Відновлення найбільш постраждалої громади Київщини: який план і чого хочуть місцеві

Макарівська громада — одна з найбільших у Київській області, вона об'єднує 49 населених пунктів. Бойові дії на її території тривали 3 27 лютого до 31 березня 2022 року. 18 сіл громади перебували під тимчасовою окупацією, у 22-х – велися активні бойові дії, 37 — піддавалися постійним обстрілам ворога.

Внаслідок повномасштабної війни в Макарівській громаді пошкодили 2249 приватних будинків, ще 588 — зруйнували. Пошкоджено 63 багатоквартирних будинки та ще 2 зруйновано. Також пошкоджено та зруйновано: 24 об'єкти охорони здоров'я, 29 закладів культури, 444 заклади торгівельного та комерційного призначення, 28 адміністративних будівель, 5 мостів, 19 шкіл, 9 дитячих садочків.

"Але ці втрати ніщо у порівнянні з тим, що було вбито 239 мирних мешканців. Це найбільші втрати нашої громади", — говорить заступник голови макарівської селищної ради Анатолій Карбовський.

Найбільших руйнувань зазнав центр громади — селище Макарів, на яке припадає понад 40% загальної кількості зруйнованих будівель у громаді. У селищі зазнали пошкоджень і руйнувань 27% будинків і квартир, майже всі державні установи, будівлі освітньої, медичної, культурної та спортивної інфраструктури.

"За попередніми оцінками, збитки нашої громади складали 26 млн гривень. Саме стільки нам треба, щоб повернутись до стану на момент 24 лютого 2022 року. Але ці цифри дуже умовні. І це було лише поверхневе дослідження. Справжні суми можуть бути більшими", — говорить Анатолій Карбовський.

Після звільнення Макарівської громади одразу почались роботи з відновлення. Треба було відновити постачання продуктів та питної води, критичну інфраструктуру та розмінувати частину громади. Це були екстрені заходи, проте вже у травні 2023 року Макарівська селищна рада почала розробляти Програму комплексного відновлення громади, щоб почати більш масштабне відновлення.

"Після деокупації громади ми були на порозі гуманітарної кризи. Тому спочатку вирішували найважливіші питання. Але нам вдалось подолати всі ті виклики і зараз ми вже думаємо про розвиток, навіть під час війни. Ми отримували чимало запитів на відновлення від громади. І логічно дійшли до того, що нам треба розробити програму відновлення", — говорить Анатолій Карбовський.

Також важливим складником відновлення громади є співпраця з міжнародними партнерами та благодійними організаціями. Так Макарівська громада працює разом з Благодійним фондом "Право на захист" в межах проєкту "Зміцнення стійкості вразливих домогосподарств і постраждалих від війни громад шляхом відновлення за ініціативою громади в Бучанському регіоні".

"Особливість нашого проєкту — це тісна комунікація з місцевою владою, організаціями громадянського суспільства. Тобто ми бачимо, скільки людей цікавить допомога іншим людям. Ми бачимо цю тісну комунікацію, цю тісну взаємодію між мешканцями, між постраждалими, яким треба допомога. Ми бачимо цей запит, і реагуємо", — розповідає менеджерка проєкту Маргарита Савушкіна.

Вона також додає, що в межах проєкту проводитимуть різноманітні навчальні курси. Зокрема допоможуть мешканцям громади перекваліфікуватись на інших фахівців у сферах будівництва, охорони здоров'я, деревообробки, автомобілебудування, соціальній та сфері надання послуг.

Водночас проводитимуть безоплатні навчальні курси зі створення бізнесу. Учасники отримають щонайменше 576 годин індивідуальних та групових консультацій з питань податків, трудового права, адміністративних вимог, фінансів, аналізу місцевого ринку тощо. Також отримають до трьох сесій психосоціального консультування. А 100 учасників зможуть отримати грант на власну справу у розмірі 2500 євро.

Команда БФ "Право на захист" також проведе низку соціальних та культурних публічних заходів, інформаційних семінарів та тренінгів, зокрема тренінг для організацій громадянського суспільства та органів влади щодо безбар'єрного доступу та тренінг для організацій громадянського суспільства з інструментів участі, модерації у Макарові, Бучі, Ірпені.

Проєкт спрямований і на підтримку відновлення громади. Для цього відремонтують громадський центр в Макарові, забезпечать сучасним обладнанням цей центр та центр у Бучі та Ірпені. Також планують розширювати співпрацю громад Бучанського району для обміну найкращих практик відновлення.

