочитувала до 1-2 книжок середнього розміру (до 400 сторінок) за тиждень, більші читала довше. Утім, секрет не в тому, щоб змусити себе прочитати щось.

"У мене був період «досягаторства», коли хотілося читати певну кількість книжок (як хтось, наприклад, з відомих людей), та я швидко від цього відмовилась, бо відчула, що читаю не заради задоволення, а заради кількості", — каже журналістка.

Ліза Сусік є активною читачкою 2,5 роки. За цей час її книжкова колекція складає вже понад 600 видань. За половину 2022-го блогерка прочитала 63 книги, за 2023 рік — 99, за 2024 — 64. Як бачите, статистика іноді йде на спад. Але це є ознакою не погіршення читання, а зміни підходу до нього.

"Зараз я серйозніше ставлюсь до того, яку книгу читати наступною. Маю на увазі, що, наприклад, з 64 книг, які я прочитала у 2024, тільки від сили 10 запам'яталися. Тому у 2025-му хочу це виправити", — каже блогерка.

Експертка з читання Настасія Євдокимова переконана, що в читанні є важливою не кількість прочитаних книг, а глибина їхнього засвоєння і задоволення в процесі. Власне, тому важливо підбирати ту літературу, яка імпонує вам.