Сміття чи ресурс? Як школярі з Рівненщини дають відходам друге життя

У чому проблема?

Пластик, папір, тканина, скло — усе це щодня опиняється на звалищах, забруднюючи довкілля. Проблема сміття стає дедалі гострішою, адже далеко не всі замислюються, що багато відходів можна використати повторно.

Яке рішення?

У Володимирці, що на Рівненщині, знайшли рішення. Тут із місцевими ліцеїстами не лише обговорюють проблеми екології, але й заохочують діяти, в тому числі за допомогою творчості. У шкільному гуртку "екостиль: поводження із побутовими відходами. Нове життя старим речам" діти перетворюють сміття на корисні предмети та декор.

Про те, як працює гурток, дізнавалися у його керівниці, педагогині-організаторки Володимирського ліцею №2 Олени Василюк.

Як це працює?

Школа у Володимирці невелика. Тут навчається 200 дітей, і, за словами Олени Василюк, екологічні ініціативи тут впроваджуються дуже активно: діти влаштовують "екодесанти" з прибирання парку, в якому розташована школа, облаштовують годівнички для птахів та білок, займаються заготівлею жолудів, досліджують екологічні стежки. На території ліцею є бак для сортування пластику.

Ще до великої війни діти разом зі вчителями почали брати участь в конкурсах, присвячених захисту довкілля, займаючи в області призові місця. Тож коли минулого року Олені Василюк запропонували вести екологічний гурток, вона радо погодилася.

До гуртків у загальноосвітніх закладах є ряд вимог — не можна просто взяти і придумати назву та тематику — маєш обирати з того, що вже укладено та затверджено МОН. Вчителька звернула увагу на одну із запропонованих програм: "Екостиль: поводження з побутовими відходами". Та коли почала складати за нею планування, була "тотально розчарована" — програма гуртка була переважно теоретичною. Тематика практичних занять передбачала максимум створення коміксів чи плакатів.

"Мої побоювання справдилися. Після кількох занять гуртка суто за програмою дітям стало нецікаво і вони перестали ходити на заняття. Лекцій, диспутів та обговорень їм вистачає на уроках. Діти хочуть діяти! Треба було щось змінювати", — розповідає педагогиня.

Маючи чималий досвід у рукоділлі (вчителька давно веде у школі інший популярний в учнів гурток — "Декоративно-ужиткове мистецтво"), Олена Василюк запропонувала ідею надати гуртку "Екостиль" не лише звучну назву, а й новий напрямок діяльності. Так народився екопроєкт "Нове життя старим речам". Тепер учасники не просто обговорюють проблеми захисту довкілля, а маленькими кроками сприяють їх вирішенню — перетворюють старі речі та побутові відходи на щось потрібне та цікаве.

Програма гуртка розрахована на молодь віком 13-16 років, але залучають у його роботу всіх охочих. Найактивніші в екорукодільних проєктах — дівчата, але гурток із задоволенням часто відвідують і хлопці.

"Діти за будь-який двіж! Головне, щоб кожного разу це було щось нове. До роботи ми часто підходимо з гумором. А ще я завжди хвалю та дякую. Дітям потрібно відчувати свою важливість", — каже Олена Василюк.

Ідеї для занять вчителька та діти знаходять в інтернеті, надихаються ютубом, пінтерестом. Але, як каже Олена Василюк, зазвичай саме життя пропонує теми, над якими далі працюють учасники гуртка.

Так, наприклад, на одному з занять школярі робили коржі для птахів, які живуть у парку школи, навіть відео-майстерку зняли. Також у гуртку зробили тару для шкільного збору пластикових кришечок та оформили патріотичний мішечок, щоб усе було гарно та зручно. Іншим разом збирали бляшанки та згорівші свічки — робили окопні свічки. Оздоблювали порожні скляні пляшки, з якими брали участь у конкурсі, а потім передали волонтерам для розіграшів.

З пластикових стаканчиків майстрували флюгери, а з тари з гофрокартону зробили декор — будиночки і так звану "спідничку" для ялинки. Та і ялинку, і шкільний зал цього року теж прикрашали гуртківці.

До речі, коли почали наряджати ялинку, виявилося, що одразу дві гірлянди не працюють. Пані Олена згадує, як шкільні майстри подивилися і сказали, що ті не підлягають ремонту, але один з гуртківців зголосився спробувати полагодити. І таки це зробив. 