"Наша трирічна програма покликана не просто відновити громаду. Ми прагнемо зробити її ще сильнішою, згуртованішою та економічно стійкішою, ніж будь-коли раніше. Цей проєкт — не лише наш внесок у відновлення Макарівської громади. Це приклад того, як обʼєднання зусиль місцевої влади, міжнародних організацій, громадських ініціатив і самих мешканців може стати рушійною силою змін", — говорить Маргарита Савушкіна.

Презентація Програми комплексного відновлення Макарова об'єднала громадськість, представників органів місцевого самоврядування, держустанов і експертів. Усі учасники відзначили єдність та перші успішні кроки Макарівської громади на шляху до відбудови, підкреслюючи важливість залучення мешканців до цього процесу.

Програма комплексного відновлення — це дорожня карта з відновлення громади за принципом "відновити краще, ніж було". Цей документ містить опис шкоди, заподіяної російською агресією, та заходи, які необхідно реалізувати для відновлення громади та її подальшого сталого розвитку.

"Ми створили робочу групу і пам'ятаю, що у нас було дуже багато охочих, проте відповідно до постанови, було лише 21 місце. Ми також створювали секторальні підгрупи, які допомагали з розробкою плану в окремих напрямках. Першочергово враховували інтерес громади, але також і інтереси сусідніх громад та загалом державні", — розповідає керівниця проєкту по розробці Програми комплексного відновлення Марина Юденко.

Робоча група мала визначити пріоритетні напрямки відновлення. Для цього зокрема проводили опитування серед мешканців громади. Так виділили пріоритети у відновленні:

• Відновлення роботи промислових і аграрних підприємств, поява нових підприємств, що призведе до зростання робочих місць в громаді.
• Відбудова житла мешканців громади, забезпечення необхідної кількості надійних укриттів.
• Відновлення інфраструктури (транспортної, комунальної, освітньої, медичної, культурної).

Всього виокремили 6 основних напрямків відновлення громади. Один із них — зробити Макарів культурним та діловим центром. Тобто селище має стати місцем концентрації державних установ і публічних просторів. Водночас громадські центри хочуть відкрити у ще 10 населених пунктах громади.

Планують відремонтувати будинки культури та клуби, щоб ті могли відновити свою роботу. Також проведуть реконструкцію і створять нові дитячі та спортивні  майданчики, збільшать кількість дитячих гуртків у будинках культури, поповнять книжковий фонд бібліотек. Це питання вважають важливим 96% мешканців громади.

Також для 93% важливим є відновлення системи освіти. Тож у громаді мають відбудувати пошкоджені школи та дитячі садочки — обов'язково з укриттям у цих закладах.

Водночас залишаються проблеми з сучасним обладнанням для закладів освіти, залученням кваліфікованих педагогів та підвезенням учнів. Їхнє вирішення також передбачене у Програмі комплексного відновлення громади.

Наступний напрямок — логістика, інновації та індустріалізація. Через Макарівську громаду проходять два великі автошляхи — міжнародного значення Київ-Чоп (М-06) та територіального значення Т-1019. Тож вздовж цих доріг пропонують будувати логістичні центри, інноваційні хаби та індустріальні парки, які насамперед потребують якісного транспортного сполучення. 

Водночас хочуть вирішувати і вже наявні проблеми з дорожнім покриттям. Так, планується ремонт дорожнього покриття, тротуарів, зупинок та мостів, створення нових велодоріжок в межах населених пунктів і між селами. Також відновлять регулярне транспортне сполучення між населеними пунктами, зокрема рейси до Макарова та Бучі. Вирішення цих проблем є важливим для 96%.

Третій напрямок —  екологія, туризм, рекреація та реабілітація. У Макарівській громаді є чимала кількість заказників. Проте вони розташовані у західній частині громади, де багато лісів, тож до них важко дістатись. Тому в межах відновлення планують розробити велосипедні та пішохідні маршрути до заказників. Планують покращувати благоустрій берегів та створити набережні вздовж річок та озер.

Також створять туристичні карти та маршрути для екскурсій історичними місцями громади. З півночі на південь громади розташовані чотири Змієві вали — захисні споруди часів Київської Русі. Ще на території громади є група скіфських курганів та рештки Мотижинського Городища IX-XII ст. Тож планують розвивати зелений та історичний туризм.

