Як і навіщо на Сумщині відновлюють старі колодязі

Війна завдала значних руйнувань територіям України, і Попівська громада, що на Сумщині, не стала винятком. У 2022 році під час активних бойових дій російська військова техніка та вороже налаштовані окупанти пересувалися майже всією територією громади, спричиняючи шкоду, руйнуючи майно громадян та інфраструктуру. Постраждали й колодязі — джерела води, які є критично важливими в умовах надзвичайних ситуацій.

На допомогу селянам прийшли студенти-волонтери. В межах проєкту ГО "БУР" у співпраці з благодійним фондом Razom for Ukraine та Попівською сільською радою вони за кілька днів відновили роботу п'яти шахтних колодязів у трьох селах Попівської громади.

Врятувати колодязі 

Проблема колодязів у селах не нова. З кожним роком їх стає все менше — рівень ґрунтових вод падає, а до ще більшого занепаду цих джерел проводить і відсутність належного догляду. 

Проте повномасштабна війна лише підкреслила: без колодязів у селі не обійтися, адже покладатися виключно на централізоване водопостачання, коли ворог продовжує прицільно руйнувати інфраструктуру — не найкраще рішення. Під час форс-мажорних обставин колодязі можуть стати тим резервом, який допоможе мешканцям громад вижити.

Тетяна Міщенко, начальниця відділу житлово-комунального господарства, архітектури, будівництва, транспорту та комунальної власності Попівської сільської ради розповідає, переважна більшість колодязів в 44 населених пунктах громади відповідає всім вимогам законодавства, але декілька ще потребують додаткової уваги. Це спаплюжені, зруйновані російською технікою колодязі, а також "стомлені часом". Проте вони можуть знову стати не тільки альтернативою для місцевих, а й джерелами водопостачання на шляху евакуації з прикордоння.

"Питання забезпечення сталим водопостачанням є одним з пріоритетних. Водночас фінансові можливості громади не спроможні одночасно і відновити всі постраждалі об'єкти, і розбудовувати нові", — говорить Тетяна Міщенко. 

Зважаючи на це, громада на чолі з Анатолієм Боярчуком плідно співпрацює з організаціями та партнерами, адже з допомогою та спільними зусиллями можна зробити набагато більше. 

Про те, що БУР допомагає відновлювати пошкоджені війною обʼєкти, у Попівській громаді  дізналися ще в 2023 році. Надіслали свою заявку на проведення спільної роботи з відновлення двох чергових колодязів у селі Сарнавщина. Тетяна Міщенко згадує — на жаль, тоді громаду не обрали, але це не означає, що колодязі залишилися закинутими. Того ж року громада знайшла можливості й власними силами відновила їх. На черзі постали наступні, що знаходились в селах Раки, Озаричі та Жолдаки. Ці колодязі забезпечують водопостачанням майже 1000 мешканців сіл, магазини, будинок культури тощо.

"Так співпало, що у БУР знову було відкрито відбір заявок, і ми не втрачаючи сподівань на допомогу, надіслали на конкурс вже ці об'єкти", — продовжує Тетяна Міщенко.

Дізнавшись історію громади, представники ГО "Будуємо Україну Разом" спільно з БФ "Razom for Ukraine" долучились до втілення перетворень. Ключовим фактором стало залучення до реалізації проєкту студентської молоді.

Для води та про воду

На роботу з відновлення колодязів приїхало 18 волонтерів, переважно студентів. Роботи складались з демонтажу старих колодязів та будівництва на їхньому місці нових.  До речі, заготовки до колодязів у БУР також робили разом з молоддю — на базі Конотопського професійного аграрного ліцею.

За пʼять днів молоді люди відновили п'ять колодязів у трьох селах: 

• в селі Озаричі — два колодязі, один з яких є єдиним питним джерелом для третини мешканців села;
• в селі Раки — зруйнований часом та спаплюжений окупантами;
• в селі Жолдаки — два колодязі, які теж пошкодили окупанти.

