У Нідерландах відбувся показ документального фільму “Порцелянова війна”, який номінували на Оскар

Про це повідомляє Рубрика, посилаючись на Укрінформ.

Як зазначив тимчасовий повірений у справах України у Нідерландах Анатолій Соловей, цей документальний фільм є нагадуванням про те, що навіть у найтемніші часи дух мистецтва та творчості виживає і світло перемагає темряву.

"Геноцидна війна проти моєї країни кожного дня всі ці роки була сповнена болю, страждань і жахіття війни. Попри все це, український народ продовжує боротися. Його мужність та стійкість надихнули світ. Ми глибоко вдячні нашим партнерам і друзям за те, що вони допомагають нам залишатися сильними. Сьогодні ми розповімо вам захоплюючу історію про українських митців. Посеред руїни та війни вони знаходять сили та натхнення продовжувати створювати прекрасне – маленькі витончені порцелянові статуетки. Мистецтво яскраво контрастує з наполегливими спробами росії знищити нашу країну, винищити наш народ, викорінити нашу національну ідентичність і все, що робить нас українцями", – сказав дипломат.

Своєю чергою уповноважена МЗС Нідерландів з питань України Еріка Схоутен зауважила, що Україна продемонструвала неймовірну відвагу, стійкість і винахідливість.

"І через три роки Україна стоїть. Але ціна цього дуже висока. Ми живемо в дуже темні та невизначені часи. Ми всі хочемо миру. Але найбільше цього хочуть українці. І цього миру потрібно досягати, і це має бути довготривалий мир, а не швидке рішення. І це повинно бути досягнуто через переговори за участю України. Нічого про Україну без України. Нідерланди продовжують підтримувати вас", – наголосила вона.

Стрічка американського режисера Брендана Белломо й художника-графіка Слави Леонтьєва розповідає про життя трьох художників-керамістів: самого Леонтьєва, його дружину Аню Стасенко і їхнього друга Андрія Стефанова – в Харкові під постійними ракетними ударами на початку російського вторгнення 2022 року. Усі троє є вимушеними переселенцями з Криму, які втомилися тікати й вирішують залишатися у Харкові та боронити місто. З початком повномасштабного вторгнення Слава стає військовим, а його кохана Аня допомагає його підрозділу як волонтерка. Крім того, троє художників разом борються з ворогом через мистецтво, створюючи порцелянові фігурки.

"Це історія України. Це історія, якою поділилися звичайні люди, цивільні, які стали солдатами, про відважних митців, які ризикували своїм життям, щоб зробити ці кадри й поділитися ними тут, у Гаазі — місті миру та справедливості. Цю історію розповідають самі люди, які її переживають. Це їхня історія. І саме очима художників ви побачите, що надія є", – зазначив режисер Брендан Белломо.

До Гааги приїхала й українська захисниця Катерина, яка долучилась до створення фільму. Вона розповіла:

"Слава прийшов до будівлі, яку ви могли бачити у фільмі, і сказав: "Ось вам камери GoPro, будь ласка, надіньте їх на себе та фільмуйте. Не питайте чому. Просто зробіть це". Тож так все почалося, і тоді жоден з нас не міг передбачити… кінцевий результат".