"Так гірлянди ще один новий рік відслужили, а вже могли б опинитися у смітнику", — пишається учнем вчителька.

Також у гуртку перетворюють гільзи з фронту у вази та підставки під парасолі. Учасниці гуртка Поліна Писюк та Каріна Яременко разом із вчителькою розмальовують гільзи, а потім передають їх місцевим волонтерам для зборів на ЗСУ.

"Ця робота не на один день, бо крім розпису, гільзи треба мити, сушити, шліфувати, грунтувати, лише тоді починається робота над малюнком. Потім покриваємо лаком. Тубуси нам дають місцеві волонтери, хоча коли у фейсбуці побачили, що ми цим займаємось, почали надходити запити і від інших людей. Поки відмовляємо, бо процес цей довгий, а ми робимо це лише втрьох, на великі партії рук не вистачає", — ділиться Олена Василюк.

Буває, працювати з гільзами доводиться в авральному режимі. Так, коли у гуртку готували гільзи на ярмарок до Дня Святого Миколая, почалися відключення світла. Тоді домальовували, підсвічуючи собі ліхтариками на телефонах. Але все зробили, все встигли.

Найнесподіванішим матеріалом у роботі гуртка стали чеки з банкоматів. З них учасники вирішили зробити костюм птаха на конкурс "Стильний папір" На "пірʼя" для птаха чеки збирали кілька місяців всією школою: долучили всіх — вчителів, батьків, працівників школи.

Зі своїми поробками учні ліцею постійно беруть участь у місцевих і обласних конкурсах, займаючи призові місця. А ще про свою роботу багато знімають відео, навчальних та просвітницьких. Так хочуть не лише поділитися своїми вміннями, а й привернути увагу до важливості збереження довкілля.

"Екологічна робота завжди цікава, бо вона різнопланова", — додає Олена Василюк.

А це точно працює?

"Не скажу, що діти з захватом біжать збирати сміття в парку, — сміється пані Олена. —  Тут важливо не силувати дітей — тоді ні результату, ні задоволення — а зацікавлювати. Діти, які приходять самі щось робити, завжди задоволені своєю роботою. Що стосується творчих робіт — вони проходять в атмосфері затишку, натхнення та подиву. Я у захваті, якими талановитими бувають діти!"

Вчителька дуже радіє після кожного прибирання в парку, а цього року найбільше пишається розписаними гуртківцями гільзами — ці вироби принесли понад 10 тисяч гривень для ЗСУ.

На її думку, гурток допомагає дітям дивитися на вживані речі по-іншому, бути більш екосвідомими.

"Останніми роками людей наче привчають до надмірного споживацтва. Мода змінюється двічі на рік — речі, що носилися минулої зими, цьогоріч вже не модні, а підлітки дуже прискіпливі у цих питаннях. Магазини з дешевими товарами теж спонукають накуповувати купу дрібничок, які потім валяються без діла. Я би дуже хотіла звозити дітей на якесь міське сміттєзвалище, щоб вони на власні очі побачили масштаби нашого марнотратства. Тому й намагаюся доносити, що не завжди речі треба одразу викидати, треба подумати, де вони можуть принести користь і послугувати ще. А на смітник вони завжди встигнуть", — говорить Олена Василюк.

Керівниця гуртка вважає, про побутову дружню до довкілля поведінку треба думати завжди, особливо під час війни. Адже ситуація значно погіршилася. Горіння лісів, влучання в цистерни з хімікатами, з пальним, по підприємствах — все це розлетілося по всій країні і з дощами падає на наші землі. Ми не можемо поки на це вплинути, але не спалювати, а перетворити на біогумус листя з власного подвірʼя, не викидати на смітник те, що можна полагодити чи переробити, не купувати речі-одноденки у змозі кожна людина.

Ще більше корисних рішень!

Олена Василюк мріє розробити власну програму з практичними та корисними екологічними заняттями.

"Бо іноді у мене складається враження, що програми гуртків складені людьми, які з дітьми ніколи не працювали. Теми мають бути цікаві, актуальні, сучасні, трендові та доволі гнучкі — щоб кожен педагог міг підлаштувати їх під своїх дітей, свій регіон та реалії", — пояснює вчителька.