В Україні розробляють систему реабілітації для людей, які втратили зір через війну: як працює це рішення?

У чому проблема?

З початку повномасштабного вторгнення близько 40 тисяч українців повністю або частково втратили зір, повідомляє Міністерство охорони здоров'я України. Втрата зору — це не лише медична проблема, а й серйозний виклик для соціальної інтеграції людей. В Україні досі не існувало системної підтримки для тих, хто втратив зір у дорослому віці.

Люди, які після поранень виходять зі шпиталів, залишаються без розуміння, що робити далі. Вони не знають, куди звертатися по допомогу, як адаптуватися до нових реалій. А ще суспільство не завжди готове прийняти їх, забезпечити необхідні умови для навчання, роботи та незалежного життя.

Яке рішення?

Щоб змінити цю ситуацію, Міжнародний благодійний фонд "Альянс громадського здоров'я" разом із державними установами та національними експертами розпочав розробку системи надання послуг для людей, які втратили зір.

Першим кроком став проєкт "Точка дотику", який допомагає військовим і цивільним, що втратили зір, адаптуватися до життя та отримати необхідні навички для незалежного існування.

Проєкт орієнтований не лише на самих людей із порушенням зору, а й на їхніх близьких. Разом із ветеранами навчання проходили родичі — дружини, батьки, брати й сестри. Адже підтримка сім'ї — ключовий елемент успішної адаптації.

Як це працює?

Програма навчання у межах "Точки дотику" включала:

• Орієнтування у просторі — як самостійно пересуватися, користуватися тактильними орієнтирами.
• Соціально-побутові навички — як виконувати повсякденні справи, адаптувати житловий простір.
• Опанування спеціальних пристроїв — як користуватися технологіями для людей із порушеннями зору.
• Психологічна підтримка — допомога у подоланні страхів і набутті впевненості в собі.

Наразі навчання пройшли 28 людей із втратою зору та 28 їхніх супроводжуючих осіб. Після завершення курсу учасники отримують супровід для закріплення здобутих навичок у реальних умовах.

Що буде далі?

Розроблений у межах проєкту маршрут реабілітації став основою для створення системи державної підтримки людей із втратою зору. У 2025 році планується:

• Розробити навчальні програми для фахівців, які працюватимуть із цією категорією людей.
• Запровадити підготовку спеціалістів з реабілітації зору та емоційної підтримки.
• Розширити перелік послуг у лікарнях для початку реабілітації ще в стаціонарних умовах.
• Забезпечити державне фінансування послуг для людей, які втратили зір.

Також планується залучення місцевих громад, щоб люди з порушеннями зору отримували підтримку після повернення додому. Це включає фінансування роботи асистентів, створення доступних робочих місць та адаптацію середовища.

Чому це важливо?

"Щиро сподіваюся, що це лише перший крок, адже попереду нас чекає велика системна робота. Разом із громадою ми інтегруватимемо ці зміни в державну політику. Наша мета – забезпечити фінансування цих послуг за рахунок коштів платників податків, як на державному рівні, так і на рівні місцевого самоврядування. Ми маємо вибудувати ефективну й стійку модель", — зазначає Тетяна Ломакіна, Уповноважена Президента України з питань безбар'єрності.

Фільм про проєкт можна подивитися тут.

Фото: МБФ "Альянс громадського здоров'я"