Україна не підписала безпекову угоду з Болгарією: у чому причина

Колишній багаторічний прем'єр Болгарії та лідер партії ГЄРБ Бойко Борисов відмовився підписувати двосторонню безпекову угоду з Україною, заявивши, що у країні "змінилася ситуація". Безпекову угоду з Болгарією мав підписати український президент Володимир Зеленський під час свого візиту до Брюсселя.

Про це повідомляє Euractive та пише видання БНТ, передає Рубрика.

Очікувалося, що тимчасовий прем'єр-міністр Болгарії Дімітар Главчев підпише безпекову угоду з президентом України Володимиром Зеленським під час візиту до Брюсселя в четвер, 19 грудня.

Проте тимчасовий уряд відмовився від цієї ініціативи і звернувся за мандатом до парламенту, де ГЄРБ Борисова має найбільше місць. Главчев ще у жовтні пообіцяв приєднатися до цієї ініціативи.

Наразі лише шість із 27 країн-членів ЄС не підписали таку угоду. Це:

• Болгарія,
• Угорщина,
• Австрія,
• Словаччина,
• Мальта,
• Кіпр.

З часу вторгнення росії в Україну у 2022 році ГЄРБ підтримувала надання військової допомоги Україні, а сам Борисов часто підкреслював цю підтримку як доказ прозахідної позиції своєї партії. Але, за словами Борисова, нині ситуація змінилася.

"Ще пів року тому ми б категорично підтримали таку угоду", – сказав Борисов, додавши, що сьогодні така підтримка рівнозначна "купівлі заводу на 9 вересня" (маючи на увазі болгарський народний вислів – "купити завод 8 вересня", що означає укласти дуже погану угоду. 9 вересня 1944 року радянська армія окупувала Болгарію, що не віщувало нічого доброго для власників фабрик).

Борисов пояснив, що причиною цього є дискусія в Європі та Сполучених Штатах про досягнення миру в Україні.

Він додав, що "ми будемо працювати для відновлення або мирного процесу" в Україні, але підкреслив, що це має бути регулярний уряд, який "підпише взаємовигідний договір".

Борисов не пояснив, у чому він вбачає відсутність взаємної вигоди у запропонованій угоді. Відповідаючи на питання про те, як регулярний уряд, в якому бере участь соціалістична партія БСП, може підписати угоду про військову співпрацю з Україною, Борисов сказав:

"Якщо угода буде взаємовигідною, жодна сторона не заперечуватиме".

БСП виступає проти надання будь-якої військової допомоги Україні. Незважаючи на малу кількість депутатів (20 із 240), БСП може стати важливим коаліційним партнером в уряді, очолюваному ГЄРБ.

Лідер ГЄРБ також заявив, що тимчасовому уряду не потрібен парламентський мандат для підписання угоди з Україною.

Довідка

В.о. прем'єр-міністра Болгарії Дімітар Главчев у середу звернувся до Національних зборів із проханням схвалити підписання Угоди про співпрацю у сфері безпеки між Болгарією та Україною.

Прохання Главчева було розіслане усім парламентським групам через лист до спікера Національних зборів Наталії Кисельової, свідчить пресреліз Ради міністрів Болгарії.

У листі йдеться, що угода не підпадає під дію Віденської конвенції про право міжнародних договорів і передбачає політичні зобов'язання відповідно до рішень, ухвалених раніше Національними зборами.

Виконувач обов'язків прем'єра наголосив, що тимчасовий уряд, який відповідає за керівництво внутрішньою і зовнішньою політикою Болгарії, має обмежені повноваження через свій тимчасовий характер. Главчев додав, що безпекова угода відповідає політичним зобов'язанням, схваленим раніше Національними зборами.

Він підкреслив важливість парламентського дозволу, посилаючись на конституційні та правові прецеденти, які вимагають мандату Національних зборів для дій, що передбачають довгострокові політичні зобов'язання.

Главчев також деталізував конституційні положення, що визначають повноваження тимчасового уряду, які, хоч і обмежені, але дозволяють йому вирішувати поточні питання внутрішньої та зовнішньої політики.

Як повідомлялось, 25 жовтня заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква провів перший раунд переговорів із болгарською стороною щодо укладення двосторонньої безпекової угоди.

Що відомо про Гарантії безпеки

Нагадаємо, 12 липня 2023 року на полях саміту НАТО у Вільнюсі лідери країн G7 погодили Спільну декларацію про підтримку України. У документі йшлося, зокрема, про роботу над конкретними двосторонніми довгостроковими зобов'язаннями та домовленостями у сфері безпеки.

Загалом Україна уклала вже 28 двосторонніх угод: із Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією, Латвією, Іспанією, Бельгією, Португалією, Швецією, Ісландією, Норвегією, Японією, США, ЄС, Естонією, Литвою, Польщею, Люксембургом, Румунією, Чехією, Словенією, Ірландією та Грецією.