Україна формує нові підходи до сімейного виховання: яку роль відіграють громади?

27 лютого в рамках реалізації проєкту "Право на сім'ю: усунення системних прогалин" за підтримки Міжнародної благодійної організації "СОС Дитячі містечка" відбувся вебінар, присвячений обговоренню Стратегії забезпечення права кожної дитини на зростання в сімейному оточенні на 2024-2028 роки. Захід об'єднав представників держави, місцевого самоврядування, громадського сектору та міжнародних організацій.

Про це пише "Рубрика" з посиланням на Міжнародну благодійну організацію "СОС Дитячі містечка".

"Стратегія — це не лише документ, а інструмент реальних змін. Ми маємо відійти від практики інституційного догляду і гарантувати, що кожна дитина отримає можливість рости у сімейному середовищі", — наголосила Ірина Тулякова, очільниця Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей

Громади стають центральною ланкою реформи, адже саме на їхньому рівні відбуватиметься розвиток необхідних соціальних послуг. Зокрема, Оксана Дащаківська, керівниця напряму впровадження соціальних послуг Координаційного центру, окреслила основні завдання:

• розвиток послуг раннього втручання, підтримки батьків, супроводу усиновлення та патронату;
• запровадження механізмів підтримки дітей, які постраждали від війни, зокрема тих, хто повернувся після депортації;
• посилення кадрової спроможності служб у справах дітей.

"Ми маємо чітко розуміти, що сімейні форми виховання — це не просто альтернатива, а необхідність. Громада повинна мати механізми, які дозволять допомагати родинам у складних обставинах, щоб уникнути потрапляння дітей в інтернатні заклади", — підкреслила вона.

Оксана Дащаківська, керівниця напряму впровадження соціальних послуг Координаційного центру

Питання фінансової спроможності громад залишається ключовим у реалізації стратегії. Богдан Малиняк, фінансовий експерт, професор ЗУНУ, розповів про можливості залучення ресурсів:

• державні субвенції на розвиток соціальних послуг;
• міжнародну допомогу, грантові програми;
• механізми міжмуніципального співробітництва.

"Розвиток соціальних послуг — це не лише витрати, а й інвестиція в майбутнє. Громади, які сьогодні вкладають у підтримку сімей, завтра отримають більш стійке та економічно розвинене суспільство", — зазначив він.

Олена Ремень, керівниця експертної групи з усиновлення та сімейних форм виховання Координаційного центру, також наголосила, що впровадження нових законодавчих норм потребує не лише адаптації місцевих органів влади, а й підвищення рівня обізнаності громад щодо сімейних форм виховання. Вона зазначила, що громади мають активно розвивати механізми підтримки батьків та опікунів, зокрема через навчальні програми, консультаційні центри та доступ до фахової допомоги.

"Усиновлення – це не просто юридична процедура, а відповідальний крок, який має бути підкріплений якісною підготовкою та довготривалою підтримкою сімей", – підкреслила Олена.

"Повернення дітей після депортації – це не лише юридичне питання, а складний процес, який вимагає комплексного підходу", – наголосила Анастасія Коряченко, керівниця юридичного відділу Координаційного центру. Вона підкреслила, що для ефективної реінтеграції необхідно забезпечити психологічну підтримку, соціальний супровід та доступ до освітніх і медичних послуг. Саме громади мають стати ключовою ланкою цього процесу, створюючи безпечні умови для дітей, які пережили травматичний досвід. "Місцева влада повинна не лише прийняти дитину, а й гарантувати їй відчуття захищеності, стабільності та можливості для розвитку", – додала вона.

На вебінарі представники громад поділилися власним досвідом розбудови соціальних послуг.

"В нашій громаді діє інклюзивно-ресурсний центр, за результатами роботи якого ми розуміємо, що у нас є 455 дітей з особливими освітніми потребами, в тому числі 23 дитини, які потребують супроводу під час інклюзивного навчання", — поділилась Ольга Папоян, начальниця Управління соціального захисту населення Боярської громади.

Своєю чергою, Андрій Цюмпала, перший заступник міського голови Городенківської громади, наголосив:

"Ми розуміємо, що соціальна робота в громаді — це щоденний виклик. Але головне — діяти, шукати партнерів, залучати ресурси та не боятися змін». Я впевнений, що лише через об'єднання зусиль держави, громадських організацій та місцевого самоврядування ми зможемо забезпечити кожній дитині право зростати у безпечному середовищі та сімейному оточенні".

Учасники заходу дійшли висновку, що успішна реалізація стратегії залежить від тісної співпраці держави, громадських організацій та місцевого самоврядування.

"Наша мета — зробити так, щоб через 5 років ми не просто говорили про реформу, а бачили її реальні результати", — підсумувала Олена Ремень, керівниця експертної групи з усиновлення та сімейних форм виховання.

Попереду — тривалий шлях, проте результатом має стати не лише зменшення кількості дітей в інституційних закладах, а й створення системи, в якій кожна дитина отримає можливість рости в сім'ї.