У столиці оцифрували документи Софійського собору та національного заповідника “Софія Київська”

У Києві завершили важливий етап у справі збереження історичної спадщини України – оцифрування документів Софійського собору та всього національного заповідника «Софія Київська». Цей проєкт покликаний зберегти унікальні архіви минулого століття для науки та подальшої реставрації.

Про це повідомив директор Департаменту комунальної власності Києва Андрій Гудзь, пише Рубрика.

Як розповів Андрій Гудзь, ця робота вимагала не лише значних технічних і часових витрат, а й високої кваліфікації задіяних фахівців.

"Ми оцифрували тисячі сторінок цінних документів, креслень та історичних записів, забезпечивши їх збереження для майбутніх поколінь. Завдяки професіоналізму архівістів, IT-експертів та реставраторів ми змогли створити детальний та надійний цифровий архів, який тепер стане основою для будь-яких дослідницьких і відновлювальних робіт. В умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну кожна історична будівля, кожна пам'ятка архітектури перебувають під загрозою руйнування. Софійський собор, що є об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, разом з іншими спорудами заповідника представляє не лише національну, а й світову цінність. Втрата таких об'єктів або їх пошкодження може призвести до непоправних збитків для культурної спадщини людства", – сказав Андрій Гудзь.

Оцифрування архівних документів дозволяє зберегти в цифровому форматі найважливіші дані про стан пам'ятників, їх архітектурні особливості, схеми реставрації та інші характеристики. У разі пошкодження споруд ці матеріали стануть основою для їх відновлення, забезпечуючи точність відтворення первісного вигляду історичних будівель.

Крім того, цифрові архіви надають дослідникам, реставраторам та фахівцям у галузі охорони культурної спадщини зручний доступ до необхідної інформації, мінімізуючи ризик втрати документів через фізичне зношування або можливі катастрофи.

Проєкт оцифрування став можливим завдяки спільним зусиллям фахівців Департаменту комунальної власності Києва, істориків, архівістів та ІТ-експертів, які працювали над створенням електронного архіву в умовах сучасних викликів. Цей крок підтверджує прагнення України до збереження своєї історії та культурного надбання для майбутніх поколінь.