Водночас більшість мешканців громади турбують екологічні проблеми, а саме 96%. Тож в межах відновлення пропонують ліквідувати стихійні звалища, очистити територію вздовж доріг та встановити більшу кількість сміттєвих баків. Також планують очистити прибережні зони річок, ставків та водосховищ та вжити заходів для збереження боліт.

Ще в межах відновлення хочуть зробити Макарівську громаду енергоефективною. Для цього пропонують встановлювати сонячні панелі та вітряки на території адмінбудівель, шкіл, лікарень та інших комунальних установ. Також планують використовувати сонячні батареї для вуличного освітлення.

Наступний напрямок — агропромисловий флагман. У громаді хочуть відновлювати великі агропромислові підприємства з акцентом на повний цикл переробки, а також підтримка малих фермерських господарств. Це має сприяти розвитку економіки громади,  інноваційних виробництв та підвищенню конкурентоспроможності.

Ще один напрямок — цифровізація та цифрова трансформація. Він передбачає "розумний" та сталий розвиток громади. Ідея полягає в тому, щоб завдяки збору та обробці великих обсягів даних в режимі реального часу, ресурси громади працювали максимально ефективно. Ці технології планують впроваджувати різні сфери життя, зокрема в економіку, безпеку, транспорт, медичні послуги, комунальне господарство та благоустрій.

Останній напрямок відновлення Макарівської громади — житлово-комунальна та транспортна інфраструктура. Ці проблеми важливі для 67% людей. Розвиток житлово-комунальної інфраструктури передбачає такі кроки:

• відновлення та встановлення нових очисних споруд та встановлення колонок для води;
• удосконалення системи поводження з побутовими відходами — організація вивезення і сортування;
• відновлення та реконструкція системи водопостачання та водовідведення;
• підтримка діяльності та стимулювання створення ОСББ в багатоквартирних будинках. 

Водночас важливим елементом для громади є відновлення системи охорони здоров'я. Для цього планують відновити роботу аптек, стоматологічних кабінетів, пересувних рентген-кабінетів, УЗД та МРТ. Також відремонтують та відновлять роботу фельдшерсько-акушерські пункти, відкриють нові дитячі та пологові відділення.  Ще громада хоче впроваджувати принципи безбар'єрності та створити декілька реабілітаційних кабінетів.

Також більшість мешканців громади, а саме 56%, турбує питання укриттів. Тож у межах Програми комплексного відновлення побудують нові, а також відремонтують старі укриття. Водночас людей цікавить і очищення територій від вибухонебезпечних предметів шляхом залучення сертифікованих організацій з розмінування.

"Я хочу звернути увагу, що коли ми говоримо про відновлення, ми маємо на увазі не лише фізичне відновлення, а маємо на увазі і відновлення життя. Адже за кожною відновленою вулицею, дитячим садочком чи лікарнею стоїть стоять людські долі. І це важливо пам'ятати", — говорить Заступниця керівниці програми "Економічної включеності внутрішньо переміщених осіб та постраждалого від війни населення" БФ "Право на захист" Олена Шилобрид.  

Важливо пам'ятати, що ми маємо дотримуватися принципів енергоефективності, принципів інклюзивності, екологічних стандартів. Водночас важливо створити умови для економічної стійкості громади.

"Я бачу, що всі ці принципи, ці стандарти були дотримані та закладені наскрізно в усіх напрямках життєдіяльності в Програмі комплексного відновлення  громади. Водночас ми як Благодійний фонд будемо забезпечувати кар'єрний супровід людей, коли вони хочуть працевлаштовуватися. Ми працюємо з роботодавцями, з центрами зайнятості. Ми налагоджуємо цей діалог для того, щоб люди ставали більш фінансово стійкими та незалежними. Крім того, ми маємо досвід — вже кілька років впроваджуємо навчальні курси, бізнес-тренінги, бізнес-консультації з подальшим наданням гарантів для найкращих учасників", — пояснює Олена Шилобрид.

Макарівська громада вже стала прикладом стійкості та єдності, демонструючи, що навіть після найважчих випробувань можна розпочати шлях до відновлення і розвитку. Завдяки активній участі місцевої влади, мешканців, міжнародних партнерів та благодійних організацій, громада впевнено рухається вперед. Макарівська громада вже сьогодні показує, що спільні зусилля, чіткий план дій та невпинна віра у краще майбутнє здатні змінювати реальність. Попереду ще багато роботи, але приклад Макарова доводить: відновлення можливе, якщо діяти разом і не зупинятися.

Реклама