Крім того, до складу БУРчика (так у БУР називають локальні волонтерські акції взаємодопомоги та підтримки) увійшла і друга частина — освітній захід, організований Центром культури, дозвілля та спорту Попівської сільської ради. Тут учасники робіт взяли участь у невеличкій виставі та вікторині, дізнавалися більше про воду, її властивості та цінність і робили з водою мінідосліди. 

"Для нас важливо допомагати робити об'єкти, які покращать життя в громаді, але ще важливіше залучати до цього місцеву молодь і показувати їм, як вони можуть простими діями впливати на життя в громаді", — коментує Софія Острозька, PR-менеджерка БУР.

Загалом роботи пройшли за планом, проте приємною, хоча і дещо неочікуваною зміною стало збільшення обсягу виконання запланованих робіт на одну криницю. Коли на місце встановлення колодязя в селі Раки приїхала техніка та волонтери з заготовками для заміни колодязя, місцеві завагалися і вирішили залишити той, що є. Проте, місцеві панянки попросили фарбу, аби оновити улюблений колодязь вже самим. 

Заготовка для колодязя в селі Раки не стала зайвою — вона відправилася на наступну локацію — у село Жолдаки. Там мешканці розповіли, що у них для відновлення є ще одна криниця, якою через занедбаний стан не користувалися кілька років. Асфальтована доріжка до неї майже заросла, та й сама криниця почала обростати кленовою порослю. Але завдяки злагодженій роботі місцевих, старости та волонтерів лише за один день все змінилося — поросль розчистили, демонтували старий колодязь та встановили новий. 

За словами Тетяни Міщенко, у всіх селах до розбудови та приведенні до охайного стану джерел питної води долучались і місцеві мешканці — хтось приєднувався до робіт, а хтось пригощав волонтерів смаколиками.

Так, наприклад в селі Озаричі першим з місцевих мешканців, що долучилися до перебудови, став переселенець, який через війну повернувся на історичну батьківщину. Чоловік поділився спогадами, що за часів його дитинства єдиним джерелом питної води для його та сусідніх домівок був саме цей колодязь. І тим, як приємно відчувати, що тепер точно не заросте шлях до рідної криниці.  

В селі Жолдаки місцева пані спочатку не повірила, що колодязь, який будували ще її батьки разом з сусідами, зможуть відновити. Вона розповіла, що в колодязі дуже смачна вода, але те, що ним користувались окупанти, відбивало бажання її споживати. Коли завдяки українській молоді колодязь отримав друге життя, радості жінки не було меж.

А менторка Попівської громади у реалізації БУРчику Оксана Данилова згадує, в момент БУРчиків по встановленню нових колодязів, місцеві жителі навіть думали, що до них, мабуть, їде сам президент України, бо, на їхню думку, не могло все бути просто так. 

"Люди які проживають в цих селах зрозуміли, що про них турбуються і піклуються", — каже Оксана Данилова.

Як розповіла Тетяна Міщенко, у Попівській громаді не збираються зупинятися на досягненому і хочуть відновити всі колодязі громади. Наразі для цього місцева влада шукає підтримку у бізнесу. Але вже, надихнувшись роботою студентів, жителі громади згуртувалися й оновили також і дві автобусні зупинки.

"Зміни розпочинаються з тебе, і через невеликі активності кожен може робити значні зміни. Організація локальних волонтерських акцій дозволяє розвивати свої навички та компетенції, визначати та підтримувати місцевих лідерів, що в результаті сприяє масштабуванню впливу. Багато великих проєктів колись розпочиналися з малої ініціативної групи, включаючи і БУР. Тому не варто вважати, що зміни залежать виключно від великих інституцій; локальні ініціативи мають значущу силу", — коментує проєктна менеджерка БУР Олена Лупова.

Вона додає, цього року БУР відзначає десятиріччя і це є показником того, що методологія працює і на це є запит. Спільнота збільшується з кожним роком, а стати частиною спільноти БУР дуже просто, долучившись у ролі волонтера або ставши співорганізатором БУРчика, БУР-табору тощо. Дізнатися більше можна сторінці громадської організації.